Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг у другому кварталі 2025 року становила 106,645 млрд грн.
Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), загалом у квітні-червні 2025 року українці сплатили за житлокомпослуги 64,341 млрд грн, що на 25% більше за нараховану суму – 51,46 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 35,165 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 32,321 млрд грн, поставлену електроенергію – 17,066 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,155 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 8,836 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,101 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомпослуги зафіксовано в Дніпропетровській (8,699 млрд грн), Донецькій (4,308 млрд грн), Полтавській (3,303 млрд грн), Київській (2,031 млрд грн), Харківській (1,521 млрд грн), Одеській (1,48 млрд грн), Львівській (1,09 млрд грн) областях і Києві (2,342 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Bitcoin утримує позиції на рівні $113 000, знизившись на 0,8% за тиждень. Ключовий рівень підтримки — $109 000: пробиття його може викликати корекцію на ринку криптовалют, особливо в сегменті альткойнів.
Тим часом, Binance відновила торгівлю ф’ючерсами після короткої паузи, що відновило доступ інвесторів до важливого інструменту хеджування.
У центрі уваги: регуляторні зміни та ETF
SEC США готує нову схему для спрощеного лістингу ETP (ETF-подібних продуктів) — за аналогією з класичними ETF згідно із законом 1940 року. Це може відкрити шлях для ETF на Dogecoin, Solana, XRP та інші.
XRP втратив інтерес інвесторів, незважаючи на позитивні новини (перемога над SEC, запуск в ОАЕ і партнерство з Gemini). Технічний аналіз вказує на можливий подальший спад.
Litecoin може привернути увагу на тлі чуток про запуск ETF — і хоча капіталізація проекту велика, помірне зростання можливе.
Новинка тижня — Layer Brett (LBRETT). Це мемкойн з утилітарною основою (Ethereum Layer 2). Він зібрав понад $1,4 млн на передпродажу, обіцяючи бонуси за стейкінг до 1 500%. Аналітики обговорюють потенціал кратного зростання.
ETH-фонди отримали $1,3 млрд інвестицій за тиждень завдяки м’якій позиції Федеральної резервної системи. Це продовження припливу в ETH-інструменти: $3,7 млрд вже зафіксовано з червня, тоді як Bitcoin-фонди втрачають кошти.
Спостерігається зростання крипто-скарбниць — компаній, які скуповують крипту як резерв. Ці великі гравці утримують близько 1 млн BTC, знижуючи доступність на біржах нижче 15% вперше з 2018 року, що формує ціновий тиск на зростання.
Прогноз на майбутнє: очікуємо стійке зростання за умови стабільності регуляторного середовища.
Якщо SEC затвердить нові правила ETF, це може викликати потужний приплив інституційного капіталу в такі активи, як Solana, XRP, Litecoin і навіть мемкойни з утилітарною основою, на зразок Layer Brett.
Bitcoin отримає додаткове підкріплення при зниженні ставок ФРС, з потенціалом зростання до $150–160 тис. в довгостроковій перспективі.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250829/oglyad-rinku-kriptovalyut-za-tizhden-vid-fixygen.html
За сім місяців 2025 року Україна експортувала заморожені овочі на суму 6,1 млн USD, повідомляє аналітичний огляд Державної служби з питань аграрної політики та інвестицій. У структурі експорту домінують такі продукти, як морожена морква, буряк, селера, салат, цикорій і картопля.
Зростання експорту заморожених овочів можна частково пояснити стрімким розвитком ягідного напряму в агросекторі. Після спритного збільшення виробництва малини багато підприємств вклалися в морозильні потужності. Використовуючи їх на повну, вони розширили асортимент продукції, включивши до нього різні овочі та фрукти.
Незважаючи на впевнене зростання, Україна досі залишається нетто-імпортером заморожених овочів – експорт поступається обсягам імпорту. Це свідчить про накопичений потенціал для подальшого зростання та диверсифікації асортименту в майбутньому.
До ключових ринків збуту української заморозки належать Німеччина, Ізраїль, Бельгія, Італія, Польща, Франція та Румунія.
Зростаючий експорт заморожених овочів – сигнал галузевої адаптації та ефективного використання ресурсів. Особливо вражає диверсифікація в бік заморожених продуктів – крок, що дає змогу українським виробникам виходити на нові ринки і стійко зміцнюватися на наявних. Проте дефіцит у балансі експорту та імпорту, що зберігається, вимагає уваги до якості, асортименту продуктів і розвитку брендів. Посилення підтримки місцевих переробників, модернізація ланцюжків заморожування і логістики, а також просування на зарубіжних ринках – ключові фактори для подальшого зростання.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який у зв’язку зі сплатою дивідендів з кінця травня за результатами трьох пропозицій викупив власні єврооблігації на суму майже $7 млн, оголосив про підвищення ціни викупу на четвертому подібному тендері з 85% до 90% від номіналу.
Як зазначається у повідомлені компанії на Ірландській фондовій біржі, максимальний обсяг викупу залишився на рівні $3,945 млн, як і було оголошено 13 серпня, але термін прийому заявок продовжено з 28 серпня до 11 вересня, а розрахунки тепер плануються приблизно на 18 вересня.
