Світовий банк повідомив про виділення $550 млн, які допоможуть понад 90 тис. фермерам в Україні залучити пільгове кредитування та гранти на сільськогосподарське виробництво.
“Екстрений проєкт інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)” сприятиме доступу агровиробників до пільгового фінансування у 2023 і 2024 роках. Проєкт допоможе фермерам мобілізувати близько $1,5 млрд оборотного капіталу”, – ідеться в повідомленні СБ у ніч на вівторок.
Уточнюється, що фінансування проєкту ARISE складається з позики Світового банку в розмірі $230 млн із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), підтримуваного урядом Японії. Також фінансування включає в себе грант у розмірі $320 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
“Інноваційний дизайн проєкту передбачає залучення додаткового фінансування в розмірі до $150 млн, коли такі кошти будуть у Світового банку та донорів”, – вказується в релізі.
“Проєкт ARISE допоможе тисячам українських фермерських господарств, серед яких багато малих, і далі здійснювати виробництво в умовах, які, безсумнівно, будуть дуже складними найближчими місяцями”, – наводять у повідомленні слова віцепрезидентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелли Бассані.
СБ нагадав, що загальна вартість завданих збитків українському агросектору від вторгнення Росії оцінюється в $40,2 млрд, і вона, імовірно, зросла з моменту оприлюднення останньої “Швидкої оцінки завданих збитків і потреб відновлення” в лютому 2023 року. Ця цифра не враховує розмінування сільгоспугідь, пошкоджень зрошувальних систем, збитків агрологістиці та збитків підприємств галузі харчової переробки, додав банк.
Вказується, що проєкт ARISE впроваджуватиметься Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Це вже п’ятий проєкт Світового банку, схвалений для України цього року за інноваційною та гнучкою рамковою моделлю. Вона передбачає можливість швидкої мобілізації ресурсів партнерів для фінансування нагальних потреб, і таке фінансування може бути розширене за потреби, коли з’являються додаткові кошти.
Наступного року Світовий банк та Уряд України фокусуватимуться на критично важливих реформах та інвестиціях у пріоритетні сектори, зокрема в енергетику, системи охорони здоров’я та соціального захисту, освіту, відновлення житла та сільське господарство, наголошується в релізі.
Кредобанк (Львів) за січень-вересень 2023 року заробив 1 млрд 509,44 млн грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2022-го цей показник становив 68,45 млн грн, ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, Кредобанк за третій квартал заробив 594,65 млн грн, що на 41,6 млн грн менше, ніж у другому кварталі, але в 58 разів перевищує чистий прибуток за порівнянний період минулого року (10,09 млн грн).
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід, що становив 1,45 млрд грн за перше півріччя 2023 року, за третій квартал зріс ще на 61,5% – до 2,34 млрд грн, тоді як за січень-вересень 2022 року він становив 1,48 млрд грн.
Зокрема, чистий процентний дохід за третій квартал поточного року (893,44 млн грн) удвічі перевищив показник липня-вересня минулого року.
Зазначається, що чистий комісійний дохід збільшився за дев’ять місяців цього року до минулорічних результатів на 9,3% – до 387,47 млн грн, проте в третьому кварталі цей показник був на 5,7% меншим, ніж у 2022 році – 128,3 млн грн.
За січень-вересень 2023 року Кредобанк збільшив резерви всього на 23,55 млн грн проти 1,24 млрд грн за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом, з другого кварталу цього року активи банку зросли на 6,8% і досягли 48,72 млрд грн на 30 вересня. Таке зростання пояснюється насамперед значним збільшенням обсягу цінних паперів – з 13,51 млрд грн у другому кварталі до 16,5 млрд грн у третьому. Водночас обсяг готівки та коштів у НБУ знизився з 14,71 млрд грн у червні до 13,68 млрд грн за підсумками вересня.
Кредити та аванси клієнтам трохи підросли порівняно з попереднім кварталом – на 3,2% до 12,43 млрд грн, тим часом заборгованість інших банків – на 12,9% до 4,36 млрд грн.
