Програми розстрочки з подовженими термінами погашення від забудовників користуються активним попитом покупців житла і є альтернативою державним іпотечним програмам, повідомили українські девелопери агентству «Інтерфакс-Україна».
«У 2024-2025 роках ми спостерігаємо зростання частки клієнтів, які обирають довгострокову безвідсоткову розстрочку від KAN Development. Це пов’язано зі збільшенням впевненості покупців у майбутньому, особливо в умовах поліпшення безпеки в Києві. Програми “еОселя” і »еВідновлення” поки мають обмежений вплив на наші продажі. Більшість клієнтів обирають інші фінансові рішення, зокрема, наші власні програми”, – розповіли в прес-службі KAN Development.
В останні роки зростає попит на збільшення терміну розстрочки, зазначила СМО Alliance Novobud Ірина Михальова. Крім того, забудовники пропонують програми зі зниженим першим внеском.
«На старті будівництва ми можемо запропонувати більш тривалі терміни розстрочки – 12, 24, 36 місяців. Тому що, як правило, розстрочка надається до моменту введення проекту в експлуатацію. Також часті запити від покупців на зменшення першого внеску: він може бути як 10%, так і 50%», – повідомила експерт.
Внутрішні програми розстрочки групи «Ковальська» пропонують фіксовану вартість квадратного метра на термін до п’яти років з першим внеском у 30% вартості житла. Як повідомили в компанії, практикується індивідуальний підхід до потреб покупця.
“Розстрочки стали більш гнучкими: якщо клієнт розуміє, що не зможе вносити щомісячні платежі, ми відкриті до діалогу і готові разом знайти зручне рішення. Можна узгодити індивідуальний графік, наприклад, збільшити термін розстрочки, тимчасово зменшити суму внесків з подальшим поверненням до стандартних платежів, провести реструктуризацію, поміняти квартиру на іншу площу або в іншому об’єкті будівництва“, – пояснив забудовник.
Компанія «РІЕЛ» у другому пусковому комплексі столичного проекту Brother пропонує покупцям придбати житло в розстрочку до введення об’єкта в експлуатацію – другого кварталу 2028 року, зазначила координатор відділів продажів «РІЕЛ» у Львові Алла Чипак. Крім того, в деяких житлових комплексах знижено перший внесок до 10% від вартості квартири.
З огляду на популярність опції ремонту від забудовника, «Інтергал-Буд» також пропонує можливість оплати ремонту в розстрочку разом з квартирою, розповів заступник комерційного директора «Інтергал-Буд» Анатолій Ковриженко.
Як повідомили в групі компаній DIM, девелоперські програми кредитування з подовженим терміном розстрочки є альтернативою державним іпотечним програмам з лімітами за сумами кредитів. Так, в компанії діють власні фінансові програми, за якими перший внесок становить 30% від вартості житла, а термін розстрочки досягає п’яти років.
Крім того, діє програма довгострокової розстрочки від DIM до 10 років.
“На початку червня запустили програму довгострокової розстрочки в гривні терміном на 10 років, з можливістю дострокового погашення, фіксацією ціни в гривні, закріпленням вартості квадратного метра в договорі, без прив’язки до валютного курсу або зростання ціни на ринку, з фіксованою процентною ставкою 10% річних в гривні і першим внеском 30%. Планувалося запустити як пілотний проект на два місяці, протестувати у великих комплексах квартальної забудови типу «Метрополіс», Lucky Land і Park Lake City. Однак отримали досить багато звернень від покупців, які переросли в реальні угоди, тому продовжили програму до кінця літа”, – розповів керуючий партнер DIM Олександр Насіковський.
Прем’єр Канади Марк Карні в п’ятницю оголосив, що канадська влада відмовляється від низки мит, введених у відповідь на американські, щодо частини імпорту США, повідомляє The Globe and Mail.
