Поштово-логістична група Meest через рік після закінчення війни має намір заснувати власну авіатранспортну компанію, повідомив акціонер “Meest China” В’ячеслав Лисенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Міжнародна авіаційна логістична група – це дуже серйозно. До цього потрібно готуватися вже зараз і саме цим ми зараз і займаємося – вивчаємо, прораховуємо, моделюємо. Я можу сказати так – ми точно підійдемо до питання придбання транспортних літаків через рік після закінчення війни”, – сказав він, додавши, що компанія уважно вивчає придбання трансконтинентальних літаків, які здатні здійснювати перельоти на відстань до 10 тис. км.
Група дійшла до необхідності створення власної авіатранспортної компанії ще три роки тому, однак питання було поставлено на паузу через повномасштабне вторгнення.
“Ми маємо таку мрію і вже третій рік вивчаємо для себе це питання. Але зараз воно точно не на порядку денному через повномасштабне вторгнення і закрите небо над Україною. Користуватися європейськими аеропортами ми не будемо, оскільки в такому разі ми втрачаємо всі конкурентні переваги. Європейські компанії мають сотні, тисячі літаків і, звичайно ж, мають кращі умови та ставки”, – сказав Лисенко.
Мажоритарний акціонер агрохолдингу “Овостар Юніон” Prime One Capital Limited, контрольований гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком, скоротив свій пакет із 67,93% до 65,93% від статутного капіталу.
Як ідеться в повідомленні агрохолдингу на біржі, угода з продажу 120 тис. акцій відбулася 29 вересня за курсом PLN70 за акцію ($15,87 за поточним курсом), тоді як поточний курс на біржі – PLN61,5 за акцію.
Уточнюється, що тепер Prime One Capital належить 3 млн 956,046 тис. акцій.
Як повідомлялося, міжнародна страхова група Fairfax Financial Holdings (Канада) за підсумками угоди 13 вересня збільшила свою частку в “Овостарі” з 17,499% до 27,51%, водночас із числа його акціонерів вибув пенсійний фонд Generali OFE під управлінням Generali Powszechne Towarzystwo Emerytlane S. A., якому належало 10,93% акцій.
У зв’язку з цим акції “Овостар”, одного з провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, після сесії 26 вересня були виключені зі списку учасників індексів: WIG, WIG-CEE, WIG-food і WIG-Ukraine.
“Компанія “Овостар” більше не відповідає критеріям перерахованих вище індексів, оскільки частка її акцій у вільному обігу (free-float) становить менше ніж 10%”, – вказувало GPW Benchmark.
У результаті в країновому індексі WIG-Ukraine залишилися акції лише шести емітентів, при цьому на частку двох припадає понад 80% у кошику індексу: “Астарта” – 47,083% та ІМК – 34,888%, тоді як частка “Овостара” до виключення була 19,158%.
Індекс WIG-Ukraine почав розраховуватися з 4 травня 2011 року. За базову позначку в 1000 пунктів було взято 31 грудня 2010 року. WIG-Ukraine являє собою індекс сукупної прибутковості, тому під час його розрахунку враховуються як ціни акцій, так і доходи від дивідендів і прав підписки. Наразі значення індексу становить 246,6 пунктів.
“Овостар Юніон” у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій по PLN62 за акцію і залучила $33,2 млн.
У першому півріччі 2023 року холдинг отримав $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року він завершив із чистим збитком $19,78 млн. Виручка зросла на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Зміна споживчих цін у липні 2023 р
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту еталонних марок опускаються вранці у вівторок після падіння до мінімумів за три тижні напередодні.
Ціна грудневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:17 кв становить $89,74 за барель, що на $0,97 (1,07%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $1,49 (1,6%) – до $90,71 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на $0,74 (0,83%) і становили $88,08 за барель. За підсумками минулої сесії вони впали на $1,97 (2,2%) – до $88,82 за барель.
Головним негативним фактором для сировинних ринків у понеділок стало зміцнення долара на новинах про те, що уряд США зумів уникнути шатдауну, а також на побоюваннях нових підвищень ставки Федрезерву. Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, перебуває на максимумі з минулого листопада.
“Зниження цін на нафту дуже слабко пов’язане з фундаментальними показниками і викликане зростанням прибутковості держоблігацій США та зміцненням долара, – написав Воррен Паттерсон з ING. – Я думаю, що у котирувань є потенціал до подальшого зростання”.
Нафта активно зростала влітку і досі отримує підтримку завдяки побоюванням з приводу пропозиції палива на світовому ринку, зазначив старший ринковий стратег SIA Wealth Management Колін Чешинські. “Водночас, з технічного погляду нафту перекуплено, і, здається, починається фаза корекції”, – додав він.
Увага інвесторів зараз спрямована на засідання міністерського моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC), яке відбудеться в середу.
За 8 місяців зафіксовано більше проваджень за шахрайство, аніж за два попередні роки
Аномальна активність шахраїв зафіксована в Україні у 2023 році.
Цьогоріч було відкрито майже 60 тисяч кримінальних проваджень за шахрайство (ст. 190 ККУ ) — найбільше за останні роки. Попри сплеск, лише 14% від цих справ доходило до суду — вдвічі менше, ніж у 2021 році (30%).
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані ГПУ.
