ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновив роботу ІГЗК після тривалого простою з жовтня минулого року.
Згідно з прес-релізом компанії, ІГЗК відновлює свої потужності.
При цьому наголошується, що 5 липня запрацювала збагачувальна фабрика філії №3, збагачення чорнового концентрату відбуватиметься за допомогою сухої схеми.
За зміну працівники ІГЗК випустили 220 тонн ільменітового концентрату.
Заступник голови правління ОГХК Димитрій Каландадзе пояснив, що запустити ІГЗК після тривалого простою було пріоритетним завданням для компанії.
“Ми знаємо, як це було важливо для наших працівників на філії. Сьогодні частина з них уже на своїх робочих місцях. Нині ми стоїмо на порозі глобальних світових змін у титановій промисловості, де ОГХК, як і державна компанія, має всі шанси посісти провідні позиції та назавжди витіснити РФ з міжнародного ринку. Переконаний, що запуск ІГЗК – гарний сигнал для міжнародних партнерів, і сподіваюся, що вже до кінця року ми зможемо вийти на стабільні показники”, – сказав Каландадзе, якого цитує пресслужба.
Раніше повідомлялося, що ОГХК планує відновити роботу Іршанського ГЗК і вивести філію на довоєнний рівень виробництва до кінця 2023 року. Водночас компанія веде активні переговори про продаж західним партнерам продукції ІГЗК і планує збагачення ільменітового концентрату до кінця поточного року на рівні 18 тис. тонн на місяць.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Рада нацбезпеки і оборони України занесла до підсанкційного списку інтернет-брокера EXANTE (ІЕксТі Кіпр), у зв’язку з чим monobank та інвесткомпанія “Універ Капітал” пропонують своїм клієнтам, які придбали іноземні цінні папери через цього брокера, терміново закрити свої рахунки, тому що в іншому разі ці інвестиції буде заблоковано до зняття санкцій.
“Хоча угоду “Універ Капіталу” укладено формально з іншим брокером, проте це пов’язані особи. Для інвестора такі санкції можуть означати тимчасове блокування активів і доступ до рахунку. Відповідно, рекомендуємо всім нашим клієнтам, які мають у портфелі цінні папери, придбані через брокера EXANTE, терміново (сьогодні) закрити всі позиції та вивести кошти, адже завтра доступ до рахунків, можливо, буде закрито”, – йдеться в повідомленні інвесткомпанії.
“Щойно РНБО внесла до списку санкцій компанію EXANTE, яка є брокером у нашому додатку для інвестицій. У зв’язку з цим: усі клієнти, які мають позиції в цінних паперах у mono invest, отримають протягом години повідомлення, у якому ми запропонуємо погодитися сьогодні закрити позицію і повернути гроші на карту”, – звернувся до клієнтів mono invest співвласник monobank Олег Гороховський.
За його словами, позиції тільки тих клієнтів, які в повідомленні натиснуть “не згоден”, закриті не будуть. “Доступ до їхніх акцій і витрачених на них коштів буде можливий тільки після зняття санкцій РНБО”, – попередив Гороховський.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 1,967 млн тонн окатишів, що в 2,3 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (4,797 млн тонн).
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у другому кварталі 2023 року зросло порівняно з попереднім кварталом на 18%, але знизилося порівняно з другим кварталом 2022 року на 48,9% – до 1,066 млн тонн.
У 2023 році виробляли тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за перше півріччя поточного року скоротилося в 2,27 раза до першого півріччя 2022 року, до 2,126 млн тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-червні 2023 року склав 160 тис. тонн (у січні-червні-2022 – 19 тис. тонн).
У пресрелізі пояснюється, що Ferrexpo продовжує виробляти, транспортувати і продавати свою продукцію в умовах війни, за наявності пов’язаних із нею енергетичних і логістичних обмежень. При цьому група успішно експлуатувала дві лінії з виробництва окатишів, друга з яких була повторно введена в експлуатацію раніше цього року.
Акцент у виробництві зроблено на виробництві окатишів з більш високим вмістом заліза – 65% Fe або вище. Продажі, як і раніше, експортувалися залізницею і баржами в Центрально-Східну Європу і Чорне море. Продажі за квартал склали 1,2 млн тонн, що на 45% вище, ніж у попередньому кварталі, і 2,1 млн тонн у першому півріччі 2023 року.