«Відповідно до наших зобов’язань за угодою між США, Мексикою і Канадою (USMCA) я сьогодні оголошую, що канадський уряд вживе заходів, аналогічних вжитим раніше США, і скасує мита на всі американські товари, що підпадають під дію договору», – сказав прем’єр.
Однак, уточнив Карні, Канада збереже мита на імпорт зі США сталі, алюмінію та автомобілів, і Оттава буде інтенсивно працювати з Вашингтоном над цією темою. Карні зазначив, що після розмови, яка відбулася у нього на цьому тижні з президентом США Дональдом Трампом, сторони будуть активніше обговорювати «виклики в стратегічних секторах», а також нарощування співпраці в торгівлі, інвестиціях, сфері безпеки.
Також Карні вважає, що Канаді вдається домогтися успіхів у торговельних переговорах з США. «На даний момент Канада має найкращу торговельну угоду з США, і, хоча вона відрізняється від того, що було раніше, вона все одно краща, ніж у будь-якої іншої країни», – заявив прем’єр.
1 серпня Трамп підписав указ про підвищення тарифів для Канади з 25% до 35%. У заяві підкреслювалося, що товари, на які поширюється пільговий тарифний режим відповідно до USMCA, як і раніше, не підпадають під дію нових тарифів.
У свою чергу, нагадує The Globe and Mail, Оттава домагається угоди, яка б знизила або скасувала мита щодо ряду канадських товарів. У липні Карні визнав, що Канада, ймовірно, не зможе переконати Трампа скасувати всі мита.
Разом з тим Канада реалізувала три раунди відповідних заходів проти США. В рамках першого вона ввела мита в 25% на продукцію США на суму в $30 млрд, включаючи мотоцикли та апельсиновий сік. Другий раунд передбачав 25-відсоткові мита на продукцію ще на $30 млрд – металеві вироби та товари широкого вжитку. Третій раунд включав мита в 25% на автомобілі, за винятком компаній, які розмістили виробництво в Канаді.
Однак, зазначає видання, згодом Канада пом’якшила дію мит, схваливши деякі винятки з них, у тому числі щодо сировини та матеріалів американського виробництва, що використовуються в канадській промисловості.
Верховний суд прийняв рішення про припинення права володіння приватного товариства на берегоукріплення в урочищі Берковщина, неподалік житлового комплексу на вул. Дніпровська набережна, 14 у Дарницькому районі Києва, повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
“Йдеться про набережну неподалік житлового комплексу на вул. Дніпровській набережній, 14, що у Дарницькому районі столиці. Власники гідроспоруд встановлювали шлагбауми та ворота, перекриваючи доступ до річки людям, які хочуть там прогулятися, але не мешкають в житловому комплексі”, – йдеться у пресрелізі.
За вказаною адресою розташований житловий комплекс River Stone.
Зазначається, що гідротехнічні споруду у вигляді набережної довжиною площею майже 500 кв. м, виконують функції захисту від розмиву, та розташовані на комунальній земельній ділянці водного фонду площею понад 3,1 га вартістю понад 67 млн грн в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.
Водночас приватне підприємство зареєструвало право власності на вказані гідротехнічні споруди, що загрожувало вибуттям ділянки з власності територіальної громади та створювало обмеження у доступі киян до набережної Дніпра, йдеться у повідомленні.
“Верховний суд погодився з доводами прокурора: право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстровано ні за ким. Таким чином, суд поставив крапку у цій справі – доступ до набережної Дніпра повинні мати усі охочі, а не лише мешканці одного житлового комплексу”, – резюмували у прокуратурі.
Як повідомив активіст Олег Симороз, 22 серпня біля ЖК River Stone почався демонтаж паркану, який блокував доступ до набережної. Після цього цегляний паркан почали відновлювати невідомі особи.
“В Дарницькому районі столиці на набережній біля ЖК River Stone тітушня зводить нову стіну, яка обмежує вільний доступ громадян. Нагадую, що Верховний суд України зобов’язав забезпечити на набережній вільний доступ громадян”, – зазначив він.
