Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” запустила сонячну електростанцію (СЕС) потужністю 1 МВт.
“На даху Київського інноваційного терміналу Нової Пошти запрацювала мегаватна електростанція. Поле сонячних панелей розкинулося на площі 5 тис. квадратних метрів”, – написав співвласник компанії Володимир Поперешнюк у фейсбуці у понеділок.
Сума інвестицій у проєкт становила 14 млн грн.
Очікувана окупність – три роки.
Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
“Запорукою зростання інвестицій у нашу енергонезалежність, зокрема, стало скасування ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Ми змогли запустити нашу енергетичну програму, розвивати відновлювані джерела енергії та зменшити споживання із загальної електромережі”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі “Нова пошта” створила енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії. Із серпня компанія займається дрібнооптовими продажами дизельного палива на відкритому ринку.
Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
“Запорукою зростання інвестицій у нашу енергонезалежність, зокрема, стало скасування ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Ми змогли запустити нашу енергетичну програму, розвивати відновлювані джерела енергії та зменшити споживання із загальної електромережі”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі “Нова пошта” створила енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії. Із серпня компанія займається дрібнооптовим продажем дизельного палива на відкритому ринку.
Поперешнюк заявляв, що після закінчення війни і поліпшення ситуації з енергозабезпеченням “Нова Енерджі” буде продана, як непрофільний бізнес.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році збільшило виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна до 2030 року планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС, випливає з Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року на сайті Кабміну. Планом передбачено будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення «Варяж» у Львівській області. Необхідні для цього кошти 35 млн грн буде виділено 2026 року за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Фінансування будівництва ПП «Забрідь» у Закарпатській області також розпочнеться 2026 року – з необхідних 456,8 млн грн передбачається виділити 24 млн грн. У 2027 році передбачено фінансування 280 млн грн, у 2028 році – 152,8 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів.
Будівництво ПП «Паладь-Комарівці» в Закарпатській області розпочнуть 2027 року – з необхідної для будівництва ПП і його сервісної зони суми 485,6 млн грн буде виділено – 8 млн грн. У 2028 році для реалізації проєкту передбачено фінансування 320 млн грн, у 2029 році – 157,6 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги.
У 2025 році буде виділено фінансування на ПП «Соломоново» в Закарпатській області – з необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 798,3 млн грн, буде виділено 8 млн грн. У 2026 році для проєкту передбачено 180 млн грн, у 2027 році – 410 млн грн, у 2028 році – 200 млн грн за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та державного бюджету.
Крім того, у Закарпатській області заплановано будівництво автомобільного ПП «Дийда» – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF.
Також, заплановано спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП «Велика Паладь». Із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачається виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Хижа» в Закарпатській області планують розпочати 2026 року – передбачено виділення 2 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 59,02 млн грн. У 2027 році на реалізацію проєкту передбачено 37 млн грн, у 2028 році – 20,02 млн грн із державного або місцевого бюджету, за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги.
У 2026 році розпочнеться і будівництво ПП «Яблунівка» в Закарпатській області – буде виділено 5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 221,02 млн грн. У 2027 році буде профінансовано 216,02 млн грн за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Біла Церква» було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
У Чернівецькій області планується спорудження ПП «Руська» – для чого з необхідних для будівництва пункту та забезпечення з ним транспортного сполучення 210 млн грн, у 2026 і 2027 роках буде виділено по 105 млн грн коштом державного бюджету.
Будівництво ПП «Шепіт» у Чернівецькій області також заплановано на 2026 рік – буде виділено 92,5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та транспортного сполучення з ним 185 млн грн. Аналогічну суму буде виділено з держбюджету і 2027 року.
У 2026 році в Чернівецькій області розпочнеться спорудження ПП «Біла Криниця» – буде виділено 26,5 млн грн із необхідних на реалізацію проєкту 626,54 млн грн. У 2027 і 2028 роках очікується виділення по 300 млн грн за рахунок держбюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Спорудження ПП «Кельменці» в Чернівецькій області вже триває – 2024 року для реалізації проєкту було виділено 750 тис. грн із необхідних 175 млн грн. У 2025 році, як очікується, буде профінансовано 87,12 млн грн, у 2026 році – 87,12 млн грн.
На будівництво ПП «Вашківці» в Чернівецькій області – у 2025 році з держбюджету буде виділено 60 млн грн із необхідних 120 млн грн. Сума, що залишилася, буде профінансована у 2026 році.
Проєкт будівництва ПП «Бронниця-Унгур» на Вінниччині також отримає фінансування у 2025 році – з держбюджету буде виділено 50 млн грн із необхідних 62,1 млн грн. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено – 2,1 млн грн.
