Загальна пропозиція офісних площ у Києві збільшилася у 2024 році на 34 тис. кв. м, або на 4% – до 2,26 млн кв. м, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у пресслужбі CBRE Ukraine. Згідно з останнім дослідженням ринку офісної нерухомості Києва від CBRE Ukraine, у 2024 році було введено в експлуатацію бізнес-центри Tw12ve (16 тис. кв. м), Heritage (13,3 тис. кв. м) і Stoic (4 5 тис. кв. м).
Темпи введення нових офісних площ минулого року стали найнижчими з 2017 року. Серед ключових чинників, що обмежують девелоперську активність, у CBRE Ukraine виокремили ризики безпеки та невизначеність, зростання вартості будівництва, обмежений доступ до фінансування та дефіцит кваліфікованої робочої сили.
При цьому активність орендного ринку підвищилася: обсяг річного валового поглинання склав близько 129 тис кв.м (+42% р/р).
«Примітно, що обсяг поглинання у 2024 році відповідає рівню 2020 року і залишається лише на 4% нижчим за показник 2021 року, відображаючи майже повернення до довоєнних ринкових умов», – зазначила старша директорка департаменту офісної нерухомості та роботи з орендарями CBRE Ukraine Ганна Сильвестрова.
У структурі валового поглинання переважали невеликі угоди площею 200-500 кв. м, тоді як великі транзакції понад 4-5 тис. кв. м були поодинокими, хоча кілька значних угод підтримали ринок. У структурі за сферами бізнесу домінували компанії ІТ і телекомунікацій з часткою 25% (-26% р/р), за ними – публічний сектор (державні або неприбуткові організації) з часткою 15% (-8% р/р).
Переїзди продовжували лідирувати за типом угоди з 38% (-20 п. п. р/р), зросли до 25% (+15 п. п. р/р) угоди з виходу на ринок.
«Якщо в довоєнний період переїзди здебільшого були зумовлені закінченнями терміну дії договорів оренди або розширенням/скороченням штату, то нинішні ринкові умови призвели до структурних зрушень, що дало можливість компаніям, які раніше не були користувачами професійних офісних приміщеннях, переїхати до об’єктів А і В класу. Ця тенденція привернула нових орендарів у райони, де раніше переважали великі корпоративні компанії, підкреслюючи цим зростаючу доступність якісних офісних приміщень», – говорить Сильвестрова.
Середня вакантність на ринку офісної нерухомості знизилася на 2,7 п.п. з початку року до 22% р/р. Це стало першим значним річним приростом заповненості, починаючи з довоєнного 2021 року (коли вакантність була на рівні 14,1%).
Основна частина вакантних приміщень була зосереджена в нових об’єктах, деякі з яких майже повністю вакантні, а також у менш якісних будівлях, зазвичай розташованих за межами ЦДР. Показово, що вакантність у класі В значно знизилася до 22,1% (-5 п. п. від початку року), здебільшого завдяки переїзду орендарів із непрофесійних об’єктів. Водночас вакантність в офісних приміщеннях класу А на кінець року залишалася стабільною на рівні 22,7%.
Ефективна прайм ставка залишилася стабільною на рівні $19/кв.м/міс. Запитувані орендні ставки в об’єктах класу A і B коливалися в межах $16-22/кв.м/міс і $8-15/кв.м/міс відповідно.
Розрив між декларованими та ефективними ставками в найкращих об’єктах продовжує знижуватися, що свідчить про те, що орендодавці перейшли на більш реалістичний підхід до ціноутворення. Ринок переважно повернувся до стандартних 3-5-річних договорів оренди з більш гнучкими умовами, включаючи опції дострокового виходу з договору. Однак у деяких випадках все ще існує практика фіксації вигідних орендних умов до закінчення воєнного стану або на взаємно узгоджений сторонами термін.
«Ми очікуємо, що орендна активність має зберегти позитивну динаміку у 2025 році, сприяючи подальшому зростанню заповнюваності офісів. Орендарі й надалі орієнтуватимуться на якісні офісні будівлі з обладнаними укриттями для безпечної роботи в затребуваних локаціях, тоді як об’єкти, які не відповідатимуть цим вимогам, і надалі стикатимуться з проблемами заповнюваності», – каже Сильвестрова.
За її словами, за відсутності значних безпекових або економічних потрясінь ринок готовий до поступового, але стійкого відновлення, особливо з урахуванням широко очікуваного завершення воєнних дій у 2025 році.
CBRE зі штаб-квартирою в Далласі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2024 року становив $35,8 млрд. Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року і він є частиною афілійованої мережі компанії. У 2023 український офіс розширив свою присутність у Молдові під брендом CBRE Moldova.
Група компаній DIM і власник бізнес-центру «Парус» і готелю «Україна» Максим Криппа фіналізували угоду про партнерство та співпрацю, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» пресслужба девелопера.