Будівництво житлового комплексу бізнес-класу River Stone у Дарницькому районі столиці було розпочато у 2010 році. Проєкт складається із дев’яти 23-поверхових будинків, останній з яких введено в експлуатацію 2021 року. Девелопером ЖК виступила компанія UDP, генеральним підрядником – ТОВ “Будівельна компанія “Міськжитлобуд”, замовником – ТОВ “Лівобережжя Плюс”.
За даними “ЛУН”, дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий 2011 року, внесені зміни в документ у 2017 та 2020 роках.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1098583.html
ПрАТ “Страхова компанія “Перша” (Київ) у січні-червні 2025 року зібрало 666,9 млн грн валових премій, що на 29,3% перевершило показник першого півріччя рік тому, чистих премій – 622,5 млн грн (+29,5%), повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою за результатами діяльності зазначеного періоду.
Зокрема, надходження від фізичних осіб виросли на 41,91% до 262,406 млн грн, а від перестрахувальників – на 9,84%, до 1,730 млн грн. Частка фізичних осіб в брутто-преміях страховика сягнула 39,35%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за у першому півріччі 2025 року виросли на 26,99% порівняно з тим самим періодом 2024 року, до 44,364 млн грн, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 0,12 відсоткового пункту (в.п.), до 6,65%.
СК “Перша” у січні-червні 2025 року виплатила своїм клієнтам 291,001 млн грн страхових виплат та відшкодувань, що на 39,75% вище від обсягу виплат за аналогічний період 2024 року. Таким чином, рівень виплат збільшився на 3,26 в.п., до 43,64%.
Операційний прибуток страховика за звітний період виріс до 26,601 млн грн, а чистий прибуток – до 36,134 млн грн.
Активи компанії на 1 липня 2025 виросли на 17,51% до 1,291 млрд грн, власний капітал показав приріст 20,33% і становив 302,655 млн грн, зобов’язання збільшилися на 16,68%, до 988,597 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 27,62%, до 292,168 млн грн.
Агентство зазначає, що станом на звітну дату СК “Перша” сформувала портфель поточних фінансових інвестицій в банківські депозити в обсязі 57,125 млн грн, які разом з грошовими коштами та їх еквівалентами покривали 35,33% її зобов’язань.
ПрАТ “Страхова компанія “Перша” працює на страховому ринку України з 2001 року. Основна спеціалізація компанії – автомобільне страхування. СК “Перша” – член МТСБУ, Ліги страхових організацій України, Національний страховик книжок міжнародних автомобільних перевезень (МДП).
В індустріальному парку (ІП) “Західноукраїнський промисловий хаб” (Тернопільська обл.) почав відвантаження продукції завод продовольчих товарів “Бабуся Маруся”, який випускає овочеві консерви, та соління і напівфабрикати з вакуумованих овочів, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Наразі завод вже вийшов на проектний обсяг виробництва і в 2025 році планує випустити 650 тонн консервації”, – написав він у Facebook.
За інформацією нардепа, обсяг інвестицій, внесених ПАТ “Агропродсервіс” (Настасів Тернопільської обл.) у запуск заводу, склав 45 млн грн.
Будівництво промислових приміщень загальною площею 1700 кв. м і монтаж виробничих ліній тривав протягом 2024-2025 рр. На підприємстві створено 30 робочих місць, незабаром планується збільшити штат у півтора раза. У планах – налагодження експортних поставок до країн Балтії, в Ізраїль, Туреччину та Італію.
ІП “Західноукраїнський промисловий хаб” площею понад 10 га створено у 2022 році на території мʼясокомбінату, який не працював понад 10 років, але зберіг потужну інженерну та логістичну інфраструктуру. Наразі парк має більш як 58 тис. кв м реконструйованих промислових приміщень з висотою стель 5-10 м і власну підстанцію на 10 мВт.
