Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) знову затвердили виплату дивідендів у розмірі 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
Таке рішення ухвалили позачергові загальні збори акціонерів 2 грудня 2022 року.
Термін виплати дивідендів – з 6 лютого 2023 року до 2 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” кілька разів ухвалювали рішення про спрямування на виплату дивідендів 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
ПрАТ “Стальканат” випускає сталеві, капронові канати та метизну продукцію.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Силур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції створюваного ПрАТ “Стальканат” розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, в яку буде переведено одеський проммайданчик. Своєю чергою, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Силур”, на балансі якого буде значитися “Силур”, що перебуває на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької обл.).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Силур” становить 26,083 млн грн.
Ірпінь компенсуватиме 50% вартості генераторів для котелень багатоквартирних будинків, у бюджеті на ці цілі виділено 2 млн грн, повідомив мер міста Олександр Маркушин.
“Сьогодні на сесії Ірпінської міської ради було ухвалено програму, в рамках якої місто компенсуватиме 50% від вартості генераторів, придбаних для потреб дахових або окремих котелень багатоквартирних будинків громади. На це виділяємо 2 млн грн. Голів ОСББ, які хочуть узяти участь у програмі, прошу звертатися до управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ Ірпінської міськради”, – написав він у “Телеграм-каналі” в четвер.
Національний банк України (НБУ) знову збереже облікову ставку на рівні 25% на засіданні 8 грудня, прогнозують більшість банкірів, опитаних агентством “Інтерфакс-Україна” в середу.
“Упевнений, що Нацбанк 8 грудня ухвалить рішення зберегти облікову ставку на поточному рівні 25%, оскільки немає підстав ні для її підвищення, ні для зниження. За підсумками жовтня інфляція дещо прискорилася, але залишається в межах прогнозної траєкторії НБУ. У будь-якому разі, прямого впливу на інфляційні процеси рівень облікової ставки зараз не має”, – сказав голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
За його словами, здебільшого зростання споживчих цін провокується через логістичні обмеження та руйнування виробничих об’єктів. Отже, подальше збільшення облікової ставки не зможе суттєво вплинути на інфляцію.
“З іншого боку, і на зниження ставки в поточних умовах НБУ навряд чи піде. Ефект монетарної трансмісії, на який розраховував регулятор, підвищуючи ставку до поточного рівня, ще не вичерпано”, – додав він.
Світек зазначив, що підвищення ставок за вкладами фізосіб триває і дещо прискорилося в грудні через перегляд прибутковості вкладів великими гравцями, однак наразі для досягнення поставленої регулятором мети немає сенсу знижувати облікову ставку цього місяця.
Збереження облікової ставки на рівні 25% прогнозує також аналітик стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук.
“Поки інфляція продовжує наближатися до 30% р/р, а інфляційні очікування утримуються на високому рівні, для НБУ необхідно забезпечити порівнянну вартість гривневих ресурсів в економіці. Тому ухвалюватимуться рішення для прискорення перенесення попередньої зміни облікової ставки на ринкові ставки, наприклад, підвищення нормативів обов’язкових резервів або випуск строкових депозитних сетрифікатів”, – зазначив він.
Його думку поділяє начальник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов, який також очікує збереження облікової ставки на поточному рівні.
Той самий прогноз висловив і директор департаменту ризик-менеджменту Акордбанку Микола Войтків.
“Ми не очікуємо зміни облікової ставки, оскільки не відбулося істотних змін у макросередовищі за останній місяць. Є стабілізація за курсом, при цьому інфляційні очікування залишаються високими”, – зазначив він.
Він додав, що водночас, імовірно, регулятор зменшить відсоткові ставки за депозитними сертифікатами (наразі 23% річних) та їхню терміновість, з метою стимулювання вкладення банками коштів в ОВДП.
“Облікова ставка залишиться без змін у середньостроковій перспективі. По-перше, немає передумов до її перегляду, оскільки рівень інфляції залишається високим. По-друге, НБУ дав орієнтир, що не переглядатиме її до першого кварталу 2024 року”, – зазначив голова ОТП Банку Володимир Мудрий.
Зі свого боку заступниця голови правління банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа нагадала, що до сфери завдань монетарного комітету належить не тільки облікова ставка, а й рішення щодо стимуляції роботи монетарних інструментів для досягнення мети. Тому, за її словами, є ймовірність, що НБУ на засіданні 8 грудня оголосить про рішення щодо норми обов’язкового резервування, яка охоплюватиме поточні або строкові рахунки в усіх валютах.
Єврокомісія в середу запропонувала запровадити черговий – дев’ятий – пакет санкцій проти Росії, який має передбачати заборону на транзакції з трьома російськими банками та інші заходи.
Як ідеться в заяві голови ЄК Урсули фон дер Ляєн, виконавчий орган ЄС пропонує в рамках нового пакету заходів включити до санкційних списків ще приблизно 200 фізосіб, запровадити заборону на операції з трьома російськими банками, зокрема з “Всеросійським банком розвитку регіонів”, а також на мовлення чотирьох російських каналів ЗМІ.
Пропозиції фон дер Ляєн також включають заборону на експорт до Росії безпілотних літальних апаратів. Крім цього, ЄК хоче ввести нові експортні обмеження, зокрема, щодо товарів подвійного призначення – “ключових хімічних речовин, нейропаралітичних речовин, електроніки та ІТ-компонентів”.
Структура Затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Дані: КМУ
Страховий ринок України в листопаді 2022 року добровільно залишила одна страхова компанія, а ще шість страховиків – примусово, водночас до реєстру було включено одного страхового брокера, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку в листопаді зменшилася з 1572 (станом на 31 жовтня) до 1522 (станом на 30 листопада).
Станом на 30 листопада його учасниками були 117 страховиків non-life (у жовтні їх було 124) і 13 life-страховиків (кількість не змінилася), 187 ломбардів (190), 166 кредитних спілок (173), 806 фінансових компаній (839), 63 страхові брокери (62) і 67 колекторських компаній (кількість не змінилася).
НБУ також зазначає, що 21 фінансовій компанії, одному страховику, одному ломбарду та шістьом кредитним спілкам анульовано всі ліцензії добровільно (на підставі поданих ними заяв), а 17 фінансовим компаніям, семи страховикам і трьом ломбардам – примусово (як міра впливу).
Крім того, шістьом фінансовим компаніям анульовано частину ліцензій добровільно, а п’яти фінансовим компаніям і одному страховику анульовано частину ліцензій примусово.
У листопаді зупинено дію ліцензій трьом фінансовим компаніям та одній лізинговій компанії. Водночас відновлено дію ліцензій 15 фінансовим компаніям і шести ломбардам.
Кількість банків не змінилася і становить 67.
Крім того, на ринку визнано 24 банківські групи та 23 небанківські фінансові групи.
На платіжному ринку діють 38 національних платіжних систем, враховуючи державні, і 16 міжнародних платіжних систем.
У листопаді до НБУ надійшло 403 запити від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 267. Кількість запитів щодо кредитних установ (банки і кредитні спілки) – 53, страховиків – 74, платіжних установ – дев’ять.
