Акціонерне товариство «Київгаз» 9 січня оголосило про намір укласти з СК «Гардіан» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, цінова пропозиція компанії становила 1,041 млн грн проти очікуваної вартості закупівлі послуг – 1,088 млн грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
Середня премія за договорами обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у січні-грудні 2025 року (наростаючий підсумок) становила 3,163 тис. грн, що в 2,32 раза більше, ніж за аналогічний період рік тому (1,362 тис. грн.), повідомило Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).
Також зазначається, що середній збиток за 12 місяців цього року збільшився на 33%, до 45,050 тис. грн проти 33,849 тис. грн за 12 міс. 2024 року.
Середня виплата за шкоду, заподіяну майну внаслідок ДТП, становила 58,048 тис. грн (+35,9%), за «європротоколом» – 29,478 тис. грн (+56,9%), а за заподіяну здоров’ю шкоду – 60,977 тис. грн (+11%).
МТСБУ повідомляє, що страхові компанії в січні-грудні 2025 року збільшили збір страхових платежів за полісами ОСЦПВ у 2,14 раза – до 23,642 млрд грн, і виплатили 6,802 млрд грн (+41,4%).
МТСБУ є єдиним в Україні об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членами Бюро є 26 страхових компаній.
На складах ДП “Ліси України” з огляду на ситуацію з енергетикою в Україні накопичено понад 220 тис. куб. м дров, яких вистачить для забезпечення соцсфери, населення і військових, повідомила пресслужба держпідприємства в Telegram.
“Надскладна ситуація в енергетиці. Маємо величезну надію, що українські міста витримають. Але готуємось до будь-якого сценарію. (…) Заготівля триває безперервно, не зважаючи на вкрай ускладнену логістику склади постійно поповнюються”, – наголосило держпідприємство.
За інформацією “Лісів України”, попри тривалі відключення електроенергії, значного збільшення попиту на дрова не спостерігається. З початку 2026 року по всій країні лісовими господарствами їх реалізовано лише 15 тис. куб. м.
Держпідприємство підкреслило, що вважає для себе не менш пріоритетними поставки палива для ЗСУ, які також виконуються в повному обсязі відповідно до умов контрактів. За потреби лісники готові збільшити поставки.
“Ліси України” запевнили, що залишать ціни на соціальні дрова до кінця опалювального сезону незмінними, і порадили домогосподарствам починати думати про наступний сезон та завчасно поповнювати запаси.
Імпорт товарів до України за січень-грудень 2025 року в грошовому еквіваленті склав $84,8 млрд, тоді як у попередньому році цей показник був менший на 20% і склав $70,7 млрд, свідчать дані в повідомленні пресслужби Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з публікацією, експорт товарів, навпаки, зменшився – з $41,6 млрд у 2024 році до $40,3 млрд у 2025 році.
“Оподаткований імпорт склав $64,3 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-грудні 2025 року склало $0,52/кг”, – зазначили в ДМС, звітуючи про товарообіг у 2025 році.
Протягом 2025 року ТОП-3 країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, залишився майже незмінним: Китай – $19,2 млрд, Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд.
Експортували з України протягом року найбільше до Польщі – на $5 млрд, Туреччини – на $2,7 млрд, а також Німеччини – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених у 2025 році товарів серед категорій найбільшу частку склали машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 207,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $12,5 млрд (до бюджету сплачено 97,8 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $10,5 млрд (сплачено 214,8 млрд грн, або 30% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів, як і минулого року, увійшли продтовари – $22,5 млрд, метали та вироби з них – $4,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,6 млрд
В ДМС додали, що за січень-грудень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,53 млрд грн, що значно більше, ніж у 2024 році, коли до бюджету надійшло 311,3 млн грн.
Міста України 2025 року одержали 73 трамваї, що на 29%, або на 30 машин менше, ніж 2024 року, повідомив ресурс AllTransUA.
