Державна архівна служба України планує у 2025 році реалізувати проєкт побудови підземного сховища на тисячу квадратних метрів, повідомив голова Анатолій Хромов.
“Це одна із найбільших проблем, тому що у нас майже всі державні архіви переповнені. Питання ми вирішуємо зазвичай таким чином, що навіть тут в Києві переоблаштовуємо всі вільні площі під можливість збереження документів. Всі цокольні приміщення і підвали висушуємо, ремонтуємо і облаштовуємо під сховище, таким чином знаходячи нові площі для релокованих колекцій”, – сказав Хромов в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, відповідаючи на запитання, наскільки на сьогодні гостро стоїть питання заповненості архівних сховищ.
В той же час, за його словами, уряд затвердив стратегію захисту національної ідентичності, де йдеться про архіви під час війни. Один із пунктів якраз – про покращення матеріально-технічної бази, тобто створення нових площі для збережень, зокрема про побудову сучасних підземних сховищ.
Хромов розповів, що найближчим часом планується реалізувати проєкт підземного сховища Державної архівної служби.
“Станом на сьогодні ми поновили кошторисну документацію і провели експертизу, є запевнення від Міністерства юстиції, що вони допоможуть нам знайти кошти або в бюджетному плані, або через донорів для того, щоб побудувати це в цьому році або принаймні ввести в експлуатацію на початку наступного року. Але знаєте, проблема не лише в грошах, зараз величезна проблема знайти підрядника, який може виконати професійні роботи, і щоб у нього був штат немобілізованих працівників”, – додав він.
Крім того, він зазначив, що, крім амбіції завершити проєкт підземного сховища, в планах – завершити тривале заморожене будівництво величезних сховищ, які вже більш як 10 років не будуються.
“Підземне сховище приблизно на тисячу квадратних метрів з усім обладнанням, потребуватиме приблизно 140 млн грн. По двох висотних сховищах, а там десятки тисяч квадратних метрів, разом з реконструкцією наявних приміщень, де ми перебували, до війни сума йшла про 100 млн доларів. Суми достатньо великі, але ми думаємо про поетапне впровадження, тому що одночасно неможливо і побудувати, і знайти такий ресурс в умовах війни, коли пріоритети у держави, суспільства, очевидно, знаходяться на підтримці сектору оборони”, – додав голова Укрдержархіву.
У свою чергу заступниця міністра юстиції Вікторія Васильчук підкреслила, що якщо проєкт підземних сховищ вдасться, це значно підвищить захист документів у разі обстрілів чи пожеж.
Як повідомлялося, у 2022 році Хромов заявив, що Україна – єдина пострадянська країна, яка не збудувала нового комплексу центральних архівів.
У лютому 2025 року він сказав, що побудувати підземні сховища на весь Національний архівний фонд на 100 млн справ нереально.
Це рішення є останнім свідченням того, що адміністрація Трампа відмовляється від притягнення президента Росії Володимира В. Путіна до відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Очікується, що рішення США про вихід з Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України, який є частиною Євроюсту, буде оголошено в понеділок.
Міністерство юстиції повідомило європейських чиновників, що США виходять із багатонаціональної групи, створеної для розслідування діяльності лідерів, відповідальних за вторгнення в Україну, включно з президентом Росії Володимиром Путіним, ідеться в листі, направленому членам організації в понеділок.
Рішення про вихід із Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України, до якого адміністрація Байдена вступила 2023 року, є останнім свідченням відходу адміністрації Трампа від зобов’язань президента Джозефа Р. Байдена-молодшого щодо притягнення пана Путіна до особистої відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Групу було створено для притягнення керівництва Росії, а також її союзників в особі Білорусі, Північної Кореї та Ірану до відповідальності за категорію злочинів, що визначаються міжнародним правом і договорами як агресія, що порушує суверенітет іншої країни та не розпочата з метою самооборони.
«Влада США повідомила мені, що завершить свою участь в ICPA» до кінця березня, – написав Майкл Шмід, президент головної організації групи, Агентства Європейського союзу зі співробітництва в галузі кримінального правосуддя, більш відомого як Євроюст, у внутрішньому листі, отриманому The New York Times.