Продовжиться спорудження ПП «Виноградівка» в Одеській області – 2025 року з необхідних на реалізацію проєкту 119,4 млн грн буде виділено – 3,1 млн грн, 2026 року – 59,4 млн грн, 2027 року – 55,32 млн грн. У 2024 році проєкт отримав фінансування – 1,5 млн грн.
Як повідомлялося, Україна до 2030 р. збільшить кількість ПП для автомобільного та залізничного транспорту до 74.
Станом на 1 травня 2024 року пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон в/з України здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща – вісім пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – п’ять пунктів, Румунія – п’ять пунктів, Республіка Молдова – 21 пункт). Також станом на 31 липня 2024 року функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща – п’ять пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – два пункти, Румунія – два пункти, Республіка Молдова – п’ять пунктів).
Український експорт у січні-грудні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з 2023 роком – до $41,6 млрд, водночас імпорт збільшився на 11,3% – з $63,5 млрд до $70,7 млрд, повідомила Державна митна служба (ДМС) у телеграмі.
“Водночас оподатковуваний імпорт склав $57,4 млрд, що становить 81% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2024 року становило $0,51/кг, що на 5% більше, ніж 2023 року”, – уточнили в ДМС.
Згідно з опублікованою інформацією, найбільше імпортували товарів в Україну з Китаю – $14,4 млрд, Польщі – $7 млрд і Німеччини – $5,4 млрд. Водночас найбільше експортували з України в Польщу – на $4,7 млрд, Іспанію – на $2,9 млрд, а також Німеччину – на $2,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-грудні 2024 року товарів 65% становили категорії “машини, обладнання та транспорт” – $25 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 172,3 млрд грн, або 29% митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11,7 млрд (до бюджету сплачено 87,7 млрд грн, або 15% надходжень митних платежів), а також паливно-енергетичні – $8,9 млрд (під час митного оформлення сплачено 157,6 млрд грн, або 27% надходжень).
До трійки товарів, які найбільше експортують з України, увійшли продовольчі товари – $24,6 млрд, метали та вироби з них – $4,4 млрд, а також машини, обладнання і транспорт – $3,5 млрд.
У ДМС додали, що за 2024 рік під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 311,3 млн грн.
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” у 2024 році збільшила обсяг доставки посилок на 15% порівняно з показником попереднього року до 486 млн, повідомив співвласник компанії В’ячеслав Клімов у LinkedIn.
“Цього року ми також встановили рекорд за кількістю доставлених посилок – 486 мільйонів, що на 15% більше, ніж торік”, – написав Клімов у понеділок.
За його словами, торік Nova Post відкрила майже 9 тис. нових відділень і пунктів приймання посилок (поштоматів, – ІФ-У), зокрема в прифронтових населених пунктах. Загальна кількість пунктів обслуговування “Нової пошти” перевищила 37 тис.
“Ми також модернізували нашу інфраструктуру, автоматизували термінали, відкрили нові сортувальні вузли та вдосконалили послуги з виконання замовлень, щоб компанії могли надсилати свою продукцію швидше й ефективніше”, – зазначив Клімов.
Раніше повідомлялося, що за підсумками 9 міс. 2024 року кількість доставлених “Нова пошта” посилок і вантажів зросла на 17%, до 336 млн посилок.
Також повідомлялося, що в жовтні в Україні працювало 12 тис. відділень “Нової пошти” і понад 20 тис. поштоматів. Середня кількість співробітників – 35 тис.
Порти Великої Одеси у 2024 році збільшили обсяг перевалки вантажів у 2,6 раза порівняно з 2023 роком – до 79,9 млн тонн, тоді як порти Дунаю скоротили цей показник у 1,8 раза – 17,3 млн тонн, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
“За 2024 рік порти регіону перевантажили 97+ млн тонн вантажів, що на 57% більше, ніж у 2023 році. Зокрема, порти Великої Одеси перевантажили 79,9 млн тонн, порти Дунаю – 17,3 млн тонн”, – ідеться в його повідомленні.
Кіпер зазначив, що переважно це була агропродукція, призначена для різних країн світу.
Крім того, він повідомив, що за період функціонування морського коридору, із 16 серпня 2023 року, з портів Великої Одеси вийшло близько 3,5 тис. суден.
Раніше повідомлялося, що загалом 2023 року порти Великої Одеси обробили 30,6 млн вантажів: порт “Чорноморськ” – 11,41 млн тонн, “Південний” – 10,8 млн тонн, Одеський – 8,41 млн тонн. Морським коридором експортовано 12,8 млн тонн вантажів.
Дунайські порти 2023 року перевантажили 32 млн тонн вантажів.
Сукупний вантажообіг українських морських портів у 2024 році сягнув 97 млн тонн.
