Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила капітальні інвестиції в 3 рази порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до $15 млн з $45 млн.
Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, капінвестиції за звітний період у сталеплавильне виробництво становили $7 млн (за 9 місяців 2021 року – $6 млн), у трубне виробництво – $8 млн ($31 млн), у залізничний напрямок інвестицій у цей період їх не було ($8 млн).
При цьому наголошується, що дані за 9 міс-2022 є неаудованими.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року отримав $185,952 млн, тоді як за аналогічний період минулого року вона становила $32,338 млн (зростання в 5,75 раза). Доподатковий прибуток склав $199,975 млн грн проти $56,505 млн за дев’ять місяців 2021 року (зростання в 3,5 раза). Водночас виручка знизилася на 9,3%, до $686,634 млн. Компанія за цей період наростила вільні грошові кошти до $126,476 млн на 30 вересня 2022 року з $103,007 млн на кінець вересня 2021 року.
EBITDA на кінець вересня-2022 становила $123,023 млн ($51,508 млн трубний сегмент, “мінус” $3,287 млн – залізничний сегмент, $74,222 млн – сталеливарний сегмент, $580 тис. – інші операції), тоді як на кінець 2021 року вона була $150,876 млн (“мінус” $36,040 млн, “плюс” $15,351 млн, $169,483 млн і $2,082 млн відповідно).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Програма щорічного Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі, що стартує в понеділок, містить кілька заходів щодо України, зокрема, у четвер, 19 січня, голова Офісу президента Андрій Єрмак упродовж 45 хвилин презентує Українську формулу миру.
Раніше, у вівторок, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов, президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо і глава МЗС Фінляндії Вілле Скіннарі проведуть дискусію “Україна: що далі?”.
Крім того, у вівторок ще дві сесії будуть присвячені обговоренню другого року війни в Європі та захисту континенту. У них візьмуть участь президенти Польщі Анджей Дуда, Литви Гітанас Науседа, Молдови Майя Санду, Фінляндії Санна Марін, Словаччини Едуард Хегер, Північної Македонії Стево Пендаровскі, лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська, а надвечір Генрі Кіссінджер поговорить про історичні погляди на війну.
Цього ж дня в рамках форуму відбудуться спеціальні виступи президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єра Іспанії Педро Санчеса.
У середу Фарід Закарія з CNN обговорить зі Свириденком, Дудою, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, віцепрем’єркою Канади Христею Фріланд і директоркою Національної розвідки США Евріл Гейнс відновлення безпеки та миру.
На полях ВЕФ у Давосі з 16 до 19 січня також працюватимуть зі своєю дискусійною програмою “Український дім”, співорганізаторами якого виступили Western NIS Enterprise Fund, Фонд Віктора Пінчука та Horizon Capital, та Проект Ukraine is You Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre.
Крім того Фонд Віктора Пінчука 19 січня проведе дискусію під час традиційного “Українського сніданку”.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у 2022 році провів 80 капітальних ремонтів обладнання.
Згідно з прес-релізом компанії, минулий рік для “Каметсталі”, як і для всіх підприємств групи “Метінвест”, був найскладнішим в історії. Однак, незважаючи на всі труднощі воєнного часу, логістичні та енергетичні обмеження, комбінат працював, виконуючи завдання з виробництва сталевої продукції та системно відновлював основне обладнання.
Так, у 2022 році на “Каметсталі” виконано 80 капітальних ремонтів у виробничих підрозділах. Серед найважливіших – капремонти доменної печі №9, конвертера №2, агломашини №12, коксової батареї №1-біс та інші.
Також протягом року на підприємстві було виконано 638 планово-попереджувальних ремонтів, спрямованих на підвищення надійності та ефективності роботи агрегатів і обладнання. Загалом системний ремонт проведено на 222 одиницях обладнання.
Ремонт здійснювали фахівці ремонтно-механічного цеху, цеху ремонту металургійного обладнання, електроенергоремонтного цеху та інших ремонтних підрозділів і служб “Каметсталі” спільно з основним підрядником – “Метінвест-Промсервіс”. Зокрема, на машині безперервного лиття заготовок №1, на установці “піч-ківш” №1, на прокатному стані 400/200, на шаропрокатному стані та інших.