Крім заводу “Бабуся Маруся”, на території ІП “Західноукраїнський промисловий хаб” працюють підприємства “Наша птиця” (переробка курятини), “Дельта Фуд” (виробництво соусів), “Тернопільський мʼясокомбінат” (агропереробка), а також логістичний центр, складами якого користуються шість місцевих і 16 релокованих підприємств. Підприємства ІП забезпечують 860 робочих місць. При цьому концепція парку передбачає створення 1300 робочих місць.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, власником ТОВ “Завод продовольчих товарів “Бабуся Маруся” до 2020 року був секретар парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, який є засновником “Агропродсервісу”. Наразі бізнесом керує його дружина Тетяна.
ПАТ “Агропродсервіс” створено в 1999 році. Як багатопрофільне підприємство здійснює діяльність у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45 тис. га землі. Йому належать зернові елеватори загальною потужністю зберігання 200 тис. тонн, комбікормовий і насіннєвий заводи. Також займається птахівництвом (2 млн голів), розведенням ВРХ (близько 6 тис. голів, з них 2 тис. голів дійного стада) і свиней (60 тис. голів).
Кінцевими бенефіціарами ПАП “Агропродсервіс” є Тетяна Чайківська (володіє 70% акцій компанії і Андрій Баран (30%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” інвестує більше 135 млн грн у капітальні ремонти нагрівальних колодязів цеху гарячої прокатки.
Згідно з пресрелізом комбінату у четвер, компанія відповідно до щорічної програми капітальних інвестицій продовжує проведення комплексних капітальних ремонтів трьох груп нагрівальних колодязів (по чотири колодязі у кожній групі) відділення слябів цеху гарячої прокатки. Загальна сума інвестицій перевищує 135 млн грн.
“Сьогодні “Запоріжсталь” працює тільки на 75% від власних потужностей, проте програму з технічного обслуговування виробничого обладнання та його ремонту ми виконуємо на всі 100%. Зокрема, наразі триває велике оновлення нагрівальних колодязів, які є важливою ланкою технологічного процесу гарячої прокатки на “Запоріжсталі”. Від стабільності температурного режиму та рівномірності нагріву заготівки у колодязях залежить якість готової металопродукції, механічні властивості прокату, його відповідність стандартам та запитам клієнтів”, – відзначив в.о. гендиректора Тарас Шевченко.
За його словами, до капремонту окрім фахівців інжинірингової служби, управління автоматизації та центральної електротехнічної лабораторії долучені спеціалісти підрядних організацій – “Еталонбудсервіс” та “МСК Прайм”. В межах капремонту виконають демонтаж зношених вогнетривів та замінять їх на нове футерування, зокрема виробництва “Запоріжвогнетриву”. Загальна маса вогнетривкої цегли та торкретувальної суміші становить більше 2200 тонн.
Крім того, оновлять механічне та енергетичне устаткування, комунікації, запірну арматуру, замінять близько 900 тонн металоконструкцій, проведуть ремонт та заміну гідравлічних приладів, автоматики, температурних датчиків тощо.
Нагрівальні колодязі забезпечують термічну підготовку зливків вагою до 16 тонн перед прокаткою у сляб і далі у тонкий прокат. Капітальний ремонт цього комплексу обладнання дозволить суттєво підвищити надійність його роботи, енергоощадність та мінімізувати ризики незапланованих технологічних зупинок.
При цьому уточнюється, що цьогоріч “Запоріжсталь” виконає комплекс капремонтів ключових агрегатів теплоелектроцентралі – котлоагрегату №5, турбогенератора №1 та турбокомпресорного агрегата №7. На ці цілі комбінат скерує близько 75 млн грн інвестицій. Загалом попри складну економічну ситуацію, у 2025 році бюджет капінвестицій збільшено до 1,1 млрд грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
