Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вранці в п’ятницю, 23 серпня, прибув до Києва, повідомляє прес-служба «Укрзалізниці».
«Уперше в історії двосторонніх відносин наших країн до України особисто завітав прем’єр-міністр Індії. Перед візитом до Києва потягом Укрзалізниці Нарендра Моді назвав Індію «другом і партнером» України та висловив сподівання на «швидке відновлення миру» і поглиблення «індійсько-української дружби», – зазначено в повідомленні у Facebook.
Моді зустріли перший заступник глави МЗС України Андрій Сибіга та директор Департаменту державного протоколу Олена Ялова.
Як повідомляє The Times of India, що під час візиту Моді поділиться з президентом України Володимиром Зеленським перспективами мирного вирішення поточного конфлікту.
Видання також опублікувало кадри руху кортежу Моді в центрі Києва.
Українські ЗМІ оприлюднили відео зустрічі Моді з індійською діаспорою в одному з центральних готелів Києва.
Це перший візит прем’єр-міністра Індії в Україну з моменту здобуття країною незалежності в 1991 році.
Структура золотовалютних резервів на 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Акціонери агрохолдингу “Овостар” затвердили пропозицію ради директорів відмовитися від виплати дивідендів за підсумками роботи у 2023 році та весь чистий прибуток $44,975 млн направили в резерв нерозподіленого прибутку.
Як ідеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, рішення ухвалили на річних зборах акціонерів у середу, у них узяли участь власники 95,05% акцій.
Загальні збори ухвалили затвердити і прийняти фінансову звітність і звіт незалежних аудиторів щодо неї.
Крім того, було схвалено повторне призначення невиконавчого директора Маркіяна Маркевича на посаду невиконавчого директора компанії.
Сукупну винагороду, що виплачується директорам агрохолдингу протягом року, що закінчується 31 грудня 2024 року, акціонери встановили в розмірі, що не перевищує EUR500 тис.
Усіх директорів “Овостар” від усіх дій з управління та будь-якої відповідальності щодо них протягом фінансового року, що закінчився 31 грудня 2023 року.
Акціонери також уповноважили раду директорів “Овостар” провести тендер з відбору та призначення незалежних аудиторів агрохолдингу на 2024 фінансовий рік і визначити їхню винагороду.
Агрохолдинг “Овостар Юніон” – один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні. “Овостар” 2023 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза – до $45 млн, EBITDA – у 4,5 раза, до $50,4 млн, а виручку – на 20%, до $162,5 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на WSE за ціною PLN62 за акцію ($22,78 за тодішнім курсом) і залучила $33,2 млн.
Наприкінці травня цього року, яким належить 65,93% акцій, заявили, що разом із Fairfax Financial Holding акумулювали 95,45% акцій агрохолдингу і готові викупити всі решту 4,55% акцій, які залишилися у міноритаріїв. Під час оголошеного добровільного викупу за ціною PLN70 за акцію (близько $17,5) вони придбали ще 56 027 акцій, або 0,934% і тепер володіють 96,383%.
“Оференти мають намір скористатися правом на squeeze-out … з метою придбання 100% акцій компанії за ціною PLN70 за акцію”, – зазначив “Овостар” на початку липня, нагадавши про плани делістингу.
Перед зупинкою торгів акції “Овостару” котирувалися на біржі за курсом PLN68,4 за штуку, після оголошення про схвалення кіпрським регулятором їх squeeze-out на початку серпня ціна знизилася на 1,44%.
Верховна Рада в четвер завершила внутрішні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією в частині лібералізації торгівлі: до 2029 року передбачається скасування всіх ввізних мит, а також тарифних квот у двосторонній торгівлі, повідомило Міністерство економіки.
Уточнюється, що угода діятиме до 31 березня 2029 року, за винятком двох товарних позицій – яєць і продуктів із м’яса птиці, лібералізацію торгівлі з якими буде продовжено на два роки – до 1 квітня 2026 року.
