Гірничорудні підприємства України в січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 40,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12 млн 644,570 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 323,212 млн (зниження на 50,4%).
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (29,33% поставок у грошовому виразі), Чехії (22,58%) і Польщі (19,83%).
В Україну в січні-вересні поточного року імпортовано ЗРС на $86 тис. у сумарному обсязі 126 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (41,18%), Італії (34,12%) та Нідерландів (23,53%). Тоді як за той самий період 2022 року було імпортовано ЗРС на $27 тис. у сумарному обсязі 49 тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Словаччини (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехії (17,32%) і Польщі (16,49%).
В Україну за минулий рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн.
Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Уряд Норвегії виділяє додатково 200 млн норвезьких крон (близько $18,5 млн за поточним курсом) на гуманітарне розмінування в Україні, повідомив держсекретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон (Eivind Vad Petersson).
“З 2015 року Норвегія надала допомогу EUR15 млн через неурядові організації. Сьогодні ми збільшуємо свій внесок ще на 200 млн крон додаткової допомоги на розмінування”, – сказав він на Міжнародній донорській конференції високого рівня з гуманітарного розмінування в Україні в Загребі в середу.
Вад Петерссон також закликав дотримуватися Конвенції про заборону протипіхотних мін, ухваленої 25 років тому, висловивши сподівання, що до неї долучиться і Хорватія.
У повідомленні на сайті уряду Норвегії в середу вказується, що широке застосування мін і касетних боєприпасів в Україні зробило її сьогодні найзамінованішою країною у світі, у зв’язку з чим Норвегія більш ніж подвоїть свою підтримку зусиль зі знешкодження мін, встановлених в Україні з початку жорстокої агресивної війни Росії.
Зазначається, що близько 30% території України наразі всіяно мінами та боєприпасами, що не розірвалися, і розмінування життєво важливе для того, щоб українські фермери могли вирощувати врожай.
“Військова агресія Росії на території України зачіпає не тільки Україну. Це загрожує продовольчій безпеці в усьому світі”, – наводяться в релізі слова міністра закордонних справ Аннікен Хюітфельдт (Anniken Huitfeldt).
Уточнюється, що Норвегія раніше надала 164 млн норвезьких крон на діяльність із розмінування відтоді, як Росія почала повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року. Кошти, що додатково виділяються в рамках Нансенівської програми підтримки України, буде спрямовано через наявні організації з розмінування, включно з “Допомогою норвезького народу”, HALO Trust і системою ООН.
Норвегія нагадує, що вже надала Україні понад 4,5 мільярда норвезьких крон у вигляді гуманітарної допомоги та допомоги біженцям у сусідніх країнах.
Раніше на конференції про виділення додаткового фінансування EUR5 млн на гуманітарне розмінування в Україні заявила Хорватія, яка організувала донорську конференцію. Ще кілька країн, серед яких, зокрема, Іспанія, Словаччина, Словенія, повідомили на конференції про виділення додаткових коштів на цю мету, однак у цих випадках ідеться про суми EUR0,5 млн-EUR1,5 млн.
Згідно з проведеним дослідженням Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, витрати на гуманітарне розмінування за рік після початку повномасштабного вторгнення РФ оцінювалися у понад EUR34 млрд з EUR383 млрд загальних витрат на реконструкцію та відновлення. Водночас повний ступінь забруднення залишається неясним через триваючі бойові дії та окупацію території.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський і міністр сільського господарства та рибальства Королівства Данія Якоб Йенсен підписали меморандум про взаєморозуміння між аграрними відомствами двох країн, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
“Підписання меморандуму спрямоване на довгострокове стратегічне співробітництво з метою підвищення ефективності та стійкості виробництва продуктів харчування та сільського господарства”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з документом, сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом у галузі зеленого переходу сільського господарства та харчових систем, включно зі спільною політикою та кліматичними рішеннями; у сфері безпечності харчових продуктів та продовольчої безпеки.
У сфері інтересів України та Данії також перспективи розвитку тваринництва, включно з управлінням, добробутом тварин, здоров’ям тварин, розведенням тварин, кормами та органічним землеробством.
Україна та Данія створять спільну робочу групу з визначення напрямів реалізації співпраці.
Сольський подякував уряду Данії за підтримку та допомогу. За його словами, данські фермери успішно розвивають свій бізнес в Україні останні 15 років. Їх не зупиняє війна в Україні.
“Данія – один із прикладів сільського господарства в Європі та світі, як можна бути ефективним і прибутковим. І приклад дуже високих технологій. Ми зацікавлені в інвестиціях і в більшій присутності данців в українському бізнесі. Це хороший досвід, надзвичайно якісний підхід, те, чого ми хотіли б навчитися, з чого ми хочемо брати приклад”, – наголосив український міністр.
