Українські заклади громадського харчування в грудні 2022 року фіксують зростання середнього чека в середньому на третину порівняно з минулим роком, випливає з дослідження компанії Poster.
Згідно з ним, зростання середнього чека спостерігається в усіх типах бізнесу. Так, найбільше зростання зафіксовано в закладах фастфуду – на 49%, до 158 грн, і в пекарнях – на 45%, до 66 грн. Середній чек зріс також у барах – на 27%, до 416 грн, у кав’ярнях – на 25%, до 75 грн, у ресторанах – на 22%, до 550 грн, у кальянних – на 21%, до 432 грн, у кафе – на 19%, до 226 грн.
Найбільше зростання виручки в передсвятковий період 19-25 грудня порівняно з минулим роком показали фастфуд і кав’ярні – на 58% і 48% відповідно. Пекарні збільшили виручку на 15%, кафе – на 10%, бари – на 5%, ресторани – на 2%. Водночас кальянні скоротили виручку на 2% порівняно з минулим роком, зазначає Poster.
За його даними, заклади фастуфда, пекарні та кав’ярні повернулися до довоєнних показників виручки наприкінці травня, тоді як ресторани, бари та кальянні змогли досягти лютневих значень лише до листопада.
При цьому зростання виручки зумовлене переважно інфляцією, зазначають респонденти Poster.
“З лютого по травень ми просіли на 50%. У травні, коли був великий потік переселенців, перевищили показники на 20%. Далі вийшли на показники минулого року. Однак виручка зросла через інфляцію, тому ми перестали звертати на це увагу. Орієнтуємося тільки на кількість гостей на місяць і середній чек”, – наводиться в дослідженні коментар співвласників закладів “Марево” і Late Breakfast Wine&Pizza Club Артема Яценка і Василя Будуровича.
Водночас, після перших масованих ударів рф по українській критичній інфраструктурі в жовтні, показники виручки столичних закладів значно впали.
“Оскільки більшість ресторанів мережі розташовані в ТРЦ, підключити генератори для продовження роботи немає можливості, і відповідно реалізація відбувається тільки в години зі світлом, але навіть у ці години попит упав”, – цитує Poster CEO мережі 1708 pizza di Napoli Володимира Гнатюка.
Дослідження Poster ґрунтується на даних продажів 7 тис. закладів громадського харчування України.
Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s відкрила свій перший практично повністю автоматизований ресторан, проте не всі цим задоволені.
Перший McDonald’s, у якому практично немає співробітників, відкрився недалеко від міста Форт-Верт у штаті Техас. У ньому все ще присутні звичайні працівники, але в основному майже за все в ресторані відповідають машини.
Заклад здебільшого націлений на відвідувачів, які збираються брати замовлення з собою, а не їсти в залі. Замовлення можна зробити, під’їжджаючи до ресторану, його команда почне готувати їжу заздалегідь, після чого клієнт зможе забрати його зі спеціального конвеєра. Таким чином взаємодія між відвідувачами і співробітниками ресторану практично зведена до нуля.
Мета появи такого експериментального McDonald’s – збільшення швидкості приготування замовлення і його точності.
Проект швидко привернув увагу активістів, які заявили, що компанії легше створити дорогий автоматизований ресторан, ніж почати платити співробітникам зарплату, що перевищує прожитковий мінімум.
На думку багатьох експертів-дієтологів вживання фастфуду може призвести до проблем зі здоров’ям, експертний огляд теми дивіться на ютуб каналі “Клуб експертів“.
Операции с коммерческой недвижимостью и строительство возглавляют перечень отраслей с наибольшей долей плохих кредитов (NPL) – соответственно 70,2% и 68%, сообщает Нацбанк в Отчете о финстабильности по итогам анализа наибольших корпоративных заемщиков на 1 декабря, на которых приходится 60% чистого кредитного портфеля банков.
Согласно документу, в целом в секторе операций с недвижимостью доля NPL – 62,8%, лишь немного уступает машиностроение – 62,5%, тогда как у идущих следом отраслей поставки э/э и других ЖКХ, а также металлургии показатели существенно ниже – соответственно 46,8% и 45% (в зеленой энергетике – 42,7%).
В то же время НБУ указывает, что по уровню миграции кредитов в NPL за последний год поставка э/э и металлургия входят в тройку худших – 41,7% (“зеленая” энергетика – 33,9%) и 43%, уступая лишь строительству – 54,4%.
В операциях с недвижимостью и машиностроении показатель миграции кредитов в NPL ниже – соответственно 33,6% и 28,9%, так как проблема их “плохих” кредитов сформировалась еще до начала войны.
“Масштабные обстрелы энергетической инфраструктуры подвергают заемщиков значительным потерям. Помимо сокращения производства они приводят к углублению существующих логистических проблем. В результате перебоев в работе и роста себестоимости производства ухудшится платежеспособность предприятий большинства отраслей. Наиболее заметным этот эффект будет для энергоемких секторов добывающей, химической и металлургической промышленности, которые могут временно приостановить производство. Из-за нарушения производственных циклов, начиная с изготовления или выращивания до хранения готовой продукции, могут нести убытки отрасли пищевой промышленности”, – указывает НБУ.
