Столичний ринок праці демонструє ознаки відновлення, незважаючи на триваючі воєнні дії. Київська міська служба зайнятості оприлюднила дані про найбільш затребувані вакансії столиці.
На середину червня у базі Київського міського центру зайнятості налічувалося 3 тисячі пропозицій від роботодавців.
Аналіз ринку праці виявив, що найбільш затребуваними є працівники широкого спектру галузей, включаючи промисловість, комунальне господарство, транспорт і логістику, економіку, медицину та освіту. Це відображає нагальну потребу в кадрах у ключових секторах економіки міста Києва.
Тож кого шукають роботодавці столиці:
1. Монтажників радіоелектронної апаратури (267 вакансій)
2. Бухгалтерів (261 вакансія)
3. Кухарів (200 вакансій)
4. Водіїв автотранспортних засобів (196 вакансій)
5. Продавців продовольчих товарів (189 вакансій)
6. Медичних сестер/ братів (143 вакансії)
7. Адміністраторів (125 вакансій)
8. Вчителів (113 вакансій)
9. Помічників вихователя (110 вакансій)
10. Охоронників (94 вакансії)
“Наші дані свідчать про поступове відновлення ринку праці Києва. Ми бачимо зростання попиту на фахівців у різних галузях, від ІТ до медицини. Наша служба готова підтримати як шукачів роботи, так і роботодавців, пропонуючи ряд активних програм та індивідуальний підхід до кожного клієнта”, – зазначає директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький.
Про Київську службу зайнятості:
Київська служба зайнятості надає комплексні послуги з працевлаштування, включаючи професійне навчання, консультації та підтримку у пошуку роботи. Служба також пропонує компенсаційні програми для роботодавців.
Національний банк України (НБУ) цього тижня зменшив чистий продаж доларів на міжбанківському ринку до $670,41 млн із $722,57 млн попереднього, свідчать дані регулятора. Згідно з ними, центробанк викупив $0,49 млн, тоді як продав $670,90 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 0,2%, або 10 коп., зокрема, у п’ятницю він зміцнився на 8 коп. – до 40,4542 грн/$1. На готівковому ринку долар також подешевшав на 5 коп. – до 40,82 грн/$1.
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 6,5%, або на 2,45 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 10,6%, або на 3,89 грн.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до середи негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу розширилося з $42,78 млн до $45,66 млн.
Загалом у червні чисті інтервенції НБУ становили $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні і $2,28 млрд у квітні. Міжнародні резерви України, за попередніми оцінками Нацбанку, минулого місяця скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
При цьому в травні офіційний курс гривні ослаб на 90 коп. – з 39,6370 грн/$1 до $40,5373 грн/$1, в останню декаду місяця щодня потроху оновлюючи історичні мінімуми і наблизившись до закладеного в держбюджет-2024 середньорічного курсу 40,7 грн/$1. На готівковому ринку курс гривні за місяць також ослаб на 1,24 грн – до 41,05 грн/$1. Нацбанк пояснив таке ослаблення зростанням витрат уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого від початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Boeing 737-800 з флоту авіакомпанії Supernova Airlines групи компаній NOVA (“Нова пошта”) минулого тижня виконав технічний рейс за маршрутом Гуанчжоу (Китай) – Вільнюс (Литва) з технічною зупинкою в аеропорту Ташкента.
Про це повідомив журналістам співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов у кулуарах форуму підприємців, організованому виданням “Форбс-Україна” в Києві в четвер.
“Літак виконав технічний переліт. Він не перевозив вантажі і цей рейс не слід розглядати як повноцінний початок комерційної діяльності SuperNova Airlines”, – сказав Клімов.
Він наголосив, що авіакомпанія готується до виконання комерційних cargo-рейсів, але підготовка – складний процес, що потребує часу. Коли це станеться Клімов не уточнив, але не виключив, що до кінця року.
Раніше повідомлялося, що авіакомпанія Supernova Airlines відкрила перший маршрут із Риги до Жешува в кооперації з латвійською авіакомпанією “RAF-Avia” її літаком ATR 72.
У компанії уточнювали, що використання авіаперевезень економить до 36 годин на доставці посилок з (або в) Ригу порівняно з вантажівками. Також повідомляли про довгострокові плани Supernova Airlines у майбутньому сформувати флот із залученням вантажних версій сучасних літаків виробництва Boeing або Airbus.
Як повідомлялося, авіакомпанія Supernova Airlines 6 січня 2023 року отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість розпочати вантажні авіарейси.