Україна хоче залучити американських інвесторів у стратегічні галузі та отримати сильні гарантії безпеки, зокрема від США, написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак у телеграм-каналі в неділю.
«Основний меседж президента Володимира Зеленського – ситуація у світі вимагає від Європи сили та єдності, щоб бути здатною відповісти на будь-які виклики. Крім того, під час зустрічей у Мюнхені з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та іншими американськими офіційними особами Україна отримала зобов’язання щодо продовження підтримки та політичну волю досягти сталого миру», – заявив Єрмак.
Він також зазначив, що президент дав чітко зрозуміти, що будь-які плани, підготовлені без України, є неприйнятними.
«Гарантії безпеки мають бути сильними, ефективними та реальними, і включати США», – підсумував Єрмак.
американські інвестори, Андрій Єрмак, гарантії безпеки, стратегічні галузі
Група компаній Vitagro має намір 2025 року вийти на планову потужність біометанового заводу в 3 млн куб. м біометану на рік і в разі успішного експорту готова побудувати ще два заводи для нарощування виробництва та експорту, повідомив директор із розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук в інтерв’ю Forbes Ukraina.
«У нас є кілька проєктів у планах. Будівництво одного заводу в Хмельницькій області, іншого – в Рівненській області. Однак ми ще не почали будівництво, маємо оцінити результати експорту. Якщо будемо задоволені, швидко побудуємо нові проєкти. Загальна потужність двох нових заводів – близько 8 млн куб. м біометану на рік», – сказав він.
За його інформацією, група компаній розглядає варіант залучення іноземних інвесторів у капітал.
Він додав, що зараз для виробництва 1000 куб. м біометану на заводі в Хмельницькій області використовують 20 тонн гною великої рогатої худоби або 70-80 тонн гнойової рідини.
Група компаній Vitagro має власних корів і биків – 5700 голів, свиней – 106 тис. голів, гній від яких є сировиною для виробництва біометану. На заводі працює 20 співробітників, а до будівництва заводу було залучено 50 фахівців.
Савчук припустив, що інвестовані в будівництво на Хмельниччині заводу EUR6 млн окупляться за п’ять років, проте все залежатиме від ціни на газ. Якщо ринок і далі зростатиме, EUR6 млн окупляться швидше. Наразі собівартість біометану в компанії становить понад EUR500 за 1000 куб. м. При цьому на середину лютого 2025 року ціна на природний газ у ЄС становить близько EUR600 за 1000 куб. м.
«Завдяки високим цінам на газ у ЄС біометан – це преміальний ринок. Ми побачили перспективи. Ще одна причина – диверсифікація ризиків. Власна генерація дає змогу забезпечити енергетичну незалежність групи з огляду на удари РФ по енергетиці», – наголосив директор з розвитку та інвестицій компанії.
Підготовка до першого експортного постачання біометану вимагала від команди компанії 5 місяців роботи. У Vitagro зазначили, що весь процес експорту біометану був для них викликом: від підключення до мережі, яке тривало кілька місяців, закачування біометану, контролю якості до митного оформлення та доставки до кордону.
Українські підприємства погіршили показники виробництва, їхні плани на довгострокову перспективу дещо погіршилися, проте в січні 87,8% опитаних очікували, що завершення війни покращить ведення бізнесу, такими є результати щомісячного опитування підприємств Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
«Це доводить, що війна – це головний фактор, який впливає на бізнес, хоча він і пристосувався», – процитував ІЕД виконавчого директора ІЕД Оксану Кузяків у повідомленні.
Зазначається, що другий фактор, який може допомогти бізнесу розвиватися, це стабільність або навіть зниження податків (47%). «І якщо до них додати 21,7% тих, хто хоче, щоб податки хоча б не збільшувалися, то ми бачимо, що це така реакція бізнесу на збільшення податків, зокрема військового збору з тих, хто працює, і ФОПів», – зазначила Оксана Кузяків.
На третьому місці «побажань» – бронювання працівників (23,9%). Хоча вирішення цього питання вже очікує менше бізнесів, ніж під час попереднього опитування в серпні (31,9%). Серед лідерів очікувань – дерегуляція та доступні кредити.
Водночас деокупація територій України вже майже не згадується бізнесом (14,7%) як фактор, що може покращити його показники.
Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) суттєво погіршився в січні до 0,09 порівняно з 0,16 у грудні. В ІЕД вважають, що це зниження відбулося в усіх чотирьох групах бізнесу, зокрема й у великих компаніях, які ще в грудні демонстрували оптимізм.
Рівень невизначеності бізнесу змінився за місяць несуттєво. Водночас більшість бізнесу – 81,5% – не очікує суттєвих змін у своїй діяльності у 2-річній перспективі.
Завантаженість виробничих потужностей у січні зросла. Частка підприємств, що працюють майже на повну потужність (від 75% до 99%), зросла з 42% у грудні до 54% у січні. Це відбулося переважно за рахунок зменшення частки тих, хто працює на 50-74% потужності, – з 26% до 17%.
Зазначається, що виробнича активність незначно погіршилася: частка підприємців, які наростили обсяги виробництва, зменшилася з 25,2% до 21,3%. У перспективі найближчих трьох місяців частка тих, хто планує збільшити виробництво, зросла з 29,6% до 32,8%. В експорті спостерігалися схожі тенденції. Частка тих, хто збільшить експорт, зросла з 35% до 39,4%, а тих, хто планує скорочення, зменшилася з 4,9% до 3,6%.
Занепокоєння щодо складності пошуку кваліфікованих працівників продовжує зменшуватися – у січні на це скаржилися 49,9% бізнесів після 51,6% у грудні, а проблеми з наймом некваліфікованого персоналу були у 34,2% опитаних.
Брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників залишається головною перешкодою для ведення бізнесу у воєнний час. Водночас у січні ця проблема хвилювала рекордну частку бізнесу – 65%. Це перевищило попередній максимум у 64%, досягнутий у листопаді.
На другому місці залишається «небезпечно працювати» (52%), проте зменшилася кількість підприємців, які скаржилися на перебої з водо-, електро- та теплопостачанням (51%).
У січневому етапі опитування взяли участь 478 підприємств із 21 області України.
Група компаній «Будшляхмаш» офіційно стала ексклюзивним дистриб’ютором комерційних автомобілів JAC в Україні, повідомила компанія на фейсбук-сторінці.
«Політика продажів компанії JAC схожа з європейськими виробниками, коли в регіоні є єдиний представник, відповідальний за просування, розвиток бренду і високий рівень технічної та сервісної підтримки клієнтів», – цитується в повідомленні керівник маркетингового відділу Юрій Басюк.
Він наголосив, що вся продукція JAC, що поставляється в Україну, сертифікована в ЄС, що істотно відрізняє бренд JAC від більшості інших виробників з КНР.
«Наша співпраця з JAC розпочалася два роки тому, і ми раді, що результати спільної роботи дали змогу обом сторонам з 2025 року перейти на новий формат кооперації, дистрибуції, розроблення нових моделей для ринку України, сервісної підтримки та активізації. До того ж, уперше за багато років роботи на ринку України компанія JAC надала ексклюзивні права на дистрибуцію продукції», – додав він.
За інформацією групи компаній, для українського бізнесу це означає гарантоване постачання напряму із заводу JAC Motors, офіційне гарантійне та післягарантійне обслуговування, оригінальні запчастини без затримок і зайвих націнок та розширену дилерську мережу по Україні.
«Будшляхмаш» також інформує, що представники компанії відвідали виробничі потужності китайських машинобудівних гігантів – заводів JAC і Zoomlion.
«Важливою частиною переговорів стало питання локалізації середнього та особливо важкого класу автомобілів JAC в Україні», – йдеться в повідомленні.
Група компаній «Будшляхмаш» – офіційний представник в Україні вітчизняних і зарубіжних виробників спеціальної, дорожньої та комунальної техніки (бренди JAC, Scania, Renault, MAN, Pronar, Daewoo, Спецбудмаш).
JAC Motors є одним із найбільших світових виробників комерційного транспорту. У 2020 році було створено спільне підприємство між JAC і Volkswagen.
Українська урядова делегація в Саудівській Аравії проводить підготовчу роботу до візиту в країну президента Володимира Зеленського, зокрема в економічній сфері – уже презентовано масштабні проєкти у сфері державно-приватного партнерства та «привабливі приватизаційні можливості на пів мільярда доларів», повідомила перша віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Розпочали робочий візит української урядової делегації до Саудівської Аравії із зустрічі з майже сотнею місцевих підприємців (…) Представили проєкти в енергетиці, сільському господарстві, інфраструктурі. А також масштабні проєкти у сфері державно-приватного партнерства та привабливі приватизаційні можливості загальним обсягом для інвестицій на півмільярда доларів», – написала вона на своїй сторінці у “Фейсбуці” в неділю.
