У Республіці Корея Національна Асамблея ухвалила закон про абсолютну заборону розведення, забою і торгівлі собачим м’ясом. Згідно з інформацією, опублікованою агентством “Ренхап”, це рішення отримало підтримку 208 депутатів, за відсутності голосів проти і з двома утрималися.
Передбачається, що новий закон набуде повної чинності 2027 року, після трирічного перехідного періоду. Особи, які порушують цю заборону, підлягають штрафу до 30 мільйонів вон ($22 768) або двом чи трьом рокам ув’язнення. Однак вживання собачого м’яса в їжу не буде піддаватися покаранню.
Закон також надає підтримку професіоналам, які займаються розведенням собак для цієї мети, в процесі переорієнтації свого бізнесу. Це включає підтримку робочих місць і надання субсидій. Усі компанії цієї галузі зобов’язані представити місцевій владі план зі зміни джерел доходу, якщо вони мають намір продовжити свою діяльність.
Згідно з даними уряду, у країні діє приблизно 1150 ферм із розведення собак, 34 зареєстрованих місця для забою, 219 компаній-розповсюджувачів собачого м’яса і близько 1600 ресторанів, що включають цю страву у своє меню.
Цей законопроєкт отримав підтримку як від правлячої партії “Сила народу”, так і від головної опозиційної партії “Демократична”. Агентство зазначає, що заборона на вживання собачого м’яса в їжу була однією з передвиборчих обіцянок президента Юн Сок Йоля, який активно підтримував цю ініціативу разом із першою леді Кім Кон Хі, у яких у домі мешкають чотири собаки і три кішки.
ЗМІ також зазначають, що за останні десятиліття інтерес до собачого м’яса в Південній Кореї значно знизився, особливо серед молоді, під впливом активної роботи організацій із захисту прав тварин. Опитування показують, що зростає кількість громадян, які виступають за повне усунення цієї традиції. Незважаючи на це, все ще 20-25% опитаних підтримують збереження цієї практики, навіть якщо самі не вживають собаче м’ясо в їжу. Наприклад, опитування інституту Gallup, проведене 2023 року, показало, що за останній рік собаче м’ясо вживали лише 8% корейців, тоді як 2015 року цей відсоток становив 27%.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 28 грудня підписав Указ, спрямований на забезпечення стабільності цін на основні види продовольчої продукції на споживчих ринках.
Документом до 1 січня 2025 року продовжено термін застосування нульової ставки імпортного мита щодо товарів.
Це харчові субпродукти великої рогатої худоби, риба, молоко, вершки, вершкове масло, яйця, банани, цитрусові, фрукти, цибуля та деякі овочі, кава, чай, рослинні олії, борошно, крупи, борошняні та макаронні вироби, води, засоби для волосся, дитячий одяг та інші.
Указом також установлено, що протягом 2024 року нульова ставка мита застосовується під час ввезення зазначених у товарній позиції 0105 свіжих, охолоджених або заморожених м’яса та харчових субпродуктів домашньої птиці (код ТН ЗЕД 0207), а також соняшникової, сафлорової та бавовняної олій та їх фракцій, нерафінованих або рафінованих, але без зміни хімічного складу (1512).
До кінця 2024 року щодо товарів, які походять з країн, торговельно-економічні відносини з якими не передбачають режиму найбільшого сприяння, подвійна ставка мита не застосовується.
Урядовій комісії з питань залучення інвестицій, промислового розвитку та регулювання торгівлі доручено до 1 лютого внести до Адміністрації Президента пропозиції щодо запобігання різкому зростанню цін на цукор і забезпечення стабільності виробництва.
Крім того, до 1 жовтня комісія має оцінити ефективність пільг і підготувати пропозиції щодо продовження їх застосування.
Ціни на нафту піднімаються в середу на даних Американського інституту нафти (API), що показали чергове зниження запасів у США.
За оцінками API, резерви нафти в Штатах на тижні, що завершився 5 січня, скоротилися на 5,215 млн барелів.
Міненерго США оприлюднить власні дані про запаси енергоносіїв о 17:30 кв. Тижнем раніше зниження нафтових резервів у країні становило 5,5 млн барелів.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кв становила $77,9 за барель, що на $0,31 (0,4%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У вівторок ці контракти подорожчали на $1,47 (1,9%), до $77,59 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні до цього часу на $0,38 (0,53%), до $72,62 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $1,47 (2%), до $72,24 за барель.
Підтримку нафтовому ринку також надають атаки єменських хуситів на судна в Червоному морі. Той факт, що інциденти тривають, незважаючи на дії ВМС США і Великої Британії в регіоні, посилює побоювання затягування конфлікту, що змушує транспортні компанії шукати обхідні шляхи для транспортування вантажів.
До надання телемедичних послуг в Україні підключено 328 закладів охорони здоров’я.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, у 2023 році в Україні завдяки впровадженим телемедичним рішенням проведено 8893 телеконсультації.
Відомство уточнює, що телемедичні послуги увійдуть до 31 із 41 пакета Програми медичних гарантій.
“У 2024 році телемедицина буде потужним інструментом для надання медичної та реабілітаційної допомоги. Телемедицина розв’язує низку проблем із доступністю послуг, особливо для пацієнтів, які через власний стан і віддаленість не можуть відвідати лікаря”, – підкреслюють у відомстві.
Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 01.11.2023 (тис. Осіб)
Open4Business.com.ua та experts.news
Понад 14,6 млн жителів України потребують гуманітарної допомоги, крім того, допомога необхідна й українським біженцям, які залишили країну через війну, повідомляють на сайті ООН 9 січня.
“Цього року, за оцінками ООН, понад 14,6 мільйона жителів України – 40 відсотків населення країни – потребуватимуть гуманітарної допомоги. В ООН також нагадують, що допомоги потребують 6,3 мільйона українців, які втекли за кордон”, – ідеться в публікації.
Зазначається, що наступного понеділка Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) спільно з Управлінням ООН у справах біженців (УВКБ) презентуватиме в Женеві план реагування на 2024 рік для України, а також для українських біженців і країн, що їх приймають, у регіоні.
В УВКБ висловлюють стурбованість у зв’язку з тим, що багато хто з українських біженців залишаються без необхідної підтримки.
В ООН вітають рішення Євросоюзу продовжити заходи тимчасового захисту українських біженців до березня 2025 року, і водночас наголошують, що пріоритетом мають бути зусилля, спрямовані на інтеграцію переселенців у національні системи країн, що їх приймають.
