Долар США стабільний у парі з євро і фунтом стерлінгів на торгах у вівторок, незначно зміцнюється до єни.
У центрі уваги трейдерів цього тижня – засідання одразу кількох великих світових ЦБ, зокрема Федеральної резервної системи (ФРС), Європейського центрального банку (ЄЦБ), Банку Англії, а також швейцарського і норвезького центробанків.
Переважна більшість експертів очікує, що американський ЦБ сповільнить темпи підйому ставки в грудні після її підвищення на 75 базисних пунктів (б.п.) за підсумками чотирьох попередніх засідань. Ставка, як очікується, буде збільшена на 50 б.п., до 4,25-4,5% на засіданні 13-14 грудня.
У вівторок міністерство праці США оприлюднить листопадові дані про динаміку споживчих цін у країні, які дадуть змогу інвесторам робити прогнози щодо того, наскільки високим буде граничний рівень ставки ФРС у поточному циклі підвищення.
Експерти, за даними Trading Economics, у середньому очікують сповільнення темпів інфляції в Штатах минулого місяця до 7,3% у річному вираженні порівняно з 7,7% у жовтні. Базова інфляція, що не враховує ціни на продукти харчування та енергоносії, як очікується, сповільнилася в листопаді до 6,1% з 6,3%.
Дані про інфляцію є навіть більш важливими, ніж рішення ФРС, зазначає керуючий директор підрозділу Wealth Management UBS Group AG Сі Цяо.
“Подальша динаміка ставки американського ЦБ залежатиме від темпів інфляції незалежно від того, сповільнить ФРС підвищення ставки в середу чи ні”, – сказала Сі Цяо на Bloomberg TV.
Експерти IG Australia очікують зниження курсу долара в разі, якщо звіт Мінпраці у вівторок покаже уповільнення інфляції в Штатах до 7-7,2%.
Європейський ЦБ, який проводить засідання в четвер, також може сповільнити темпи підйому ключових ставок до 50 б.п. після їхнього підвищення на 75 б.п. у жовтні та вересні, очікують експерти.
Пара євро/долар за даними на 7:45 кск у вівторок торгується на рівні $1,0542 порівняно з $1,0539 на закриття попередньої сесії.
Курс фунта до цього часу становить $1,2274 проти $,2273 напередодні.
Банк Англії, як і ЄЦБ, проведе засідання 15 грудня. Експерти очікують, що британський ЦБ, який підняв базову ставку в листопаді на 75 б.п. – максимально з 1989 року, також ухвалить рішення уповільнити темпи підвищення до 50 б.п.
“Ми вважаємо, що більшість керівників Банку Англії вважають збільшення ставки на 75 б.п. екстреним кроком, а не новою нормою”, – зазначає економіст BNP Paribas Пол Голлінгсворт.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), у вівторок втрачає 0,12%, ширший WSJ Dollar Index – 0,03%.
Курс долара до ієни піднявся під час торгів до 137,71 ієни порівняно з 137,64 ієни на закриття попередньої сесії.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила виділення Україні в 2023 році 18 млрд. євро.
“Учора ввечері ми змогли дійти згоди щодо 18 млрд євро на рік, 1,5 млрд щомісяця – це постійний потік коштів до бюджету”, – сказала вона у вівторок, виступаючи на конференції “Солідарні з українським народом”, що відбувається у вівторок у Парижі під головуванням президента Франції Емманюеля Макрона.
Компанії, пов’язані з менеджерами агропромислової групи “Кернел”, 12 грудня придбали єврооблігації холдингу загальною номінальною вартістю $12,4 млн за ціною 45-46% від номіналу, йдеться в повідомленні “Кернела” на Варшавській фондовій біржі в понеділок увечері.
Згідно з ним, було здійснено чотири угоди з єврооблігаціями з погашенням у 2024 році і купоном 6,5% річних: номіналом $2,4 млн за ціною 45,75% від номіналу, номіналом $2,5 млн (за ціною 46%), номіналом $5 млн (за ціною 45%), номіналом $2,5 млн (за ціною 45,55%).
У повідомленні уточнюється, що угоди були здійснені на позабіржовому ринку.
Як повідомлялося, в середині листопада пов’язані з менеджментом “Кернел” компанії придбали єврооблігації холдингу загальною номінальною вартістю $29,43 млн за ціною 45-48% від номіналу.
Згідно з річним звітом “Кернела”, на середину цього року на ринку оберталися єврооблігації компанії з погашенням у 2024 році номіналом $297,314 млн і з погашенням у 2027 році номіналом $297,724 млн.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Страховики України з 13 грудня отримали можливість здійснювати страхові платежі за договорами перестрахування, укладеними з нерезидентами, повідомляється на сайті Національного банку України.
