Представництво Французького агентства з розвитку відкриється в Києві в липні 2024 року, повідомляється в соцмережі Х посольства Франції в Україні в четвер.
“На додаток до двох кредитів, що реалізуються на підтримку України у 2022 році, тепер ми фінансуватимемо діяльність, пов’язану зі стійким розвитком України”, – зазначено в повідомленні.
Україна в січні-травні поточного року скоротила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 19,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 507,106 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 22,3% – до $189,600 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (78,55% поставок у грошовому виразі), Італії (6,49%) і Польщі (5,77%).
У перші п’ять місяців року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $35 тис. з Німеччини (у січні, березні та травні імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 37 тонн чавуну на $52 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Скільки українців не повернулося додому від початку року
Понад 7,8 млн перетинів кордону українцями зафіксувала Державна прикордонна служба за перші 4 місяці 2024 року. Це значно менше, ніж в аналогійний період минулого року. Близько 69 тис. осіб виїхали та не повернулися.
7,8 млн разів українці перетинали кордон за перші місяці цього року. Загалом громадяни стали виїжджати за кордон на 10% рідше.
Майже 69 тис. громадян — 1,5% від загальної кількості виїхавших — не повернулося в країну від початку року. У квітні вперше від початку року додому повернулося більше громадян, ніж виїхало — аж на 56 тисяч. Загалом цьогоріч кількість тих, хто не повернувся, дещо зросла у порівнянні до минулого року — тоді не повернулося 62 тисячі українців.
Для порівняння, за весь минулий рік з України виїхало 14,1 млн українців. З них лише 142 тис. залишилися закордоном. Це у 15 разів менше, ніж у перший рік повномасштабної війни.
Варто зазначити, що різниця між тими, хто виїхав та заїхав в Україну не дає точного розуміння щодо кількості людей, які емігрували.
https://opendatabot.ua/analytics/emigration-trend-2024-4
12 червня в місті Києві відбувся бізнес-форум “Зерно. Свині. М’ясо – 2024”, який об’єднав представників агробізнесу, переробки, постачання, а також сфери фінансів та інвестицій, органів державної влади, експертів та блогерів.
Ми вдячні Збройним силам України за цю можливість!
Дякуємо гостям, учасникам, партнерам та спонсорам Форуму з Київщини, Чернігівщини, Одещини, Миколаївщини, Львова, та Харкова, інших міст та селищ України, які попри нічні обстріли та невпинні нічні повітряні тривоги відвідали бізнес-форум “Зерно. Свині. М’ясо – 2024” та долучились до вирішення надважливих питань, що допомагають бізнесу перейти від протистояння до кооперації, надають нові можливості для масштабування та розвитку цілих галузей економіки України!
Під час Форуму висвітлювались питання, що стримують розвиток ланцюга доданої вартості Зерно – Свині – Мʼясо, проводились активні обговорення, пропонувались рішення та надавались дієві інструменти.
Учасники Форуму дізнались про:
– Важливість розвитку галузей, що створюють додану цінність в економіці України в умовах війни, в умовах блокування експорту сировини, дорогою логістикою при дешевій ціні самої сировини та її мінімальній доданій вартості
– Можливість заміщення експорту зерна експортом м’яса та мʼясних продуктів – товарів з високою доданою вартістю.
– Стан та перспективи розвитку свинарства та м’ясної галузі в Україні під час війни та після її закінчення.
– Наступні етапи реалізації програми “Нове свинарство України”, яка передбачає чотирикратне збільшення поголів’я свиней, від 6 до 12 млрд євро доданої вартості.
– Можливість викорінення АЧС в Україні за допомогою вакцинопрофілактики, скасування стемпінг-ауту в промисловому свинарстві та можливість розблокування експорту свинини.
– Створення міжнародного консорціуму для підтримки заходів подолання АЧС в Україні та Європі.
– Адаптацію свинарства в Україні до можливого зниження цін на свиней через перевиробництво при відсутності експорту свинини.
– Інвестиційні можливості для мʼясної галузі, свинарства і аграріїв.
– Новітні та цифрові технології для свинарства та м’ясопереробки.
– Соціальний проект “Сімейні свиноферми”, який допоможе ветеранам війни розпочати успішний бізнес у свинарстві.
– Можливості отримання додаткового фінансування, грантів та залучення інвестицій.
– Підготовку висококваліфікованих кадрів для підприємств м’ясної галузі.
– Реалізацію механізму кооперації виробників і переробників для захисту рентабельності в усьому ланцюгу.
Закликаємо до співпраці задля розвитку України та віримо в українців, які, навіть в найскладніші часи, роблять все можливе для відбудови нашої держави. Тільки разом ми зможемо зробити український агропромисловий комплекс сильнішим, стійкішим та конкурентоздатнішим в глобальному ринку!
Ціни на нафту еталонних марок знижуються в п’ятницю після слабкого підвищення днем раніше.
Проте за підсумками всього поточного тижня вони додають понад 3% на тлі прогнозів стабільного попиту на паливо у світі, пише Trading Economics.
Котирування серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:52 кв знизилися на $0,39 (на 0,5%) і становили $82,36 за барель. У четвер ці контракти подорожчали на $0,15 (на 0,2%) – до $82,75 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці опустилася на $0,45 (на 0,6%) і становила $78,17 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $0,12 (на 0,2%) – до $78,62 за барель.
Раніше цього тижня міністерство енергетики США підвищило прогноз світового попиту на нафту в 2024 році на 140 тис. б/д – до 102,98 млн б/д. Таким чином, відомство очікує, що цього року зростання попиту становитиме майже 1,1 млн б/д, тоді як місяцем раніше очікувалося 920 тис. б/д.
ОПЕК, як і раніше, очікує підвищення світового попиту на нафту 2024 року на 2,25 млн барелів на добу, наступного року – на 1,85 млн б/д, йшлося в червневому звіті картелю.
Експерти Standard Chartered вважають, що попит на нафту у світі поточного року збільшиться на 1,68 млн барелів на добу, наступного року – на 1,41 млн б/д.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