Одночасно Кредобанк за липень-вересень наростив кошти клієнтів з 39,38 млрд грн за підсумками червня до 41,48 млрд грн. За цей час капітал банку зріс з 5,08 млрд грн до 5,83 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 0,91 млрд грн до 1,5 млрд грн.
Кредобанк засновано 1990 року. Його єдиним акціонером є найбільший банк Польщі – PKO Bank Polski S.A. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 вересня 2023 року за розміром активів Кредобанк посідав 14-те місце (52,05 млрд грн) серед 64 банків, що діють у країні.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-вересня 2023 року отримав чистий прибуток 242,39 млн грн проти чистого збитку за аналогічний період минулого року 755,18 млн грн, повідомляють у звіті на сайті компанії в понеділок.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців зменшилася на 6,1% – до 3,14 млрд грн.
Уточнюється, що валовий прибуток зріс на 26,4% – до 791,6 млн грн, а EBITDA становила понад 1 млрд грн проти 975 млрд грн у січні-вересні 2022 року, внаслідок чого рентабельність за EBITDA зросла до 28%.
При цьому наголошується, що в умовах війни “Укртелеком” продовжує розвивати оптичну інфраструктуру, забезпечуючи доступ до інтернету на рівні майже 90% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до повномасштабного російського вторгнення.
Згідно з релізом, що вийшов зі звітом у понеділок, від початку року компанія вже проклала майже 4 тис. км волоконно-оптичних ліній порівняно з близько 5 тис. км за 9 місяців минулого року. До швидкісного оптичного інтернету підключені як нові користувачі – представники бізнесу, так і фізособи. Зазначається, що за дев’ять місяців поточного року до оптики також було під’єднано 120 медичних і 140 освітніх установ.
Згідно з повідомленням, у січні-вересні-2023 “Укртелеком” сплатив 1 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів порівняно з 1,12 млрд грн у січні-вересні-2022, а для потреб захисників спрямовано вже понад 70 млн грн (50 млн грн у січні-вересні-2022). У лавах ЗСУ Україну захищають майже 400 співробітників “Укртелекому”, тоді як рік тому їх було близько 350.
Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області викрили мешканців Кременчуцького району, які налагодили повний цикл виробництва та продажу контрафактних сигарет.
За допомогою спеціального обладнання правопорушники подрібнювали листовий тютюн та додавали до нього смакові домішки.
Готові цигарки продавали у кіосках та на ринках м. Кременчука переважно за готівку.
Під час обшуку приміщень правоохоронці вилучили майже 1 тис. кг тютюну, понад 370 пачок цигарок, станки для різання, дробіння, набивки тютюном, фасування та обробки готової продукції, більше 1 млн шт. гільз для набивки, 15 л ароматизаторів. Вартість вилученого без обладнання складає майже 1,5 млн грн.
Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального Кодексу України (незаконне виготовлення підакцизних товарів) здійснюють детективи Територіального управління БЕБ у Полтавській області за процесуального керівництва прокурорів Полтавської обласної прокуратури та оперативного супроводу працівників УСБУ у Полтавській області.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) завершило січень-вересень 2023 року з чистим доходом у розмірі 907 млн грн, що на 87,1% перевищує аналогічний показник дев’яти місяців 2022 року.
Згідно з проміжною фінзвітністю підприємства, оприлюдненою в системі розкриття інформації НКЦПФР, його чистий прибуток за цей період збільшився у 2,8 раза – до 272,5 млн грн.
Від операційної діяльності АТ “ФЕД” отримало 334,6 млн грн прибутку – у 2,8 раза більше, а валовий прибуток зріс майже в 2,3 раза – до 432,3 млн грн.
Як повідомлялося, у січні-червні 2023 року компанія наростила чистий прибуток у 12,6 раза до першого півріччя 2022 року – до 249,43 млн грн за зростання чистого доходу майже втричі – до 674,89 млн грн.
