Сервіс Опендатабот презентував топ-10 найуспішніших українських компаній, що займаються оптовою торгівлею і найбільше заробили минулого року. Сумарно ці бізнеси у 2022 році заробили 458,95 млрд грн, повідомляє ресурс.
Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків – це бізнеси, що займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, дві компанії продають продукти, дві – тютюн.
“До топ-10 Індексу у сфері оптової торгівлі потрапили компанії “ОККО”, WOG, “Вест Петрол Маркет” (пальне) і “ДТЕК Трейдінг”, що здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також є бізнеси, що продають тютюн (“Тедіс Україна” і “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн”). Тільки дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) і “Кернел Трейд” (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія “Оптима Фарм” і “Метінвест-СМЦ”, – зазначає ресурс.
“Кернел Трейд”, що входить до одного з найбільших агрохолдингів України “Кернел”, другий рік поспіль залишається незмінним лідером оптової торгівлі в країні. У 2022 році його дохід склав 67,92 млрд грн – на 21% менше порівняно з 2021 роком (85,79 млрд грн).
На другій позиції рейтингу – ОККО, чий дохід зріс у 1,6 раза – до 67,29 млрд грн.
Топ-3 замикає тютюнова компанія “Тедіс Україна”, яка збільшила свій дохід на 7% – до 64,95 млрд грн.
Дохід ще однієї компанії, що спеціалізується на оптовій торгівлі тютюном – “Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн” – скоротився на 15%, до 29,08 млрд грн (10-те місце).
Четверте місце в Індексі посів агрохолдинг МХП, чий дохід 2022 року становив 46,73 млрд грн і майже не змінився порівняно з 2021 роком (46 млрд грн).
На п’ятому місці переліку компанія “Оптима Фарм”, яка скоротила свій дохід на 4% – до 44,34 млрд грн.
Найбільший приріст доходу – в 1,8 раза – отримала компанія “ДТЕК Трейдинг”. Її дохід у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18-го місця в рейтингу 2021 року на сьоме в рейтингу-2022.
Водночас “Метінвест-СМЦ” скоротила доходи на 42% – до 29,86 млрд грн, у довоєнному 2021 році вони сягали 51,39 млрд грн.
“Варто зазначити, що топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021 роком. Минулого року з переліку вибули дві компанії, що спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами”, – зазначає ресурс.
Йдеться про “Юнайтед Енерджі”, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. У 2022 році вона отримала дохід у 3,6 раза менший порівняно з 2021 роком – 17,24 млрд грн і втратила 19 пунктів рейтингу.
Із рейтингу також вибув “Хім-Трейд”: зменшивши свій дохід у 1,4 раза – до 26,3 млрд грн, компанія опустилася на 12-ту позицію в рейтингу.
Із 10 найприбутковіших вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном: “Нібулон” 2022 року скоротив дохід у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 15,18 млрд грн, “АДМ-Юкрейн” – у 1,5 раза, до 25,17 млрд грн.
Сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі торік зменшився на 10% порівняно з топ-10 2021 року, резюмували в Опендатабот.
“Індекс Опендатабот” є аналітичним інструментом для оцінювання реального становища українського бізнесу, що базується на даних із державних реєстрів, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Новорічну ялинку в Києві буде встановлено на Софійській площі, як і минулого року, коштом меценатів, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
“Таке рішення ухвалила сьогодні Рада оборони столиці. Місто грошей не витрачатиме. Як і минулого року, ялинку встановлять і прикрасять коштом меценатів. І з дотриманням режиму обмеження використання електроенергії. Відповідальність за встановлення та обслуговування головної новорічної ялинки, все ресурсне та фінансове забезпечення, пов’язане з цим, бере на себе ТОВ “Глобал-Декор”, – написав Кличко в Телеграм у понеділок.
За його словами, масових заходів, ярмарків і розваг на Софійській площі не передбачено. “Якщо райдержадміністрації міста плануватимуть якісь святкові заходи в районах, то виключно з дотриманням правил безпеки в місцях, де є укриття. І теж не коштом бюджету Києва”, – додав міський голова.
За словами Кличка, новорічну ялинку в столиці буде встановлено вже до 6 грудня, а до 10 січня буде демонтовано. Це раніше, ніж торік, “оскільки цього року відзначаємо Різдво за новоюліанським календарем”, пояснив мер.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту продовжують опускатися в понеділок, трейдери чекають зустрічі міністрів держав ОПЕК+, яку було перенесено з 26 листопада на 30 листопада.
