Заступник міністра торгівлі США Маріса Лаго прибула до Києва в п’ятницю, повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Ласкаво просимо до Києва заступника міністра торгівлі США Лаго! Сьогодні ми проведемо зустрічі з бізнес-спільнотою, підприємцями та представниками уряду України, щоб обговорити, як приватний сектор США може долучитися до підтримки відновлення економіки України», – написала посол у соцмережі Х.
Голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький пов’язує заяву в Національне антикорупційне бюро про нібито вчинення ним кримінального правопорушення зі справою про закупівлю компанією бронежилетів на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Це стара мертва справа про закупівлю бронежилетів, яку компанія здійснювала на прохання Нацгвардії на початку березня 2022 року. Ми знайшли кілька сотень бронежилетів 4 класу за ціною 16,4 тис. грн із ПДВ. На той час вона була значно нижчою за ціни, за якими купували інші», – сказав Кудрицький на брифінгу в медіацентрі “Україна” в Києві п’ятницю.
За його словами, окрім «Укренерго» ні до кого претензій немає, і час від часу «безіменні політологи» пожвавлюють справу: або вкидають це в медіапростір, або пишуть заяви, щоб НЕК у черговий раз перевірили.
Голова компанії додав, що ставиться до цього, як до спроби створити інформаційне вкидання, і вважає, що «справа як не мала, так і не матиме жодної перспективи в правоохоронних органах або в судах».
Кудрицький припустив, що причиною його дискредитації як керівника компанії може бути активне залучення «Укренерго» міжнародного фінансування, обсяг якого з початку повномасштабної війни перевищив EUR1,5 млрд.
«Як варіант – комусь не дають спокою EUR1,5 млрд фінансування, яке ми залучили з початку війни. Може, є й інші причини. На мій погляд, це такий білий шум», – висловив думку глава системного оператора.
Відповідаючи на запитання Енергореформи про реакцію міжнародних партнерів на інформацію про можливе кримінальне правопорушення, Кудрицький зазначив, що її немає. «Західні партнери ніяк не відреагували. Не треба ніяких суджень. Довіра визначається не словами, а фактами, і наші партнери довірили нам EUR1,5 млрд, що в рази, а то й у десятки разів більше, ніж будь-якій іншій компанії», – заявив він.
Водночас Кудрицький акцентував, що кожна штучна медіаатака призводить до додаткових складнощів у залученні дуже необхідного додаткового фінансового ресурсу для енергосистеми.
«Люди, які це роблять, переслідують свої корисливі інтереси і, найімовірніше, корупційні інтереси, але, врешті-решт, шкодять інтересам держави», – резюмував голова “Укренерго”.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 17 липня 2024 року зобов’язав уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення за заявою особи, зазначеної в ухвалі як особа №6, від 28 червня 2024 року. В ухвалі зазначається, що заявником порушено питання про можливе вчинення головою правління НЕК «Укренерго» кримінальних правопорушень. Суд зазначає, що така заява має бути внесена до ЄРДР протягом 24 годин з моменту її подання.
Як повідомлялося, 26 червня Служба безпеки та Національне антикорупційне бюро України заявили про те, що викрили на корупційних діях під час закупівлі бронежилетів керівника одного з Департаментів НЕК «Укренерго», який наразі не працює на цій посаді в компанії.
За даними слідства, така закупівля призвела до бюджетних збитків на понад 10 млн грн. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.
НЕК «Укренерго» від початку повномасштабної війни залучила понад EUR1,5 млрд міжнародного фінансування у вигляді кредитів і грантів, половину якого спрямувала на відновлення та реконструкцію мереж. Ще 24% було використано на спорудження пасивного захисту, а 34% – на підтримку ліквідності ринку. Найбільший обсяг фінансування надав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – EUR670 млн. Ще EUR324 млн отримано за підтримки німецького державного банку розвитку KfW, EUR224 млн – Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і EUR136 млн – від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). 18 липня НЕК «Укренерго» і KfW домовилися про грант на EUR100 млн. 23 липня Група ЄІБ заявила, що планує направити EUR86 млн «Укренерго» на будівництво укриттів від дронів.
