Фонд держмайна (ФДМ) України виставив на аукціон Зарубінський спиртзавод (Тернопільська область), який є найдорожчим лотом в історії малої приватизації – стартова ціна становитиме 245,4 млн грн, повідомив Фонд у Facebook.
“Це діюче підприємство спиртової галузі, яке виробляє не тільки етиловий спирт, а й біоетанол і навіть експортує його”, – пояснили у ФДМ.
Згідно з повідомленням, до складу спиртзаводу входять 58 об’єктів нерухомості загальною площею 28,804 тис. кв. м, зокрема цехи, склади, виробничі будівлі, адміністративний комплекс та інші об’єкти. Також до лота приватизації входить 27 транспортних засобів та об’єктів спецтехніки.
За інформацією ФДМ, у 2022-2023 роках підприємство було прибутковим – 1,1 млн і 1,6 млн грн відповідно. У 2020-2021 роках демонструвало значні збитки – 72,7 млн і 14,2 млн грн відповідно. Відтак Зарубінський спиртзавод накопичив значну кредиторську заборгованість – 374 млн грн, з яких 4,4 млн грн – борги перед бюджетом і 732 тис. грн перед співробітниками. Ці зобов’язання перейдуть до майбутнього інвестора.
Аукціон призначено на 2 жовтня.
За інформацією Фонду, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. З вересня 2022 року ФДМ продав 14 спиртзаводів і залучив 965 млн грн до держбюджету – у середньому вартість кожного об’єкта на аукціоні зростає втричі.
Глобальний розмір боргу в першому півріччі 2023 року сягнув рекордних $307 трлн, пише Financial Times із посиланням на дані Інституту міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF).
Загальний розмір боргу, включно із зобов’язаннями держав, компаній і домогосподарств, у перші шість місяців року зріс на $10 трлн, оновивши встановлений на початку 2022 року попередній максимум.
Світовий борг як відсоток від ВВП у січні-червні збільшився на 2 процентних пункти, до 336%. Рекорд становить 360% і був зафіксований у період пандемії коронавірусу.
Кабінет міністрів скасував ввізне мито на оцтову кислоту, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
Відповідний законопроєкт “Про внесення зміни до Митного тарифу України, встановленого законом України “Про Митний тариф України”, щодо зміни ставки мита на оцтову кислоту” схвалено на засіданні уряду у вівторок.
“Законопроєкт пропонує встановити нульове ввізне мито на оцтову кислоту, яка є сировиною для виробництва етилацетату, для створення умов для функціонування вітчизняного виробництва етилацетату”, – зазначив Мельничук.
Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Міжнародний туризм у січні-липні 2023 року відновився на 84% від рівня допандемійного 2019 року, майже повне відновлення галузі можливе до кінця року, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO).
Із січня по липень у світі було здійснено 700 млн туристичних поїздок, на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липень був найбільш завантаженим місяцем: у цей час було здійснено 145 млн турпоїздок, що становить близько 20% від загального числа за сім місяців.
“Але в міру відновлення турсектора йому також необхідна адаптація. Екстремальні погодні явища, овертуризм наголошують на необхідності створення інклюзивнішого, стійкішого сектору, щоб не тільки забезпечити відновлення туризму, а й переосмислити його”, – заявив генсек UNWTO Зураб Пололікашвілі.
Серед регіонів світу найкращі результати відновлення за сім місяців показали Близький Схід, Європа та Африка. За даними UNWTO, країни Близького Сходу прийняли на 20% більше туристів, ніж 2019 року. Країни Європи відновили турпотік на 91%, цьому посприяв стійкий попит на подорожі у жителів регіону, а також громадян США. В Африці кількість туристів досягла 92%, в Америці – 87% від рівня 2019 року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відновлення прискорилося і досягло 61% від допандемійного рівня після відкриття багатьох напрямків наприкінці 2022 і на початку 2023 року.
“Результати показують, що міжнародний туризм, як і раніше, перебуває на правильному шляху і до 2023 року досягне 80-95% від допандемійного рівня. Відновлення продовжиться у вересні-грудні, хоча й більш помірними темпами через не надто активний попит і брак авіамаршрутів, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де відновлення все ще перебуває на стриманому рівні”, – пояснили в організації.
У UNWTO очікують, що відкриття Китаю та інших азіатських напрямків продовжить стимулювати поїздки як усередині регіону, так і в інші частини світу.
Водночас складна економічна ситуація продовжує гальмувати відновлення міжнародного туризму 2023 року. Інфляція, що зберігається, і зростання цін на нафту призвели до збільшення витрат на транспорт і проживання. Це може вплинути на витрати туристів у частину року, що залишилася, оскільки вони дедалі частіше шукають оптимальне співвідношення ціни та якості, подорожують ближче до дому і здійснюють коротші поїздки.
Пасажири купили в поїздах “Укрзалізниці” (УЗ) 183 500 пакетиків чаю від Gemini на суму понад 3,6 млн грн, із них 1 млн грн спрямують на закупівлі українських FPV-дронів “Грім”, про це розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Telegram.
“Кожен, хто подорожує потягом, може допомогти Силам оборони. Для цього необхідно придбати чай від Gemini. Частина коштів із кожного пакетика спрямовується на безпілотники для військових”, – наголосив міністр.
В УЗ зазначили, що такий чай можна замовити в застосунку, чат-боті або на сайті, а також безпосередньо в поїзді (крім Інтерсіті+). Вартість напою становить 20 грн, з них 5,5 грн з кожного пакетика йде на збір коштів, які передадуть через платформу UNITED24 для закупівлі FPV-коптерів “Грім” українського виробництва. Вартість одного такого дрона становить 21 тис. грн.
