Україна 2023 року отримала зовнішнє фінансування на загальну суму $42,5 млрд, з яких $11,6 млрд (27%) – безповоротна грантова допомога, повідомило Міністерство фінансів.
“Довгострокове пільгове кредитне фінансування залучено на загальну суму $30,9 млрд, зокрема від ЄС ($19,5 млрд), МВФ ($4,5 млрд), Японії ($3,4 млрд), Канади ($1,8 млрд), Великої Британії ($1 млрд), Світового банку ($660 млн), Іспанії ($50 млн), – наведено статистику надходжень у повідомленні.
Грантову допомогу надали США, Японія, Норвегія, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Бельгія, Ісландія.
“Кошти від ЄС були залучені в рамках макрофінансової допомоги. Кредити в рамках програм макрофінансової допомоги ЄС мають 35-річний термін погашення (включно з 10-річним пільговим періодом), а витрати на їхнє обслуговування відшкодовуються ЄС”, – заявили в Мінфіні.
На кінець 2023 року середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу становила 6,24%, що на 1,4 відсоткових пункти менше порівняно з попереднім роком, додали в міністерстві.
При цьому протягом минулого року збільшився середньозважений строк до погашення державного та гарантованого боргу України більш ніж на два роки – до 10,56 років.
Загалом у 2023 році загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився в гривневому еквіваленті на 1444 млрд грн, у доларовому еквіваленті – на $33,9 млрд переважно внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
Станом на 31 грудня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 5,5 трлн грн, або $145,3 млрд.
Докладний відео аналіз ситуації в економіці України та світу доступний на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/byJnfmie7bM?si=ZI410qh5NBA-jcpi
Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
Агрохімічна компанія ТОВ “Гроссдорф”, що спеціалізується на виробництві гранульованих і рідких мінеральних добрив, ухвалила рішення розширити свій асортиментний ряд за рахунок розвитку лінійки продуктів для роздрібної торгівлі, повідомило галузеве аналітичне видання “Інфоіндустрія”.
“Вихід у роздрібний ринок відкриває нові можливості зростання і розширення аудиторії споживачів. Компанія вірить у якість своїх продуктів і готова відповідати потребам роздрібних клієнтів із тією самою відданістю, яку виявляє на ринку агрохімічного сектору”, – зазначив директор агрохімкомпанії Андрій Халявка.
За його інформацією, 2023 року “Гроссдорф” виробила близько 20 тис. тонн різних формул NPK-добрив. Крім того, компанія стала другим в Україні постачальником КАС за підсумками 2023 року і виробила понад 106 тис. тонн цього добрива. Крім того, “Гроссдорф” виробляє гранульований калій хлористий, NPK-добрива та гранульований (компактований) сульфат амонію.
“Загалом за рік виробник поставив на ринок понад 150 тис. тонн добрив, ставши другим виробником добрив в Україні”, – резюмували в “Інфоіндустрії”.
ТОВ “Гроссдорф” створено 2001 року. Компанія є виробником мінеральних добрив, одним із лідерів із виробництва КАС в Україні, імпортером, постачальником і кінцевим споживачем мінеральних добрив. Має власний завод в Одеській області з виробництва рідких добрив (РКД, КАС, КСА), сховище для рідких добрив об’ємом понад 10 тис. тонн, потужностями для виробництва сипких гранульованих добрив, розгалуженою мережею агрохімічних складів практично в усіх регіонах України.
ПрАТ з газопостачання та газифікації “Донецькоблгаз” 19 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності.
Згідно з даними в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 444,414 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 27 лютого.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2024 року може увійти в рецесію, йдеться в щомісячній доповіді Бундесбанку. На думку німецького центробанку, ВВП країни в січні-березні, найімовірніше, знову незначно знизиться.
У четвертому кварталі 2023 року він скоротився на 0,3% у квартальному вираженні, згідно з попередніми даними Федерального статистичного агентства ФРН (Destatis). Остаточні дані будуть представлені в п’ятницю.
Як негативні чинники для німецької економіки Бундесбанк зазначає значне зниження попиту на промисловий експорт, ймовірне збереження стриманості споживачів у витратах, підвищену невизначеність щодо кліматичної політики, зменшення портфелів замовлень у промисловості та будівництві, а також страйки, зокрема на залізничному транспорті та в авіації.
Національний банк України затвердив головою правління націоналізованого Сенс Банку (Київ) Олексія Ступака, відібраного раніше наглядовою радою фінустанови на цю посаду за підсумками конкурсу, повідомила прес-служба банку в понеділок.
“15 лютого 2024 року Національний банк України погодив Олексія Ступака на посаді голови правління Sense Bank”, – йдеться в релізі.
Як повідомлялося, Ступак розпочав свою кар’єру 2002 року в Правекс Банку, де відповідав за роботу з корпоративними та VIP клієнтами. Потім з 2008 року він обіймав керівні посади в Креді Агріколь Банку.
У червні 2019 року він приєднався до команди Сенс Банку, обіймаючи посаду директора з корпоративного бізнесу, після чого став куратором корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу, чим і займається до теперішнього часу.
Колишній голова правління Сенс Банку Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду під час націоналізації банку наприкінці липня 2023 року, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин через кілька тижнів після призначення. Тимчасово виконувачкою обов’язків голови правління було призначено заступницю Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
За даними НБУ, на 1 січня 2024 року Сенс Банк за розміром активів (131,2 млрд грн) посідав 8-ме місце серед 63 діючих банків України. Його націоналізували наприкінці липня 2023 року за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з російської “Альфа-Груп”, які потрапили під санкції. Тоді ж держава призначила повністю нові правління і наглядову раду.
