ТОВ “Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, у січні-березні поточного року отримала чистий прибуток у розмірі 4,505 млн грн проти чистого збитку 13 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно із проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 13,2% – до 197,735 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 64,058 млн грн.
ТОВ у 2025 році знизило чистий прибуток у 5,3 рази у порівнянні з попереднім роком – до 6,494 млн грн з 34,142 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 0,8% – до 807,236 млн грн з 801,016 млн грн.
ТОВ завершило 2023 рік з чистим збитком 9,525 млн грн.
Кількість працівників на кінець 2025 року складала 700 чол., на кінець 2024 року – 764 чол.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з розбудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест Діджитал”.
Статутний капітал ТОВ – 78,740 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорські правоохоронні органи вилучили рекордну для країни партію кокаїну вагою 522 кг, повідомила поліція Угорщини за підсумками прес-конференції.
За даними поліції, партія була виявлена в порту Чепель у Будапешті серед вантажу бананів. Слідчі перевірили близько 7 тис. коробок і знайшли 438 блоків кокаїну загальною вагою 522 кг. Орієнтовна вартість партії на чорному ринку становить близько 43 млн євро. Угорська влада назвала це найбільшим вилученням кокаїну в історії країни.
В операції брали участь угорське Національне бюро розслідувань, Податкова та митна служба Угорщини, німецькі правоохоронні органи, а також партнери в Чехії та Словаччині.
Поліція також повідомила про затримання кількох підозрюваних. Угорські правоохоронці вважають, що країна стає одним із логістичних центрів, через які великі партії наркотиків із Південної Америки розподіляються далі по регіону.
Міжнародні контейнерні перевезення кокаїну за останні роки різко зросли. Якщо раніше основні потоки йшли через великі порти Нідерландів та Іспанії, то тепер вантажі все частіше направляються також до Південної та Центральної Європи, включаючи порти Чорногорії. Звідти партії можуть перенаправлятися до інших країн регіону.
Угорщина не має морських портів, проте активно використовується як транзитна країна завдяки залізничним і автомобільним сполученням з Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Чехією та Балканами. Чорногорія, що має вихід до Адріатичного моря, також регулярно згадується в європейських розслідуваннях як один із найчастіших пунктів транзиту нелегальних вантажів у регіон.
https://t.me/relocationrs/2944
Державний Ощадбанк збільшив кредитний портфель групи компаній МХП на 500 млн грн, надавши бланковий ліміт для поповнення обігових коштів, повідомила фінустанова у середу.
Як повідомив банк у пресрелізі, з урахуванням нового фінансування загальний обсяг коштів, наданих МХП у межах генерального кредитного договору, перевищив 2,66 млрд грн.
“Для компаній, що демонструють високий рівень фінансового управління, Ощадбанк готовий пропонувати не лише масштабні ліміти, а й гнучкі інструменти фінансування без заставного забезпечення”, – зазначив директор департаменту корпоративного бізнесу банку Сергій Черніков.
Зазначається, що новий бланковий ліміт дасть змогу компанії фінансувати поточну діяльність, підтримувати виробничі цикли та виконувати зобов’язання перед партнерами.
Як повідомлялося, кредитний портфель Ощадбанку за перший квартал 2026 року збільшився на 2,5%, або на 3,14 млрд грн, – до 130,59 млрд грн, зокрема кредити юридичним особам – на 1,9%, до 102,74 млрд грн.
За даними Нацбанку, станом на 1 квітня 2026 року держбанк із чистими активами 500,9 млрд грн посідав 2-е місце серед 58 банків країни.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні, займається також виробництвом зернових, олії та продуктів м’ясопереробки. Виробничі потужності агрохолдингу розташовані в Україні та країнах Південно-Східної Європи.
Молдова може розглянути об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій, якщо переговори про вступ країни до Європейського Союзу після 2028 року будуть заблоковані або суттєво уповільнені, повідомляє Euractiv з посиланням на віцепрем’єра, міністра економічного розвитку та цифровізації Молдови Еуджена Осмоческу.
