Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.06.22 до 30.06.22)
Дані: minfin.com.ua
Експортний потенціал української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче за показники минулого 2021/2022 МР (18,7 млн тонн) та на 28% менше позаминулого 2020/2021 МР (16,6 млн тонн).
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у п’ятницю, скорочення експорту пшениці пов’язане зі зниженням на 39% очікуваного валового врожаю зернових в Україні в 2022/23 МР порівняно з попереднім сезоном – до 52,3 млн. тонн з 86 млн. тонн, а також з обмеженою пропускною спроможністю експортної інфраструктури країни.
За його даними, ключовими імпортерами української зернової продукції вже кілька сезонів залишаються Єгипет та Індонезія: за підсумками 2021/2022 МР їхня частка в загальному обсязі експорту склала 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному. виразі). Уточнюється, що у 2021/2022 МР Єгипет збільшив закупівлі української пшениці по відношенню до сезону-2020/2021 МР на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третім найбільшим імпортером української пшениці з минулого МР стала Туреччина – її імпорт порівняно з попереднім сезоном зріс більш ніж удвічі – з 794 тис. тонн до 1,9 млн. тонн, а частка у загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вдруге за рік погіршив свій прогноз зростання світової економіки у 2022 році – до 3,2% з 3,6% (у січні очікувалося зростання на 4,4%). На 2023 рік оцінка знижена до 2,9% порівняно з зростанням на 3,6%, яке очікувалося в квітні (у січні МВФ прогнозувало зростання світового ВВП на 3,8%).
Така оцінка наводиться в огляді світової економіки, опублікованому МВФ у вівторок.
Прогноз зростання економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, на 2022 рік МВФ знизив до 3,6% з 3,8%, на 2023 рік – до 3,9% з 4,4%.
Суттєво знижений прогноз зростання економіки Китаю у поточному році – до 3,3% з 4,4% (у січні очікувалося зростання на 4,8%), у 2023 році – до 4,6% з 5,1%.
Оцінку зростання ВВП Індії також знижено – до 7,4% з 8,2% у 2022 році та до 6,1% з 6,9% у 2023 році, відповідно.
При цьому прогноз зростання бразильської економіки підвищено до 1,7% з 0,8% у 2022 році та знижено до 0,9% з 1,4% у 2023 році.
Прогноз щодо зростання ВВП розвинених країн у 2022 році погіршено на 0,8 процентних пункти – до 2,5% та на 1 в.п. – до 1,4% – у 2023 році.
Також серйозне зниження прогнозу зростання ВВП США: у 2022 році – на 1,4 в.п. до 2,3%, у 2023 році – на 1,3 п.п. до 1%.
Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 2,6%, що на 0,2 п.п. менше за попередній прогноз. На 2023 рік оцінка погіршена суттєвіше – зростання на 1,2% порівняно з 2,3%, що раніше очікувалися.
Прогноз зростання ВВП Італії в 2022 році був підвищений до 3% з 2,3%, в 2023 навпаки знижений до 0,7% з 1,7% (було 2,2%). Прогноз для Іспанії на поточний рік знижено на 0,8 п.п. – до 4% та на 1,3 в.п., до 2% у 2023 році
Економіка Німеччини у 2022 році зросте, на думку МВФ, лише на 1,2%, раніше очікувалося зростання на 2,1%, у 2023 році зростання уповільниться до 0,8% порівняно з колишнім прогнозом у 2,7%.
Для Франції оцінку знижено на поточний рік на 0,6 в.п. – до 2,3% та на 0,4 п.п. на 2023 рік – до 1%.
Прогноз зростання економіки Великобританії на 2022 рік знижено на 0,5 п.п. – до 3,2%, на 2023 рік – на 0,7 в.п. – До 0,5%. ВВП Японії, як очікується, зросте у 2022-2023 роках на 1,7% (зниження прогнозу на 0,7 в.п. у поточному році та на 0,6 в.п. у наступному).
Фонд покращив свою оцінку динаміки російської економіки у 2022 році, очікує її падіння на 6%, а не на 8,5%, як прогнозував у квітні. Одночасно з цим погіршено прогноз на 2023 рік: зниження ВВП РФ, на думку фонду, складе 3,5% порівняно з колишнім прогнозом у 2,3%. У січні Фонд прогнозував зростання економіки Росії у 2022 році на 2,8%, 2023 року – на 2,1%.
