Латвія та українські профільні ділові й оборонні об’єднання поглиблюють співпрацю в оборонно-промисловій сфері. Про це було оголошено під час Латвійсько-українського оборонного форуму-2026, що відбувся 23 березня в Києві на майданчику Торгово-промислової палати України. Підсумком заходу стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони Латвії та низкою українських організацій, який передбачає довгострокову кооперацію, технологічний обмін і державну підтримку українських компаній, що планують вихід або розширення діяльності на латвійському ринку.
У форумі взяли участь урядовці, дипломати, бізнес та галузеві асоціації обох країн. Захід відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, заступник міністра оборони України Сергій Боєв і посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс. Як зазначили організатори, форум був спрямований не лише на політичне підтвердження підтримки України, а й на формування практичних механізмів кооперації між виробниками, інвесторами та державними інституціями двох країн.
З українського боку до домовленостей приєдналися Українська рада зброярів, Національна асоціація оборонних індустрій України, Федерація роботодавців України та “Технологічні сили України”. За інформацією латвійської сторони, документ має стати інструментом для побудови спільної екосистеми оборонної промисловості, яка поєднає бойовий досвід українських виробників із технологічним та інституційним потенціалом Латвії. У Міноборони Латвії наголосили, що меморандум передбачає адресну державну підтримку для українських компаній, які планують започаткувати або розширити діяльність у Латвії.
«Бойовий досвід української оборонної промисловості та технологічний потенціал Латвії є сильною комбінацією для спільного розвитку. Меморандум має не декларативний, а прикладний характер і покликаний стати платформою для створення інноваційних рішень, які посилять безпеку обох держав і можливості їхніх збройних сил», – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
У латвійському оборонному відомстві також підкреслили, що країна прагне стати стабільною базою для українських компаній у Європі, одночасно розвиваючи власний промисловий потенціал.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков, зі свого боку, підкреслив, що поглиблення співпраці в оборонному секторі “зміцнює наші країни та індустрії”.
«Реалізація домовленостей відбуватиметься за участю Агентства з інвестицій та розвитку Латвії, а також Міністерства економіки і Міністерства оборони Латвії. Ідеться, зокрема, про сприяння українському бізнесу на латвійському ринку та підтримку розвитку ширшої екосистеми оборонної промисловості», – додав він.
Практична частина форуму включала двосторонню ділову сесію та панельну дискусію за участю радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, співзасновника Baltic Forces Hub Вадима Юника, генерального директора Української ради оборонної промисловості Ігоря Федірка, представників Федерації роботодавців України, латвійських бізнес-структур, LIAA, DAIF Latvia, посольства Латвії в Україні та приватних компаній оборонного й технологічного секторів. Такий склад учасників свідчить, що сторони намагаються перевести політичну підтримку у формат конкретних виробничих, інвестиційних і коопераційних рішень.
Додатковим підтвердженням практичного характеру візиту стало те, що Агентство з інвестицій та розвитку Латвії ще на початку березня анонсувало торговельну місію латвійських оборонних і безпекових компаній до Києва на 23-25 березня під час робочого візиту міністра оборони Латвії. Програма передбачала прямі контакти з представниками українського оборонного сектору та B2B-зустрічі з потенційними партнерами. Форум у Києві, таким чином, став частиною ширшої спроби інституціоналізувати латвійсько-українську кооперацію в оборонній промисловості на тлі війни та зростання ролі цього сектору в економіці європейських країн.
Організаторами заходу виступили Міністерство оборони Латвії, Агентство з інвестицій та розвитку Латвії та посольство Латвії в Україні, тоді як ТПП України була співорганізатором, а партнером форуму стала Ukraine Facility Platform. З огляду на зміст підписаних домовленостей, йдеться вже не лише про політичну солідарність Латвії з Україною, а про спробу вибудувати стійкий двосторонній механізм співпраці.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер форуму.
Інвестиційно-будівельний конгрес IBC відбудеться 26 березня 2026 року в КВЦ “Парковий” у Києві та об’єднає понад 6 тис. учасників – девелоперів, інвесторів, архітекторів, власників бізнесу та топ-менеджмент.
