Невиконання дев’яти індикаторів у IV кварталі 2025 року в межах програми Ukraine Facility може призвести до недоотримання EUR2,3 млрд за програмою, йдеться в презентації Консорціуму #RRR4U щодо виконання індикаторів програми.
Згідно з опублікованою презентацією, за жовтень-грудень 2025 року в переліку невиконаних індикаторів – зміни до законодавства щодо держслужби, скасування призупинення дії закону про держдопомогу, набрання чинності закону “Про основні засади житлової політики”, дерегуляцію в окремих секторах, вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).
Також у цьому переліку названо призначення номінованого оператора ринку електричної енергії, визначення спецстатусу Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підтримку розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання, набрання чинності закону про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту.
Крім того, залишаються невиконаними індикатори з попередніх періодів 2025 року: з першого кварталу – збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) (орієнтовна вартість невиконаного індикатора EUR0,3 млрд), у другому кварталі – зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їх перевірки й реформа цифровізації виконавчого провадження (EUR0,7 млрд), у третьому – прийняття законодавства для інтеграційного пакету електроенергії (EUR0,3 млрд).
Згідно з інформацією у презентації, загалом за весь цей рік невиконання індикаторів коштувало Україні EUR3,6 млрд.
Ukraine Facility — програма фінансової підтримки України від ЄС на суму EUR50 млрд, спрямована на макроекономічну стабільність, модернізацію, відбудову та прискорення європейської інтеграції України у 2024–2027 роках. Фінансування надається траншами після підтвердження виконання Україною узгоджених структурних індикаторів. Після серпня цього року відбулася процедура оновлення Плану України порівняно із його початковою версію два роки тому.
Загальна сума допомоги Україні в рамках Ukraine Facility, яка була виділена з березня 2024 року, становить EUR26,8 млрд, що відповідає майже 70% коштів, доступних за першим напрямом Ukraine Facility. Останній транш від Єврокомісії надійшов 22 грудня в обсязі EUR2,3 млрд.
Влада Бухареста планує з 2026 року ввести туристичний збір у розмірі 2 євро за ніч з кожного гостя міста.
Збір буде стягуватися з туристів, які розміщуються в готелях і хостелах, а також в апартаментах, що здаються через платформи бронювання, включаючи Booking і Airbnb.
За оцінками мерії, надходження від нового податку можуть досягати 15 млн леїв на рік. Отримані кошти планують спрямовувати на розвиток туристичної інфраструктури, просування Бухареста як туристичного напрямку та поліпшення сервісу для гостей міста.
Румунські прикордонники не пропускають багато автомобілів, що прибувають з України, без підтвердження проходження техогляду, повідомляють очевидці.
Для перетину кордону водіям потрібно пред’явити сертифікат технічного огляду, що підтверджує справність транспортного засобу. Також необхідно мати при собі документи для в’їзду і поїздки, в тому числі паспортні документи, папери на автомобіль і страхування, а в окремих випадках – підтвердження мети поїздки і довіреність при керуванні чужим авто.
Румунська прикордонна поліція раніше вказувала, що при прикордонному контролі водій повинен пред’явити документ, що засвідчує особу, дійсне посвідчення водія, реєстраційні документи на авто і підтвердження дійсного періодичного техогляду, який повинен бути дійсний на момент пред’явлення на пункті пропуску.
Крім того, прикордонники нагадують, що митні обмеження при в’їзді в Румунію поширюються на м’ясо і молочні продукти, мед, а готівка понад 10 тис. євро підлягає декларуванню.
Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» оголошує про відбір кандидатів на посади незалежних членів Наглядових рад шести ключових підприємств, повідомили в Міністерстві оборони України.
«Акціонерне товариство »Українська оборонна промисловість” оголошує про відбір кандидатів на посади незалежних членів Наглядових рад 6 ключових підприємств за напрямками: Авіабудування; Виробництво радіолокаційної техніки; Виробництво боєприпасів і спецхімії; Виробництво транспортних машин; Виробництво броньованої техніки; Суднобудування”, – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі відомства.
Відзначається, що «Укроборонпром» прагне забезпечити формування професійного складу наглядових рад, які сприятимуть довгостроковому сталому розвитку, прозорості, ефективності та контролю над управлінням підприємствами ОПК відповідно до принципів корпоративного управління та кращих міжнародних практик.
«Отже, розпочинаємо пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад з досвідом у таких сферах: корпоративне управління; управління персоналом; наукоємне машинобудування», – інформують у Міноборони.
З деталями щодо актуальних вакансій та кваліфікаційних вимог до кандидатів можна ознайомитися на офіційному сайті «Укроборонпром» у розділі «Кар’єра». Документи для участі у відборі (розгорнуте резюме кандидата) прийматимуться до 31.12.2025 включно.