МВФ констатує: ризики для оновленого глобального прогнозу з переважною перевагою зміщені у бік погіршення. Війна в Україні може призвести до раптової зупинки імпорту газу з Росії до Європи; уповільнення темпів інфляції може виявитися важчим завданням, якщо дефіцит на ринках праці перевищить очікування або інфляційні очікування не вдасться “заякорити”; посилення умов на світовому фінансовому ринку загрожує борговими кризами в країнах, що розвиваються; нові спалахи COVID-19 та локдауни разом із подальшою ескалацією проблем у секторі нерухомості може ще сильніше уповільнити темпи зростання Китаю; геополітична роздробленість може стати на заваді розвитку світової торгівлі, перераховує МВФ фактори ризику. В альтернативному сценарії прогнозу, за якого ці ризики матеріалізуються, зростання світового ВВП загальмується до 2,6% та 2% у 2022 та 2023 роках. відповідно.
Британець, ім’я якого тримається в секреті, став володарем найбільшого джекпоту в історії лотереї Euromillions: він виграв цілих 195 млн фунтів стерлінгів.
У квитку британця виявилися вірними усі 7 чисел: 06, 23, 27, 40, 41, а також 02 та 12.
Як порахували, на виграну суму щасливчик цілком міг би придбати футбольний клуб «Саутгемптон» або таунхаус у лондонському районі Мейфер із сауною та басейном, кінозалом та повністю обладнаною кухнею від шеф-кухаря.
Тепер він також потрапив до списку з 15 людей, які живуть у Сполученому королівстві, які колись вигравали понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів. Переможець також матиме більший стан, ніж популярна співачка Адель (її статки становлять 150 млн фунтів стерлінгів).
Досі найбільша сума, виграна в лотереї Euromillions, становила 184 млн. фунтів стерлінгів.
Вчора Кабінет міністрів включив фармпромисловість до списку пріоритетних галузей економіки, тим самим посиливши державну підтримку у цій сфері. З початку війни основні фармацевтичні компанії України загалом зберегли виробничі потужності, при цьому кілька підприємств постраждали внаслідок російських ударів, зокрема у березні в Макарові Київської області згоріли склади фармацевтичного заводу “Фармак”. Збитки тоді, за оцінками підприємства, становили близько 1,5 млрд гривень.
Наскільки важливою є зараз держпідтримка фармвиробників, і чи зможе галузь забезпечити українців ліками в повному обсязі? На ці та інші питання порталу Open4business відповів експерт у галузі економіки Ігор Стаковиченко.
На його думку, зараз виробництво ліків має прирівнюватися державою до забезпечення армії, оскільки у державі, що воює, медицина є однією з основ стабільної ситуації на фронті і в тилу.
“Важко уявити, що армія зможе ефективно воювати, якщо не буде забезпечена медичною підтримкою на високому рівні. При цьому стратегічно важливим для держави є власне виробництво медпрепаратів. Постачання від західних партнерів – це добре, але мати власну робочу фарміндустрію в такий важкий час набагато краще”. І це розуміють в уряді”, – вважає Ігор Стаковиченко.
На думку експерта, в Україні сьогодні фармацевтичне виробництво здатне забезпечити як армію, так і населення значною частиною необхідних ліків. Ігор Стаковиченко вважає, що своєчасні рішення уряду, ухвалені з початку війни, дозволили швидко адаптувати галузь до нових умов.
“Зокрема, ще навесні ухвалили зміни до закону “Про лікарські засоби”, обмеживши експорт деяких життєво необхідних препаратів. Крім того, значно спростили реєстрацію фармпрепаратів в умовах війни, створивши екстрену процедуру. Це зробили буквально на третій день. Загалом рішення уряду про включення фармвиробництва до переліку пріоритетних галузей є продовженням тієї політики підтримки, яка намітилася ще з початку війни. Така підтримка має зберегтися на рівні головних державних пріоритетів”, – наголосив Ігор Стаковиченко.
ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, МЕДИЦИНА, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФАРМА, ЭКОНОМИКА
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.06.22 до 30.06.22)
Дані: minfin.com.ua
