Ірландія на цьому тижні розгляне можливість скорочення державної підтримки шукачів притулку і біженців, в тому числі тих, хто прибув з України, з метою привести систему у відповідність з іншими європейськими країнами, заявив у понеділок прем’єр-міністр Саймон Гарріс.
Трохи більше 100 000 українців втекли до Ірландії з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року, в той час як кількість шукачів притулку з інших країн світу майже потроїлася в порівнянні з допандемічним рівнем і перевищила 13 000 в 2022 і 2023 роках. Цього року їхня кількість підскочила до 7 700.
Це зробило імміграцію набагато більшою політичною проблемою в країні з населенням 5,3 мільйона осіб, яка бореться за розміщення біженців в умовах кризи житлового забезпечення.
“Я, безумовно, маю намір, що ми побачимо зміни в низці сфер, які принесуть те, чого, на мою думку, ірландцям бракувало, а саме – підхід, заснований на здоровому глузді”, – сказав Гарріс в інтерв’ю радіо Newstalk перед засіданням уряду у вівторок.
“Нам потрібно поглянути на послідовність соціального забезпечення. Ми повинні розглянути внесок, який люди, що мають статус біженця, повинні робити в забезпечення житлом. Ми повинні переконатися, що кожен, хто працює, працює легально, і що має бути більше перевірок на робочому місці”.
Гарріс особливо підкреслив, що має бути послідовний підхід до людей, які приїжджають з України, і що підтримка не повинна залежати від того, коли вони приїхали.
Раніше Ірландія скоротила допомогу українським біженцям, які користуються державним житлом і прибули після середини березня цього року, до 38,80 євро ($41,84) на тиждень з 220 євро і встановила 90-денний ліміт на час, протягом якого вони можуть залишатися на державному утриманні.
Зміни не торкнулися 70 000 українців, які вже перебувають у тій чи іншій формі державного житла.
(1 долар = 0,9273 євро)
Компанія “Нова пошта” відкрила поштове та вантажне відділення Nova Post у Лондоні та запустила кур’єрську доставку Великою Британією, повідомила пресслужба компанії в понеділок.
“Сьогодні відзначаємо офіційний старт роботи на ринку Великої Британії. Разом із відкриттям відділень ми запустили і кур’єрську доставку”, – зазначив співвласник групи компаній NOVA В’ячеслав Клімов.
У консолідованій річній звітності за 2023 рік “Нова пошта” вказувала, що в березні 2023 року було створено UK Novapay LTD (Лондон). Внесок компанії на момент створення становив 13,7 млн грн, а додаткові внески до статутного капіталу протягом 2023 року – 26,21 млн грн. Згідно зі звітністю, частка “Нової пошти” в UK Novapay LTD на кінець минулого року дорівнювала 75%.
За словами Климова, найближчим часом клієнти “Нової пошти” також отримають можливість відправляти й отримувати посилки через мережу поштоматів партнера компанії InPost.
Згідно з пресрелізом компанії, поштове відділення Nova Post у Лондоні приймає посилки до 30 кг, тоді як вантажне – до 1 тис. кг.
Вартість доставки з України до Британії становить: за документи – 900 грн, за посилки до 2 кг, 10 кг і 30 кг – 950 грн, 1,5 тис. грн і 2,5 тис. грн відповідно.
Крім того, клієнти можуть замовляти доставку посилок до 100 кг кур’єром за будь-якою адресою в Англії, Шотландії, Північній Ірландії та Уельсі. За відправлення до 30 кг потрібно буде додатково сплатити 100 грн, а за кожні 100 кг посилки 250 грн.
“Нова пошта” наразі має в Європі понад 35 тис. точок сервісу з відправлення та отримання посилок, з яких 90 – власні відділення Nova Post у 13 країнах: Естонії, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині, Італії, Угорщині, Молдові, Іспанії та Великій Британії.
Як повідомлялося, 30 квітня “Нова пошта” відкрила перше відділення Nova Post в Іспанії.
Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило нову підозру олігархові Костянтину Жеваго та його трьом спільникам у справі про виведення 519 млн грн із банку “Фінанси та Кредит”.
