Банк “Глобус” видав перший кредит на придбання та встановлення сонячних електростанцій у багатоквартирних будинках потужністю 30 кВт-год за програмою “5-7-9”, повідомляє пресслужба банку.
Позичальником є ОСББ “ЖК “Грінвуд”” (Львівська обл., смт Брюховичі), що обслуговує два багатоквартирні будинки на 50 квартир. Сума кредиту становила 1,23 млн грн, а термін погашення 3 роки, при цьому кредит беззаставний і без початкового внеску.
Згідно з умовами програми “5-7-9” для ОСББ компенсаційна ставка наданої позики становить 7% на перший рік погашення. Надалі розмір ставки залежатиме від базової процентної ставки (українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб), але не перевищуватиме 20% річних.
Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що завдяки розширенню програми “Доступні кредити 5-7-9%”, ОСББ та ЖБК можуть подати заявку до одного з 46 уповноважених банків і отримати кредит до 5 млн грн строком до 5 років під 7% річних.
“Від початку літа двадцять українських банків за всіма програмами, як державними, так і приватними, погодили (для ОСББ і ЖБК) кредитів на суму 4,3 млрд грн”, – сказала вона.
Як повідомила голова ОСББ “ЖК “Грінвуд”” Олена Пастернак, комплекс також є учасником програми “ГрінДІМ”, що гарантує відшкодування витрат на СЕС до 70% на обладнання. А також ОСББ отримає компенсацію 30% від суми кредиту в рамках Програми відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції та модернізації багатоквартирних будинків у місті Львові на 2015-2025 рр.
На думку голови правління банку “Глобус” Сергія Мамедова, для тих ОСББ, які не є учасниками програми “ГрінДІМ” або компенсаторних програм від місцевих органів влади, кредит на придбання та встановлення автономних сонячних електростанцій теж є вигідною інвестицією, адже окупність витрат на СЕС може становити до чотирьох років.
Так, наприклад, за ставками 7% на перший рік кредиту та теоретично максимальних ставок на 2-3 роки сплати кредиту (до 20% річних) загальна сума позики для встановлення СЕС потужністю 30 кВт-год. для стандартного багатоквартирного будинку на 100 квартир становитиме близько 1,8 млн. грн. Тобто фінансове навантаження за встановлення СЕС на кожну квартиру дорівнюватиме 18 тис. грн, а це всього 500 грн на місяць. З урахуванням липневого зростання тарифів середня сума витрат з однієї квартири на е/е з урахуванням встановлення СЕС становитиме до 2 тис. грн. на місяць.
“Енергокредити для ОСББ можуть стати справжнім мейнстримом, адже це шлях до повної енергонезалежності. Крім того, висока окупність спонукатиме ОСББ до активнішої участі в програмах енергокредитування”, – підсумував Мамедов.
Банк “Глобус” зареєстрований у 2007 році. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 травня 2024 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 26-те місце (9,4 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні. Станом на квітень 2024 року. Регіональна мережа налічує 31 відділення.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 22 серпня, вже намолотили 31,955 млн тонн нового врожаю з 6,759 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, уже зібрано понад 28,595 млн тонн зернових і 3,36 млн тонн олійних.
Аналітики АПК-Інформ звернули увагу, що за тиждень було обмолочено лише близько 46 тис. га. Тимчасове сповільнення динаміки проведення збиральної кампанії можна пояснити тим, що збирання двох ключових зернових культур (пшениця і ячмінь) практично завершено, тоді як обмолот кукурудзи ще не розпочато, – зазначили експерти.
Уточнено, що намолочено 21,74 млн тонн пшениці з 4,86 млн га за врожайності 44,7 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 458,5 тис. тонн з 207,6 тис. га, за врожайності 22,1 ц/га, гречки – 4,3 тис. тонн із 6,2 тис. га за врожайності 14,4 ц/га, проса – 11,91 тис. тонн із 20,4 га за врожайності 17,9 ц/га. Інших зернових і зернобобових культур намолочено 882,8 тис. тонн із 277,3 тис. га за врожайності 32,4 ц/га.
В Україні триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 3,4 млн тонн ріпаку з 1,23 млн га з урожайністю 27,4 ц/га і 7,2 тис. тонн сої з 6,6 тис. га з урожайністю 10,9 ц/га. Соняшнику зібрано 51,7 тис. тонн з 0,2 тис. га за врожайності 11,1 ц/га.
