Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) у 2022 році становив 30,25 млрд грн, що на 13,7% менше, ніж у 2021 році (35,05 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.
“ПриватБанк завершив 2022 рік із чистим прибутком 30,25 млрд грн в умовах воєнного стану в Україні, тривалої невизначеності та потреби в підтримці власних працівників клієнтів і малого та середнього бізнесу. Це попередні дані щодо підтвердження річної та фінзвітності банку зовнішнім аудитором”, – ідеться в повідомленні.
За даними пресслужби, з початку року ПриватБанк наростив кількість активних клієнтів на 150 тис. – до 19,1 млн фіз- і юросіб, а кількість активних клієнтів Приват24 – на 1,3 млн, до 13,1 млн клієнтів.
Крім того, обсяги оплат картками в мережі POS-терміналів банку зросли на 551 млрд грн, або на 17%, депозити та кошти населення – на 107,7 млрд грн (або 48%).
Кошти бізнесу за рік зросли на 35,6 млрд грн, або 37%, кредитний портфель юросіб (нетто) – на 58%.
За рік було видано 23,8 млрд грн кредитів малому та середньому бізнесу.
Щодня в мережі ПриватБанку працює 1 тис. відділень, 5 тис. банкоматів, 10 тис. терміналів і 180 тис. торгових терміналів.
Агрохолдинг ІМК готується до весняної посівної кампанії 2023 року, під час якої планує засіяти всі 100% свого земельного банку (120 тис. га), для цього він зараз закуповує всі необхідні матеріали та ремонтує сільгосптехніку.
Як повідомила група компаній на Варшавській фондовій біржі в четвер, восени 2022 року вона засіяла озиму пшеницю на площі приблизно 33 тис. га, що на 80% більше порівняно з попередніми роками, водночас усі посіви зійшли й перебувають у доброму стані.
ІМК уточнив, що у 2022 році зібрав 121,9 тис. тонн пшениці за врожайності 6,7 тонн/га, і 64,2 тис. тонн соняшнику з урожайністю 3,4 тонни/га.
“Триває збирання кукурудзи – основної культури ІМК, якою у 2022 році було зайнято 42% земельного банку компанії. Станом на 1 лютого 2023 року вже прибрано 70% площ під кукурудзою. Врожайність кукурудзи – 10,7 тонн/га (2021 року – 10,6 тонн/га)”, – підкреслив холдинг у повідомленні.
Водночас російське повномасштабне вторгнення РФ в Україну та блокада морських експортних шляхів призвела до скорочення продажів урожаю ІМК на 35% у 2022 році – до 483 тис. тонн із 743 тис. тонн у 2021 році.
ІМК уточнив, що в першій половині 2022 року був змушений розвивати альтернативні експортні маршрути через західні кордони України, але вони не могли повністю компенсувати обсяги експорту через українські чорноморські порти. Унаслідок цього в травні-липні 2022 року холдинг експортував у середньому 14 тис. тонн урожаю на місяць проти 70 тис. тонн за довоєнних часів.
Після укладення в серпні 2022 року Стамбульських зернових угод і часткового розблокування чорноморського експорту холдинг наростив експорт сільгоспкультур майже до довоєнного рівня – у грудні 2022 року ІМК відвантажив на зовнішні ринки близько 66 тис. тонн урожаю.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
За підсумками 2021 року “ІМК” збільшив чистий прибуток у 2,5 раза порівняно з 2020 роком – до $78,71 млн, показник EBITDA – на 53%, до $110,35 млн, виручку – на 12,6%, до $181,69 млн.
Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
Ціни на нафту активно піднімаються вранці в четвер, відновлюючись після падіння до мінімумів за три тижні напередодні на даних про чергове зростання запасів палива в США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $83,55 за барель, що на $0,71 (0,86%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,62 (3,1%), до $82,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $77,17 за барель, що на $0,76 (0,99%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Минулої сесії контракт впав у ціні на $2,46 (3,1%), до $76,41 за барель, мінімуму з 10 січня.
Напередодні міністерство енергетики США повідомило, що запаси нафти в країні минулого тижня збільшилися на 4,14 млн барелів. Зростання показника фіксується протягом шести тижнів поспіль. Опитані Bloomberg аналітики очікували зниження запасів нафти на 1 млн барелів.
Тим часом товарні резерви бензину зросли на 2,58 млн барелів, дистилятів – на 2,32 млн барелів. Експерти чекали збільшення запасів бензину на 2 млн барелів і скорочення запасів дистилятів на 1,5 млн.