Своєю чергою Єнсен висловив упевненість в ефективності співпраці з Україною в аграрній галузі.
Загальна сума зобов’язань допомоги Україні в гуманітарному розмінуванні, яку підтвердили в середу учасники першої такої спеціальної Міжнародної донорської конференції високого рівня в Загребі, становить майже EUR0,5 млрд, повідомив віце-прем’єр – міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божиновіч.
“34 держави-учасниці висловили свою явну політичну підтримку Україні у сфері протимінної діяльності та підтримали свої політичні зобов’язання… Загальна сума цих внесків становить майже EUR0,5 млрд”, – сказав він на брифінгу після завершення першого дня конференції.
За його словами, додаткові внески були і будуть зроблені у вигляді обладнання, матеріалів та експертної допомоги.
“Деякі країни також взяли на себе зобов’язання, які будуть реалізовані у співпраці з міжнародними організаціями, такими як Програма розвитку ООН”, – додав Божинович.
Він наголосив, що конференція чітко дала зрозуміти, що партнери України об’єднають свої сили та спільно діятимуть на національному, європейському та міжнародному рівнях, щоб якнайшвидше визначити загрози статус-кво, що створюються мінами та вибухонебезпечними наслідками війни.
“Ми наголошуємо на важливості використання найсучасніших технологій, знань і досвіду, повністю усвідомлюючи, що це має життєво важливе значення для безпеки українських громадян, а також для економічного, соціального, екологічного та всіх інших аспектів повоєнного відновлення і розвитку України”, – заявив віцепрем’єр – глава МВС Хорватії.
Він нагадав, що наразі Рада ЄС обговорює 4-річну програму допомоги Україні на EUR50 млрд Ukraine Facility, після схвалення якої дуже важливо буде спрямувати частину цих коштів на цілі розмінування.
“Ми сподіваємося, що конференція, яка відбулася сьогодні, підтвердила ці очікування, і що вона буде належним чином відображена в майбутніх раундах переговорів у Раді та схвалена Єврокомісією”, – додав Божинович.
Він також привітав заяву Швейцарії організувати як продовження заходу в Загребі наступну міжнародну конференцію донорів з гуманітарного розмінування України в жовтні наступного року в Женеві.
У четвер, у другий день конференції, відбудеться експертне обговорення детальних заходів і заходів з розмінування в Україні.
Згідно з проведеним дослідженням Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, витрати на гуманітарне розмінування за рік після початку повномасштабного вторгнення РФ оцінювалися у понад EUR34 млрд з EUR383 млрд загальних витрат на реконструкцію та відновлення. Водночас повний ступінь забруднення залишається неясним через триваючі бойові дії та окупацію території.
Уряд України навесні оцінював першочергові потреби у фінансуванні гуманітарного розмінування цього року в $400 млн.
Уряд Угорщини вилучив тростинний і буряковий цукор зі списку забороненої після 15 вересня 2023 року для імпорту української продукції, повідомляє Agroinform.hu.
Згідно з повідомленням, із постанови угорського уряду про заходи, пов’язані з транспортуванням деяких сільськогосподарських продуктів з України, якою після 15 вересня обмежувалося ввезення 24 найменувань українських агротоварів, вилучено рядок, у якому йшлося про тростинний і буряковий цукор, а також тверду сахарозу.
Рішення набуло чинності 10 жовтня.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Співробітники територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області викрили схему незаконного виготовлення та продажу алкогольних напоїв у Тернопільській та Львівській областях, повідомляє прес-служба теруправління БЕБ.
“Слідство встановило розміщення складських приміщень із горілкою та коньяком. Лікеро-горілчані вироби доставляли на одне з підприємств Львова, яке розповсюджувало підроблений алкоголь через магазини роздрібної торгівлі”, – йдеться в повідомленні.
Поширювали контрафактний алкоголь у мережі з понад 300 магазинів.
“Під час обшуків у Тернополі вилучили близько 61 тис літрів рідини із запахом спирту та лінію для виготовлення алкоголю”, – повідомляють у БЕБ.
Водночас на території підприємства у Львівській області співробітники правоохоронних органів вилучили понад 46 тисяч літрів контрафактного алкоголю, а також ємності та обладнання для пакування алкогольних виробів, а також фінансово-господарські документи.
“За рішенням Личаківського райсуду Львова накладено арешт на вилучене майно вартістю понад 26 млн грн”, – зазначено в повідомленні.
