Інститут довкілля Стокгольма (SEI) запускає проєкт із розроблення для України дорожньої карти досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, повідомив керівник команди з екологічної політики та стратегії інституту Бернардас Падегімас.
“Почнемо активно працювати над проєктом, будемо обговорювати його на різних рівнях. Мета – допомогти Україні досягти кліматичної нейтральності через “зелений” перехід і відновлення”, – сказав Падегімас на міжнародній конференції високого рівня United for justice United for Nature в Києві.
За його словами, розробка проєкту фінансується урядом Швеції.
Згідно з представленою ним презентацією, дорожня карта, зокрема, має бути розроблена до червня 2025 року.
Як зазначив Падегімас, далі на основі дорожньої карти передбачається “напрацювання низки конкретних проєктів за участю конкретних донорів”, і цей процес планується завершити в березні 2026 року.
Падегімас зазначив, що розроблення дорожньої карти для України базуватиметься на принципах “зеленого” переходу, ухвалених у Європі, а сама вона міститиме цілі України та механізми їх досягнення в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі.
Він додав, що до розроблення карти буде залучено чимало експертів, зокрема, у напрямі “зеленого” розвитку.
Як повідомлялося, глава Офісу президента Андрій Єрмак, виступаючи на міжнародній конференції “United for justice. United for nature”, заявив, що український план відновлення довкілля, яке постраждало внаслідок повномасштабної російської агресії, має бути відображений у відповідній резолюції Генеральної асамблеї ООН.
Як зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець на цій самій конференції, правоохоронці розслідують понад 2,5 тис. злочинів проти довкілля внаслідок воєнної агресії РФ, загальні збитки екології становлять на сьогодні EUR55 млрд.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-вересні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,8 тис. тонн.
За даними підприємства, у вересні шахта “Покровська” виробила 35 тис. тонн руди, “Криворізька” – 35 тис. тонн, “Козацька” – 25 тис. тонн і “Тернівська” – 40 тис. тонн, загалом на комбінаті у вересні виробництво становило 135 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Японія з квітня 2024 року запускає нову програму підтримки українських біженців, спрямовану на адаптацію українців у Японії, зокрема шляхом вивчення мови та культури країни, повідомляє The Japan Times.
“Агентство імміграційних служб заявило 20 жовтня, що у квітні воно запустить програму, покликану допомогти іноземним громадянам, які залишають зони конфлікту, пристосуватися до життя в Японії… Програму розробили здебільшого для допомоги українським евакуйованим, що мешкають у Японії, кількість яких перевищує 2500 осіб”, – ідеться в повідомленні The Japan Times.
Програма спрямована на сприяння адаптації українців у Японії. Зокрема, в її рамках можна долучитися до курсів, тривалістю шість місяців або один рік з вивчення японської мови, а також ознайомитися із законами та звичаями країни.
Також японське Агентство імміграційних служб продовжить надавати грошові виплати з метою покриття витрат на проживання біженців з України. Однак це стосується лише тих, хто не має спонсорів.
Крім того, з 1 грудня 2023 року в Японії почне діяти рішення уряду, згідно з яким іноземці, які знайшли притулок від війни в країні, отримають дозвіл на довгострокове перебування в Японії з можливістю працевлаштування.
АТ “Волиньгаз” перейшло під контроль держави та увійшло до групи “Нафтогаз”, – повідомила компанія в п’ятницю.
“Це 17-те обласне газорозподільне підприємство, яке перейшло під контроль держави з початку року. Зміни були зумовлені необхідністю розв’язання стратегічних енергетичних завдань, що стосуються надійного захисту критичних об’єктів, а також якнайшвидшого відновлення інфраструктури в разі ворожих атак”, – зазначили в групі.
“Волиньгаз” забезпечує розподіл газу в бюджетні організації та понад 250 тис. будинків області.
“Тарифи на послуги розподілу та особисті рахунки для жителів області залишаються незмінними. Про зміну реквізитів ми інформуватимемо додатково”, – поінформували в “Нафтогазі”.
Раніше до НАК “Нафтогаз України” увійшли АТ “Вінницягаз”, АТ “Дніпрогаз”, АТ “Дніпропетровськгаз”, АТ “Донецькоблгаз”, АТ “Івано-Франківськгаз”, АТ “Житомиргаз”, АТ “Київоблгаз”, АТ “Криворіжгаз”, АТ “Кіровоградгаз”, АТ “Львівгаз”, АТ “Миколаївгаз”, АТ “Сумигаз”, АТ “Харківміськгаз”, АТ “Харківміськгаз”, АТ “Харківгаз”, АТ “Хмельницькгаз” та АТ “Черкасигаз”.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) вимушено скорочує поставки в ЄС через обмеження на польських кордонах, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканату” Сергій Лавриненко.
“Ми наразі працюємо приблизно орієнтовно на 60% на експорт, і на 40% на внутрішній ринок. Але останнім часом поставки в ЄС затримуються через Польщу, а йдуть поставки з країн Азії”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, компанія підготувалася до зимового періоду обмежень, хоча ситуація складна.
І додав, що сподівається, що держава захищатиме українські компанії на зовнішніх ринках.
Як повідомлялося, “Стальканат” розглядає питання придбання генератора для стабілізації роботи після обстрілів енергоінфраструктури.
ПрАТ “Стальканат” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
За даними НДУ, станом на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Михаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