Як повідомили організатори, конгрес буде присвячений питанням девелопменту, інвестицій, архітектури, відновлення міського середовища та нових можливостей для розвитку ринку.
Офіційне відкриття заходу заплановане на 11:00. У ньому візьмуть участь заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська, міський голова Києва Віталій Кличко та заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк.
За даними організаторів, у центрі уваги конгресу будуть стратегічні вектори розвитку ринку, питання відновлення та трансформації міського середовища, нові інвестиційні можливості, а також ключові партнерства і рішення для галузі.
Програма IBC триватиме з 09:00 до 21:00. У межах заходу також заплановані Real Estate Market Awards 2026, “Інтер’єр року. Нерухомість” та концертна програма.
Конгрес проходитиме в офлайн-форматі в головній залі “Чаша” на третьому поверсі КВЦ “Парковий”.
Деталі участі та реєстрація доступні на сайті організаторів: www.ibc-ua.info
Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
Медіана загального місячного доходу трактористів (без урахування бонусів) в Україні за підсумками 2025 року зросла до 31,6 тис. грн, що на 12% більше порівняно з показником 2024 року, повідомили в компанії Agrohub із посиланням на результати щорічного дослідження HR360 Benchmarking.
Згідно з дослідженням, медіана заробітної плати тракториста з урахуванням бонусних виплат наразі становить 36,3 тис. грн на місяць. Загальне зростання фонду оплати праці (ФОП) у цьому сегменті склало 5%, що частково зумовлено дефіцитом кадрів: чисельність задіяних працівників скоротилася з 27 до 25 осіб на 10 тис. га.
Найдорожчою технологічною операцією в агросекторі залишається збирання врожаю. У 2025 році середня оплата за цю роботу зросла на 5% — до 383 грн/год. На другому місці за рівнем доходу — обприскування із показником 320 грн/год (+8%), на третьому — посів, де розцінки зросли на 14%, до 271 грн/год. Найдешевшою операцією залишається коткування — 142 грн/год (+17%).
Аналітики зазначили, що на ринку зберігається гострий дефіцит мультизадачних фахівців. Лише 0,5% трактористів здатні одночасно виконувати посів, обприскування та збирання врожаю. При цьому на одного працівника в середньому припадає 3700 га в обробці.
Аналіз моделей оплати праці свідчить про домінування комбінованої форми (фікс + відрядна частина + бонус), яку застосовують 76% агрокомпаній. У структурі такого доходу фіксована частина займає 36%, змінна — 53%, бонусна — 11%. Суто відрядна оплата праці зберігається у 21% компаній, тоді як фіксована ставка зустрічається лише у 2% випадків.
У віковій структурі персоналу спостерігається тенденція до омолодження: частка трактористів віком до 25 років за останні три роки зросла з 6% до 10%. Водночас категорія працівників 55+ скоротилася з 18% до 14%. Більшість задіяних спеціалістів (52%) — це люди віком до 45 років.
“Ринок поступово переходить до складніших моделей оплати праці. Для компаній стає критично важливо не лише залучити тракториста, а й утримати його. Саме тому роботодавці підвищують фіксовану частину доходу, що є більш ефективним інструментом у конкуренції за робочу силу, ніж просто підняття відрядних розцінок”, — зазначив керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.
Дослідження також зафіксувало незначне використання дронів для обприскування та десикації — наразі за допомогою БПЛА обробляється трохи більше 1% усіх площ. При цьому 89% польових робіт агрохолдинги виконують власною технікою, а 11% передають на аутсорс.
Дослідження доходів і функціоналу трактористів Agrohub HR360 Benchmarking проводилося в січні-жовтні 2025 року серед 7 холдингів (41 польова компанія), де працюють 3634 фахівці.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія» (Івано-Франківськ) оголосило тендер на добровільне страхування транспортних засобів (КАСКО) та обов’язкове особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних державних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 93 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер — 31 березня