За вісім місяців 2023 року в Україні було відкрито 59 605 кримінальних проваджень за шахрайство — стаття 190 ККУ. Це більше, ніж за два попередні роки разом. Так, у 2021 році було відкрито 23 847 кримільнаних справ, а у 2022 — 32 086.
Цьогоріч кількість нових проваджень росте місяць до місяця Так, якщо на початку року, в середньому, 6,7 тисяч нових проваджень проти шахраїв, вже з травня середня кількість відкритих проваджень у місяць складає 8,2 тисячі.
Попри зростання кількості відкритих проваджень, щороку кількість справ, що доходить до суду, меншає. Так, за 8 місяців 2023 року до суду доходило лише 14% від загальної кількості відкритих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2021 року до суду потрапляло 30% від загальної кількості кримінальних проваджень.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, у вересні зріс до 50,1 пункта з 49,3 у серпні, повідомляє Національний банк України (НБУ) в понеділок.
“Бізнес у вересні позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності після двох місяців стриманих очікувань. Поступове відновлення темпів виробництва, налагодження нових шляхів постачань продукції, зниження темпів зростання витрат на сировину та енергію, поліпшення інфляційних і курсових очікувань, стійкий внутрішній попит призвели до поліпшення очікувань респондентів”, – інформує регулятор.
Зокрема, у вересні оцінки економічної ситуації дещо поліпшилися в промисловості, сфері послуг і торгівлі, відповідно з 48,8 до 50 пунктів, з 47,3 до 47,9 пунктів і з 52,5 до 53,3 пунктів.
Респонденти промислового сектору покращили оцінки своїх економічних результатів з огляду на поступове відновлення темпів виробництва, нові шляхи постачання продукції та сповільнення інфляції.
Підприємства очікують подальше зростання цін на продукцію власного виробництва (з 58,8 пунктів у серпні до 61,4 пункту у вересні) на тлі менших очікувань зростання цін на сировину та матеріали (з 32,3 пунктів до 30,9 пунктів).
За даними центробанку, респонденти зберегли позитивні очікування щодо обсягів виготовленої продукції та нових замовлень на неї, а також запасів сировини та матеріалів.
Вказується, що респонденти очікують нові експортні замовлення на продукцію на рівні попереднього місяця. Водночас дещо послабилися негативні оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва, при цьому погіршилися оцінки щодо залишків готової продукції.
Як зазначає Нацбанк, підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими серед інших секторів: сьомий місяць вони позитивно оцінюють результати своєї діяльності. Зокрема, завдяки стійким споживчим настроям, достатній пропозиції товарів та уповільненню інфляції. Секторальний індекс у вересні становив 53,3 порівняно з 52,5 у серпні.
Підкреслюється, що торговці налаштовані на подальше збільшення обсягів товарообігу та обсягів закупівлі товарів для продажу. При цьому на тлі посилення прогнозів щодо підвищення закупівельних цін респонденти пом’якшили оцінки зростання вартості товарів, закуплених для продажу, зберігши позитивні оцінки залишків товарів для продажу та послабивши оцінки зменшення торговельної маржі.
Щодо підприємств сфери послуг, то їхні оцінки дещо пом’якшилися, водночас це єдиний сектор, який зберіг негативні оцінки своєї ділової активності з огляду на руйнацію транспортної логістики, підвищення цін на пальне та слабкий попит. Секторальний індекс сфери послуг за минулий місяць зріс до 47,9 з 47,3 у серпні.
За даними центробанку, респонденти, на відміну від двох попередніх місяців, очікували незначного збільшення обсягу наданих послуг і пом’якшили негативні очікування обсягу нових замовлень. Проте, після трьох місяців позитивних очікувань вони прогнозують зменшення обсягів послуг у процесі виконання.
Як зазначив Нацбанк, підприємства будівництва п’ятий місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки пожвавленню попиту на іпотечні кредити за пільговими державними програмами, бюджетному фінансуванню будівництва та відновленню доріг, а також сезонному фактору. Однак секторальний індекс у серпні все ж знизився до 50,6 пункту з 51 пункту в серпні.
Зазначається, що будівельники дещо впевненіше очікували зростання обсягів будівництва і були налаштовані на збільшення нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів. Також значно посилилися очікування респондентів щодо зростання закупівлі та вартості послуг підрядників, водночас пом’якшилися негативні оцінки їхньої доступності.
Загалом, більшість опитаних респондентів очікують подорожчання власної продукції та послуг на тлі зростання закупівельних цін.
Щодо зайнятості, то НБУ її оцінює як “неоднорідну”.
Підприємства торгівлі третій місяць очікують збільшення персоналу (51,4 пункту), керівники будівельних підприємств, як і минулого місяця, не прогнозують змін (50 пунктів). Водночас респонденти промисловості та сфери послуг усе ще очікують скорочення загальної чисельності працівників (відповідно 48,2 і 47,2 пунктів).
НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 по 22 вересня. У ньому взяло участь 502 підприємства. Серед опитаних підприємств 44,4% – компанії промисловості, 28,9% – сфери послуг, 20,7% – торгівлі, 5% – будівництва; 32,3% респондентів – великі підприємства, 29,3% – середні, 38,4% – малі.
При цьому 31,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 9,6% – тільки експортні операції, 15,5% – тільки імпортні операції, 43% – не здійснюють зовнішніх економічних операцій.
