3 242 перевірок бізнесів — як компаній, так й фопів — запланувала Державна податкова служба (ДПС) на 2024 рік. Більш ніж у половині випадків відбудуться документальні перевірки компаній. Найчастіше податківці навідуватимуться до бізнеса в Києві, а найбільш популярною галуззю для перевірок компаній стане оптова торгівля.
2 328 перевірок компаній і 914 перевірок фопів запланувала Державна податкова служба на 2024 рік. Це на 19% менше, аніж у 2023, коли податківці завітали до 2551 компаній та 1461 фопа.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Державної податкової служби.
У переважній більшості — 61,6% — податківці перевірятимуть документи компаній. У 28% випадків ДПС завітає до фопів. Водночас перевірок бізнесів, у яких є питання по військовому збору та ЄСВ, поменшає удвічі у порівнянні до 2023 року — до 156 компаній. Перевірки у фінансових компаній-нерезидентів складають лише 5% плану.
Найбільше перевірок компаній припадає на Київ — 590. На другому місці — Дніпропетровщина — 205 перевірок, замикає топ Львівщина — 156.
Найчастіше перевірятимуть бізнеси, що працюють у сфері оптової торгівлі — на них припадає аж 22% від загальної кількості перевірок компаній. Також запитаними у податківців у 2024 році будуть бізнеси у сфері сільського господарства та мисливства — 14.8% перевірок. Замикає топ перевірка роботи бізнесів у сфері роздрібної торгівлі — 6.9%.
Дізнатися, чи заплановані перевірки щодо вашого бізнесу або партнерів, можна безкоштовно в Опендатаботі. Для цього надішліть боту код компанії. Якщо бізнес є у плані Податкової — відповідна інформація з’явиться у картці компанії.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-2024
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Таїрове Вайнері” за неправомірне використання позначення Prosecco, яке раніше почали використовувати учасники Консорціуму з захисту найменування контрольованого підприємства Консорціум із захисту найменування контрольованого підприємства (Італія).
“Комітет порушив справу за заявою Консорціуму із захисту найменування контрольованого за походженням Prosecco, учасники якого експортують виноробну продукцію під цим позначенням на територію України”, – зазначено в повідомленні відомства.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Таїрове Вайнері” почало використовувати позначення Prosecco у маркуванні власної виноробної продукції пізніше за учасників Консорціуму та без отримання їхньої згоди.
За твердженням АМКУ, такі дії могли призвести до змішування діяльності ТОВ “Таїрове Вайнері” з діяльністю учасників італійського консорціуму та надати неправомірні переваги в конкуренції внаслідок використання ділової репутації таких учасників. Про це свідчать результати опитування споживачів, проведеного АМКУ.
Комітет розцінив дії ТОВ “Таїрове Вайнері” як порушення ст.4 закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” та оштрафував його на 946 909 грн.
Акціонери Криворізького гірничо-металургійного комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) оновили склад наглядової ради.
Згідно з повідомленням компанії в системі в системі розкриття інформації НКЦПФР, кадрові питання акціонери розглянули на загальних зборах 28 грудня 2023 року.
Водночас збори припинили повноваження членів наглядової ради, переобравши на новий термін технічного директора, главу зі стратегії ArcelorMittal Кларка Девіда Джорджа (Clarke David George), главу адміністрації гендиректора і голови групи ArcelorMittal Анну Ескобедо, незалежного директора Сергія Іщука, незалежного директора Олега Лагодієнка і фінансового директора ArcelorMittal Europe; гендиректора ArcelorMittal Downstream Solutions; гендиректора ArcelorMittal СНД Віджай Гойал. Також до наглядової ради обрано керівника відділу організацій, керівника з управління персоналом ArcelorMittal Люксембург Соня Неффаті.
Крім того, акціонери припинили повноваження членів ревізійної комісії і не обирали нових у зв’язку з ліквідацією цього контролюючого органу.
Як повідомлялося, на зборах акціонери АМКР планували затвердити результати фінансово-господарської діяльності підприємства у 2021-му і 2022 роках, визначити порядок погашення збитків, внести зміни до статуту і положення товариства.
