Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-червні 2023 року реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 55% своєї металургійної та гірничорудної продукції.
Згідно з презентацією компанії на 15-й корпоративній конференції J.P.Morgan Global Emerging Markets, за цей період “Метінвест” реалізував в Україні 35% своєї металопродукції, у країнах MENA – 2%, у СНД – 1%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $2,423 млрд.
Крім того, група за цей період реалізувала в Україні 28% своєї залізорудної продукції, в країнах Азії – 10%, в інших регіонах – 7% на загальну суму $1,131 млрд.
При цьому в першому півріччі-2022 “Метінвест” реалізував у ЄС 48% металопродукції (у другому півріччі-2022 – 50%), в Україні – 28% (35%), у країнах MENA – 13% (4%), у СНД – 6% (1%), в інших регіонах – 5% (10%) на загальну суму $3,603 млрд ($2,113 млрд).
Крім того, частка продажів компанії за залізорудною продукцією в першому півріччі-2022 в ЄС становила 45% (у другому півріччі-2022 – 60%), в Україні – 20% (27%), у країнах Азії – 19% (2%), в інших регіонах – 15% (11%) на загальну суму $1,669 млрд ($903 млн).
У презентації констатується, що продажі металопродукції в першому півріччі-2023 знизилися на 33% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, головним чином, через скорочення обсягів виробництва на українських метпідприємствах чавуну і плоского прокату на 54% і 56% відповідно на тлі відсутності продажів слябів, а також через зниження середніх цін реалізації. Частково це було компенсовано збільшенням поставок своєї заготовки (зростання на 3%) і довгого прокату (зростання на 14%), а також коксу (зростання на 10%), з нарощуванням обсягів перепродажів.
Позитивна піврічна динаміка за перше півріччя-2023 порівняно з другим півріччям-2022 (зростання на 15%) зумовлена вищими обсягами продажів усієї продукції, а саме готової продукції (до 22%), напівфабрикатів (зростання на 7%) і коксу (зростання на 18%).
Разом з тим, логістичні проблеми продовжували формувати географію продажів.
Продажі залізорудної продукції за перше півріччя-2023 порівняно з першим півріччям-2022 знизилися на 32%, здебільшого на тлі падіння цін на залізну руду на 44% і скорочення поставок через блокаду українських чорноморських портів, а також зниження внутрішньогрупового споживання та падіння місцевого попиту. Також на результати вплинула негативна динаміка цін на ЗРС із вмістом заліза 62%. Частково це було компенсовано збільшенням обсягів продажів окатишів і концентрату коксівного вугілля – на 43% і 42% відповідно. У результаті відбулися суттєві зміни регіональних часток за виручкою.
Водночас порівняно з другим півріччям-2022 спостерігалася позитивна динаміка (зростання на 25%), передусім через збільшення обсягів продажів усієї продукції, а саме окатишів (зростання в 2,1 раза), залізорудного концентрату (зростання на 56%) і концентрату коксівного вугілля (зростання на 13%).
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Франція вже влітку передасть Збройним силам України 100 безпілотників, замовлених у виробника дронів Delair, повідомив міністр оборони країни Себастьян Лекорню.
“У рамках інноваційної програми Франція замовила у компанії Delair 100 безпілотних літальних апаратів, які прибудуть в Україну цього літа. Загалом у нашої оборонної промисловості буде закуплено 2000 дистанційно керованих апаратів. Для потреб нашої армії та України”- написав міністр у соцмережі X у четвер, 29 лютого.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилося з Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини про продовження лібералізації вантажних перевезень, повідомила пресслужба Мінвідновлення в четвер. Згідно з повідомленням відомства, “транспортний безвіз”, або лібералізація вантажних перевезень із Туреччиною, охоплює двосторонні вантажні перевезення та перевезення транзитом.
“З усього експорту, який ми постачаємо до Туреччини, близько 15% – автомобільним транспортом. Турецькі компанії імпортують до нас саме автомобільним транспортом майже 60% з усього обсягу товарів”, – зазначив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
У результаті домовленості сторонам більше не потрібен дозвіл для виконання вантажних і транзитних перевезень. Водночас, бездозвільний проїзд діє також для в’їзду порожніх вантажівок.
Крім цього, Мінвідновлення домовилося з турецькою стороною про збільшення кількості дозволів на вантажні перевезення до/з третіх країн та автобусні перевезення до 3,5 тис. дозволів і 400 дозволів відповідно.
“Ведемо роботу щодо можливостей виконання нерегулярних автобусних перевезень – домовилися про 400 дозволів на такі поїздки. Найближчим часом частина цих дозволів буде доставлена в Україну для видачі перевізникам”, – наголосив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Як повідомлялося, лібералізація вантажних перевезень доступна з 35 країнами, включно з країнами Європейського Союзу. Минулого року команді Мінвідновлення вдалося домовитися про можливість з Норвегією, Північною Македонією та продовжити відповідну угоду з Молдовою.
Блокада фермерами дороги на литовсько-польському кордоні 1 березня може порушити принцип Європейського Союзу про вільне пересування товарів і людей, заявила міністр економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте, пише LRT.
“Наскільки я розумію, потік людей не буде зупинено, але ми все ще є членами вільного Європейського Союзу, де рух товарів і людей має бути вільним. Будь-яка перешкода цьому руху потенційно може порушити свободу пересування”, – сказала міністр.
Вона зазначила, що вантажівки на кордоні будуть направлені на додаткові стоянки для перевірки, що може призвести до утворення черг.
Загальнодержавний страйк фермерів стартував у Польщі 9 лютого. Основні вимоги страйкарів – коригування “зеленого” курсу Європейської комісії, обмеження припливу української агропродукції на польський ринок, а також підвищення рентабельності сільгоспвиробництва. Під час протестів фермери блокують українсько-польські прикордонні переходи.
З 1 березня польські фермери готуються до двох нових блокад – на колишньому польсько-німецькому прикордонному пункті у м. Свєце і на дорозі біля колишнього литовсько-польського прикордонного пункту “Кальварія-Будзіско”. Фермери перевірятимуть вміст вантажівок, особливо сільськогосподарські вантажі.
На думку голови Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціяускаса, підозри польських фермерів щодо того, що українське зерно, привезене з Польщі до Литви, повертається або переробляється та реекспортується як литовський товар, є виправданими.
Via Baltica – 970-кілометрова ділянка європейського маршруту Е67 між Таллінном і Варшавою. Забезпечує автомобільне сполучення між балтійськими країнами. Е67 з’єднує Гельсінкі (Фінляндія) і Прагу (Чехія).
Сувалкський розрив являє собою смугу суші протяжністю близько 100 км на литовсько-польському кордоні, яка вклинена між російським ексклавом Калінінград на заході та Білоруссю на сході.
Раніше Маціаускас заявив, що литовські фермери зі свого боку не сприятимуть польському протесту. За його словами, найбільшою проблемою литовських фермерів є російське зерно.