За словами Осмоческу, основна мета Кишинева залишається незмінною — підписання договору про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Він підкреслив, що об’єднання з Румунією не є поточним офіційним сценарієм, однак може розглядатися як «план Б», якщо європейська інтеграція Молдови зіткнеться з непереборними політичними перешкодами.
Така заява відображає зростаючу стурбованість у Кишиневі можливим затягуванням процесу розширення ЄС. Молдова отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу у 2022 році разом з Україною, а переговорний процес залежить не тільки від виконання реформ, а й від політичних рішень країн-членів ЄС.
Потенційне об’єднання з Румунією залишається чутливою темою для молдавської політики. Прихильники такого сценарію вказують на спільність мови, історії, культури та наявність у значної частини громадян Молдови румунського громадянства. Противники вважають, що це питання може посилити внутрішні політичні розколи, ускладнити відносини з частиною населення та загострити проблему Придністров’я.
Для Румунії можливе обговорення такого сценарію також має складне політичне та правове значення. Румунія є членом ЄС і НАТО, тому будь-які варіанти зміни кордонів, об’єднання держав або включення нової території вимагали б не тільки рішень Бухареста та Кишинева, а й врахування позиції Євросоюзу, НАТО та міжнародних партнерів.
Особливе значення має придністровський фактор. Лівобережний регіон Дністра де-факто не контролюється центральною владою Молдови з початку 1990-х років, на його території присутній російський військовий контингент, а політичне врегулювання конфлікту залишається замороженим. Будь-який сценарій прискореної інтеграції Молдови до ЄС або об’єднання з Румунією неминуче буде пов’язаний із питанням статусу Придністров’я.
При цьому заяву Осмоческу поки що слід розглядати скоріше як політичний сигнал Брюсселю про необхідність зберегти чітку перспективу членства для Молдови, а не як початок офіційного процесу об’єднання з Румунією. Кишинів таким чином показує, що затягування розширення ЄС може стимулювати пошук альтернативних шляхів європейської інтеграції.
Площа Молдови становить близько 33,8 тис. кв. км, населення — приблизно 2,4–3,0 млн осіб залежно від методики підрахунку та обліку громадян, які проживають за кордоном. Румунія — держава в Південно-Східній Європі, член ЄС і НАТО, площею близько 238,4 тис. кв. км і населенням близько 18,8–19,1 млн осіб.
Придністров’я — невизнане утворення на лівому березі Дністра, яке проголосило незалежність від Молдови на початку 1990-х років і де-факто не контролюється Кишиневом. Жодна держава-член ООН не визнає незалежність Придністров’я. Його визнають лише інші невизнані або частково визнані утворення — Абхазія та Південна Осетія; раніше його також визнавав Нагірний Карабах/Арцах, який припинив існування після подій 2023 року. Міжнародна спільнота розглядає Придністров’я як частину суверенної території Молдови.
Агрохолдинг за підсумками першого кварталу 2025 року отримав прибуток EBITDA $1,27 млн, що на 26,6% менше цього показника у першому кварталі 2026 року, йдеться у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з документом, виручка агрохолдингу за звітний період скоротилася на 39,6% – до $2,55 млн, валовий прибуток – на 17,1%, до $1,25 млн, а операційний прибуток – на 24,1%, до до $1,01 млн.
Чистий прибуток KSG Agro за перший квартал склав $0,14 млн проти $3,04 млн у першому кварталі минулого року, коли внесок в нього від продажу двох активів холдингу становив $1,71 млн.
Окрім того в першому кварталі цього року агрохолдинг здійснив $0,42 млн інвестицій, що в 11 разів більше показника першого кварталу минулого року.
“Група продовжує впроваджувати свою просту стратегію, зосереджуючись на одній озимій культурі, трьох ярових культурах та свинях однієї породи… Загалом, операційні показники вважаються задовільними”, – зазначено у звіті.
Відповідно до нього, сегмент рослинництва у першому кварталі забезпечив $0,81 млн виручки та $0,12 млн валового збитку, тоді як свинарство – $1,66 млн виручки та $1,32 млн валового прибутку,
Станом на дату звіту, KSG Agro мало 1,9 тис. гектарів озимої пшениці та 219 га озимого ячменю.
