Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті імені Фрунзе ввів в експлуатацію новий блок із запасами 45 тисяч тонн залізної руди.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, до розробки нової виробничої одиниці залучили сучасну самохідну техніку – бурові установки та навантажувач. Використання обладнання в технологічному процесі видобутку дасть змогу скоротити витрати і підвищити ефективність.
При цьому уточнюється, що блок розташований на горизонті “мінус” 1200 м покладу “Дружба”. Його запаси становлять 45 тис. тонн сировини з високим вмістом заліза – 62,9%. Блок 51-57 розробляється з використанням потужності самохідної техніки.
Освоїти промислову одиницю гірники планують до кінця року.
Як повідомлялося, родовище шахти ім. Фрунзе розроблялося відкритим способом. Фрунзе розроблялося відкритим способом з 1885 року. У 1962 році побудовано шахту. Проєктна якість руди – вміст заліза на рівні 61,88%.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім.Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
БЛОК, РУДНИК, Суха Балка, Фрунзе, ШАХТА
Державна компанія з імпорту та експорту послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” у січні-вересні 2023 року отримала чистий прибуток у розмірі 88,28 млн грн, що майже втричі більше, ніж за той самий період 2022 року (22,21 млн грн).
Згідно з проміжним фінзвітом держкомпанії в системі розкриття НКЦПФР, при цьому чистий дохід зріс на 91,9% – до 22 млрд 028 млн грн.
Від операційної діяльності компанія отримала 196,08 млн грн прибутку – у 2,3 раза більше, а валовий прибуток збільшився вдвічі – до 1 млрд 113 млн грн.
Водночас, згідно зі звітом компанії до НКЦПФР, у першому півріччі поточного року “Укрспецекспорт” наростив чистий прибуток у 3,5 раза до січня-червня-2022 – до 66,75 млн грн за зростання чистого доходу в 2,8 раза – до 15 млрд 159 млн грн.
Таким чином, за підсумками третього кварталу чистий прибуток держкомпанії зріс у 7,3 раза до липня-вересня 2022 року – до 21,53 млн грн, чистий дохід збільшився на 14,8% – до 6 млрд 869,5 млн грн.
Як повідомлялося, за рішенням уряду, у березні 2022 року “Укрспецекспорт” і дві його “доньки”: спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” і зовнішньоторговельне підприємство “Спецтехноекспорт” – тимчасово виключили зі складу держконцерну “Укроборонпром” і передали до сфери управління Міноборони.
За даними НКЦПФР, 2022 року держкомпанія скоротила чистий прибуток майже у 2,5 раза до 2021 року – до 49,87 млн грн, а чистий дохід зріс у 12 разів – до 24 млрд 174 млн грн.
На початок поточного року в компанії працювало 366 осіб (роком раніше – 427).
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, за 9 місяців 2023 року наростила продажі основної продукції в доларовому еквіваленті приблизно на 42,4% завдяки зростанню цін на яйця і рідкі яєчні продукти та збільшенню реалізації рідких яєчних продуктів.
Як ідеться в операційному звіті на Варшавській фондовій біржі в четвер, порівняно з 9 місяцями минулого року яєць було вироблено на 3,5% менше – 1 148 млн, з яких реалізовано в шкаралупі 734 млн яєць (-10,9%). Водночас експорт у яєчному сегменті зріс до 280 млн із 223 млн, а його частка в продажах яєць – до 38% із 27%.
При цьому середня ціна реалізації яєць у шкаралупі в доларовому вираженні зросла до $0,114/яйце з $0,076/яйце роком раніше.
Згідно з повідомленням, за звітний період “Овостар” наростив переробку яєць на 4,4% – до 354 млн яєць. Випуск сухих і рідких яєчних продуктів склав 1906 тонн і 9374 тонн відповідно, тоді як роком раніше цей показник був на рівні 2239 тонн і 7609 тонн.
Обсяг реалізації сухих яєчних продуктів становив 1822 тонни, що на 13,1% більше, ніж роком раніше, з них 1300 тонн, або 71%, було відправлено на експорт, тоді як роком раніше цей показник становив 1083 тонни і 67% відповідно.
