Президент України Володимир Зеленський провів чергову бесіду з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
“Відзначив підтримку Туреччиною української ініціативи “Зерно з України”. Також обговорили подальшу роботу та можливе розширення зернового коридору”, – написав Зеленський у своєму телеграм-каналі в неділю.
“Подякував за притулок українських дітей і сотні генераторів для наших міст”, – зазначив президент України.
Як повідомлялося, раніше в неділю Ердоган говорив телефоном із президентом РФ Володимиром Путіним.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $161,59 млн чистого прибутку, що на 23,4% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії в ніч на суботу, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51,1% – до $654,56 млн.
Валовий прибуток впав на 47,6% – до $173,34 млн, операційний – на 42,5%, до $142,47 млн, а показник EBITDA – на 40,1%, до $168,38 млн.
“Кернел” пояснив зниження виручки низькими обсягами експорту зерна, а також негативним впливом зниження обсягів продажів соняшникового шроту та олії.
Крім того чистий збиток від зміни справедливої вартості біологічних активів склав $2 млн порівняно з прибутком $85 млн у першому кварталі 2022 ФР.
“Витрати на доставку й обробку становили 28% собівартості продажів у липні-вересні 2022 року, збільшившись на 47% рік до року і втричі порівняно з попереднім кварталом, відображаючи різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України”, – зазначено у звіті.
“Кернел” уточнив, що внесок сегмента “Переробка олійних” в EBITDA склав $45 млн, що відображає сильну рентабельність переробки, тоді як EBITDA сегмента “Інфраструктура і торгівля” знизилася на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $60 млн. EBITDA сільського господарства в першому кварталі 2023ФР становила $82 млн, що на 61% менше, ніж у минулому році.
Чисті фінансові витрати в першому кварталі 2023ФГ збільшилися на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $35 млн, що зумовлено більш високою сумою боргу на балансі групи: “Кернел” відклав погашення основної суми кредиту через складну ситуацію з ліквідністю, спричинену війною в Україні, зазначається у звіті.
Згідно з ним, чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді становив $58 млн у зв’язку зі знеціненням гривні та переоцінкою внутрішньогрупових залишків.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, зріс за рік на 48% – до $1,496 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA зросло в 12,7 раза – до 13,9.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
Українські порти в суботу покинули чотири суховантажі з кукурудзою, пшеницею і соняшниковим шротом, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“10 грудня чотири судна вийшли з українських портів, вони перевозять загалом 143 480 тонн зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Два суховантажі Patricia V (60 965 тонн кукурудзи) і Agios Nikolaos (33 тис. тонн пшениці) прямують до Бельгії.
Судно Tina S переправить до Португалії 30 015 тонн кукурудзи. Судно Inase доставить 19,5 тис. тонн соняшникового шроту в Італію.
У СКЦ зазначили, що “зерно, яке надійшло в пункт призначення, може пройти переробку і потім бути переправлено в інші країни”.
В українські порти також прямують п’ять суховантажів, які в суботу пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 10 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 13 494 463 тонни. Загалом на цей момент було дозволено рух 1079 суден: 540 на прибуття в українські порти і 539 – на вихід із них”, – повідомили в СКЦ.
У медичній системі України вже працює приблизно 3 тис. генераторів, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко.
“Ми розуміємо, що існують масові відключення. У медичній системі зараз уже працює близько 3 тис. генераторів”, – сказав він в ефірі Національного телемарафону в четвер.
Водночас Яременко зазначив, що для забезпечення генераторів потрібна “величезна кількість палива, мінімум 1600 тонн на добу”.
“Забезпечення паливом – це відповідальність медзакладу і місцевих адміністрацій. Однак, з огляду на віднесення лікарень до критичної інфраструктури, вони першими вмикаються (у мережу – ІФ-У) і робиться це так, щоб лікарні максимально можна було вести на стаціонарній електромережі. Якщо в лікарні зникло світло, в автоматичному або ручному режимі вмикаються генератори”, – сказав він.
Яременко нагадав, що оснащення генераторами клінік, де проводять хірургічні втручання, уже кілька років є обов’язковою умовою для контрактування Національною службою здоров’я України (НСЗУ) для участі в Програмі медичної допомоги.
Водночас Яременко уточнив, що в разі перебоїв з електроенергією терапевтичним пацієнтам, для яких немає загрози життю, буде рекомендовано продовжувати лікування вдома.
Уряд на засіданні 9 грудня додатково виділив 657 млн грн для надання грантів у рамках проєкту “єРабота”, зокрема 398,5 млн грн – на створення або розвиток переробних підприємств і 203,7 млн грн – мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу за програмою “Власна справа”.
“Розвиток переробки – наша стратегічна мета, ми інвестуємо в цей напрямок, щоб виробляти й експортувати більше готової продукції з більшою часткою доданої вартості”, – наводять у повідомленні Мінекономіки в суботу слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Крім того, ще 54,8 млн грн у зазначеній сумі – гранти на створення або розвиток бізнесу із садівництва, виноградарства та вирощування ягід.
За оцінками Мінекономіки, в результаті реалізації одержувачами цих грантів своїх проєктів загалом буде створено понад 2,5 тис. нових робочих місць.
Як повідомлялося, проєкт “єРабота” включає 6 грантових програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності. Зокрема це програми мікрогрантів на відкриття або розвиток власного бізнесу, грантів на створення та розвиток переробних підприємств, закладання саду та виноградарства, тепличного господарства, підтримки ІТ-стартапів та старту в ІТ-сфері.
Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, які не мають досвіду ведення бізнесу. Прийом заявок здійснюється через Портал “Дія”.
Уряд Норвегії підписав угоду з регіональним відділенням Світового банку у Східній Європі про виділення 1 млрд норвезьких крон у Цільовий фонд Світового банку з відродження, відновлення, реконструкції та реформування України, повідомляє прес-служба уряду Норвегії.
“Існує термінова необхідність ремонту системи електропостачання та іншої інфраструктури в Україні після російських бомбардувань цивільних об’єктів. Я рада, що сьогодні ми підписали угоду про виділення 1 мільярда норвезьких крон для швидкого проведення ремонтних робіт”, – заявила міністерка закордонних справ Аннікен Хюітфельдт.
Зазначається, що Світовий банк використає фонд для подальшої мобілізації кризової підтримки українській владі поряд із підтримкою ремонту критично важливої інфраструктури та більш довгострокової реконструкції.
“Світовий банк – це організація, яка довела свою ефективність і швидко мобілізувала значні кошти для допомоги Україні. Спрямування фінансування через Світовий банк гарантує, що воно буде використовуватися ефективно та в узгоджених цілях. Це також гарантує, що наші зусилля координуватимуться із зусиллями інших донорів, а підтримка, яку ми надаємо, дасть максимальні результати”, – наголосила міністр.
Норвезьке фінансування буде використано для надання грантів Світового банку, що пропонують гнучку підтримку ремонту, реабілітації та підготовки до реконструкції об’єктів критичної інфраструктури.
Раніше Норвегія надала уряду України через Світовий банк бюджетну підтримку в розмірі 300 млн норвезьких крон. Ці кошти спрямували на виплату заробітної плати медичному персоналу, вчителям і працівникам бюджетної сфери, а також на виплату пенсій і соціальних допомог.
