Державний ПриватБанк (Київ) запускає цілодобову послугу валютообміну через спеціалізовані банкомати “АТМ-Recycler”, з лімітом до $1 тис. або євро на одну операцію, комісія на послугу відсутня, повідомляється в прес-релізі держбанку в понеділок.
Зазначається, що операції проводяться за готівковим курсом ПриватБанку на інвалюту. Залишок за операцією менше ніж 100 грн зараховується на картку клієнта або на його мобільний рахунок.
Як уточнили у пресслужбі банку, наразі мережа банкоматів Привату складається з 65 тис. пристроїв, з них 1,29 тис. – “АТМ-Recycler”, через які можна міняти інвалюту.
За даними Нацбанку України, на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав 1-ше місце (767,64 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за десять місяців 2024 року склав 50,26 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2023 року він становив 47,10 млрд грн.
Дональд Трамп заявив, що США абсолютно необхідно встановити контроль над Гренландією. Він уже хотів купити острів під час першого президентського терміну. Він написав про це в соцмережі Truth Social.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», – написав він.
Видання нагадує, що США неодноразово, починаючи з 1867 року, намагалися купити Гренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом. Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв’язки з Європою і отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов’язана з блоком через Данію.
Природні ресурси Гренландії включають золото, срібло, мідь і уран, а у водах біля берегів цієї території, як вважають, є значні запаси нафти.
Трамп висунув ідею купівлі Гренландії США 2019 року під час свого першого президентського терміну. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку в Данію.
За даними Worldsteel, у листопаді-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до листопада-2023 у більшості країн першої десятки, крім Японії, США, РФ і Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада має такий вигляд: Китай (78,4 млн тонн, +2,5% до листопада-2023), Індія (12,384 млн тонн, +4,5%), Японія (6,888 млн тонн, -3,1%), США (6,378 млн тонн, -2,8%), РФ (5,450 млн тонн, -9,2%), Південна Корея (5,190 млн тонн, -3,6%), Іран (3,074 млн тонн, +0,1%, Туреччина (3,011 млн тонн, +0,7%), Німеччина (2,909 млн тонн, +8,6%) і Бразилія (2,774 млн тонн, +1,9%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 146,831 млн тонн.
За 11 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі виглядає наступним чином: Китай (929,190 млн тонн, -2,7%), Індія (135,932 млн тонн, +5,9%), Японія (77,102 млн тонн, -3,6%), США (72,879 млн тонн, -2,2%), РФ (64,885 млн тонн, -7%), Південна Корея (58, 297 млн тонн, -4,9%), Німеччина (34,490 млн тонн, +5,3%), Туреччина (33,915 млн тонн, +11,2%), Бразилія (31,168 млн тонн, +5,6%) та Іран (28,030 млн тонн, +0,5%).
Загалом у січні-листопаді 71 країна виробила 1 млрд 694,593 млн тонн сталі, що на 1,4% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас Україна за 11 місяців 2024 року виробила 7,028 млн тонн сталі, що на 23,1% вище за обсяги за січень-листопад 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 11 місяців-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Страхова компанія «Гардіан» (Київ) у січні-листопаді 2024 року здійснила страхові відшкодування на суму 457,5 млн грн, що на 32,8% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомляється на сайті страховика. Водночас уточнюється, що виплати за КАСКО становили 31,7 млн грн, що на 59,1% більше ніж за аналогічний період минулого року, ОСЦПВ – 164,7 млн грн, «Зелена картка» – 258,05 млн грн (+43,5%), страхування медичних витрат – 0,5 млн грн (+80,5%).
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК «Гардіан» увійшла до його складу.
Компанія DIM ввела в експлуатацію 80,5 тис. кв. м 2024 року, у планах на 2025-й введення в експлуатацію понад 100 тис. кв. м, повідомив керуючий партнер компанії Олександр Насіковський агентству «Інтерфакс-Україна».
«Згідно з останніми даними ЛУН, у Києві за 12 місяців (перший-третій квартали 2024 року плюс четвертий квартал 2023-го) було введено в експлуатацію 10,7 тис. нових квартир. Майже 10% цієї цифри – об’єкти компанії DIM. У 2024 році ми ввели в експлуатацію 1191 квартиру загальною площею 80 467 кв. м у трьох комплексах: «Новий Автограф», Lucky Land і Park Lake City», – повідомив він.
Насиковський також зазначив, що цього року компанія почала будівництво нового комплексу преміум сегменту The One у Києві на вул. Мечникова, 7б. Комплекс на 140 квартир, згідно з концепцією, зможе запропонувати сервіс 5-зіркового готелю, передбачені панорамні краєвиди на 360 градусів, закрита територія з цілодобовою охороною, підземний паркінг з автоліфтами, громадський простір у 1400 кв. м, дві концептуальні тераси Front Yard, Secret Garden і відкритий басейн.
«Це перший в Україні житловий проєкт із nano-очищенням води та hepa-фільтрацією повітря. Завершити будівництво комплексу плануємо в другому кварталі 2028 року», – зазначив керуючий партнер компанії DIM.
У 2024 році DIM успішно залучив цільове фінансування від вітчизняних стратегічних інвестиційних партнерів щодо розвитку діючих і перспективних об’єктів.
«Згідно з підписаною угодою, ми поки що не розголошуємо суму інвестицій та імена українських інвесторів, однак можемо сказати, що це свідчить про високу довіру до нас і впевненість у майбутньому України. Віримо в Україну і продовжуємо будівництво шести своїх комплексів: «Метрополіс», Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Boutique Residence і The One», – наголосив Насіковський.