Реалізація рідкої яєчної продукції зросла на 20,4% – до 9053 тонн, з них 44% або 3 986 тонн відправлено на експорт, тоді як за дев’ять місяців 2022 року “Овостар” експортував 41% виробленої рідкої яєчної продукції, або 3 117 тонн.
Уточнюється, що середня ціна реалізації сухих яєчних продуктів трохи знизилася – до $8,59/кг із $8,63/кг у січні-вересні 2022 року, тоді як середня ціна продажу рідких яєчних продуктів зросла на 31% – до $2,40/кг.
Такі показники виводять на обсяг реалізації основної продукції за січень-вересень цього року в $168,3 млн, що на 42,4% перевищує показник січня-вересня-2022. За підсумками півріччя зростання продажів становило 56,1%, першого кварталу – 68,1%.
Компанія також повідомила про зростання поголів’я птиці на 8,5% – до 7,42 млн, зокрема курей-несучок – на 9,2%, до 6,28 млн.
“Не дивлячись на триваючу війну в Україні, за 9 місяців 2023 року Групі вдалося збільшити поголів’я на 8% рік до року. Керівництво проводить роботу з приведення структури виробництва і продажів у відповідність до ринкової ситуації, що призвело до хороших операційних показників”, – прокоментував результати генеральний директор компанії Борис Бєліков.
Як повідомлялося, 2022 року “Овостар” знизив виробництво яєць на 9% – до 1,55 млрд шт., продажі – на 6%, до 1,08 млрд шт. При цьому продажі сухих яєчних продуктів скоротилися на третину – до 2,13 тис. тонн, рідких – на 26%, до 10,62 тис. тонн.
Компанія у 2022 році отримала $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж у 2021 році. Її виручка за минулий рік збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
У першому півріччі 2023 року “Овостар” отримав $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершив із чистим збитком $19,78 млн. Його виручка за шість місяців цього року збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” зосередиться на розвитку технології LTE. (Long Term Evolution – бездротова мережа з підвищеними вимогами і пропускною спроможністю від 10 Мбіт/с), до 2026 року рівень покриття в Україні буде доведено до 98%.
“Наша мета – досягнення покриття по населенню по LTE 98% до 2026 року. Зараз по-різному, залежно від регіону. Але, наприклад, у Київській області це 97%, а на трасі Київ-Чоп 95%”, – повідомив президент “Київстару” Олександр Комаров журналістам.
Він уточнив, що підвищення покриття навіть на 1% вимагає величезних зусиль і будівництва сотень нових сайтів (майданчиків), зокрема й greenfield (з нуля, – ІФ-У).
“Київстар” реалізовує проєкт “LTE everywhere” в Україні, зокрема й за кошти інвестицій $600 млн від материнської компанії VEON, уточнив Комаров.
“Ми вважаємо, що це буде ключова технологія на найближчі 5-7 років. Вона буде передавати найбільшу кількість інтернету або даних наших споживачів. Тому ми реалізовуємо зараз цей проект, і основний його фокус – це покриття”, – уточнив президент “Київстару”.
За його словами, у фокусі уваги “Київстару” – три ключові напрямки: розвиток мережі, розвиток технологій, поліпшення якості зв’язку. Зокрема, “Київстар” розвиває технологію PON (сучасна технологія високошвидкісного передавання даних оптоволоконними лініями зв’язку, що передбачає підключення всіх абонентських пристроїв через один оптичний кабель і дає можливість одночасно користуватися кількома телекомунікаційними послугами: інтернетом, телебаченням і телефоном, – ІФ-У).
Комаров зазначив, що оскільки нові технології вимагають збільшення кількості сайтів, завдяки будівництву їхня кількість уже досягла довоєнного рівня.
“Як я говорив, ми дійсно будуємо в рази більше, ніж наші конкуренти – більше і швидше. Я вам скажу так: незважаючи на втрату 7% мережі (через повномасштабне вторгнення РФ – ІФ-У) ми на сьогоднішній день обслуговуємо таку саму кількість сайтів, як було до війни. Ту частину, яку ми втратили, ми вже повністю відновили”, – сказав Комаров.