“Дані Міненерго вказали на несподіване зростання запасів усіх видів палива”, – сказав керуючий партнер Tyche Capital Advisors Тарік Захір. Слабкість нафтового ринку цілком може тривати, і додаткові зниження стануть можливістю для відкриття довгих позицій, додав він.
Також у середу стало відомо, що міністри моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC), розглянувши дані щодо видобутку за листопад і грудень 2022 року, рекомендували не міняти квоти на нафтовидобуток. Наступне засідання JMMC заплановано на 3 квітня 2023 року.
Крім того, ключовою подією для світових ринків стало перше цього року засідання Федеральної резервної системи. Федрезерв очікувано підвищив ключову відсоткову ставку на 25 базисних пунктів і повідомив, що чекає нових підйомів ставки з метою повернення інфляції до цільового рівня у 2%.
“Ці заяви прозвучали досить по-яструбиному”, – зазначив Захір з Tyche Capital.
Ціни на золото і срібло, як очікується, зростуть у 2023 році на тлі ослаблення долара США і пом’якшення грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи, вважають аналітики.
Щорічне опитування London Bullion Market Association (LBMA), в якому взяли участь 30 аналітиків, вказало на обережний оптимізм щодо цін на ці метали. Експерти очікують, що золото і срібло в середньому будуть дорожчими на 3,3% і 8,8% до кінця поточного року порівняно з 2022 роком.
Серед ключових чинників, які можуть спровокувати зростання цін, 43% опитаних назвали зниження долара США і монетарну політику ФРС, тоді як 14% – інфляцію, а 11% – геополітичні чинники.
Середня ціна золота, згідно з прогнозами аналітиків, складе $1859,90 за тройську унцію, проте прогнозний діапазон залишається широким: від $1594 до $2025 за унцію. Цей діапазон відповідає торішньому прогнозу, зазначає LBMA. Середня ціна золота у 2022 році становила $1800,09 за унцію.
Ціни на срібло в нинішньому році, як очікується, підвищаться до $23,65 за унцію з $21,73 за унцію в 2022 році. Нижня межа прогнозу становить $17,50 за унцію, верхня – $27.
Набагато менш оптимістично опитані аналітики налаштовані щодо цін на паладій: експерти очікують їх падіння на 14,3%, до $1809,80 за унцію у 2023 році. Середня ціна у 2022 році склала $2112,06 за унцію.
Тим часом ціни на платину, як очікується, зростуть на 12,5% у поточному році порівняно із середньою ціною за 2022 рік на рівні $1080,4 за унцію. Прогнозний діапазон становить $988-1241 за унцію.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до керівництва Грузії із закликом звільнити українського громадянина і колишнього грузинського президента Михайла Саакашвілі.
“Прямо зараз українського громадянина, колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі повільно вбивають. Сам факт того, що нам досі доводиться боротися з такою спробою де-факто публічної страти людини в Європі у XXI столітті – це ганьба!”, – написав Зеленський у своєму твітері.
У зв’язку з цим він закликав владу Грузії реалізувати зобов’язання за європейськими нормами захисту прав людини і звільнити Саакашвілі.
“З огляду на загрозу його життю, закликаю грузинську владу згадати свої зобов’язання за європейськими нормами захисту прав людини, припинити зловживання і звільнити Міхеїла! Україна запропонувала рішення. Я закликаю світ допомогти врятувати життя Михайлу і запобігти його страті”, – написав президент.
Раніше в Києві під час пресконференції з главою Австрії Александром Вон дер Белленом Зеленський продемонстрував журналістам передані йому фотографії виснаженого експрезидента Грузії та висловив упевненість у тому, що грузинське керівництво має намір убити Міхеїла Саакашвілі.
Як повідомлялося, Саакашвілі таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року. 1 жовтня його затримали в Тбілісі, після чого помістили у в’язницю в місті Руставі, де він оголосив голодування. 8 листопада його без узгодження з родичами та адвокатами перевели з в’язниці в місті Руставі в тюремну лікарню в Тбілісі (район Глдані). 20 листопада Саакашвілі перевели у військовий госпіталь у місті Горі, де він припинив голодування. 12 травня минулого року Саакашвілі помістили в цивільну клініку “Вівамед” у Тбілісі, де він перебуває і нині.
1 лютого на судовому процесі у справі про можливе відтермінування свого тюремного покарання Саакашвілі заявив через відеозв’язок, що перебуває у вкрай важкому стані і потребує необхідного лікування. Після того, як він спробував зняти майку їм показати своє виснажене тіло, відеозв’язок було перервано.
У Грузії експрезидент проходить за кількома кримінальними справами. Своє затримання він вважає незаконним, а звинувачення на його адресу сфальсифікованими.