АМКР завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 49 млрд 9,104 млн грн, тоді як у 2021 році отримав чистий прибуток 25 млрд 216,068 млн грн. Непогашений збиток до кінця 2022 року становив 3 млрд 283,553 млн грн. Вартість активів скоротилася вдвічі – до 52 млрд 682,761 млн грн зі 105 млрд 800,975 млн грн у 2021 році.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Корпорація Mittal Steel придбала 93,02% акцій ВАТ “Криворіжсталь” на відкритому конкурсі 24 жовтня 2005 року за 24,2 млрд грн при стартовій ціні 10 млрд грн, після чого меткомбінат був перейменований в “Mittal Steel Кривий Ріг”, пізніше – в “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2023 році збільшило виробництво доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 71,9 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Польські фермери, які блокували українсько-польський кордон, готові відновити свій протест 2-3 січня, якщо не отримають письмових запевнень польського уряду про задоволення їхніх вимог, повідомляє з посиланням на заяву голови Національної ради аграрних палат Віктор Шмулевич польському телеканалу TVP Info.
“Міністр сільського господарства Польщі після консультацій з урядом має задовольнити вимоги фермерів, які призупинили протест на польсько-українському кордоні напередодні Різдва. Відновлення їхньої діяльності залежить від письмової заяви про виконання їхніх основних вимог”, – сказав польський політик.
Видання нагадало, що пікетувальники, пов’язані, зокрема, з Підкарпатським Oszukanej Wsi (Ошукана Весь), вимагають скасування підвищення сільськогосподарського податку, полегшення доступу до пільгових кредитів для підтримки ліквідності своїх господарств, а також субсидій на кукурудзу в розмірі 1000 злотих на гектар.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський у вівторок в інтерв’ю TVP Info повідомив, що робота в цій сфері триває.
“Я був на кордоні, де спілкувався з протестувальниками. Але для підготовки рішень потрібні законодавчі рішення. Чекаємо згоди #UE на дотації кукурудзи. Ми хочемо зберегти кредити під низькі відсотки. Ми також хочемо, щоб органи місцевого самоврядування могли звільняти фермерів від підвищення сільськогосподарського податку, не втрачаючи при цьому самих себе”, – навів Мінсільгосп Польщі цитату з інтерв’ю Секерського у Twitter.
Коментуючи вимогу фермерів-протестувальників, які наполягають на регулюванні умов ввезення продуктів харчування з України, Секерський пояснив, що необхідна тристороння угода між Варшавою, Києвом і Брюсселем.
“Поки воно не буде знято, ембарго на імпорт зерна буде зберігатися. Ми повинні зберігати ембарго доти, доки не будуть визначені умови, які замінили б цю ситуацію, тобто обмеження обсягів можливого припливу конкретних сільськогосподарських товарів. Є певний досвід, який Україна вже випробувала у відносинах із Румунією та Болгарією, коли справа стосується обмежень. Це дозволить нам контролювати ці процеси”, – процитувало міністра polskieradio24.pl.
Голова Національної ради аграрних палат Шмулевич в ефірі TVP Info, коментуючи інтерв’ю Секерського, наголосив, що міністр є членом уряду і відповідає за ту галузь, що входить до його компетенції.
“Тому, якщо міністр робить такі заяви, його слова священні, і я думаю, що він має схвалення уряду і проблем у цьому питанні бути не повинно”, – оцінив ситуацію Шмулевич.
Польське видання наголосило, що група польських фермерів готова до відновлення акції протесту 2 або 3 січня в разі відсутності письмової заяви польського уряду про задоволення їхніх вимог.
Ємність українського ринку бензину за підсумками 2023 року збільшилася на 8%, LPG – на 18%, дизпалива – на 25%, повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн у Facebook.
“Відштовхнулися від дна-22. Попередньо зростання за поставками бензину – на 8%, дизеля – на 25%, газу – на18%”, – написав він.
Водночас, за словами експерта, цього року баланси бензину втратили 16%, дизеля – 17%, автогазу – 34% порівняно з 2021 роком.
Як зазначив Куюн, обвал ринку пального в Україні стався 2022 року з початком російської агресії.
“У 2022 році ринок втратив майже 2,5 млн тонн дизеля, по бензинах – майже третину, скраплений газ майже вдвічі зменшився”, – повідомляв експерт під час презентації підсумків роботи ринку нафтопродуктів у “Медіацентрі Україна – Укрінформ” 21 грудня.
Згідно з попередніми даними щодо балансів нафтопродуктів в Україні у 2021-2023 роках, оприлюдненими “А-95” під час презентації, прогнозний обсяг ринку LPG за підсумками 2023 року мав становити 1,283 млн тонн, бензину – 2,275 млн тонн і дизпалива – 6,685 млн тонн.