У Болгарії на тлі переходу на євро зберігаються побоювання частини населення щодо можливого зростання цін і посилення політичної напруженості, повідомляють ЗМІ.
До єврозони країна приєднається з 1 січня 2026 року, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту.
Повідомляється також про протестну кампанію під гаслом збереження болгарського лева, а за даними Eurobarometer близько 49% болгар виступають проти введення євро.
У матеріалі зазначається, що ЄЦБ і європейські інститути вказують на потенційні вигоди переходу, а фіксований курс конвертації встановлений на рівні 1,95583 лева за 1 євро.
При цьому, за даними ЗМІ, парламент Болгарії влітку посилив контрольні механізми, щоб припиняти необґрунтоване підвищення цін при зміні валюти.
Можливі сценарії подорожчання життя через введення євро: найм’якший сценарій – короткочасний ефект «округлення» в роздрібній торгівлі, коли частина цін перераховується вгору, що зазвичай дає невеликий і тимчасовий внесок в інфляцію.
Більш жорсткий сценарій – спроби окремих продавців і сервісів скористатися періодом переходу і підняти ціни ширше, ніж диктує конвертація, на тлі вже помітного зростання вартості продуктів і нерухомості в 2025 році.
Негативний сценарій для громадян – якщо зростання цін у споживчому кошику виявиться швидшим за індексацію зарплат і пенсій, реальна купівельна спроможність тимчасово знизиться навіть при формально невеликому прирості інфляції.
Наприкінці 2025 року 56,2% українців вважають, що країна рухається виключно або переважно у правильному напрямку, тоді як 30,6% оцінюють цей рух як неправильний, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження компанії “Active Group”, презентованого на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, серед головних досягнень України з початку повномасштабного вторгнення респонденти найчастіше називали залучення міжнародної допомоги – 61,4%. Також опитані відзначали організацію оборони країни (43,1%), об’єднання суспільства довкола підтримки захисників (32,8%) та розвиток вітчизняної оборонної промисловості (32,6%).
Водночас ключовим внутрішнім викликом, за оцінками українців, залишається корупція – 79,2% респондентів назвали її головною проблемою країни. Серед інших проблем опитані вказували питання мобілізації (39,7%), підтримки економіки (32,2%) та організації оборони (33,7%). При цьому 41,7% вважають, що реальна боротьба з корупцією посилилася, тоді як 47,3% говорять про її послаблення.
“Кінець року українці зустрічають у поєднанні стриманого оптимізму та запиту на справедливість – і саме тому корупція залишається для суспільства головним внутрішнім викликом”, – наголосив директор дослідницької Компанії “Active Group” Олександр Позній, коментуючи результати дослідження.
Опитування також показало високий рівень підтримки ідеї мирних переговорів: 78,0% українців оцінюють переговори щодо завершення війни дуже або швидше позитивно. Водночас погляди на умови миру залишаються неоднозначними. Так, 46,5% допускають можливість тимчасової втрати окремих територій під час перемир’я, 56,3% вважають припустимою заморозку лінії фронту. Найбільший спротив викликають сценарії стратегічних поступок: 66,2% не допускають виведення українських військ з підконтрольної частини Донбасу, а 57,6% не погоджуються на повну відмову від військового повернення окупованих територій. Водночас 76,2% підтримують ідею розміщення військ країн НАТО в Україні як гарантії безпеки.
Щодо виборів у воєнний час, сукупно 53,7% опитаних висловили негативне ставлення до проведення виборів до завершення бойових дій, тоді як позитивно цю ідею оцінюють 33,8%.
У моделюванні першого туру президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (17,8%) та Валерій Залужний (16,6%), далі – Кирило Буданов (7,3%), Петро Порошенко (6,5%) та Дмитро Разумков (5,4%). Водночас 18,4% респондентів не визначилися з вибором, ще 15,2% заявили про намір не брати участі у голосуванні або зіпсувати бюлетень.
Моделювання другого туру демонструє перевагу Валерія Залужного в парі з Володимиром Зеленським – 38,5% проти 26,7%, а також у парі з Кирилом Будановим – 34,6% проти 28,7%. Найбільш конкурентним, за результатами дослідження, виглядає сценарій другого туру між Володимиром Зеленським та Кирилом Будановим: 32,1% підтримали б Буданова, 29,8% – Зеленського.
У гіпотетичних парламентських виборах лідирує партія Валерія Залужного (14,2%), випереджаючи партію Володимира Зеленського (10,4%) та «Європейську солідарність» (9,0%). Також помітні результати демонструють потенційні партійні проєкти, асоційовані з Кирилом Будановим (9,3%). Частка тих, хто не визначився, становить 17,8%.
Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18+ років. Вибірка – 2000 анкет, репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних – 21-23 грудня 2025 року.
