Державна служба з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) у 2023 році забезпечила рекордну суму надходжень до держбюджету – 637 млн грн, що в 3,1 раза більше, ніж у 2022 році.
Про це повідомив очільник служби Євген Зборовський на пресконференції присвяченій оприлюдненню публічного звіту “Укртрансбезпеки” за минулий рік.
“Це рекордні показники за всю історію Державної служби України з безпеки на транспорті. Ми бачимо порівняння з 2022 роком… (у 2022 році “Укртрансбезпека” забезпечила надходження до бюджету 205,1 млн грн – ІФ-У)”, – сказав глава служби.
Він уточнив, що більшу частину суми становлять стягнення і штрафи. Минулого року їх було накладено на понад 800 млн грн.
Цифра надходжень становить 378 млн грн надходжень від стягнень накладених під час рейдових перевірок. Зокрема, 329 млн грн від рейдових перевірок за участю вантажного транспорту та 49 млн грн – за участю транспорту, що виконує вантажні перевезення. У 2022 році суми надходжень становили 111 млн грн і 10,5 млн грн відповідно.
Крім того, до бюджету надійшло 228 млн грн штрафів від автофіксації порушень габаритно-вагових параметрів зафіксованих комплексами зважування автотранспорту в русі Weight-in-Motion.
Зборовський зазначив, що цифра надходжень 637 млн грн удвічі перевищує суму, виділену з держбюджету на утримання “Укртрансбезпеки”, зокрема на заробітні плати співробітникам.
Голова служби також зазначив, що за минулий рік було зафіксовано більше порушень, як у сегменті вантажного транспорту, так і пасажирських перевезень.
“В обох ситуаціях ми бачимо, що відбулося збільшення кількості виявлених порушень. Дійсно, порівняно з 2022-м роком у 2023-му році економіка країни почала відновлюватися. Кількість перевезень почала зростати і при цьому зросла кількість порушень”, – сказав Зборовський.
В “Укртрансбезпеці” також повідомили, що підвищенню ефективності її роботи у 2023 році сприяло отримане торік право встановлювати блокіратори коліс на транспортний засіб і супроводжувати його до пункту вагового контролю. Порушення габаритно-вагових параметрів фіксують за допомогою WIM-комплексів – у 20 областях установлено 50 таких комплексів, здебільшого на автошляхах, що будували у 2020-2021 роках.
Зміна доходів зведеного бюджету 2021-2023 (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна від початку 2024 року експортувала через дунайські порти 3,7 млн тонн вантажів, з яких 2,5 млн тонн – це зернові та олія, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Незважаючи на рекордні обсяги Українського морського коридору, дунайські порти мають потенціал зростання”, – зазначив він.
За словами Кубракова, зокрема, Українське Дунайське пароплавство почало пропонувати доставку контейнерів у дунайські порти Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та румунський порт Констанца в обхід кордону з Польщею.
Агентство “Інтерфакс-Україна” не має порівняльної інформації про обсяг експорту через порти на Дунаї за аналогічний період 2023 року, проте відомо, що в лютому минулого року вони обробили 2,2 млн тонн вантажів, у березні – 2,8 млн тонн, а всього за рік – 29 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль напередодні заявив про намір України розширити експортну спроможність дунайського кластеру з 33 млн тонн вантажів у 2023 році до 35-40 млн тонн.
Київська міськдержадміністрація створила тимчасову Комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних з діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, і затвердила її склад.
“Новостворена комісія насамперед вивчатиме та аналізуватиме проблемні питання, пов’язані з діяльністю холдингу. Комісія стане новим діючим і прозорим каналом зв’язку інвесторів будівництва житлових комплексів, забудовником яких є “Київміськбуд”, із представниками міської влади та громади”, – ідеться в прес-релізі КМДА.
Згідно з ним, комісію створено як тимчасово консультативно-дорадчий орган строком на 180 днів, однак за необхідності її повноваження можуть бути продовжені. Її очолив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова наглядової ради “Київміськбуду” Владислав Андронов. До її складу увійшли також представники структурних підрозділів КМДА та інвестори житлових комплексів.