“Київстар” – найбільший український оператор електронних комунікацій, який станом на вересень обслуговував 24 млн абонентів мобільного зв’язку і понад 1,1 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ.
Акціонер “Київстар” – міжнародна група VEON, акції якої котируються на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) і Euronext (Амстердам).
Кількість об’єктів в активній стадії реалізації в Київській області за рік зросла на 8,3%, до 221, у столиці знизилася на 4%, до 175, повідомив засновник M4U Володимир Даниленко агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з аналітичними даними компанії M4U, 2023 року ціни на первинному ринку нерухомості змінилися несуттєво.
“У жовтні-2023 середня вартість квадратного метра первинної нерухомості в Києві становить 61,8 тис. грн. Це всього на 2,2% більше, ніж у жовтні минулого року, і на 0,3% менше, ніж на початку поточного року. У Київській області середня ціна квадратного метра зросла до 32,3 тис. грн, що на 2,3% вище порівняно з відповідним періодом минулого року і на 1,8% щодо показників початку року”, – повідомив Даниленко.
Він додав, що в столиці кількість новобудов в активній стадії будівництва продовжує знижуватися: рік тому їх було 185, на початку року 182, зараз 175. Як і раніше, найбільше житлових комплексів в активній стадії будівництва і продажів розташовано в Голосіївському (28 ЖК), Печерському (27) і Шевченківському (25) районах Києва. Найменше – у Деснянському (10), Святошинському та Оболонському (по 11) районах. Більшість пропозицій на ринку зосереджено в ціновому діапазоні 36-44 тис. грн./кв. м, серед них традиційно переважають пропозиції квартир комфорт-класу.
“Якщо ми подивимося графік зміни ціни протягом року, то помітимо незначну корекцію практично у всіх класах. Зниження вартості квадратного метра почалося в березні, але наприкінці літа-початку осені ціни почали відновлюватися до рівня початку року”, – повідомив Даниленко.
Приміром, квадратний метр нерухомості економ-класу за рік подорожчав на 5,2%, до 35,64 тис. грн, однак порівняно з квітнем цього року подешевшав на 1%.
У комфорт-класі зміни зовсім незначні: +1% за рік і лише +0,7% за півроку, зараз 45,1 тис. грн. У бізнес-класі нерухомість сьогодні коштує в середньому 73,9 тис. грн/кв. м – на 2,2% менше, ніж роком раніше, і на 6,3%, ніж на початку цього року.
У сегменті елітної нерухомості (142,6 тис. грн/кв. м) також триває зниження цін: на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 2,8% порівняно з початком 2023-го. Найбільше зниження в цьому сегменті спостерігалося навесні, відтоді квадратний метр подорожчав на 2,9%.
За словами Даниленка, причини такої корекції традиційні для останнього часу: незначна зміна курсу (що впливає на частину пропозиції, де ціни прив’язані до курсу валюти), яка припала на квітень-липень, реакція забудовників на зменшення попиту протягом і після травневих ударів.
“Минулого року основною причиною зростання цін було зростання собівартості, коригування кошторисів проєктів. Цього року і валюти, і економічна ситуація в Україні загалом більш стабільні, а ринкові чинники зростання ціни відсутні. Ба більше, переважна більшість девелоперів, прагнучи залучити клієнтів, пропонує більші або менші знижки на нерухомість. Це призводить до періодичних коливань цін, наприклад у сегментах “бізнес” і “еліт”, де маржа дозволяє такі акції”, – повідомив він.
Експерт констатував, що ринок поступово змінюється під впливом реалій воєнного часу. Відповіддю на збільшення запитів на більш бюджетне житло, зокрема з ремонтом, імовірно, стане переорієнтація частини попиту на найближчі передмістя, як це було в 2014-2015 роках.
У Київській області кількість об’єктів в активній стадії реалізації за рік зросла на 8,3%, до 221. Однак це ще нижче довоєнних показників – у січні 2022 року таких об’єктів було 263.
“Відновлювати роботи дещо активніше, порівняно зі столичними, девелоперам передмістя допомагає участь у програмі “еОселя”. У Київській області набагато більше об’єктів, які відповідають критеріям програми, а завдяки більш доступній ціні вони мають більший попит, зокрема у внутрішньо переміщених українців”, – пояснює Даниленко.