У 2025 агрохолдинг, який раніше вирішив перейти на канадську генетику, придбав ще 1300 канадських свиноматок, що дозволило йому виробляти високоякісних поросят, які продаватимуться як поросята та товарні свині, зазначено у звіті.
У документі знову повторюється, що рада директорів розробляє нову стратегію розвитку для розширення діяльності агрохолдингу в Європейському Союзі з чіткою метою зосередження більшості активів та доходів групи в ЄС протягом наступних 3-5 років. На думку компанії, цього можна досягти шляхом серії злиттів та поглинань, а також профінансувати за рахунок власних та позикових коштів, включаючи додаткові випуски акцій.
“Основна увага нової стратегії зосереджена на розширенні та інвестуванні, що зменшує потенційні ризики інвестування виключно в Україну та пом’якшує негативний вплив на бізнес Групи поточної макроекономічної ситуації в Україні”, – сказано в звіті.
Чистий борг компанії на кінець березня 2026 року становив $14,10 млн проти $14,39 млн на початок року, а капітал залишився на рівні $8,94 млн.
Olbis Investment LTD SA голови ради директорів KSG Agro Сергія Касьянова володіє 47,83% акціями холдингу, 47,57% перебувають у вільному обігу на Варшавській фондовій біржі, а ще 4,59% є казначейськими акціями.
KSG Аgro – вертикально інтегрований холдинг, що займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
Агрохолдинг за підсумками 2025 року збільшив чистий прибуток у 5,4 раза порівняно з 2024 роком – до $4,23 млн, а його виручка скоротилася на 14,3% – до $18,92 млн.
Протягом 2023 та 2024 років одна з основних операційних дочірніх компаній KSG Agro випустила валютні облігації трьох серій під 7% річних на загальну суму $4,38 млн, які погашаються з вересня 20206 року по лютий 2027 року.
У 2025 році було видано 9582 дозволу на застосування праці іноземців і осіб без громадянства та 3310 було скасовано. Таким чином в країні залишилось 6272 трудових мігранта, що складає 0,14% від 4,5 млн працівників, яких необхідно залучити на ринок праці, повідомило агентству “Інтерфакс -Україна” проінформоване джерело в уряді.
Невелику частку іноземців на вітчизняному ринку праці підтверджує і Державна служба зайнятості. Згідно статистики відомства, до початку повномасштабного вторгнення роботодавці щороку отримували близько 21 тис дозволів на працевлаштування іноземців.
“Після 2022 року цей показник зменшився і досі не досяг довоєнного рівня. Наприклад, у 2024 році було видано 4 720 дозволів, у 2025 році – 7 483. Це більш ніж удвічі менше, ніж до початку повномасштабної війни”, – йдеться на сайті Служби зайнятості.
Трохи іншу статистику дає Державна міграційна служба. Станом на 31 грудня 2025 року в Україні перебувало на обліку іноземців та осіб без громадянства (тимчасові) 47 684 осіб. Із яких у 2025 році оформлено вперше 8440 посвідок на тимчасове проживання.
Але усі відомства сходяться на тому, що частка іноземців на вітчизняному ринку праці мізерна. Адже при оформленні документів, окрім згоди роботодавця, виникає безліч питань з візою, перевірками СБУ, посвідкою на проживання та інше, завдяки чому тільки частина робітників приїжджає до України.
Таким чином, незважаючи на трудову міграцію, на ринку праці все сильніше відчувається нестача робочої сили.
“Тому зараз необхідно розробити нову міграційну політику, взявши за приклад законодавство таких успішних у цьому питанні країн як Канада, Австралія або Ізраїль. Тоді не буде ніяких спекуляцій та стане вирішуватись проблема забезпечення робочих рук для українського бізнесу”, – наголосив співрозмовник агентства.
Хоча, на його думку, безумовно найкраще зробити акцент на збереження внутрішнього трудового потенціалу, щоб українці поверталися з ЄС і не виїжджали туди. І вже після цього, розуміючи скільки працівників не вистачає і в яких сферах, залучати іноземних працівників на конкретні проєкти, прописавши правила для компаній-роботодавців та налагодивши контроль за ними з боку Держпраці.