Група залишається «повністю відданою» справі притягнення до відповідальності «осіб, відповідальних за основні міжнародні злочини» в Україні, додав він.
Сполучені Штати були єдиною країною за межами Європи, яка направила старшого прокурора в Гаагу для роботи зі слідчими з України, країн Балтії, Польщі, Румунії та Міжнародного кримінального суду.
Представник міністерства не відразу відповів на прохання про коментар у неділю ввечері.
Адміністрація Трампа також скорочує роботу Групи по боротьбі з воєнними злочинами, створеної 2022 року генеральним прокурором Мерріком Б. Гарландом і укомплектованої досвідченими прокурорами. Вона мала координувати зусилля Міністерства юстиції щодо притягнення до відповідальності росіян, винних у звірствах, скоєних після вторгнення в повному складі три роки тому.
«Військовим злочинцям ніде сховатися», – заявив пан Гарланд, оголошуючи про створення підрозділу.
Департамент, додав він, «домагатиметься притягнення до відповідальності тих, хто скоює воєнні злочини та інші звірства в Україні».
Під час адміністрації Байдена група, відома під назвою WarCAT, виконувала важливу допоміжну роль: надавала перевантаженим прокурорам і правоохоронним органам України матеріально-технічну допомогу, навчання та безпосереднє сприяння в передачі обвинувачень у воєнних злочинах, скоєних росіянами, в українські суди.
Команді вдалося домогтися однієї значущої справи. У грудні 2023 року американські прокурори вперше з моменту ухвалення закону про воєнні злочини майже три десятиліття тому використали його для заочного обвинувачення чотирьох російських солдатів у катуванні американця, який проживав у Херсонській області України.
У своїх останніх коментарях президент Трамп зблизився з паном Путіним і водночас вступив у конфлікт із президентом України Володимиром Зеленським – дійшло до того, що він помилково припустив, що Україна зіграла роль у провокуванні жорстокого і незаконного військового вторгнення Росії.
«Вам не слід було починати це», – сказав пан Трамп у лютому, звертаючись до лідерів України. «Ви могли б укласти угоду». Слідом за цим він опублікував у соціальних мережах пост, у якому назвав Зеленського «диктатором без виборів» і сказав, що той «виконав жахливу роботу» на своїй посаді.
За словами людей, обізнаних із ситуацією, які говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати ці кроки публічно, адміністрація Трампа не пояснила причину виходу зі складу слідчої групи, окрім тієї самої, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2025/03/17/us/politics/trump-ukraine-invasion-accountability.html
Україна у 2024 році наростила загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів до $381,3 млн, що на 3,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки (ІАЕ).
Згідно повідомлення, Україна 2024 року імпортувала 8,6 тис. тонн насіння зернових та 22,2 тис. тонн олійних культур на загальну суму $302,3 млн. Науковці привернули увагу, що порівняно з 2023 роком вартість імпорту цих культур зменшилась на 3,8%, проте вона майже у 2,5 рази перевищує вітчизняний експорт насіння, який склав $122,6 млн.
Крім того, за кордоном було закуплено насіння цукрових буряків на суму $50,1 млн і насіння овочів на суму майже $28,9 млн.
“Обсяги закупівель насіння зернових та олійних культур іноземної селекції, починаючи з 2022 року, поступово зменшуються, водночас в частині імпорту насіння цукрових буряків та овочів три роки поспіль спостерігається тенденція зростання імпорту”, – наголосили науковці.
За їх інформацією, у 2023 році було імпортовано 727 тонн насіння цукрового буряку на суму у $32,8 млн, а минулого року обсяги закупівель цього виду агропродукції зросли на 52,7% і склали майже 973 тонн. При цьому ціна насіння ц 2024 році збільшилася до $51493 за тонну проти $45117 за тонну роком раніше.
За даними ІАЕ, обсяги імпортованого насіння повністю покривають потреби вітчизняних аграріїв, оскільки дозволять в 2025 році відвести під цукровий буряк понад 300 тис. га сільгоспугідь. Для порівняння, у 2023-2024 роках його посіви становили 220-250 тис. га.