26 лабораторій відомої медичної мережі “Ескулаб” призупинили свою роботу через внутрішній конфлікт між співвласниками підприємства. За словами Сергій Дядюшка, один із співвласників бренду, його колеги, Денис Мельник та Станіслав Луговський, разом із адміністратором програмного забезпечення Ігорем Маліновським, здійснюють протиправні дії з метою отримання повного контролю над компанією.
“Мельник та Луговський неодноразово висловлювали своє незадоволення щодо офіційного обліку готівкових коштів. Їхні дії спрямовані на отримання контролю над Ескулабом з метою одержання повного доступу до його фінансових потоків, задля їх подальшого спрямування у власні руки, поза межами офіційного обліку та без сплати податків”, – розповідає Сергій Дядюшко.
Він також стверджує, що інші співвласники пропонували проводити значну частину грошових коштів поза межами касового обліку та розподіляти їх без сплати податків.
“Вони пропонували левову частку одержаних коштів проводити поза межами касового обліку та розподіляти їх без сплати податків між учасниками підприємства. Я категорично не погодився на такі пропозиції і неодноразово повідомляв про своє неприйняття незаконних дій. У зв’язку з цим, Мельник та Луговський розпочали рейдерську атаку з метою виключення мене з числа учасників підприємства, через позбавлення частки”, – зазначив Дядюшко.
Рейдерська атака, за словами Дядюшка, включала систематичне скликання загальних зборів учасників з порушенням встановленого порядку, що призвело до штучного створення передумов для його виключення з числа учасників підприємства. Мельник та Луговський також залучали працівників Львівської дирекції “Укрпошти” для забезпечення неотримання ним повідомлень про збори.
“Я звернувся у правоохоронні органи і готую документи для звернення до суду. Незважаючи на постійний психологічний тиск та погрози, я змушений був під погодитись на звільнення з посади директора та підписання нової редакції статуту, щоб запобігти своєму виключенню з числа учасників підприємства”, – наголосив він.
Ця ситуація призвела до тимчасового паралічу роботи 26 лабораторій мережі “Ескулаб” у Києві, що негативно вплинуло на надання медичних послуг населенню.
“Станом на сьогодні, отримавши контроль над Ескулабом, у результаті вчинення послідовних рейдерських дій, Мельник та Луговський, а також Маліновський, який адмініструє програмне забезпечення (комп’ютерну програму) підприємства на базі якої останнє проводить свою господарську діяльність, заблокували мені як учаснику і медичному директору Ескулабу доступ до вказаної програми та спільно виводять з компанії готівкові кошти без сплати податків щомісячно на суму близько 20 000 000 гривень Такі дії зазначених осіб призводять до фактичного ненадходження до бюджету загальнообов’язкових платежів на суму близько 3 000 000 – 4 000 000 грн. щомісячно, що в свою чергу у період воєнного стану негативно впливає на обороноздатність держави. Через це 26 пунктів збору біоматеріалу у Києві фактично не можуть здійснювати свою діяльність”, – підкреслює співвласник підприємства.
Сергій Дядюшко вважає ці дії нічим іншим, як рейдерською атакою, метою якої є позбавити його частки у “Ескулабі”.
“Мені було висунуто вимогу – або звільнитись з посади директора, або вони мене виключать з числа учасників підприємства. Зараз справа вже передана до правоохоронних органів. Також іде підготовка документів для звернення до суду з метою відновлення моїх законних прав”, – зазначає Дядюшко.
Ескулаб створений у 2009 році та займає провідне становище на заході України в сфері функціонування медичних лабораторій, яке надає широкий спектр лабораторних послуг населенню із чотирма лабораторіями та більш як 150 пунктами забору біологічного матеріалу.
У 2023 році “Ескулаб” заплатив 33,8 млн грн податків, зокрема ЄСВ – 14,97 млн грн, військовий збір – 1,33 млн грн, ПДФО – 14,034 млн грн. Входить до десятки найбільших платників податків Львівської області.
Співзасновниками ПП “ПСМЛ “Ескулаб” виступають Дядюшко, якому належить 43% компанії, Луговський (43%) і Мельник (14%). Співзасновниками ТОВ “Ескулаб центр” виступають Дядюшко, Луговський і Мельник, кожному з яких належить по 20% компанії, а також Руслана Солтані, якій належить 40%.
