У ході «Тижня ініціатив міжнародного співробітництва», який відбувся 17-25 жовтня в м. Ташкент, віцепрезидент по Центральній Азії саудівської компанії ACWA Power Ентоні Брінгейзен повідомив, що компанія реалізує в Узбекистані масштабні проєкти на суму близько $15 млрд.
Цей фонд виділено на 15 проєктів. Основна частина проєктів стосується вітроенергетики. Зокрема, 87% інвестицій буде спрямовано на проєкти “зеленої” енергетики, а решта — на виробництво “зеленого водню”. Усі 15 проєктів планується ввести в експлуатацію до 2030 року.
Ентоні Брінгейзен зазначив, що після Саудівської Аравії найбільший обсяг інвестицій компанії припадає на Узбекистан.
Зазначається, що проєкт ТЕС вартістю $1,1 млрд у Сирдар’ї забезпечить електроенергією понад 3 млн домогосподарств і сотні промислових підприємств. На першому етапі проєкту “зеленого водню” буде вироблено 3 тис. тонн водню. Далі буде зроблено акцент на переробку мінеральних добрив та будівництво вітрової електростанції потужністю 52 мегавати.
Аграрії всіх областей України станом на 22 жовтня засіяли 5,7 млн га озимими порівняно з 5,4 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом ними вже засіяно майже 4,7 млн га, що становить 90% від прогнозу. Зокрема, озима пшениця посіяна на 4,1 млн га (тижнем раніше цей показник становив 3,8 млн га), що становить 92% від прогнозованих площ під культурою, ячмінь – на 486,1 тис. га (421,3 тис. га) і 76%, жито – на 66 тис. га (62,5 тис. га) і 94%, ріпак – на 1,05 млн га (1,048 млн га) і 94%.
Аграрії Волинської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської та Чернігівської областей завершили сівбу озимих зернових. Сільгоспвиробники 12 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
За інформацією міністерства, серед лідерів за обсягом сівби озимих на зерно аграрії Миколаївської – 503,1 тис. га (100,5%), Запорізької – 100,8 тис. га (99,9%) та Хмельницької – 238,8 тис. га (99,5%) областей.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 5,4 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,733 млн га, ячменем – 403 тис. га, житом – 76 тис. га, ріпаком – 1,142 млн га.
Мінфін США опублікував на своєму сайті правила, покликані обмежити американські інвестиції в технології, які можуть бути використані у військовій сфері Китаю і деяких інших країн.
«Країни, що викликають заклопотаність, використовують інвестиції США таким чином, що це може призвести до прискорення розроблення чутливих технологій і продуктів, які підривають інтереси нашої національної безпеки», – ідеться в повідомленні Білого дому з приводу публікації правил.
Правила забороняють громадянам США інвестувати в технології, які можуть загрожувати національній безпеці Америки, і вимагають повідомляти Мінфін про низку відповідних транзакцій.
У Білому домі зазначили, що «адміністрація прагне забезпечити безпеку Америки, перешкоджаючи Китайській Народній Республіці розвивати ключові технології, які мають вирішальне значення для модернізації її збройних сил».
У правилах згадуються напівпровідники, мікроелектроніка, квантові інформаційні технології, штучний інтелект, оскільки ці технології можуть стати основою для нових продуктів у військовій сфері.
«Інвестиції США, включно з такими нематеріальними вигодами, як управлінська допомога та доступ до інвестиційних і кадрових мереж, що часто супроводжують потоки капіталу, не повинні використовуватися для надання допомоги зацікавленим країнам у розвитку їхнього військового, розвідувального та кібернетичного потенціалу», – заявив помічник міністра фінансів з інвестиційної безпеки Пол Розен, якого цитує Мінфін.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні зросла в третьому кварталі на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, випливає із затверджених Міністерством розвитку громад і територій показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює опосередковані показники вартості будівництва житла, розраховані на 1 жовтня. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 22,6 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві в третьому кварталі зросла до 26,4 тис. грн, у Київській області – до 22,6 тис. грн, у Львівській області – до 22,5 тис. грн, у Закарпатській – 19,6 тис. грн, Івано-Франківській – 20,3 тис. грн, Одеській – 21,7 тис. грн. Також високі показники встановлено в Харківській і Донецькій областях – 23,8 тис. грн/кв. м.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, в умовах повномасштабної війни “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
Серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 2,8 раза порівняно з першим-третім кварталами 2023 року – до 4,2 млрд грн. Також група збільшила сплату єдиного соціального внеску на 16% – до 2,8 млрд грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники трьох перших кварталів 2023 року.
Плата за землю в січні-вересні 2024 року зросла на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 948 млн грн, а екологічний податок – на 21%, до 543 млн грн. Водночас виплати податку на прибуток скоротилися на 32%, до 1,9 млрд грн.
“В умовах війни сплата податків критично важлива для підтримки української економіки. Головне завдання нашої компанії – посилювати обороноздатність країни всіма доступними способами: бути надійним роботодавцем, інвестором, виробником сталевої продукції для фронту і постачальником амуніції та техніки для ЗСУ. Тільки спільними зусиллями ми зможемо створити міцну основу для перемоги України та забезпечити мирне майбутнє для українців”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому півріччі 2024 року збільшив сплату податків до держбюджету в півтора раза – до 10 млрд грн. У 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна та ЄС домовилися про збільшення можливості імпорту електричної енергії в зимові місяці до 2,1 ГВт, повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
«З 1 грудня максимальна потужність імпорту е/е з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт. Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів і руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісару Кадрі Сімсон, за послідовну позицію та дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими», – зазначив цитований прес-службою міністр енергетики Герман Галущенко.
Україна також додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги.
Як нагадали в Міненерго, необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювали на зустрічі президента України Володимира Зеленського з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