Щодо планів на 2025 рік керуючий партнер повідомив про старт нового заміського проєкту преміум-класу (локація і бренд поки що не оголошуються), а також плани введення в експлуатацію значного обсягу житла.
«У 2025 році плануємо здати в експлуатацію понад 100 тис. кв. м: комплекс A136 Highlight Tower, будинок №3 комплексу «Метрополіс», будинок №4 екокомплексу Lucky Land, та будинки 1.5, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 району VITA і будинки 1.1 та 1.3 району AQUA в заміському комплексі бізнес-класу Park Lake City», – перерахував експерт.
Насіковський зазначив, що серед трендів 2024 року ринку нерухомості основним є те, що споживачі поступово адаптувалися до викликів воєнного часу.
«Якщо ще 2023 року після ракетних обстрілів українських міст активність на ринку зупинялася майже на тиждень, то цьогоріч ми бачимо, що поточні воєнні дії хоч і чинять, проте вже не такий вплив на активність покупців на ринку. Люди почали жити тут і зараз і будують плани на майбутнє», – повідомив він.
Також експерт констатував істотний вплив на ринок нерухомості держпрограм «єОселя» та «єВідновлення». За його даними, з моменту приєднання компанії DIM навесні цього року до програми «єОселя», близько 30% запитів до офісів продажів DIM стосуються саме цієї програми, з них приблизно 10% переходять до реальних угод. На початку вересня 2024 року було укладено першу угоду в межах держпрограми «еВідновлення» в еко-місті Lucky Land.
«Держпрограми продовжують підтримувати активність на ринку житлової нерухомості сьогодні і впливатимуть на це у 2025 році. Але основна зміна на ринку нерухомості 2024 року – податкові зміни (підвищення військового збору до 5%), запроваджені наприкінці 2024 року, які матимуть кілька важливих наслідків для ринку житлової нерухомості», – зазначив він.
Насіковський констатував, що підвищення військового збору призведе до збільшення витрат виробників будматеріалів, логістів, підрядників та інших учасників ринку і, як наслідок, підштовхне зростання ціни квадратного метра в новобудовах. Крім того, це вплине на вибір покупців, які зараз розглядають житло як інструмент інвестиції, вони можуть почати шукати альтернативні варіанти для вкладення своїх коштів.
«Однак, незважаючи на ці виклики, ми залишаємося оптимістами і бачимо, що ринок нерухомості продовжує поступово адаптуватися і знаходити нові можливості для розвитку», – резюмував він.
Щодо поведінки тих покупців, які обирають житло для себе, то, за спостереженнями Насіковського, у 2024 році частина з них розпочали переорієнтацію із вторинного ринку на ринок новобудов.
«Цьому сприяють не тільки держпрограми «еОселя» та «еВідновлення», а й власні фінансові програми від забудовників. Наприклад, компанія DIM розвиває внутрішні програми кредитування, пропонує гнучкі умови купівлі та збільшує терміни розстрочки як альтернативу держпрограмам», – повідомив він.
У DIM діють програма розстрочки до 5 років з першим внеском від 20%; програма з гнучкими умовами оплати, коли покупець сплачує перший внесок від 30% до моменту завершення будівництва, а решту суми сплачує протягом двох років після готовності об’єкта.
«Також уперше на ринку нерухомості, DIM запровадив програму фінансової гарантії – у договірних умовах між інвестором і компанією ми вписали штрафні санкції в розмірі 0,03% на користь клієнта за кожен прострочений день згідно з графіком готовності об’єкта. Програма вже діє в комплексах A136 Highlight Tower, Olegiv Boutique Residence і Park Lake City. Працюємо над впровадженням фінгарантії в інших наших проєктах»,- повідомив Насіковський.
Що стосується вимог покупців до об’єктів, то на першому місці залишається безпека та енергонезалежність.
«Наявність системи контролю доступу, відеоспостереження, охорони, і особливо підземних паркінгів або укриттів – основні запити кожного другого покупця. Дедалі частіше звертають увагу на енергонезалежність будівель, наявність сонячних панелей, генераторів, систем безперебійного живлення енергії, тепла і води, що забезпечують автономність будівель», – зазначив експерт.
Водночас він наголосив, що загалом майбутні мешканці, як і до війни, велику увагу приділяють інфраструктурі всередині та навколо житлових комплексів, наявності зелених зон, сучасних дитячих і спортивних майданчиків, шкіл і дитячих садків, а також зручному транспортному сполученню. Люди зараз частіше шукають житло для себе, тому обирають проєкти з концепцією «15-хвилинного міста».
«За умови продовження активної фази війни у 2025 році ринок житла суттєво не зміниться. Проте вже очевидно, що вартість новобудов зросте в середньому на 15-20%. Серед причин – зміни в оподаткуванні, інфляція, підвищення вартості будівельних матеріалів. Сподіваємося, що попит поступово збільшуватиметься, а держпрограми його стимулюватимуть», – резюмував Насіковський.
Металургійні підприємства України в листопаді поточного року знизили виробництво сталі на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 541 тис. тонн з 546 тис. тонн, і на 10,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 604 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 24-те місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Україна за 11 місяців 2024 року виробила 7,028 млн тонн сталі, що на 23,1% вище за обсяги за січень-листопад 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 11 місяців-2024.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