Зазначається, що перше засідання комісії відбудеться протягом двох тижнів. На ньому, зокрема, розглянуть можливість залучення до роботи комісії народних депутатів, депутатів Київради, експертів та представників інших громадянських інституцій.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив про звільнення з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада 2023 року комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
29 січня 2024 року заступника голови КМДА Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника. У лютому-2024 новосформована наглядова рада призначила головою правління – президентом компанії її віцепрезидента Василя Олійника.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Український виробник індивідуальних залізобетонних конструкцій (ЗБК) компанія “Обербетон”, що має завод у Житомирі, побудує другий завод із виробництва великогабаритних ЗБК на території Микулинецької міськради в Тернопільській області, повідомляють на сторінці громади у Facebook.
Згідно з повідомленням, наприкінці минулого тижня відбулася перша робоча зустріч представників інвестора з місцевим активом, на якій було презентовано виробничі потужності та продукцію майбутнього заводу.
Найближчим часом планується підписання меморандуму та початок підготовчих і будівельних робіт на ділянці.
“Понад два роки ми спільно з інвестиційним офісом області намагалися залучити в громаду як зарубіжних, так і вітчизняних інвесторів. Визначальне значення у виборі інвестором нашої громади відіграла наявність земельної ділянки з розвиненою інфраструктурою, резерву потужностей, логістики, людського ресурсу”, – зазначається в повідомленні.
При цьому уточнюється, що компанія-інвестор тривалий час підшукувала варіанти для будівництва другого заводу ЗБК, і розглядала, зокрема, можливість розміщення в Тернопільській, Львівській, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській областях.
“Завдяки таким потужним інвесторам загальна сума прямих інвестицій у регіон збільшиться більш ніж на 1 млрд грн і буде створено понад 150 нових робочих місць. Це одна з найбільших інвестицій у Тернопільській області”, – йдеться в повідомленні громади.
Як очікується, середня зарплата на заводі становитиме щонайменше 20-22 тис.грн.
Інших параметрів проєкту в повідомленні не наводять, але зазначають, що продукція буде аналогічною тій, що випускається на заводі “Обербетон-інвест” у Житомирі.
За інформацією на сайті компанії, побудований 2008 року завод “Обербетон-інвест” – одне з найбільших підприємств України, має у своєму розпорядженні повний комплекс обладнання провідних європейських компаній.
Серед реалізованих проєктів – торговельні та торговельно-розважальні комплекси (зокрема супермаркети Novus і гіпермаркет “Ашан”, ТРЦ “Оазис” у Києві, будівельні гіпермаркети “Епіцентр” у Києві та Херсоні), об’єкти логістичного та промислового призначення, житлові та адміністративні комплекси, сільгосппідприємства.
ТОВ “Обербетон-Інвест” зареєстровано в Житомирі 2007 року зі статутним капіталом 433,78 млн грн, власником 100%, за даними YouControl, є зареєстрована на Кіпрі “Обербетон Холдінгз Лімітед”, а кінцевим бенефіціаром – громадянин Ізраїлю Яків Фількенштейн.
Центральний офіс розташований у Києві.
За даними системи Сlarity, у січні-вересні минулого року ТОВ “Обербетон-Інвест” отримало 31,4 млн грн чистого прибутку – на 10% менше, ніж за той самий період 2022 року, за зростання чистого доходу на 7% – до 213,5 млн грн.
Водночас, згідно зі звітом компанії на сайті, у 2022 році вона скоротила чистий прибуток у 9 разів до довоєнного 2021 року – до 32,2 млн грн за падіння чистого доходу на третину – до 259 млн грн.
На початок 2023 року на підприємстві працювало понад 220 осіб.
Світові центробанки в січні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), закупили в золотовалютні резерви 39 тонн золота.
Це більш ніж удвічі перевищує уточнені обсяги грудня (16,9 тонн) і робить січень восьмим поспіль місяцем приросту, зазначає у своєму огляді аналітик WGC Крішан Гопол.
Найбільшими покупцями в січні знову стали Туреччина (11,8 тонни) і Китай (10 тонн). Також закуповували золото в резерви Індія (8,7 тонни), Казахстан (6,2 тонни), Йорданія (3,1 тонни), Чехія (1,7 тонни) та інші.
Про істотні продажі повідомив тільки ЦБ РФ (3,1 тонни, за даними WGC). Це повторює тенденцію, що склалася з 2021 року, зазначає Гопол: зниження запасів приблизно на 3 тонни з подальшим поповненням. “Ми вважаємо, що ця активність пов’язана з програмою карбування монет у країні”, – пояснює він.
