10 лютого ц.р. з Китаю в Афганістан відправили перший вантажний поїзд за новим прямим залізничним маршрутом, що з’єднує дві країни через територію Казахстану та Узбекистану. Поїзд, що перевозить 55 контейнерів із комунікаційним обладнанням, виробленим китайським телекомунікаційним концерном ZTE, вирушив зі станції Туаньцзецунь міста Чунцін до афганського Хайратону.
Склад перетне кордон на КПП Хоргос у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та досягне місця призначення в Хайратоні через території Казахстану та Узбекистану.
Увесь шлях, як очікується, займе 12-15 днів. «При використанні схеми прямих залізничних вантажоперевезень час транспортування скоротиться на 3-5 діб порівняно з перевезеннями автомобільним транспортом, а витрати на логістику, як очікується, знизяться на 15-20%. Це зміцнить безпеку та ефективність транспортування і постачання товарів», — сказав співробітник компанії ZTE Лю Цзяньфен.
Відкриття прямого вантажного маршруту ще більше зміцнить торговельно-економічне співробітництво та обміни між Чунцином і Афганістаном, а також з іншими країнами Центральної Азії.
АФГАНІСТАН, залізничний маршрут, КАЗАХСТАН, КИТАЙ, УЗБЕКИСТАН
Президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн відвідають Узбекистан 3−4 квітня для участі в першому саміті ЄС — Центральна Азія.
Саміт пройде під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва за участі лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Під час саміту, як очікується, ЄС підтвердить свою прихильність розширенню співробітництва у сферах взаємних інтересів, включаючи транспорт і цифрову взаємопов’язаність — всередині регіону та з ЄС, стратегічну сировину, економіку і безпеку, перехід до екологічно чистих та ефективних джерел енергії.
«Перший саміт ЄС — Центральна Азія зміцнить нашу прихильність спільній роботі заради миру, безпеки і сталого розвитку, з повним дотриманням норм міжнародного права», — заявив Антоніу Кошта.
Ціни на молоко екстра ґатунку в Україні в січні 2025 року знизилися на 8% – до 18,5 грн/кг у порівнянні з груднем 2024 року, повідомили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ).
Аналітики зауважили, що ціни на молоко в січні 2025 року були на 23% вищі, ніж у січні 2024 року, і на 33%, ніж у червні 2024 року.
При цьому темп зростання цін на сире молоко в Україні (у грн) у ІІ півріччі-2024 у 2,3 рази перевищував показник по ЄС (у EUR – у 1,8 рази). Середня ціна січня-2025, виражена в EUR (за вітчизняний базис якості) склала майже EUR42,7/100 кг – проти – EUR 45,7/100 кг у грудні 2024 року та EUR44,7 у листопаді 2024 року.
“Ціна в EUR знизилась проти грудня-2024 майже на 7%, проти листопада-2024 – на 5,5%. При цьому, проти червня-2024 ціна зросла на 34%; проти січня-2024 – на 18,5%. Середня ціна, виражена у євро і перерахована у євробазис, у січні-2024 знизилась до EUR47,3/100 кг – із майже EUR51/100 кг у грудні-2024”, – констатували в СМПУ.
Експерти привернули увагу, що співвідношення між рівнями цін в Україні та ЄС / Польщі у січні 2024 року становило 87% – до середнього показника по країнах ЄС і 82,5% – до середнього показника Польщі.
“Відповідні співвідношення “відкотились” на рівень жовтня-2024 – конкурентоспроможність вітчизняних молокопродуктів у січні-2025 зросла”, – резюмували в галузевій асоціації.
Компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) готові інвестувати у виготовлення продуктів переробки, перевалку зернових та розвиток портів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
За інформацією міністерства, у ході робочого візиту до Саудівської Аравії міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у складі урядової делегації на чолі з першою віцепрем’єркою, міністеркою економіки Юлією Свириденко зустрілися з понад 20 провідними компаніями ОАЕ. Серед яких оператори портів, інвестиційні, аграрні і трейдингові підприємства, які зацікавлені в імпорто-експортній співпраці з Україною.
“Україна та Об`єднані Арабські Емірати відкрили нову сторінку в економічному партнерстві. Серед компаній ОАЕ є ті, які готові заходити на український ринок. Зокрема, інвестувати у виготовлення продуктів переробки, наприклад олійних культур, ріпаку, сої. А також перевалку зернових та розвиток портової інфраструктури”, – зауважив Коваль.
Міністр акцентував, що український агросектор вже зараз активно працює із ОАЕ. За 2024 рік експортували аграрної продукції на понад $197 млн. Серед найпопулярніших товарів були: жири та олії тваринного або рослинного походження, м’ясо та їстівні субпродукти, зернові культури, оцет тощо.
Як повідомлялося, в Абу-Дабі 17 лютого було підписано угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЕ. Вона передбачає вільну торгівлю між країнами та лібералізацію доступу до ринку ОАЕ українських агротоварів, зокрема, безмитні поставки яловичини, баранини, молочних і перероблених продуктів харчування. Крім того, саудівська сторона виявила зацікавленість у спільному розвитку м`ясного скотарства та виробництві органічної продукції.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні 2025 року зібрала 525,3 млн грн страхових премій, що на 47% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомляється на сайті страховика, збори по КАСКО за січень 2025 року склали 9,54% від загального обсягу, або 50,12 млн грн, що на 7,7% нижче за показник за січень 2024 року; за ОСЦПВ – 38,45%, або 201,98 млн грн, що у 2,1 разів більше, за “Зеленою картою” – 25,84%, або 135,72 млн грн (+46,9%).
За договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” зібрала 73,54 млн грн платежів, що на 5,3% нижче показника за аналогічний період минулого року, і становить 14,5% загального обсягу премій.
За договорами страхування майна було залучено 8,11 млн грн страхових премій, що на 22,8% менше минулорічного показника.
За іншими договорами страхування компанія зібрала 55,78, що у 2,1 разів більше об’ємів січня-2024.
Як повідомлялося, СГ “ТАС” у січні 2025 року виплатила за укладеними договорами страхування 202,6 млн грн, що на 26,5% перевищує суму відшкодувань компанії за аналогічний місяць 2024 року.
З усього обсягу 27,63% виплат припало на КАСКО (56 млн грн), що на 37% більше, ніж за січень попереднього року, на ОСАЦВ – 31%, або 62,7 млн грн (+7,8%), на “Зелену карту” – 24,9%.
Частка ДМС у портфелі виплат компанії за підсумками грудня становила 15,9%, або 32,13 млн грн (+28,3%).
За іншими договорами страхування компанія виплатила 14,82 млн грн.
СГ “ТАС” зареєстрована у 1998 році, є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій та 450 офісів-продажів по всій території України