Таким чином, у третьому кварталі поточного року чистий прибуток АТ “ФЕД” становив 23 млн грн – на 70,3% менше, ніж у липні-вересні 2022 року, за падіння чистого доходу на 9,1% до 232,1 млн грн.
АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
У 2022 році компанія, за її даними, скоротила чистий прибуток у 2,7 раза до 2021 року – до 146,77 млн грн. Чистий дохід знизився у 2,3 раза до 570,9 млн грн.
На початок 2022 року в компанії працювало понад 1 тис. осіб.
Понад 98,2% акцій АТ “ФЕД”, за даними НКЦПФР, належить голові правління Віктору Попову.
Українські борошномели у 2022/23 маркетинговому році (МР) наростили експорт борошна до 149,7 тис. тонн, що на 20,1% вище за показник довоєнного 2020/2021 МР, коли він сягав 124,6 тис. тонн, повідомив голова ревізійної комісії громадської спілки “Борошномели України” Сергій Сакіркін.
“Тобто в рік, коли було безпечне море, контейнери (про вартість яких постійно плакалися) висівок ішли нарозхват, затарку складів не можна було уявити навіть у страшних снах – проте всього 125 тис. тонн. А тут море тільки в Румунії і далі, дикі ставки на траки до портів і до європейських споживачів… Логістика – це просто жах! І 150 тис. тонн!” – написав він в огляді для аналітичного агентства “АПК-Інформ”.
Згідно з повідомленням, у 2021/2022 МР експорт борошна був рекордно низьким і склав 69,8 тис. тонн. У поточному маркетинговому році експорт українського борошна прогнозується на рівні 180 тис. тонн, прогнозують у галузевій асоціації.
Розглядаючи динаміку експорту борошна за місяцями, Сакіркін нагадав, що з березня по червень 2022 року був “незрозумілий стан справ”.
“Потім стало зрозуміло, що працювати потрібно і працювати по-новому. У липні розправили плечі і далі працювали майже без зривів. Рідкісна стабільність на відміну від попередніх двох років”, – зазначив експерт.
За його інформацією, на ціну борошна протягом минулого сезону впливав і світовий ціновий фактор, і дуже дорога логістика.
“Умови поставки, які передбачають оплату транспорту, представлені іншими цінами, але це аж ніяк не прибуток, на жаль… До речі, динаміка цін 2022/23 МР, якщо не брати абсолютні цифри, дуже схожа на динаміку довоєнного 2020/21 МР”, – сказав фахівець.
Він підкреслив, що війна дуже вплинула на географію поставок українського борошна. Якщо раніше домінувала Північна і Центральна Африка, особливо ОАЕ, то тепер із 10 країн, куди пішли найбільші обсяги українського борошна, сім – європейські країни.
“Ну, припустимо, до Молдови експортовано звичайний щорічний обсяг. Але в інші країни якщо колись і потрапляло українське борошно, то в мізерних кількостях. Зараз це тисячі, іноді навіть десятки тисяч тонн”, – написав Сакіркін.
У галузевій асоціації конкретизували, що до Молдови було поставлено 33,94 тис. тонн борошна, що становило 23% усього експорту, до Польщі – 22,16 тис. тонн (15%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%), Румунії – 14,7 тис. тонн (10%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%). тонн (10%), Румунію – 12,98 тис. тонн (9%), Хорватію – 10,77 тис. тонн (7%), Угорщину – 7,96 тис. тонн (5%), Туреччину – 7,55 (5%), Ізраїль – 6,87 тис. тонн (5%), Словаччину – 6,35 тис. тонн (4%) і Чеську Республіку – 4,43 тис. тонн (3%).
У десятці найбільших експортерів опинилися тільки виробники, серед яких “Калуський” КХП, ТОВ “Новаагро”, ТОВ “Хмельницьк-Млин”, ТОВ “Вінницький КХП №2”, ТОВ “Влад” та інші, зазначили в асоціації “Борошномели України”.