“У нас багато планів на 2023 рік, насамперед – виконання 119 капремонтів основного обладнання в доменному, коксовому, конвертерному, прокатному та інших цехах”, – повідомив в. о. директора з інжинірингу “Каметсталі” В’ячеслав Кекало, якого цитує пресслужба.
Раніше повідомлялося, що “Каметсталь” у середині грудня відновив виплавку чавуну після тимчасового зупинення виробництва внаслідок обстрілів енергоструктури.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Київстар”, найбільший мобільний оператор України, довів сумарну потужність генераторів у своїй мережі до 37 МВт, з яких 20 МВт припадає на великі стаціонарні генератори для резервування ключових технологічних майданчиків, повідомив президент компанії Олександр Комаров.
“Ці об’єкти мережі повністю зарезервовані, мають достатній запас палива, щоб впоратися з наслідками блекауту. Тільки вчора за добу було 14 відключень технологічних майданчиків у 8 регіонах України”, – зазначив він.
Комаров додав, що в січні-лютому компанія планує збільшити кількість стаціонарних і мобільних дизель генераторів на інших об’єктах мережі ще на 40% – до 14 МВт.
“Станом на сьогодні маємо 700 стаціонарних і мобільних дизель генераторів із сумарною потужністю близько 10 МВт. У січні-лютому збільшимо їхню кількість, а відповідно й потужність ще на 40% – до 14 МВт”, – написав президент “Київстару”.
За його словами, попри всі зусилля, наявних потужностей недостатньо. Комаров звернувся із закликом про співпрацю до представників бізнесу, які мають генератори потужністю від 6 кВт і можуть під’єднувати телеком-обладнання в рамках кампанії “Бізнес об’єднується заради перемоги”, щоб воно працювало в періоди зникнення електроживлення.
“На сьогодні маємо близько 400 підключень до генераторів третіх осіб, чия (сумарна) потужність становить близько 3 МВт. А також в обробці ще понад 600 заявок, займаємося аналізом технічної можливості підключення”, – повідомив президент “Київстару”.
У грудні директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик вказував, що з 32 тис. станцій мобільного зв’язку генераторами забезпечені тільки 7%, акумуляторами – 93%. За його словами, для вузла зв’язку, де є комутація трафіку, необхідні генератори потужністю 20-30 кВт. Для базової станції – 6-8 кВт.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” передала розвідникам на Авдіївський напрямок чотири сучасних дрони, продовжуючи підтримувати захисників України в боротьбі з російським агресором.
У пресрелізі компанії уточнюється, що надане тактичне обладнання захищає життя операторів від ворожих атак, оскільки фахівці можуть керувати безпілотником з великих відстаней, не наражаючи себе на пряму небезпеку.
“Вони (дрони – ІФ) ефективні для придушення противника, роботи артилерії та вночі для піхоти, тому що останнім часом ворог дуже сильно робить установку для нічних маневрів, для нічного висування”, – пояснює полковник ЗСУ Олександр Данильченко, якого цитує пресслужба, відзначивши продуктивну допомогу “Метінвесту”, яку він почав надавати з березня минулого року.
При цьому наголошується, що вже одинадцять місяців Авдіївка зазнає ворожих обстрілів. Запеклі бої точаться поруч щодня, оскільки ворог намагається розширити межі окупації. Проте ЗСУ та сили оборони героїчно захищають місто та сусідні прифронтові території.
“В Авдіївці ми не поступилися ні на крок, навіть у деяких позиціях просунулися вперед”, – наголосив Данильченко.
У пресрелізі нагадують, що група “Метінвест” – одна з перших компаній в Україні, які стали поставляти дрони для ЗСУ.
“Компанія системно постачає наших військових бронежилетами і касками, буржуйками і пальним, допомагає облаштовувати оборонні споруди і передає мобільні укриття з міцної сталі. Сьогодні ми робимо черговий внесок у майбутню спільну перемогу над окупантами. Упевнений, “пташки” стануть у пригоді й допоможуть нашим захисникам давати відсіч ворогу”, – зазначив в. о. генерального директора Авдіївського КХЗ Юрій Кциненко.