“Співробітники ДБР повідомили нову підозру колишньому акціонеру банку АТ “Банк “Фінанси та Кредит” Костянтину Жеваго, колишньому голові правління банку та його двом заступникам”, – повідомляють у Телеграм-каналі ДБР у четвер.
За інформацією Бюро, у травні 2007-го – жовтні 2010 рр.. Жеваго сформував злочинну організацію, до складу якої увійшли голова, члени правління АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, інші наближені до нього особи. “Підконтрольна Жеваго українська компанія отримала кредит в АТ Банк “Фінанси та Кредит”, що було зроблено з порушенням правил кредитування. Ці гроші були виведені на інші офшорні компанії олігарха”, – зазначають у ДБР.
Для приховування незаконного походження грошей учасники схеми в 2010-2015 роках уклали кредитний договір і понад 100 додаткових угод до нього між підконтрольною компанією і банком. “Додаткові угоди систематично і безпідставно давали змогу збільшувати кредитний ліміт, що видається банком на підконтрольну олігарху компанію без будь-якої ліквідної застави. Таким чином, учасники групи вивели з банку 519 млн грн, які надалі були легалізовані учасниками схеми”, – йдеться в повідомленні.
Таким чином, підсумовують у відомстві, загальний збиток АТ “Банк “Фінанси та Кредит” унаслідок кредитування компанії Жеваго склав 1,4 млрд грн.
ДБР повідомило Жеваго про підозру у створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, в особливо великому розмірі у складі злочинної організації. Екс-голову правління банку та його двох заступників підозрюють в участі у злочинних організаціях, привласненні та розтраті майна в особливо великому розмірі у складі злочинної організації.
Раніше ДБР повідомило про підозру Жеваго і низці керівників банку за іншим фактом – організації розтрати $113 млн фінансової установи. На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних із ним юросіб, зокрема, на акції його підприємств на сотні мільйонів гривень – корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також заарештовано майно інших юридичних осіб, пов’язаних із колишнім депутатом. Серед іншого – 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт, яхта.
Ще в жовтні 2020 року заарештовані активи вартістю понад 300 млн грн було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Це активи у вигляді корпоративних прав, коштів і 26 об’єктів нерухомості – оздоровчих комплексів, готелів, житлових і комерційних приміщень, розташованих у центральній частині Києва, Харкова, Полтави, Кривого Рогу загальною площею понад 22 тис. кв. м.
У розслідуванні ДБР активно співпрацює з органами юстиції, жандармерії та поліції Французької Республіки.
В українських портах ціни на соняшникову олію за минулий тиждень зросли на $5-10 за тонну на умовах СРТ-порт через нестачу товару як в Україні, так і на світовому ринку, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“В українських портах ціни попиту на соняшникову олію за тиждень зросли на $5-10/тонна на умовах СРТ-порт, що зумовлено невеликою кількістю пропозицій даного товару та аналогічною тенденцією на світовому ринку рослинних олій”, – наголошується в повідомленні.
Станом на 10 травня ціни попиту на соняшникову олію озвучуються переважно в межах $810-820/тонна СРТ-порт, констатували аналітики.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з метою економії вимикає підсвічування фасадів та окремих зон найбільших залізничних вокзалів країни – Києва, Львова, Дніпра, Одеси та Харкова для зниження споживання електроенергії в години пік.
“Укрзалізниця” економить споживання електроенергії разом з усією країною. У пікові години вимкнули підсвічування фасадів та окремих зон найбільших залізничних вокзалів країни. Зокрема, Києва, Львова, Дніпра, Одеси та Харкова”, – йдеться в повідомленні УЗ у фейсбук у суботу.
Повідомляється, що в разі необхідності на вокзалах почнуть працювати пункти незламності, де будуть доступні альтернативні джерела живлення.
Раніше повідомлялося, що в Києві зменшать освітлення вулиць увечері через дефіцит електроенергії, що виник в енергосистемі внаслідок ворожих атак.