До того ж, вартість імпортних поставок насіння овочів збільшилася торік на 27,3% проти показника попереднього року і склала $28,9 млн. У натуральному виразі закупівлі зросли на 17,2% – до 945 тонн.
“Отже, у 2024 році за рахунок зростання витрат на придбання за кордоном насіння цукрових буряків та овочів, загальний імпорт насіння зріс на 3,2%. Зростання вартості імпорту відбулося значною мірою за рахунок придбання більш якісного насіння та вищих категорій добазових і базових форм, які традиційно у кілька разів дорожчі, ніж сертифіковане насіння різних років сертифікації”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
Ф’ючерси на золото можуть зрости в ціні до $3,2 тис. за унцію в четвертому кварталі поточного року на тлі підвищеного попиту на захисні активи, вважають аналітики швейцарського банку UBS.
Попередній прогноз передбачав зростання котирувань до $3 тис. за унцію, проте ф’ючерси подолали цю позначку минулого тижня.
Ескалація торговельних конфліктів підкреслює роль дорогоцінного металу як активу «тихої гавані», зазначили експерти UBS під керівництвом Вейна Гордона і Джованні Стауново. На їхню думку, додатковий попит на золото підстьобнуть побоювання рецесії в США.
«Ми, як і раніше, вважаємо, що рішення мати в інвестиційному портфелі близько 5% золота буде оптимальним з точки зору довгострокової диверсифікації», – написали вони.
Тим часом засновник та інвестиційний директор DoubleLine Capital Джеффрі Гундлах встановив ще більш оптимістичну цільову вартість для золота – $4 тис. за унцію.
«Золото продовжує ралі, про яке ми говорили вже кілька років, – сказав інвестор, який отримав прізвисько «король облігацій». – Я зроблю сміливий прогноз і скажу, що золото добереться до позначки $4 тис.».
Гундлах додав, що не впевнений, що це станеться цього року. Водночас він зазначив, що купівля золота з боку центробанків зростає «за дуже, дуже різкою траєкторією», і це навряд чи зміниться найближчим часом.
На його думку, ймовірність рецесії в американській економіці в поточному році становить близько 60%.
Квітневі ф’ючерси на золото слабо змінюються в ціні вдень у понеділок і торгуються на рівні $3002,8 за унцію. З початку року вартість золота зросла на 12,7%.
Як зазначає MarketWatch, у січні 1980 року – у розпал періоду особливо високої інфляції в США, що перевищувала 14%, – котирування золота досягали $873 за унцію. З урахуванням інфляції в перерахунку на сучасні гроші це становить близько $3,580 тис. за унцію, за даними Dow Jones Market Data.
ПрАТ “Нововолинський ливарний завод” (НЛЗ, Волинська обл.) планує направити отриманий у 2024 році чистий прибуток на розвиток та поповнення обігових коштів.
Згідно з оголошенням НЛЗ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіти правління, наглядової ради та аудитора за 2024 рік, прийняти рішення за наслідками таких розглядів.
Крім того, акціонери затвердять результати фінансово-господарської діяльност за минулий рік та визначать розподіл прибутку. Пропонується за наслідками роботи минулого року дивіденди не виплачувати, чистий прибуток спрямувати на модернізацію та оновлення основних засобів, розвиток підприємства та поповнення обігових коштів. При цьому розмір прибутку не вказується.
Крім того, акціонери визначать основні напрями діяльності НЛЗ, затвердять план роботи на 2025 рік, а також ухвалять рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства, оберуть нових.
Планується попередньо надати згоду на вчинення значних правочинів.
НЛЗ спеціалізується на випуску сталевого і чавунного лиття для машинобудування, а також на наданні послуг механічної обробки.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності компанії ТОВ “Дністер-М” (Львівська обл.) перебуває 86,6392% акцій ПрАТ “Нововолинський ливарний завод”.
Статутний капітал компанії становить 1 млн 568,06 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
Ціни на е/е для непобутових споживачів у 2022-2024 рр., грн/мвт∙год
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