Зазначається, що український підприємець Криппа продовжує розширювати інвестиційний портфель у нерухомості, який цього разу поповниться житловими об’єктами. Після придбання найбільшого київського бізнес-центру «Парус» 2023 року і приватизації історичного готелю «Україна» 2024-го Криппа оголосив про інвестування в групу компаній DIM – лідера житлового девелопменту в столичному регіоні.
«Я ухвалив рішення інвестувати в проєкти компанії DIM не тільки через їхній значний інвестиційний потенціал, а й через наше спільне ставлення до ведення бізнесу під час війни: вони не бояться будувати, я – інвестувати», – повідомив Криппа.
Участь Кріппи забезпечить завершення будівництва поточних об’єктів забудовника і початок роботи над новими масштабними проєктами.
«Участь девелоперської групи компаній Максима Криппи дасть нам змогу не залежати від обсягів продажів, тримати темпи будівництва і забезпечити нашим інвесторам своєчасне завершення будівництва об’єктів у запланований термін. Крім того, ми зможемо сміливо почати роботу над новими проєктами», – зазначив засновник і керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський, чиї слова наводяться у пресрелізі.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. Введено в експлуатацію 3670 квартир, побудовано понад 356 тис кв.м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проєктів загальною площею понад 346 тис кв. м.
“Ковлар Груп” спільно з НАН Україна розробили інноваційні продукти оборонного призначення, повідомив керівник “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Спільно з провідними інститутами НАН України ми розробили та впровадили у виробництво універсальний засіб з термінового індивідуального знезараження компонентів хімічної зброї та багатошарове антирадарне лакофарбове покриття.
Зараз розробляємо вогнезахисний рулонний матеріал для організації швидкого мобільного вогнезахисту на об’єктах оборонного призначення та при відновленні споруд енергетичного комплексу”, – повідомив він.
Він підкреслив, що виробництво вогнезахисних матеріалів є діяльністю з високою часткою інтелектуальної та наукової складової.
“Фарба, штукатурка чи плита, призначена для вогнезахисту, не є звичайним будівельним матеріалом, що оцінюється за параметрами естетики, міцності, стійкості до зовнішніх впливів тощо. Перш за все, вогнезахисний матеріал є своєрідним хімічним реактором, компоненти якого в умовах пожежі мають реагувати між собою, забезпечуючи нормовані показники стійкості будівельної конструкції. По-друге, вогнезахисна індустрія є дуже динамічною системою, яка постійно потребує матеріалів та рішень з вищими вогнезахисними та експлуатаційними характеристиками. Так лише за останні 10 років вимоги для тонкошарових вогнезахисних фарб збільшилися з максимальної межі вогнестійкості від 90 до 180 хв.”, – розповів Калафат.
Засіб, що має вийти на ринок вогнезахисту, підлягає обов’язковим спеціалізованим випробуванням та сертифікації, на яких визначають його вогнезахисну ефективність, що і є підсумком наукового пошуку зі створення ефективної рецептури та вердиктом, настільки розроблений матеріал є перспективним.
“Головною передумовою для організації підприємства з виробництва засобів пасивного вогнезахисту є наявність наукового потенціалу, досвіду та знань, які б дозволили створити новий якісний продукт, конкурентоздатний на світовому ринку аналогічних матеріалів”, – резюмував Калафат.
ТОВ “Ковлар Груп” засновано 2015 року, статутний фонд 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Згідно з даними опендатабот, за підсумками трьох кварталів 2024 року компанія отримала 73 млн 726,4 тис. грн доходу; чистий прибуток 10 млн 228,6 тис грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1050819.html
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-жовтні 2024 року, млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua
Банку бізнесмена Олександра Ярославського “Кредит Дніпро” вдалося торік вдвічі збільшити кредитний портфель, 80% приросту забезпечило нарощування обсягу кредитів корпоративних клієнтів.
“У 2024 році кредитний портфель банку збільшився вдвічі, і 80% приросту – це фінансування саме корпоративних клієнтів, при цьому приріст нашого агропортфеля склав 65%”, – сказав у бліц-інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління фінустанови Сергій Панов.
За даними Національного банку України (НБУ), кредитний портфель банку на 1 січня 2025 року становив 7,83 млрд грн, з них бізнесу – 6,88 млрд грн.
Голова правління повідомив, що у 2024 році роздрібний бізнес банку “відкрив друге дихання”: клієнтам запропонували новий мобільний застосунок, продовжувався розвиток регіональної мережі, фінустанова увійшла в топ-5 банків за обсягами кредитування в рамках держпрограми “єОселя”.
“В поточному році маємо на меті нарощувати оберти та збільшувати свою присутність в роздрібному секторі”, – зазначив Панов.