Офіційний курс національної валюти влітку може послабитися до рівня 40,00-40,50 грн/$1, поділився очікуваннями начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку Микита Мишаков, тим часом в ОТП Банку прогнозують, що гривня влітку не опуститься нижче рівня 40,20 грн/$1.
“Але я не думаю, що Національний банк, маючи суттєво поповнені золотовалютні резерви, допустить швидку девальвацію. Хоча в планах Національного банку і є поступова девальвація. Наскільки я пам’ятаю, вони до 10% обіцяли цього року девальвувати”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мішаков вважає, що оголошений НБУ 3 травня пакет пом’якшення валютних обмежень буде здійснювати деякий тиск на курс нацвалюти з кінця минулого тижня або з поточного.
“Особисто моя думка: я бачу курс у червні в районі 40,00 грн/$1, 40,50 грн/$1, можливо. Але думаю, що з часом, як почнеться сезон збирання врожаю, вивезення погрожуючи, я думаю, що це скоректується до 39,50 грн/$1”, – поділився своїми очікуваннями начальник управління міжбанківськими операціями.
Мішаков зазначив, що, на його думку, курсовий коридор буде в межах поточного рівня, близького до позначки 40,00 грн/$1 із коливаннями в обидва боки близько 50 коп.
“Результатом лібералізації стане необхідність збільшення валютних інтервенцій НБУ для підтримки стабільності курсу гривні, але це не спричинить додаткових загроз для макрофінансової стійкості”, – поділилася думкою начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар.
“Коливання курсу можливі, але в допустимих межах. Влітку ми не очікуємо, що офіційний курс перевищить позначку в 40,2 грн/$1. Водночас уже до кінця року є висока ймовірність зростання показника до 40,7 грн/$1. Тобто до рівня, який Міністерство фінансів України заклало в бюджет 2024 року”, – зазначила вона.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначив, що пакет пом’якшень валютних обмежень у короткостроковому періоді збільшить структурний дефіцит на міжбанківському ринку, але водночас поліпшить умови ведення бізнесу і вирішить проблеми з обслуговуванням зовнішніх кредитів. Анонсовані заходи з валютної лібералізації можуть посилити приплив валюти в середньостроковому періоді, вважає банкір.
Однак на відміну від колег, які очікують на девальвацію нацвалюти, Колодій допускає, що на валютному ринку можна буде спостерігати сезонне зміцнення гривні завдяки широким можливостям інтервенцій центробанку з огляду на досить високий рівень міжнародних резервів.
“Для покриття структурного дефіциту НБУ має достатньо резервів і буде їх використовувати для цього. Тому для нас не стане сюрпризом повільна сезонна ревальвація гривні як чіткий сигнал ринку про спроможність підтримувати валютну стабільність”, – підкреслив він.
Банкір також повідомив, що, за оцінками Райффайзен Банку, валютну лібералізацію було закладено ще в січневому макропрогнозі регулятора, що відповідало додатковому “витоку” валюти в $5,6 млрд.
“Нещодавно озвучена представниками регулятора оцінка в $5,5 млрд дуже близька до наших розрахунків”, – резюмував він.
“Валютні пом’якшення спрямовані на активізацію і стимуляцію бізнесу, що зрештою має зумовити зростання ділової активності, і, відповідно, ВВП. Динаміка курсу продовжуватиме залежати від допомоги міжнародних партнерів, стану справ на фронті, ділової активності бізнесу та настроїв населення”, – поінформував директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.
Усі банкіри наголосили на достатності рівня міжнародних резервів для ведення більш “м’якої” валютної політики і не бачать якихось істотних ризиків для курсової стабільності.
Як повідомлялося, НБУ 3 травня оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім цього, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Кабінет міністрів України 7 травня скасував постанову №153, яка обмежувала відповідні розрахунки за імпорт товарів і послуг, після чого 8 травня офіційний курс гривні став поступово знижуватися.
Загалом за минулий тиждень він ослаб на 37 коп., зокрема минулої п’ятниці курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1. На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Чистий продаж доларів Нацбанком зріс на попередньому тижні до $533,4 млн з $507,8 млн.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд, – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