Аграрії низки областей почали копати цукрові буряки. Його накопано 7,2 тис. тонн з 0,2 тис. га з урожайністю 360 ц/га.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вранці в п’ятницю, 23 серпня, прибув до Києва, повідомляє прес-служба «Укрзалізниці».
«Уперше в історії двосторонніх відносин наших країн до України особисто завітав прем’єр-міністр Індії. Перед візитом до Києва потягом Укрзалізниці Нарендра Моді назвав Індію «другом і партнером» України та висловив сподівання на «швидке відновлення миру» і поглиблення «індійсько-української дружби», – зазначено в повідомленні у Facebook.
Моді зустріли перший заступник глави МЗС України Андрій Сибіга та директор Департаменту державного протоколу Олена Ялова.
Як повідомляє The Times of India, що під час візиту Моді поділиться з президентом України Володимиром Зеленським перспективами мирного вирішення поточного конфлікту.
Видання також опублікувало кадри руху кортежу Моді в центрі Києва.
Українські ЗМІ оприлюднили відео зустрічі Моді з індійською діаспорою в одному з центральних готелів Києва.
Це перший візит прем’єр-міністра Індії в Україну з моменту здобуття країною незалежності в 1991 році.
Структура золотовалютних резервів на 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Акціонери агрохолдингу “Овостар” затвердили пропозицію ради директорів відмовитися від виплати дивідендів за підсумками роботи у 2023 році та весь чистий прибуток $44,975 млн направили в резерв нерозподіленого прибутку.
Як ідеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, рішення ухвалили на річних зборах акціонерів у середу, у них узяли участь власники 95,05% акцій.
Загальні збори ухвалили затвердити і прийняти фінансову звітність і звіт незалежних аудиторів щодо неї.
Крім того, було схвалено повторне призначення невиконавчого директора Маркіяна Маркевича на посаду невиконавчого директора компанії.
Сукупну винагороду, що виплачується директорам агрохолдингу протягом року, що закінчується 31 грудня 2024 року, акціонери встановили в розмірі, що не перевищує EUR500 тис.
Усіх директорів “Овостар” від усіх дій з управління та будь-якої відповідальності щодо них протягом фінансового року, що закінчився 31 грудня 2023 року.
Акціонери також уповноважили раду директорів “Овостар” провести тендер з відбору та призначення незалежних аудиторів агрохолдингу на 2024 фінансовий рік і визначити їхню винагороду.
Агрохолдинг “Овостар Юніон” – один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні. “Овостар” 2023 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза – до $45 млн, EBITDA – у 4,5 раза, до $50,4 млн, а виручку – на 20%, до $162,5 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на WSE за ціною PLN62 за акцію ($22,78 за тодішнім курсом) і залучила $33,2 млн.
Наприкінці травня цього року, яким належить 65,93% акцій, заявили, що разом із Fairfax Financial Holding акумулювали 95,45% акцій агрохолдингу і готові викупити всі решту 4,55% акцій, які залишилися у міноритаріїв. Під час оголошеного добровільного викупу за ціною PLN70 за акцію (близько $17,5) вони придбали ще 56 027 акцій, або 0,934% і тепер володіють 96,383%.
“Оференти мають намір скористатися правом на squeeze-out … з метою придбання 100% акцій компанії за ціною PLN70 за акцію”, – зазначив “Овостар” на початку липня, нагадавши про плани делістингу.
Перед зупинкою торгів акції “Овостару” котирувалися на біржі за курсом PLN68,4 за штуку, після оголошення про схвалення кіпрським регулятором їх squeeze-out на початку серпня ціна знизилася на 1,44%.
Верховна Рада в четвер завершила внутрішні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією в частині лібералізації торгівлі: до 2029 року передбачається скасування всіх ввізних мит, а також тарифних квот у двосторонній торгівлі, повідомило Міністерство економіки.
Уточнюється, що угода діятиме до 31 березня 2029 року, за винятком двох товарних позицій – яєць і продуктів із м’яса птиці, лібералізацію торгівлі з якими буде продовжено на два роки – до 1 квітня 2026 року.
«Україна також матиме можливість гнучкіше планувати експортну логістику і в перспективі збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю», – вважають у Мінекономіки.
У відомстві прогнозують пожвавлення торгівлі між Україною та Великою Британією і нарощування вітчизняними виробниками експорту власної продукції, яка традиційно постачається на британський ринок. Зокрема, йдеться про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, цукор тощо.
Мінекономіки нагадало, що ратифіковану Радою Угоду №3 у формі обміну листами, якою вносяться зміни в Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в частині зобов’язань щодо лібералізації торгівлі, було підписано 8 лютого цього року.
