Публічні закупівлі китайських і турецьких товарів відбуваються з порушенням закону про локалізацію на шкоду українським виробникам, вважає заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Поки українські виробники працюють під обстрілами і платять зарплату українським громадянам, публічні замовники витрачають кошти на китайські та турецькі товари, порушуючи закон про локалізацію», – написав нардеп у Facebook у суботу.
При цьому він зазначив, що кількість тендерів із грубими порушеннями в липні збільшилася до 15. У цих випадках за кошти державних компаній і платників компаній закуповували китайські та турецькі трамваї, автобуси, бульдозери та інше. Як наслідок, українські громадяни втрачають робочі місця, українські підприємства – замовлення, а бюджети держави та громад – податки. Зрештою це пряма шкода для ЗСУ в умовах війни, наголосив Кисилевський.
За його даними, до топ-5 цього «рейтингу сорому» увійшли: КП «Швидкісний трамвай» Криворізької міськради – закупило екскаватор турецького виробництва Bobcat на суму 7,56 млн грн, постачальник – ТОВ «Торговий дім “Альфатех”. Також КП «Миколаївські парки» Миколаївської міськради – закупило китайську дорожню машину МДК-5/28 на суму 7,5 млн грн, постачальник – ПП «Виробничо-комерційне підприємство “Альфатекс”.
Крім того, ДСП «Центральне підприємство з поводженням з радіоактивними відходами» закупило турецький автобус AR-TEMSA PRESTIJ SX на суму 5,49 млн грн, постачальник – ТОВ «Спецтехніка+». Також КП «Комунальне автотранспортне підприємство-072801» Ужгородської міськради« – закупило китайський бульдозер SINOMACH GTY 160 на суму 4,65 млн грн, постачальник – ТОВ “Торгова компанія ”Спецзапчастина». І виконком Курилівської сільради Куп’янської сільради Харківської області закупив турецький самоскид на шасі Ford Trucks на суму 4,65 млн грн, постачальник – ТОВ «ТЕК-ТРАНС».
«По кожному з 15 виявлених грубих порушень я направлю депутатські звернення на Міністерство економіки та ДАСУ (Державна аудиторська служба України – ІФ-У) для реагування. За моєю ініціативою аналітичний центр CMD Ukraine продовжить дослідження кожного тендера з локалізацією процедурних порушень і відвертого шахрайства. Ніхто не сподівався, що зміни даватимуться легко. Але врешті-решт здоровий глузд має перемогти. Кошти українських платників податків мають витрачатися на там, де створюються робочі місця для українських громадян, а не китайських чи турецьких», – констатував народний депутат.
За його словами, українська промисловість здатна забезпечити всі потреби держави та громад товарами високої якості та сервісу.
«Будемо боротися, поки розуміння цього не дійде до кожного чиновника», – резюмував заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку.
Національний банк України (НБУ) цього тижня знову збільшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $646,30 млн із $624,49 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк третій тиждень поспіль утримувався від купівлі валюти, тоді як продаж підскочив із $624,49 млн до $646,30 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 17 коп. – до 41,0592 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня зміцнилася приблизно на 11 коп. при купівлі – до 41,30 грн/$1 і на 10 коп. при продажу – до 41,40 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8%, або на 3,05 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,3%, або на 4,49 грн.
Таким чином, за поточний місяць гривня встигла опуститися на 0,1%, або на 5 коп., тоді як за липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп., – до 41,0063 грн/$1. У червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу поступово розширювалося з $5,96 млн до $36,63 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року повинні становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас, за даними Міністерства фінансів, у серпні Україна отримала близько $8,4 млрд зовнішнього фінансування. Зокрема, $4,5 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility, з яких $1,6 млрд – грант, а також $3,9 млрд гранту від США через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine.
Вантажні перевезення залізницею, млн тонн

Джерело: Open4Business.com.ua
Пасажиропотік через західний кордон України у травні 2024 року, тис. (графічно)

Джерело: Open4Business.com.ua
Міжнародна мережа JYSK відкрила в четвер новий магазин у Кривому Розі в ТЦ Terra на вул. Чарівна, 1Б, повідомила пресслужба ритейлера.
“Новий магазин JYSK у Кривому Розі розташований в оновленому торговому комплексі Terra в 5-му Зарічному мікрорайоні. Цей магазин став третім у місті, 99-м в Україні та одним із 29 магазинів JYSK, запланованих до відкриття компанією в серпні 2024 року в Європі”, – повідомив Country Director JYSK в Україні Євген Іваниця, слова якого наведено в пресрелізі.
Торгова площа нового магазину становить 1034 кв. м, склад – 307 кв. м, офісні приміщення – 41,05 кв. м. Також перед магазином і на зовнішній території торгового центру розташовані додаткові виставкові зони для меблів.
Зазначається, що у зв’язку із відкриттям нового магазину в місті до команди JYSK приєдналися вісім нових працівників, ще четверо отримали підвищення. Штат JYSK в країні налічує понад 800 співробітників.
Наразі в Україні працюють 99 магазинів та інтернет-магазин jysk.ua.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group більш ніж з 3,4 тис. магазинів у 48 країнах.
Виручка JYSK у 2022/23 фінансовому році становила EUR5,2 млрд.