На YouTube-каналі київського аналітичного центру “Клуб експертів” вийшло нове відео, в якому засновник проєкту, кандидат економічних наук Максим Уракін і головний редактор порталу “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах дали прогноз результатів майбутнього другого туру президентських виборів у Туреччині, а також проаналізували можливі варіанти розвитку подій після завершення голосування.
На думку експертів, чинний президент країни Реджеп Таїп Ердоган має набагато більші шанси на перемогу, ніж його суперник – лідер об’єднаної опозиції Кемаль Киличдароглу. Такий прогноз зумовлений як поведінкою самих топ-політиків до і після першого туру виборів, так і позицією Сінана Огана, який посів третє місце з 5% голосів і який уже висловив свою підтримку Ердогану.
“Ердоган добре провів передвиборчу компанію, не вступаючи у відкриту полеміку з опозицією з питань ліквідації наслідків землетрусу, розвитку демократії та ситуації в економіці. Замість цього він акцентував увагу виборців на темах безпеки і “гідності нації”, а також ісламської ідентичності. Крім того, підвищення зарплат і анулювання квитанцій з оплати комунальних послуг напередодні виборів також зіграли свою роль”, – вважає Мохаммад Фараджаллах.
За словами експерта, ці дії також допомогли Ердогану схилити на свій бік націоналістичні сили, єдиний кандидат від яких – Сінан Оган, відкрито підтримав чинного президента напередодні другого туру.
“Опозиція, навпаки, після першого туру почала поводитися доволі нервово, що знайшло вираження, насамперед, в агресивній риториці Кемаля Киличдароглу щодо сирійських біженців, які отримали турецькі паспорти в рамках соціальних програм, ініційованих Ердоганом”, – підкреслив він.
Зі свого боку, Максим Уракін зазначив, що турецькі виборці загалом розчаровані риторикою Киличдароглу, оскільки очікували від опозиційного альянсу конкретних програм економічних і політичних дій після виборів.
“З боку опозиції не прозвучало жодної конкретики щодо соціальної підтримки молоді, старшого покоління, підтримки підприємців і нормалізації ситуації в економіці”, – вважає Максим Уракін.
На його думку, очікування перемоги Киличдароглу вже в першому турі були дещо “перегріті” низкою соціологічних опитувань, які прогнозували цьому кандидату серйозну перевагу над Ердоганом (до 5-7%), але згодом не підтвердилися на самих виборах.
При цьому, на думку експертів, серед турків усе ж таки присутній серйозний розкол щодо політики чинного президента, і Ердогану, у разі перемоги на виборах, доведеться серйозно попрацювати над консолідацією суспільства в рамках єдиного національного консенсусу.
Детальніше дивіться у відео на каналі Клуб експертів за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
ERDOĞAN, выборы, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКСИМ_УРАКІН, МОХАММАД_ФОРПДЖАЛЛАХ, ТУРЕЧЧИНА
Землетрус, магнітудою 2,7, було зафіксовано в Полтавській області 26 травня о 21:38, епіцентр був розташований у Решитіловському районі, повідомляється на сайті Головного центру спеціального контролю Національної системи сейсмічних спостережень.
“У Полтавській області зафіксовано землетрус, магнітудою 2,7. Епіцентр землетрусу розташований у Решитилівському районі Полтавської області, на захід від м. Полтава, на глибині 7 км. За класифікацією землетрусів належить до ледве відчутних. Коливання відчуваються тільки окремими людьми, які перебувають у спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що подібні за силою землетруси з території Полтавської області реєструвалися й раніше, зокрема, останні з них 14 січня 2023 року з магнітудою 2,7 та 3 жовтня 2022 року з магнітудою 3,4.
“Укрзалізниця” вводить новий графік руху поїздів на літній сезон-2023 з 10 червня, повідомляє Одеська міська рада.
“У новому графіку залізничники передбачили новий поїзд №148/147 Київ – Одеса, який курсуватиме через Черкаси”, – йдеться в повідомленні Одеської міськради в Телеграм-каналі в суботу.
Крім цього, наступним поїздам Укрзалізниці подовжено маршрут прямування:
№105/106 Одеса – Київ – Одеса опціонально прямуватиме до та зі станції Суми, що дасть змогу сумчанам добиратися до приморського міста прямим рейсом зі зручним часом прибуття до Одеси;
№53/54 Одеса – Дніпро – Одеса опціонально згідно з новим графіком зможе курсувати до та із Запоріжжя.
Україна готова включити Мозамбік до переліку країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи “Grain From Ukraine”, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з главою МЗС Мозамбіку Веронікою Макамо.
“Під час мого першого візиту до Мозамбіку я зустрівся з міністром закордонних справ і співробітництва Веронікою Макамо. Ми домовилися вивести наші двосторонні відносини на новий рівень. Ми також включимо Мозамбік до гуманітарної програми президента Зеленського “Зерно з України”, – написав він у Twitter.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, візит Кулеби Кулеби до Мозамбіку включає три основні завдання.
“Перше: закласти політичний фундамент для розвитку взаємовигідних відносин країн. Друге: обговорити втілення “Формули миру” президента Володимира Зеленського. Третє: напрацювати перспективні напрямки економічного співробітництва”, – сказав Кулеба. Так, міністр запросив Мозамбік – особливо як країну, що нині посідає місце непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2023-2024 роках, – долучитися до реалізації “Формули миру”.
Своєю чергою, мозамбіцька сторона висловила солідарність з Україною на тлі розв’язаної Росією війни та підтримала пропозицію Кулеби провести під патронатом МЗС бізнес-форум за участю бізнесу обох країн.
“Це допоможе напрацювати спільні проєкти у сферах торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, інформаційних технологій, цифрової трансформації, фармацевтики”, – йдеться в повідомленні відомства.
Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
Пленум Верховного суду в п’ятницю обрав головою Верховного суду голову Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Станіслава Кравченка.
Серед чотирьох кандидатів на посаду голови суду Кравченко отримав найбільшу кількість голосів: за нього проголосували 108 суддів Верховного суду з 148 присутніх на пленумі в п’ятницю.
Судді Альберт Єзеров, Наталія Коваленко, Івана Міщенко набрали 2, 13, 14 голосів відповідно.
Водночас, як повідомляє прес-служба Верховного суду, порядок денний пленуму передбачав також розгляд питання щодо обрання заступника голови ВС.
“Питання щодо обрання заступника голови ВС розглядатиметься після відповідних консультацій із суддями ВС на наступному засіданні пленуму (дата проведення не уточнюється – ІФ-У)”, – наголошується в повідомленні.
Кравченко був головою кримінального суду у складі Верховного суду з грудня 2017 року. У 1991 році він закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю “Правознавство” (зараз – Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого). У 1991-1992 рр. працював юрисконсультом і нотаріусом.
Протягом 1992-1993 рр. – стажист народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області. З 1993 по 2002 рр. – суддя Козелецького райсуду Чернігівської області, у 2002-2011 рр. – суддя Апеляційного суду Києва. – суддя Апеляційного суду Києва.
Кравченка 19 травня 2011 року було обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 23 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови цього суду.
Указом президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, а 8 грудня очолив цей суд. 26 листопада 2021 року Кравченка було повторно обрано на посаду голови Касаційного кримінального суду.
Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019 року.