Станом на 1 січня 2025 року, згідно зі статистикою Нацбанку, фінустанова займала 20-е місце за загальними активами (24,34 млрд грн) серед 61-го банку в країні. Чистий прибуток банку за минулий рік становив 175 млн грн.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в січні 2025 року виріс на 2% порівняно з січнем-2024, тоді як у грудні-2024 року зростання фіксувалось на рівні 1,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, повідомляється в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Основні причини прискореного зростання – менше падіння сільського господарства, яке відображає зараз лише показники тваринництва, відсутність масових планових відключень електроенергії, зростання приватного споживання. За даними Мінагрополітики реальне виробництво в тваринництві дещо падає. Поголів’я великої рогатої худоби скоротилось, а ситуація у птахівництві більш сприятлива. За оцінкою ІЕД, реальна валова додана вартість (ВДВ) в сільському господарстві скоротилась на 0,9% до попереднього року в січні”, – зазначається в дослідженні.
Підкреслюється, що наближення фронту, повне закриття шахт біля Покровська негативно вплинули на темпи відновлення економіки в Україні та призводить до падіння в добувній промисловості.
Водночас ситуація з добуванням залізної руди залишається позитивною. Поки, за оцінкою ІЕД, реальна ВДВ в добувній промисловості скоротилась на 2,9% в січні 2025р. порівняно з аналогічним періодом роком раніше. Водночас наближення фронту може мати ще більш негативний вплив на показники добувної промисловості вже в найближчі місяці.
Проте позитивно впливала на показники переробної промисловості відсутність планових масових відключень електроенергії. Також сприятливим був внутрішній попит на продукцію галузей, орієнтованих на внутрішній ринок. Зовнішній попит теж сприяв металургії. Втім, зазначають в ІЕД, у січні високою була статистична база. В цілому, хоча окремі галузі показали зменшення обсягів випуску, в переробній промисловості реальна ВДВ зросла на 3% в січні (порівняно з січнем-2024).
“Руйнування генерації електроенергії росіянами не були повністю компенсовані ремонтами та новою генерацією. Крім того, попит на електроенергію цього року був нижчим через теплу погоду та відбувались аварійні відключення електроенергії як превентивний захід під час обстрілів. В результаті, за нашою оцінкою, реальна ВДВ в галузі скоротилась на 5,1% в січні (порівняно з січнем-2024”, – констатують в ІЕД.
Разом з тим, у торгівлі реальна ВДВ продовжує зростати завдяки зростанню зарплат та соцвиплат. Споживання зростає також на фоні високих інфляційних очікувань. В січні реальний приріст ВДВ в торгівлі пригальмував до 4,9% (порівняно з показником у січні-2024). Водночас через зупинку транзиту російського газу в ЄС реальна ВДВ в транспорті скоротилась на 1,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
В ІЕД додали, що Росія продовжує атакувати портову інфраструктуру України. В кінці січня та на початку лютого було кілька обстрілів портів Одеси, Ізмаїла та Чорноморська, внаслідок чого отримала пошкодження портова інфраструктура. В січні Україна експортувала морським транспортом 6,6 млн тонн товарів.
В січні залізничним транспортом перевезено 14 млн тонн вантажів, що на рівні грудня 2024 року та на 1% менше, ніж в січні 2024 року. З них до портів перевезено 5,5 млн тонн та до західного кордону 2 млн тонн вантажів. Найбільшу частку в перевезеннях складають руда (44%), зерно (38%) та чорні метали (6%).
Окрім цього у першому місяці 2025 впав експорт товарів – на 6% порівняно з січнем-2024 та на 4% порівняно з груднем-2024, до $3,18 млрд. Експорт сільськогосподарських товарів продовжував знижуватися порівняно з попередніми місяцями на фоні зниження запасів товарів. Аграрний експорт впав у річному виразі на 18% (порівняно з січнем-2024) – до $1,85 млрд через менший урожай та нижчі перехідні запаси на початку маркетингового року. Фізичні обсяги експорту ключових сільськогосподарських товарів впали ще більше, але експортну виручку підтримували вищі ціни та поступова диверсифікація експорту АПК.
Імпорт товарів у січні впав до $5,55 млрд, що відображало сезонне зниження імпорту порівняно з грудневими обсягами. У річному виразі імпорт зріс на 9% (порівняно з аналогічним періодом попереднього року). Імпорт машин та обладнання склав $2,16 млрд і зріс на 17% порівняно з січнем-2024, зокрема через різке зростання імпорту енергетичного обладнання ($431 млн у січні 2025 року порівняно із $85 млн у січні 2024 року). При цьому впав імпорт автомобілів.
Поряд з іншим ІЕД прогнозує зростання реального ВВП на 2,9% у 2025 році та на 3,2% у 2026-му.
Як повідомляло Мінекономіки, ВВП України у січні-2025 зріс на 1,5%, цьому посприяла будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля.
Також Світовий банк (СБ) в опублікованих 17 січня “Глобальних економічних перспективах” погіршив прогноз зростання ВВП України у 2025 році до 2% з 6,5% у червневому звіті, проте поліпшив його на 2026 рік до 7% з 5,1%.
Свої прогнози змінив також і Національний банк України З огляду на безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%