За її словами, в наступні дні буде проведено «десятки зустрічей, щоб підготувати візит президента Володимира Зеленського до Саудівської Аравії». Зокрема, готуються до підписання важливі економічні договори з країнами регіону.
За її словами, у наступні дні буде проведено «десятки зустрічей, щоб підготувати візит президента Володимира Зеленського до Саудівської Аравії». Зокрема, готуються до підписання важливі економічні договори з країнами регіону.
Свириденко зазначила, що Саудівська Аравія зараз активно підтримує Україну. Направили $500 млн на підтримку відновлення України. «Зараз заклик інвестуйте в Україну, не чекаючи завершення війни, ми можемо проілюструвати дуже конкретними бізнесами з Саудівської Аравії. Наприклад FAS Energy, яка інвестувала у відновлювану енергетику в Україні. Або SALIC, яка минулого року у вересні стала співвласником одного з найбільших українських агрохолдингів – МХП, придбавши 12,6% акцій компанії. Я безмежно вдячна всім тим компаніям, які показують лідерство і те, що інвестувати в Україну зараз можна і потрібно», – зазначила Свириденко.
«Переконана, що ми маємо перспективи для ще більш активного залучення інвестицій з країн Близького Сходу. Сьогодні ми побачили значний інтерес насамперед до інфраструктурних проєктів, енергетичних, до пропозицій у сфері інновацій, агробізнесу, насамперед виробництві добрив, де Саудівська Аравія має експертизу», – додала віцепрем’єр-міністр.
За її даними, експорт до Саудівської Аравії зріс із $291 млн у 2023 році до $368 млн у 2024. «І ми очікуємо зростання і цього року. Ми ще не вийшли на довоєнні показники, але я сподіваюся, що зможемо цього досягти, і такі бізнес-форуми цьому будуть варті», – підкреслила вона.
ГС “УКРСАДВИНПРОМ” разом із членами спілки традиційно взяли участь у міжнародній виставці FRUIT LOGISTICA, що проходить у Берліні. Це одна з найважливіших подій для представників світового ринку фруктів і овочів, яка об’єднує виробників, постачальників, переробників, логістичні компанії та рітейлерів з усього світу.
Виставка охоплює ключові напрямки агросектору:
Виробництво свіжих фруктів та овочів – передові технології вирощування, збереження якості та збуту продукції.
Інновації та цифрові технології – автоматизація процесів, сучасні системи моніторингу та управління.
Логістика та транспорт – ефективні рішення для оптимізації постачання продукції.
Стійкий розвиток – екологічне фермерство, ощадливе використання ресурсів.
Цього року стенд, організований у співпраці з ITC та ГС “УКРСАДВИНПРОМ”, представили шість провідних українських компаній:
ФГ “Еко Беррі” – вирощування, переробка та заморожування ягід і лісових продуктів.
ТОВ “Сади Дніпра” (UApple) – виробник яблук преміум-класу з експортом у Європу, Азію та Близький Схід.
ФГ “Гадз” – масштабний виробник яблук, груш, слив із потужними експортними можливостями.
USPA – асоціація, що представляє інтереси українських агровиробників на міжнародному рівні.
Агрохолдинг VITAGRO – один із ТОП-5 найбільших садів України, що виробляє до 15 000 тонн яблук щорічно.
ТОВ “БЕРРІ ХАБ” – виробництво та реалізація свіжої та замороженої ягоди.
Чому участь у FRUIT LOGISTICA важлива для України?
Розширення ринків збуту – налагодження партнерства з міжнародними дистриб’юторами та рітейлерами.
Залучення інвесторів – зустрічі з провідними гравцями агросектору та інвесторами.
Популяризація української продукції – зміцнення іміджу України як надійного експортера якісної агропродукції.
Завдяки участі у FRUIT LOGISTICA, українські компанії отримують нові можливості для розвитку та інтеграції у світові торговельні мережі, що сприяє подальшому зміцненню позицій України на глобальному аграрному ринку.