Також повідомляється, що для зміцнення обороноздатності армії на різних ділянках фронту “Метінвест” організовує пошук і доставку в Україну важливого тактичного обладнання та техніки. Компанія вже передала бійцям приблизно 1700 тепловізорів, 1000 дронів і квадрокоптерів, 312 автомобілів, зокрема “швидких”. А для заправки машин надано 1 млн літрів пального.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група компаній DIM після початку війни ввела в експлуатацію першу чергу Park Lake City, перенесла на квартал термін здачі будинків у Lucky Land, “Метрополісі” і “Новому Автографі”, повідомив керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насиковський агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Після початку війни ми ввели в експлуатацію два будинки на 190 квартир, що становить 18840 кв. м першої черги комплексу Park Lake City в Підгірцях. Змушені були перенести на квартал терміни здачі будинків у наших проєктах: Lucky Land, “Метрополіс” і “Новий Автограф”. Маємо намір зробити все можливе, щоб прискорити цей процес і віддати ключі вже в першому півріччі 2023 року. Дякуємо нашим інвесторам за розуміння і підтримку”, – повідомив Насіковський.
Він додав, що в проєктному портфелі компанії є низка об’єктів, які планували почати навесні 2022 року.
“Війна внесла свої корективи, зараз усі сили ми спрямовуємо на об’єкти, що вже будуються, і робимо все можливе для якнайшвидшого введення їх в експлуатацію. Адже спостерігаємо зростання попиту на готове житло серед наших потенційних покупців”, – зазначив Насіковський.
Загалом він оцінив “у десятки разів” зниження попиту порівняно з довоєнним періодом.
“Наша компанія до 24 лютого 2022 року на місяць проводила від 100 до 150 угод залежно від місяця і сезонності. Зараз відверто радіємо показникам у десятках. Активність споживачів не просто знизилася в десятки разів, вона майже завмерла на кілька місяців. Але люди, які пов’язують своє майбутнє тільки з Україною, і для яких питання придбання власного житла було актуальним до початку війни, і залишається зараз, повертаються до вибору свого будинку”, – повідомив він.
Насіковський нагадав, що компанія вже до червня відновила роботу на майданчиках п’яти проєктів. Серед складнощів він зазначив дефіцит робочої сили (за його оцінками, кількість зайнятих на будмайданчиках знизилася від 20 до 40%), зростання цін на будматеріали (на 35%).
“Незважаючи на це, забудовники намагаються утримувати ціни на квадратний метр житла на показниках до 24 лютого 2022 року. У доларах ціни майже не змінилися, але в гривні вартість зросла, насамперед, через значні курсові коливання”, – повідомив представник будгрупи.
За його прогнозами, у 2023 році вартість первинної нерухомості зростатиме. Це пов’язано не тільки з прийдешнім зростанням попиту на нове житло, а й подорожчанням будівельних матеріалів, енергоресурсів, супутніх ресурсів, необхідних для будівництва будинків.
Експерт переконаний, що найбільший попит є і буде в найближчі роки на готове житло “під ключ”: квартири, готові до проживання, з меблями, технікою.
“Будуть затребувані житлові комплекси з розвиненою власною інфраструктурою і всім необхідним для комфортного життя, тому ми активно розвиваємо цей напрямок на наших проєктах – ReadyDIM”, – повідомив він.
Ще один тренд – енергонезалежні рішення не тільки для індивідуальних будинків, а й для багатоквартирних. У групі компаній DIM з 2022 року відпрацьовують рішення для нових будинків одного з проєктів з боку енергонезалежності з альтернативними рішеннями з водопостачання, електропостачання та тепла.
“Сподіваємося вже цього року презентувати ці проєкти”, – повідомив Насіковський.
Заснована 2014 року група компаній DIM складається з шести компаній, які охоплюють усі стадії будівництва.
До теперішнього часу компанія ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК. На стадії будівництва перебуває сім житлових комплексів категорії комфорт+ і бізнес-класу: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land та ін.
