Гірничо-металургійна група “Метінвест” оголосила тендер із викупу частини своїх єврооблігацій із погашенням у 2025 році та в 2026 році на суму до $70 млн.
Як зазначено в біржовому повідомленні холдингової компанії Metinvest B.V., єврооблігації з погашенням 2025 року викуповуватимуться за ціною в діапазоні від 85% до 92% від номіналу, залежно від результатів голландського аукціону, а ціну викупу облігацій-2026 не визначено, вона залежатиме від результатів аукціону.
Облігації купуються за готівку.
Пропозиція діє з 29 квітня 2024 року і закінчується о 16:00 за лондонським часом 8 травня поточного року.
Єврооблігації з погашенням 17 червня 2025 року було випущено на суму EUR300 млн з купоном 5,625%, єврооблігації з погашенням 23 квітня 2026 року було випущено на суму $505 млн з купоном 8,5%. Наразі в обігу їх залишилося відповідно на $234,195 млн і $493,871 млн.
“Обґрунтуванням пропозиції (про викуп – ІФ-У) є використання ліквідності групи за межами України для активного управління борговим навантаженням компанії, пом’якшення відтоку грошових коштів для обслуговування боргу, поліпшення загальної заборгованості групи, а також зниження тиску на ліквідність щодо майбутніх термінів погашення облігацій 2025 року та облігацій 2026 року, з огляду на тривале неспокійне операційне середовище групи”, – пояснюється в тендерному оголошенні.
При цьому додається, що триваюча війна в Україні в поєднанні з нестабільними цінами на продукцію групи являє собою безпрецедентні проблеми в діяльності компанії та її дочірніх товариств.
До того ж, хоча станом на 31 грудня 2023 року компанія та її дочірні підприємства за межами України мали достатні залишки грошових коштів для погашення планових зобов’язань компанії з виплати відсотків у найближчому майбутньому, існують певні обмеження на переказ грошових коштів з її українських дочірніх компаній – відповідно до чинних рішень Національного банку України. І немає жодної гарантії, що ці обмеження буде знято, зазначається в документі.
Своєю чергою пропозиції дають власникам облігацій можливість зменшити свої ризики в контексті триваючої війни. Діяльність групи залишається схильною до низки ризиків, які виходять за рамки контролю з боку керівництва, та включають, зокрема, зростання інтенсивності російських атак на лінії фронту; ескалацію ударів по енергетичних об’єктах України і, як наслідок, порушення доступності енергосистеми для діяльності групи; невизначеність у стійкості чорноморського судноплавства; дефіцит персоналу у зв’язку з мобілізацією в Україні; а також нестабільні ціни на ключові продукти.
Ці ризики можуть негативно вплинути на ціну євробондів у майбутньому, констатується в обґрунтуванні тендера.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
Первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні в січні-квітні поточного року збільшилися на 35% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 22,2 тис. од., повідомила асоціація “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Таким чином, темп зростання попиту на нові легкові авто порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнився і за підсумками першого кварталу він становив 48%.
При цьому у квітні, за даними асоціації в Україні, зареєстровано понад 5,7 тис. нових легкових авто, що на 11% більше, ніж за той самий місяць 2023 року, але порівняно з березнем поточного року реєстрації скоротилися на 14%.
У ТОП-5 лідерів продажів нових авто в Україні увійшли Toyota, Renault, Volkswagen, BMW, Skoda За даними асоціації “Укравтопром”, лідерство на ринку утримує японська марка Toyota – 856 реєстрацій (у квітні минулого року – 805 од.), другою залишається Renault із реєстрацією 536 авто (543 од.), третє місце у Volkswagen із показником 468 проданих авто, який у квітні-2023 був четвертим із 417 авто.
Крім того, до ТОП-5 квітня потрапили BMW з результатом 405 од. і Skoda – 317 авто.
Бестселером на українському ринку нових легковиків залишається компактний кросовер Renault Duster, яких у квітні реалізовано 484 од.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації “Укравтопром”, у 2023 році первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні зросли на 60,6% порівняно з 2022 роком – майже до 61 тис. од.
ПАТ “Укрнафта” в січні-березні 2024 року реалізувала 52,6 млн літрів пального за талонами та картками “NAFTAКартка”, у т.ч. в березні – 18,7 млн літрів.
Згідно з повідомленням компанії у Фейсбук, загалом від початку 2023 року, коли компанія запустила власну B2B програму, продано 140,4 млн літрів пального.
Кількість клієнтів – державних і приватних підприємств – перевищила 3 тис., а регіональні офіси з продажу відкрито в Івано-Франківську, Одесі, Дніпрі, Луцьку, Хмельницькому, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Харкові, Запоріжжі, Полтаві, Львові, Черкасах і Мукачеві.
Також підписано шість міжемітентських договорів за талонами, і дев’ять – за картками. Талони “Укрнафти” приймають на 866 АЗК, картки – на 1003 АЗК по всій країні, зокрема в таких мережах, як SOCAR, Ovis, VST тощо.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Компанія ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Понад 74 тисячі нових фопів відкрили українці за перший квартал 2024 року за даними Єдиного державного реєстру. Це на 33,6% більше, ніж за перший квартал минулоріч. Більшість бізнесів відкривають на Київщині та на Дніпропетровщині. Лідують підприємці у сфері торгівлі, надання індивідуальних послуг та ІТ.
Рекордні 74 050 нових фопів відкрили українці за перший квартал 2024 року. Це на третину більше, аніж торік, та 18% більше, аніж до початку повномасштабного вторгнення у 2021 році.
Беззаперечним лідером за кількістю нових справ останні роки залишається столиця. За перший квартал поточного року у Києві зареєстрували 10 252 нових бізнесів — це 13,8% від загальної кількості. На другому місці Дніпропетровщина: 6,8 тисяч новостворених бізнесів. Замикає трійку лідерів Київська область: 5,7 тисяч нових фопів.
Чверть новозареєстрованих фопів займаються роздрібною торгівлею — це найпопулярніша сфера, незмінна протягом останніх 4 років. Серед найбільш запитаних напрямків бізнесу серед українських підприємців також опинилися надання індивідуальних послуг та комп’ютерне програмування.
https://opendatabot.ua/analytics/foponomics-2024-1
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми,%
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