Ідеться, зокрема, про платежі на підставі: договорів, укладених до 24 лютого 2022 року за документами, що були укладені до 31 травня 2022 року; договорів, укладених із 24 лютого до 31 травня 2022 року, якщо їхніми умовами передбачено покриття військових ризиків.
Водночас встановлюються чіткі вимоги до здійснення відповідних операцій. Так, по-перше, перестраховик-нерезидент, з яким укладено договір перестрахування, повинен мати рейтинг фінансової надійності, що за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає рівню не нижче “A3” (Moody’s Investors Service), “A-” (Standard & Poor’s), “A-” (Fitch Ratings), “A-” (A.M. Best).
По-друге, українська страхова компанія, що здійснює перестрахування, має відповідати низці вимог, серед яких: відсутність рішення НБУ щодо визнання структури власності страховика непрозорою; відсутність рішення НБУ щодо визнання ділової репутації страховика, його власників істотної участі або керівників чи ключових осіб небездоганною; дотримання страховиком нормативу платоспроможності та достатності капіталу і нормативу ризику операцій.
НБУ зазначає, що з метою отримання підтвердження про відповідність вимог для подальшого передання обслуговуючому банку страховик має звернутися до НБУ.
“Надання можливості сплачувати валютні платежі за договорами з перестраховиками-нерезидентами дасть змогу забезпечити дотримання страховиками зобов’язань перед клієнтами та міжнародними партнерами, що виникли станом на 31 травня 2022 року. Це важливо для збереження безперервності роботи страхового ринку країни”, – наголошується в повідомленні.
НБУ також урегулював питання оплати нерезидентам страхових платежів за договорами перестрахування авіаційних ризиків щодо повітряних суден, зокрема тих, що перебувають в оренді або лізингу, уточнив норми щодо здійснення переказів перестраховикам-нерезидентам за міжнародними договорами страхування “Зелена картка”.
Відповідні зміни внесено постановою правління НБУ від 9 грудня 2022 року №242 “Про внесення змін до постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, яка набирає чинності з 13 грудня 2022 року.
нерезидент, перестрахування, Страховики України, страхові платежі
Косово офіційно передасть заявку на вступ до Євросоюзу в четвер, 15 грудня, передають у понеділок європейські та місцеві ЗМІ з посиланням на косовську владу.
Згідно з інформацією телеканала RTK (“Радіо і телебачення Косово”), у якого опинився в розпорядженні текст заявки, у ній ідеться про те, що “вступ до ЄС залишається стратегічною метою Косова” і що в Косові прихильні до проведення необхідних для цього реформ.
Зі свого боку агентство ЕФЕ повідомляє, що косовський віцепрем’єр Беснік Біслімі нині перебуває у Брюсселі і займається підготовкою цього процесу. Як саме буде подано заявку, поки що невідомо, оскільки п’ять членів ЄС – Іспанія, Кіпр, Греція, Словаччина та Румунія – не визнають незалежності Косова і, відповідно, в принципі не можуть розглядати можливість його приєднання до Євросоюзу.
Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Сербія спробує перешкодити планам Пріштіни.
“Ми працюємо над тим, щоб просити держави-члени ЄС, які не визнали (незалежність) Косова, оскаржити це питання з погляду статусу”, – сказав Дачич, зазначивши, що “не існує умов для того, щоб це стало предметом обговорення”.
Україна запросила французького оператора комунальних послуг Suez приєднатися до проектів відновлення інфраструктури країни.
Згідно з повідомленням Міністерства економіки, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко під час зустрічі з керівництвом французької компанії обговорила можливості участі Suez у проєктах із відновлення та будівництва об’єктів водопостачання й очисних споруд, будівництва підприємств із переробки відходів, а також відновлення екологічного стану земель, водних ресурсів, захисту екосфери.
За даними пресслужби Мінекономіки, французька компанія виявила зацікавленість у співпраці, зокрема в рамках механізму державно-приватного партнерства.
“Російська агресія призвела до значних руйнувань цивільної інфраструктури України. Є великі проблеми з водопостачанням на звільнених територіях, у регіонах, де велися активні бойові дії. Це особливо актуально для півдня та сходу України. Обсяг робіт надзвичайно великий, але ми все відновимо і сподіваємося на участь Suez у цій роботі”, – зазначила Свириденко.
За її словами, Україні також цікавий досвід і можливості компанії у сфері поводження з відходами.
“Україна розвиватиме зелену економіку на ключових принципах ЄС. І ми прагнемо до того, щоб найсучасніші передові технології, які існують у світі, були реалізовані в нашій країні”, – додала вона.