“Трамвайний ринок в 2025 році дещо просів, порівняно з 2023 та 2024 роками, однак так само тримався на отриманні вживаних вагонів”, – йдеться у повідомленні на сайті ресурсу.
За даними AllTransUA, з 73 отриманих минулого року трамвайних вагонів, 58 – вживані вагони, а 15 – нові, придбані за бюджетний кошт та в рамках співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
Левову частку вживаних трамваїв склали швейцарські вагони, які отримували в якості допомоги Львів та Вінниця.
“Якщо вагони, які отримав Львів, уже мають доступний вхід, Вінниця отримує повністю високопідлогові вагони, які власними силами обладнує низькопідлоговою секцію за проєктом, який використовують у Цюриху”, – повідомляється на сайті.
Ще 10 вживаних вагонів Tatra та їх модернізації отримав Харків.
Всі нові вагони в 2025 році були виготовлені підприємством “Татра-Юг” (вагони збираються на потужностях заводу “Південмаш” в Дніпрі” – ІФ-У). Зокрема, тогоріч підприємство завершило постачання вагонів К1Т306 для Одеси (сім вагонів за кошти МФО) та по ставило вісім вагонів до Києва за бюджетні кошти.
“Цікаво, що цьогорічна партія вагонів для Києва відрізняється від попередньої конфігурацією дверей – таким чином, існує вже три відомих варіанти К1Т306”, – зазначає AllTransUA.
Водночас 2025 року закрилась остання трамвайна система на підконтрольній частині Донецької області у Дружківці. У повідомленні пояснюється, що внаслідок російського обстрілу було суттєво пошкоджено енергосистему трамвая, яку, зважаючи на повільне наближення лінії фронту, вирішили вже не відновлювати.
“Поточного року продовжиться постачання трамваїв за вже укладеними угодами в рамках співпраці з МФО, зокрема, для Дніпра та Кам’янського, крім цього, Львів завершить отримання вживаних вагонів Schindler”, – нагадує AllTransUA.
Згідно з наданими графічними даними, з 2012 по 2020 рік містам України постачались здебільшого вживані трамвайні вагоні та придбані за бюджетні кошти нові – найбільше їх було отримано 2017 року – 156 од. (з них 113 вживаних).
Минулого року з 103 вагонів міста отримали 12 нових (за кошти МФО), 65 вживаних (отриманих, як допомога), і 26 вживаних, придбаних за бюджетні кошти.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербська нафтогазова компанія NIS повідомила про укладення контракту на імпорт перших партій нафти по Адріатичному нафтопроводу (JANAF) для НПЗ в Панчево і підготовку до відновлення переробки після зупинки на початку грудня 2025 року через дефіцит сировини на тлі санкційних обмежень.
За даними Reuters, перша поставка включає близько 85 тис. тонн нафти Iraqi Kirkuk, потім очікується менша партія лівійської Es Sider. Ці обсяги забезпечують роботу заводу як мінімум на кілька днів, а президент Сербії Олександр Вучич прогнозував, що НПЗ зможе вийти в операційний режим 17-18 січня, а випуск нафтопродуктів може початися 25-26 січня.
Відновлення імпорту стало можливим після видачі Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) тимчасової ліцензії, що дозволяє NIS продовжувати діяльність до 23 січня 2026 року. Reuters також повідомляв, що окрема ліцензія видана і оператору JANAF на транспортування нафти для NIS на той же термін.
Ситуація навколо NIS залишається пов’язаною з переговорами про зміну структури власності. США очікують переговорів про виведення російської частки, при цьому термін для переговорного процесу продовжено до 24 березня 2026 року, а одним з учасників обговорень називається угорська MOL.
NIS – ключовий гравець сербського паливного ринку: компанія володіє єдиним в країні НПЗ (Панчево) і найбільшою мережею АЗС, тому будь-який збій в поставках сировини безпосередньо впливає на баланс ринку нафтопродуктів і імпортні потреби Сербії.
IMPORT, NAFTA, NIS, нафтопровід, НПЗ