Середня ціна квадратного метра в Київській області зросла до 32,3 тис. грн, що на 2,3% вище за ціни відповідного періоду минулого року і на 1,8% – за ціни початку року.
Згідно з дослідженням M4U, на відміну від Києва, в області більшість сегментів нерухомості демонструють висхідний тренд. Єдиний виняток – бізнес-клас, але й там за останні три місяці вартість квадратного метра зростала – до 35,2 тис. грн (менше на 4,9% ніж рік тому, але на 3% вище, ніж у липні-2023).
Квадратний метр економ-класу в передмісті подорожчав до 28,3 тис. грн, або на 5,3% порівняно з жовтнем минулого року, а за останні півроку – на 0,9%. У комфорт-класі (31,6 тис. грн) за рік зростання середньої ціни становило 5,6%, за півроку – 4,1%. У сегменті нерухомості, що позиціонується як елітна (45,8 тис. грн), за рік ціна зросла на 3,6%, з них на 1,9% за останні півроку.
Більшість квартир продається в ціновому діапазоні 26-32 тис. грн за квадратний метр. Як і в Києві, більшість із них належать до комфорту класу. Найбільше нових ЖК будується і продається в Ірпені (39 ЖК), Софіївській Борщагівці (20) і Бучі (14).
“Позначається орієнтація клієнтів на оптимальне поєднання ціни з одного боку, оцінки ризиків і сервісів ЖК – з іншого. Ймовірно, тенденцією найближчого року-півтора років буде пошук оптимальних форматів будівництва, що поєднують у собі швидкість, універсальність проєктних рішень і відносно невисоку собівартість. Очікуємо, що це будуть проєкти в комфорт-класі та соціальне житло”, – прогнозує експерт.
Створена в лютому 2020 року українська proptech-компанія M4U спеціалізується на розробленні та впровадженні комплексних інтелектуальних рішень у сфері девелопменту нерухомості.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” має намір інвестувати до $10 млн у створення екосистеми сервісів для пацієнтів у сфері здоров’я на базі компанії Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”).
“У фокусі нашої уваги – розвиток цифрових сервісів на базі телеком-сервісу, який ми надаємо клієнтам. Яскравий приклад – інвестиції в компанію Helsi. Ми інвестували в невелику компанію, яка на першому етапі була інформаційною системою для лікувальних установ і пацієнтів. Що ми робимо зараз? Ми інвестуємо кошти, щоб на базі цього зв’язку побудувати екосистему сервісів для пацієнтів у сфері здоров’я. Інвестиції в Helsi – це до $10 млн”, – сказав президент “Київстару”.
Він уточнив, що фінансування буде виділено в рамках загальних інвестицій близько $600 млн від материнської компанії VEON.
За словами Комарова, компанія активно розвиває сервіси телемедицини, скористатися якими змогли вже понад 1,1 млн осіб у першій половині 2023 року. Найближчим часом планується запуск функціоналу, за допомогою якого пацієнти зможуть відстежувати результати аналізів у застосунку та зможуть записатися на сезонну вакцинацію.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” після купівлі контрольного пакета Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”) у серпні 2022 року інвестував у розвиток компанії $3 млн.
Helsi – медична інформаційна система і провідний цифровий провайдер у сфері охорони здоров’я, відомий як постачальник SaaS-рішень медичної інформаційної системи для 1,3 тис. державних і приватних клінік. “Киїстар” придбав 69,99% у серпні минулого року за 555,74 млн грн.
Кількість співробітників компанії збільшилася майже вдвічі до 240 за останній рік. У другому кварталі 2023 року Helsi збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн пацієнтів, проти 25 млн кварталом раніше.
Станом на середину жовтня 2023 року, кількість активних унікальних користувачів у застосунку зросла до 1,1 млн, а включно з вебверсією – до понад 2 млн українців, що дорівнює довоєнним показникам.
Від початку року в Helsi впроваджено нові сервіси: невідкладні медичні консультації, чат із лікарем та обмін медичними документами онлайн, пошук лікарів і медичних закладів поблизу, календар вакцинації, сервіс отримання медичних довідок.