«Україна також матиме можливість гнучкіше планувати експортну логістику і в перспективі збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю», – вважають у Мінекономіки.
У відомстві прогнозують пожвавлення торгівлі між Україною та Великою Британією і нарощування вітчизняними виробниками експорту власної продукції, яка традиційно постачається на британський ринок. Зокрема, йдеться про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, цукор тощо.
Мінекономіки нагадало, що ратифіковану Радою Угоду №3 у формі обміну листами, якою вносяться зміни в Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в частині зобов’язань щодо лібералізації торгівлі, було підписано 8 лютого цього року.
ПАТ «Укрнафта» до дня 33-ї річниці Незалежності України надасть 3,3 грн/літр знижки на бензин і дизель та 0,5 грн/літр на автогаз, повідомила компанія у Facebook.
Акція діятиме 23-25 серпня 2024 року. У ній можуть узяти участь громадяни України, зареєстровані в мобільному застосунку UKRNAFTA.
Пропозиція не діє на купівлю нафтопродуктів у паливний гаманець застосунку та при оплаті послугою NaftaPAY біля колонки.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року «Укрнафта» випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 рр., що відкриває «Укрзалізниці» (УЗ) можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+».
«Це рішення відкриває шлях до фінальної частини погоджень щодо фінансування критично важливих для української економіки проєктів, зокрема програми з розширення рухомого складу «Укрзалізниці» – закупівлі 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+». Програма вже отримала схвальну оцінку експертів, залучених корейським Фондом», – повідомила “Укрзалізниця” на фейсбук-сторінці в четвер.
Ратифікацію угоди підтримали 336 народних депутатів на засіданні парламенту в середу.
Згідно з повідомленням, наступні кроки включатимуть узгодження деталей проєкту та угоди на рівні Кабінету міністрів і фінальне підписання угоди.
За попередніми домовленостями, загальна вартість програми становитиме близько $450 млн, включно із сервісним обслуговуванням поїздів протягом п’яти років. Постачання поїздів можливе в термін 18-24 місяців після підписання угоди.
При цьому підкреслюється, що попередньо корейські виробники зацікавлені розглянути варіанти часткової локалізації в Україні.
За даними УЗ, умови кредитування – пільгові, з огляду на критичність соціальної складової проєкту: загальний термін до 40 років, виплата тіла кредиту почнеться після перших 10 років.
«Це стратегічна програма розширення парку поїздів «Інтерсіті+», завдяки чому ми зможемо збільшити інтенсивність руху на наявних і відкрити нові швидкісні маршрути. Це додаткова можливість для подорожей 6 млн пасажирів на рік, що закриє сьогоднішню потребу в денному швидкісному русі», – цитується в повідомленні голова правління УЗ Євген Лященко.
Зі свого боку спікер пасажирського напрямку УЗ Олександр Шевченко на своїй фейсбук-сторінці зазначив, що цього літа залізниця обслуговує 100 тис. осіб на день, і багато хто стикається з дефіцитом квитків.
«Так, ми даємо моніторинг, автовикуп, пересадки, хабові сполучення, обертаємо вагони двічі на добу з максимальним коефіцієнтом ефективності, але це не усуває фундаментальної проблеми – дефіциту вагонів», – написав він, перерахувавши низку об’єктивних причин ситуації.
Шевченко зазначає, що за наявних темпів вибуття/старіння/знищення вагонів їхній дефіцит до 2028 року ризикує стати критичним.
«Тобто шанс знайти квиток на Львів у вас буде умовно 30%, моделювання такої собі оптимістичності», – зазначає він, додаючи, що одне з рішень проблеми – закупівля додатково 20 од. корейських поїздів Hyundai Rotem.
Шевченко також нагадав, що УЗ паралельно проводить модернізацію вагонів власними силами, а Крюківський вагонзавод (Полтавська обл.) активно будує ще 66 нових спальних вагонів, зокрема інклюзивних.