Два перших рази “Vodafone Україна” викупляв облігації на суму, еквіваленту EUR1 млн. Дебютний викуп був оголошений по ціні 99% від номіналу, другий – 90% від номіналу. Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,0040355668.
За результатами третього тендеру, де ціна викупу була знижена до 85% від номіналу, а пропозиція була обмежена $4,67 млн, “Vodafone Україна” отримав заявки на $53,395 млн та задовільнив їх на суму $5,208 млн. Коефіцієнт масштабування склав 0,1315451889487317.
Облігації із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних були випущені на $00 млн. Після анулювання викуплених облігацій загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить $292,532 млн.
Викуп єврооблігацій пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, яка дорівнюватиме EUR1 млн. Вже здійснено чотири такі виплати.
Компанія наголосила, що за умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
Як повідомлялося, VFU у 2024 році збільшив виручку на 13,1% – до 24,44 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 30,1% – до 3,54 млрд грн.
У січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
Державна служба статистики України (Держстат) зараз активно працює над розробкою нового сайту, більш зручного для користувачів, який хоче презентувати восени цього року, повідомив глава Держстату Арсен Макарчук.
«Важливий не тільки продукт, але і його обгортка, подача… Нам потрібно стати ближче і краще в подачі нашого продукту. Він (сайт) повинен стати місцем, де статистика відповідає на питання, дозволяє бачити країну через дані, а не просто вивантажується у форматі excel», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Макарчук зазначив, що відповідно до законодавства та сформованої практики в офіційних документах у Держстаті оперують терміном «користувач», але для нього принципово розглядати того, для кого працює статистичне відомство, не як користувача, а як клієнта.
«Що таке клієнт? Власне – економічний агент, який робить усвідомлений вибір на користь використання ваших продуктів або відмови від їх використання, якщо цей продукт не задовольняє. Щоб задовольнити нашого клієнта, нам необхідно надати йому те, що йому потрібно», – підкреслив Макарчук, який очолив Держстат на початку березня, а до цього багато років працював у Національному банку.
За його словами, якщо Держстат не може задовольнити потребу клієнта в даних, то клієнт задовольнить її в якомусь іншому місці, нехай і з гіршою якістю даних, тоді як державне статвідомство залишиться «за бортом».
Як приклад новий глава навів оцінку індексу споживчих цін, яку він хотів би прискорити, тому що деякі клієнти можуть використовувати замість офіційної статистики веб-скрейпінг – автоматизований процес збору великих обсягів даних в Інтернеті.
Іншим прикладом Макарчук назвав оцінку чисельності населення, яку Держстат з об’єктивних причин не публікує з 2022 року, і тому багато клієнтів – від центральних органів виконавчої влади до міжнародних організацій – спираються на певні свої оцінки, як, наприклад, Інститут демографії з оцінкою від 28 до 34 млн.
“Свої оцінки проводить Світовий банк, Міжнародний валютний фонд. Які методології під капотом, ми не знаємо. Це багато в чому припущення, а не точні оцінки, але за відсутністю нашого продукту використовують інші. І загроза в тому, що в якийсь момент у нас не залишиться клієнтів. Якщо ми не будемо пропонувати хороший продукт, який відповідає їхнім вимогам, вони будуть знаходити інші джерела”, – підсумував Макарчук.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, завершив збиральну кампанію ранніх зернових та олійних культур і отримав валового врожаю пшениці 237 тис. тонн (-9% р/р), ріпаку – 31 тис. т (-23% р/р), повідомила пресслужба агрохолдингу.
В “Астарті” зазначили, що урожайність пшениці склала 5,2 т/га (-3% р/р), ріпаку – склала 2,7 т/га (-20% р/р).
“Поточний сезон характеризувався низкою кліматичних викликів: дефіцитом опадів на більшій частині території, весняними заморозками, локальними градобоями та затяжними дощами у західних регіонах, що вплинули на темпи дозрівання і збирання культур. Водночас завдяки ефективному плануванню, оперативному залученню техніки та злагодженій роботі агрономічних і виробничих команд Астарта забезпечила своєчасне та якісне збирання врожаю”, – розповіли в агрохолдингу.
При цьому найвищих результатів досягли агрофірми на Заході України: “Житниця Поділля” з врожайністю пшениці 7,4 т/га та “Волочиськ-Агро” з врожайністю ріпаку 3,1 т/га. Наразі Астарта розпочала збирання пізніх культур.
Водночас аграрії “Астарти” проводять сівбу озимих культур під урожай-2026. Заплановані площі: 44 тис. га під озиму пшеницю (-3% р/р) та 16 тис. га під озимий ріпак (+45% р/р).
За результатами першого півріччя 2025 року дохід у сегменті склав EUR61 млн (–38% р/р) на тлі зниження обсягів продажу врожаю минулого року. Експорт забезпечив 83% доходу сегменту (проти 93% в першому півріччі 2024)”, – резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