Вартість січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становила $79,85 за барель, що на $0,73 (0,91%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ціна цих контрактів знизилася на $0,84 (1%), до $80,58 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $0,73 (0,97%), до $74,81 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів впала на $1,56 (2%), до $75,54 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала менш ніж на 0,1%, WTI – на 0,7%, причому обидва контракти завершили в мінусі п’ятий тиждень поспіль.
Як повідомляли ЗМІ, перенесення зустрічі міністрів ОПЕК+ зумовлене розбіжностями всередині групи, зокрема, бажанням Анголи та Нігерії нарощувати видобуток, тоді як Саудівська Аравія продовжує добровільне обмеження виробництва.
Ці повідомлення послабили побоювання трейдерів, пов’язані з можливістю ще більш істотного скорочення видобутку ОПЕК+, зазначає Market Watch.
“Саудівська Аравія, ймовірно, як і раніше, готова брати на себе левову частку скорочення постачань, необхідного для стабілізації нафтового ринку, – зазначає аналітик із сировинного сектору Commerzbank Барбара Ламбрехт. – Тому здається більш-менш очевидним, що королівство продовжить обмежувати видобуток у першому кварталі, оскільки нещодавнє зниження цін показало, що інакше воно зазнає втрат. Питання в тому, чи зможе ОПЕК+ домовитися про додаткові скорочення”.
Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців з України до 4 березня 2025 року, при цьому дозволи на проживання буде продовжено автоматично, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ Німеччини.
“Посвідки на проживання біженців з України, які втекли від російської агресії та отримали захист у Німеччині, діятимуть до 4 березня 2025 року. Федеральне міністерство внутрішніх справ передбачило це у своїй постанові. Сьогодні Федеральна рада затвердила цю постанову”, – йдеться в прес-релізі на сайті міністерства в п’ятницю.
Як повідомляється, українським біженцям “не потрібно подавати заяву на продовження свого статусу проживання, не потрібно жодних пов’язаних із цим зустрічей з імміграційною владою. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн-членів ЄС наприкінці вересня 2023 року”.
“Усі, хто був змушений тікати від війни, залишаться в безпеці з нами і матимуть доступ до освіти та ринку праці. Ми продовжили термін статусу захисту біженців України. Дозволи на проживання автоматично діють до 4 березня 2025 року, без необхідності біженцям з України знову відвідувати імміграційну службу”, – заявила Федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Вона додала, що влада Німеччини продовжить захищати життя багатьох українців і тісно підтримувати Україну.
За даними німецької сторони, наразі в Німеччині проживає близько 1,1 млн осіб, які в’їхали в країну з 24 лютого 2022 року у зв’язку з російською агресією проти України. З них близько 350 тис. – діти та молодь до 18 років. Близько двох третин дорослих біженців – жінки.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розробить техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проєкту “євроколії”, що з’єднає станцію Мостиська на кордоні з Польщею та Скнилів (селище в передмісті Львова), повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в п’ятницю.
Відповідний меморандум підписали віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, посол США Бріджит Брінк, від УЗ – голова правління Євген Лященко та член правління В’ячеслав Єрьомін.
Зазначається, що подальший розвиток ділянки колії шириною 1435 мм включатиме її сполучення з Ужгородом, Ковелем, Чернівцями, а на більш пізньому етапі – з Києвом і сходом України.
“Шлях використовуватиметься не тільки для вантажних, а й для пасажирських перевезень у напрямку країн ЄС”, – заявив Кубраков.
Він наголосив, що одним із важливих завдань для збільшення експортної спроможності є модернізація та заміна шляхів, у разі необхідності – побудова нових.
“Підписання Меморандуму з USAID матиме відчутний вплив на відновлення української економіки та сприятиме євроінтеграційним процесам загалом”, – сказав віцепрем’єр.
Раніше голова правління УЗ Євген Лященко повідомив агентству “Інтерфакс-Україна”, що проєктування будівництва євроколії від державного кордону з Польщею до Скниліва буде завершено до кінця поточного року. За його словами, реалізація цього проєкту дасть змогу організувати сполучення євроколією зі Львова до Кракова, Праги та Відня.
Як повідомлялося, будівництво євроколії на напрямку Мостиська-Скнилів планували розпочати ще 2020 року. Також уряд 2020 року вніс цей проєкт до списку пріоритетних інвестиційних проєктів до 2023 року.
Залізнична станція “Скнилів” розташована у Львові на відстані 5,5 км від вокзалу станції “Львів”, 3 км від аеропорту “Львів” та 1 км від автостанції.
USAID, Бріджит Брінк, В'ячеслав Єрьомін, Євген Лященко, Мінвідновлення, Олександр Кубраков, УЗ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
