Національний банк зменшив продаж валюти на міжбанківському ринку минулого тижня на $221,77 млн, або на 41,4% – до $314,4 млн, свідчить статистика регулятора на його сайті.
Згідно з нею, Нацбанк протягом минулого тижня навіть купив на ринку $10 млн, востаннє це було на початку березня, а загалом із початку року купівля становила $33,5 млн проти $10,24 млрд продажу.
Таким чином чисті валютні інтервенції НБУ за минулий тиждень впали на 43,2% – до $304,4 млн.
Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать про зміну ситуації на готівковому ринку валюти: вперше з початку року продаж валюти перевищував купівлю. З $19,7 млн у понеділок чисте сальдо продажу знижувалося до $8,3 млн у вівторок, $1,2 млн у середу і $3,0 млн у четвер.
Протягом минулого тижня офіційний курс гривні до долара був волатильним: з позначки 41,3879 грн/$1 у понеділок він зміцнився до 41,1753 грн/$1 грн у середу, після чого знову ослаб до 41,3955 грн/$1 наприкінці тижня.
На готівковому ринку гривня за тиждень подешевшала на 10-14 коп. із розширенням маржі: курс купівлі – до 40,95 грн/$1, тоді як продажу – до 41,10 грн/$1.
Як зазначають аналітики КИТ Group, на початку квітня валютний ринок України продовжував демонструвати відносну стабільність у сегменті долара та помітне посилення євро: курс долара знижується під впливом зовнішньої слабкості долара США, тоді як курс євро зростає як унаслідок глобального тренду, так і через структурний попит на євровалюту в Україні.
«Загалом валютний ринок України характеризується зростанням ліквідності, звуженням спредів і зменшенням волатильності щодо долара, що є свідченням формування відносної передбачуваності подальших курсових траєкторій», – вважають у КИТ Group.
Вони зазначили, що на внутрішньому ринку курси купівлі-продажу наблизилися до офіційного курсу НБУ: ринкові курси і купівлі, і продажу долара стали рухатися практично синхронно з офіційним, без істотних відхилень і рівновіддалено від офіційного – +\- 25 коп, що знижує волатильність ринку.
«У короткостроковому періоді (2-4 тижні) курс долара, найімовірніше, плавно рухатиметься в діапазоні 41,10-41,80 грн/$ з можливими коригуваннями в межах 20-30 копійок, пов’язаними із ситуативним попитом», – прогнозують у КИТ Group.
На їхню думку, середньострокова перспектива (2-4 місяці) передбачає можливість повернення до діапазону 41,80-42,50 грн/$ у разі зростання інфляції, імпортної активності або тиску на бюджет.
Список провідних експортерів пива до Китаю в першому кварталі цього року очолювала Німеччина (на $23,258 млн), повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
За нею йдуть Нідерланди (на $11,799 млн), Бельгія (на $11,239 млн), Іспанія (на $10,028 млн). З азійських країн найбільше пива до Китаю поставила Японія – на $5,276 млн.
Загалом у січні-березні 2025 року Китай імпортував пиво з 52 країн, експортував – у 89.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі (січень-березень) 2024/25 фінансового року (ФР) переробила 845 тис. тонн олійних культур, що на 3% більше проти аналогічного періоду минулого року, але на 9% менше проти попереднього кварталу, повідомляється в звіті агрохолдингу.
Згідно звіту, “Кернел” у січні-березні 2025 року переробив 694 тис. тонн насіння соняшнику та через брак його сировини на внутрішньому ринку України переробив також 151 тис. тонн сої на трьох заводах. Крім того, агрохолдинг переробив 50 тис. тонн насіння соняшнику за давальницькими договорами зі сторонніми організаціями.
В результаті переробки як насіння соняшнику, так і соєвих бобів у третьому кварталі 2024/25 ФР продажі харчової олії агрохолдингу впали на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 347 тис. тонн. При цьому продажі харчової олії за дев’ять місяців 2025 фінансового року становили 1 млн тонн, що на 6% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У звіті також зазначається, що надходження зерна на елеватори агрохолдингу за дев’ять місяців 2025 фінансового року зменшилися на 2%, до 2,7 млн тонн.
“Кернел” у третьому кварталі 2024/25 ФР скоротив експорт зерна на 15%, до 1,6 млн тонн проти аналогічного періоду минулого року, що пояснив скороченням врожаю в Україні. Загалом за дев’ять місяців “Кернел” експортував 4,4 млн тонн зернових та олійних культур, що становить 12% національного обсягу експорту.
Перевалка через експортні термінали агрохолдингу у третьому кварталі досягла 2,5 млн тонн, що у річному вимірі на 2% більше проти минулого року. До цього обсягу увійшли 1,8 млн тонн зернових, 0,3 млн тонн харчової олії, а решту склали продукти переробки олійних культур.
Загалом за дев’ять місяців обсяг перевалки склав 7,3 млн тонн — на 65% більше у річному вимірі, що пояснюється низькою базою порівняння у 2024/25 ФР через закриття чорноморських портів на початку сезону, резюмували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За дев’ять місяців 2024 року агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала станом на 21 квітня 34,451 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,627 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на інформацію Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 25 квітня минулого року загальний показник відвантажень становив 40,289 млн тонн.
При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 13,623 млн тонн (у 2023/24 МР – 15,404 млн тонн), ячменю – 2,247 млн тонн (2,178 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,2 тис. тонн), кукурудзи – 18,067 млн тонн (22,231 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 21 квітня оцінюється в 57 тис. тонн (у 2023/24 МР – 85,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 52,9 тис. тонн (81 тис. тонн).
Міністерство оборони України отримало від IT-коаліції чергову поставку обладнання, яке профінансували Люксембург та Ісландія загальною вартістю біля EUR 2 млн, повідомила пресслужба Міноборони.
“Дякую країнам ІТ-коаліції за посилення технологічної стійкості нашого війська. З цим обладнанням ми збільшимо спроможності для якісного та надійного зв’язку у Збройних силах України, що дуже важливо на лінії бойового зіткнення”, – сказала Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України з питань цифровізації.
Повідомляється, що партнери передали Міноборони 3 288 точок доступу різних моделей; 500 маршрутизаторів; 460 зарядних станцій із сонячними панелями; 872 телефони.
Як повідомлялось, це третя поставка від ІТ-коаліції у 2025 році. У січні цього року в межах ініціативи Естонія, Нідерланди і Люксембург передали Україні обладнання вартістю EUR 3.3 млн, а також у лютому – на EUR 7.5 млн.
ІТ-коаліція – це одна з коаліцій спроможностей в рамках Контактної групи з питань оборони України (“формат Рамштайн”). Вона підтримує Збройні сили України та Міністерство оборони в галузі ІТ, зв’язку та кібербезпеки. Наразі до коаліції входять Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Сполучене Королівство, Фінляндія, Швеція та Японія. Лідери коаліції – Естонія та Люксембург.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.