Група має намір продовжувати використовувати від однієї до двох ліній з виробництва окатишів до кінця року, як і в першому півріччі, за умови відсутності подальших істотних змін в операційному середовищі та доступності логістики в Україні.
Виконувач обов’язків виконавчого голови Лучіо Дженовезе у своєму коментарі зазначив, що незважаючи на обстріли, які не припиняються, і численні проблеми, компанії вдається адаптувати свій бізнес. Зокрема, в першому півріччі-2023 у виробництво повернулася друга лінія з виробництва окатишів, підвищивши гнучкість і можливість відновити виробництво. Однак логістика, як і раніше, обмежена.
“І хоча зараз у нас є можливість виробляти більше, наразі у нас немає достатньої кількості альтернативних портів Чорного моря, щоб експортувати більше”, – констатував Дженовезе.
Він також повідомив, що “протягом перших шести місяців ми продовжували підтримувати сильну грошову позицію, одночасно фінансуючи наші зобов’язання щодо капітальних витрат”.
“Ми продовжуємо оцінювати альтернативні маршрути поставок у найближчій перспективі, і дивимося в повоєнне майбутнє, розробляємо плани з відновлення потужності, щоб ми могли повернутися до повного рівня виробництва і зіграти свою роль у відбудові України”, – резюмував топ-менеджер.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2022 року виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
На Полтавському ГЗК встановлено чотири лінії з випуску окатишів.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Низька середня врожайність ріпаку в 1,2-1,3 тонн/га не дасть змоги українським аграріям отримати високий вал олійної культури, показники врожайності надалі можуть вирівнятися, але рекордного врожаю не буде, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ціни на ріпак почали різке зростання, і цей тренд триватиме як в Україні, так і в світі”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, в малих річкових портах індикативні ціни на ріпак за тиждень зросли з 330 євро/тонна до 345 євро/тонна. Пропозиція українського ріпаку минулого тижня була низькою. Швидко ситуація не зміниться, оскільки жнива почалися нещодавно.
Аналітики очікують, що в малих портах ціни індикативно зростуть до 348 євро/тонна до кінця тижня, на умовах СРТ – до 355-360 євро/тонна вже найближчими тижнями.
Переробники озвучують закупівельні ціни на ріпак у широкому діапазоні, залежно від регіону – 12300-13200 грн/тонна, найнижчі позначки в Одеській області, констатували в “Пуск”.
Світові ціни на біодизель знову зростають, рослинні олії дорожчають, тому ріпак на біржах зростатиме в ціні. Але липень і початок серпня будуть несприятливими для реалізації під тиском збору нового врожаю, резюмували аналітики.
Порт “Гданськ” (Польща) в очікуванні збільшення вантажопотоку з українським зерном урожаю-2023 збільшить кількість тентів і силосів, щоб наростити перевалочні потужності на 0,5 млн тонн на місяць, що дасть змогу перевалювати 5,8 млн тонн на рік зернових, повідомив президент порту Лукаш Маліновський.
“Загалом за минулий рік портові термінали перевантажили загалом трохи більше ніж 1,9 млн тонн зерна”, – цитує його польське видання pap.pl.
Маліновський наголосив, що таке рішення ухвалено у зв’язку з прогнозами польських аналітиків, які очікують на ще більший вал зернових, що відправлятиметься з польських портів.
“Тільки з січня по кінець травня обсяг перевалки зерна в порту становив близько 1,1 млн тонн”, – констатував Малиновський.
За його інформацією, наразі пропускна здатність основних зернових терміналів у порту “Гданськ” становить 300 тис. тонн на місяць, а потужність зберігання – 126 тис. тонн. Розвиток портових потужностей практично на 70% дасть змогу наростити транспортування зерна найближчим часом. Це дасть змогу в пікові періоди дістатися до порту 1500 фурам із зерном.
Порт “Гданськ” поступово збільшує кількість паркувальних місць. Загалом тут уже 780 паркувальних місць. До середини липня їхня кількість зросте до 970, повідомив Маліновскі.
Президент порту також наголосив, що завдяки rakoraf (пристроям для відбору проб зерна, призначеного для експорту – ІФ), на трьох автостоянках у межах кордонів порту “Гданськ” можна буде перевірити якість зерна.
Як повідомлялося, до 15 вересня 2023 року рішенням Європейської Комісії запроваджено заборону на імпорт українського зерна до п’яти прифронтових країн: Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