Китай має намір збільшити імпорт зерна з України, а також підтримуватиме безперебійну роботу логістичних каналів, запевнив міністр закордонних справ Китайської Народної Республіки (КНР) Ван Ї на зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
“Останніми роками Китай є найбільшим торговельним партнером України та найбільшим експортером сільськогосподарської продукції. Обсяг двосторонньої торгівлі продемонстрував швидке зростання в першій половині цього року, демонструючи простір і потенціал для співпраці між двома країнами”, – процитувала його слова пресслужба МЗС КНР.
Китайський міністр наголосив, що обидві сторони мають повною мірою розкрити роль механізму співпраці та зміцнити практичне співробітництво в різних сферах.
“Китай продовжить розширювати імпорт зерна з України і спільно підтримувати безперебійні логістичні канали та міжнародну продовольчу безпеку”, – запевнив Ван Ї.
“Україна сподівається спільно реалізувати важливий консенсус, досягнутий главами двох держав, зміцнити політичну взаємодовіру, активізувати співпрацю в різних сферах, таких як економіка, торгівля та сільське господарство, а також зміцнити обміни між місцевими містами-побратимами”, – сказав міністр закордонних справ України.
Кулеба запевнив, що Україна високо цінує позитивну і конструктивну роль Китаю в забезпеченні миру і підтримці міжнародного порядку. Україна також надає великого значення думці Китаю щодо політичного врегулювання української кризи.
Україна бажає і готова до діалогу та переговорів з Росією. Звичайно, переговори мають бути розумними та предметними, спрямованими на досягнення справедливого та міцного миру., резюмував український міністр.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua
Експорт товарів з України в червні 2024 року скоротився на 7% порівняно з показником роком раніше і становив $2,77 млрд, що є найнижчим показником із початку поточного року, повідомляє Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) у вівторок.
Згідно з моніторингом зовнішньої торгівлі, проведеним ІЕД, вивезення агропродукції скоротилося на 2% – до $1,60 млрд, але експорт складових розвивався по-різному: обсяги експорту кукурудзи зросли на 12% (у фізичному вимірі – на 21%), вивезення пшениці та олії знизилося – на 32% і 5% відповідно.
Експорт продукції металургії в червні впав на понад 9% порівняно з торішнім показником – до $355 млн. В ІЕД вважають, що це, імовірно, відображало вищі витрати на електроенергію та зміну структури експорту: знизився експорт чавуну й окремих видів прокату та зріс експорт напівфабрикатів та інших видів продукції.
Крім того, експорт мінеральної продукції, насамперед залізної руди, зріс на 33%, але був меншим, ніж у січні-квітні 2024 року.
В ІЕД наголосили, що завдяки відновленню експорту з одеських портів обсяги вивезення залізної руди в тоннах зросли на 87% у червні, хоча й були меншими, ніж у попередні місяці, через дефіцит електроенергії.
Експорт мінеральної продукції зріс лише на 33%.
Що стосується імпорту, то в червні він майже не змінився порівняно з травнем, але зріс на 12% – до $5,63 млрд до аналогічного періоду 2023 року.
У секторальному розрізі в червні-2024 зріс імпорт машин і устаткування – майже на 20% порівняно з попереднім роком (особливо імпорт дронів, акумуляторів і генераторів), водночас увезення автомобілів дещо знизилося в доларовому вираженні через нижчі ціни на імпорт.
Імпорт енергетичних продуктів зріс на 16% до показників попереднього року через зростання імпорту коксу та вугілля, ймовірно, для забезпечення потреб металургії, де збільшилася виплавка сталі.
При цьому знизився імпорт хімічних продуктів і продуктів харчування.
Зазначається, що найбільший вплив мало зростання імпорту «інших товарів» (передусім, закуплених для потреб ЗСУ) – під цією категорією ввезли в Україну товари на $752 млн ($400 млн за попередні місяці року).
Як пояснили в ІЕД, дефіцит електроенергії призвів до зростання її імпорту – з $6 млн у червні 2023 року до $78 млн у червні-2024, а також акумуляторів – з $18 млн роком раніше до $68 млн у червні-2024.