По его расчетам, больше всего доля расходов на электроэнергию в расходах на производство в добывающей отрасли – от 20% до 40%, в среднем больше 10% она также в металлургии и химической промышленности, около 5% или чуть выше в машиностроении, на транспорте, почте и складском хозяйстве.
В добывающей промышленности доля NPL сейчас, по оценкам Нацбанка, 32,8%, показатель миграции – 21,3%.
В целом средний показатель NPL наибольших корпоративных заемщиков – 27,1% (с учетом кредитов, связанных с экс-владельцами ПриватБанка – 40,5%), а уровень миграции кредитов в NPL за последний год – 14,7%.
Лучше всего по доле NPL дела обстоят у госпредприятий – 6,6%, гостиниц – 10,3%, сельском хозяйстве – 12,8%, производстве стройматериалов – 13,4% и оптовой торговле – 19,6%, тогда как во всех остальных не перечисленных отраслях этот показатель от 20% до 30%.
По миграции кредитов в NPL за последний год наилучшие показатели у розничной торговли – 2,8%, госпредприятий – 3%, химической промышленности – 6,2%, торговле авто – 7,1% и гостиниц – 9,7%.
Виробник обладнання для металургії АТ “ДГМ Груп” (Дніпро) виплатить акціонерам дивіденди за 2021 рік у розмірі 100 тис. грн на акцію (номіналом 95,01 тис. грн), спрямувавши на ці цілі 10 млн грн з отриманого чистого прибутку.
Згідно з повідомленням підприємства на його сайті, таке рішення ухвалили загальні збори акціонерів компанії 26 грудня. Дивіденди виплачуватимуть із 19 січня до 26 червня 2023 року.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2018 року, 56% акцій АТ “ДГМ Груп” належить Світлані Алимовій, 44% – Василю Полішкевичу. Директор підприємства Геннадій Алимов акціями не володіє.
На сайті компанії та в системі розкриття НКЦПФР відсутня інформація про розмір отриманого 2021 року чистого прибутку.
Роком раніше, згідно з порядком денним зборів акціонерів за підсумками 2020 року, чистий прибуток становив 32,12 млн грн, водночас на дивіденди також було заплановано спрямувати 10 млн грн, ще 9,5 млн грн – на нарощування статутного капіталу завдяки збільшенню номіналу акції з 10 грн до 95,01 тис. грн, 13,6 млн грн – планувалося залишити нерозподіленими.
Основна спеціалізація ДГМ Груп – проектування і виготовлення обладнання для металургійної промисловості (доменне, феросплавне, агломераційне обладнання, гідроприводи).
Серед зарубіжних замовників – індійські ТАТА Steel і TATA Metaliks, Essar Steel, комбінати “АрселорМіттал” в Україні та Мексиці, Metso:Outotec (Фінляндія), Rockwool (Данія), Молдавський метзавод, ТНК “Казхром” (Казахстан), а також компанії в Туреччині, Норвегії, Німеччині, США, Кіпрі.
Зокрема, за інформацією на сайті компанії, днями вона завершила гарячі випробування комплексу обладнання для феросплавної печі індійської Sarda Metals and Alloys. Проєкт було розпочато в травні 2021 року – для обслуговування нової печі виготовлено два комплекси стаціонарних машин розкриття та закриття льоток.
Згідно з останньою оприлюдненою звітністю компанії, 2020 року її чистий дохід становив 165,75 млн грн.
Іспанія пережила найспекотніший рік за всю історію метеорологічних спостережень – з 1961 року, повідомляє в середу Associated Press (AP) з посиланням на Національну метеорологічну службу країни.
За попередніми даними метеослужби, фахівці вперше зафіксували середню температуру повітря за рік на позначці вище 15 градусів за Цельсієм.
Також 2022 рік може виявитися одним із найпосушливіших: тільки в 2005 і 2017 роках в Іспанії випало менше опадів.
При цьому чотири найспекотніші роки в Іспанії припали на період після 2015 року.
AP нагадує, що Європа пережила дуже посушливий і спекотний рік, на який припали великі лісові пожежі, що знищували врожай на полях, і обмеження на споживання води.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” з 26 грудня перебуває в новому офісі за адресою: Київ, проспект Науки, 3 (бізнес-центр Sunflower Business Center неподалік від ст. м. “Деміївська”), повідомляється на сайті страховика.
Також зазначається, що компанія піклується про зручність, безпеку та комфортне обслуговування клієнтів. Прийом громадян та оформлення страхових випадків буде проводитися в просторому приміщенні Центру виплат, розташованому на першому поверсі (окремий вхід).
АТ “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року. Є членом ревізійної комісії МТСБУ, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та членом Ради ядерного страхового пулу України. Компанія здійснює 30 видів добровільного та обов’язкового страхування, серед яких страхування майна, автомобілів, відповідальності та особисте страхування.
