Ukraine open for business

Україна наростила імпорт міді на 90%

Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 89,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,098 млн.

Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 22,8% – до $55,019 млн.

У вересні імпортовано міді на $12,810 млн, експортовано – на $4,822 млн.

Крім того, Україна за дев’ять місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 76,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,632 млн (у вересні – $595 тис.), алюмінію та виробів із нього наростила на 14,8%, до $274,988 млн ($31,004 млн).

Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 63,6% – до $872 тис. ($151 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 26,4%, до $2,052 млн ($419 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 20,4%, до $33,988 млн ($5,213 млн).

Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-вересні поточного року знизився на 5,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $71,630 млн (у вересні – $8,344 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 19,4% – до $11,190 млн ($1,324 млн), нікелю та виробів становив $256 тис. ($55 тис.), тоді як за 9 міс. 2022 року він був $1,079 млн.

Цинку за кордон поставлено за дев’ять місяців на $88 тис. (у вересні поставки не здійснювалися) проти $1,302 млн у січні-вересні-2022. Експорт олова та виробів становив $57 тис. (у вересні $3 тис.) проти $420 тис. за 9 міс-2022.

Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.

Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.

Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.

Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.

Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.

IMPORT, МИД

БЕБ припинило роботу підпільного виробництва алкоголю на Київщині

Детективи викрили осіб, які незаконно виготовляли та продавали алкогольні напої. Накладено арешт на майно вартістю 5,5 млн грн.

Територіально управління БЕБ у м. Києві

Правоохоронці провели низку обшуків у складському та гаражному приміщеннях на території Києва й Київської області. За результатами обшуків вилучено понад 12 тис. літрів рідини з характерним запахом спирту та алкогольних напоїв з етикетками відомих брендів горілки, віскі, текіли та коньяку.

Також вилучено велику кількість пластикової тари, пакувальних коробок, ароматизаторів та спеціальне обладнання: помпи, фільтри для води, станки. Окрім цього, вилучено автомобіль, на якому здійснювалось транспортування товарів, мобільні телефони та документи.

На все майно накладено арешт.

Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України триває. Оперативний супровід здійснюють співробітники ГУ СБУ України у м. Києві та Київській області, за участі ТУ БЕБ у Київській області та ОКПП “Київ”.

Процесуальне керівництво – прокурори Київської міської прокуратури.

АЛКОГОЛЬ, БЕБ, ВИРОБНИЦТВО, Київщина

Україна скоротила валютну виручку від експорту чорних металів на 47,6%

Металургійні підприємства України в січні-вересні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 47,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 79,713 млн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,66% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за дев’ять місяців 2022 року частка становила 11,99%.

У вересні надходження від експорту чорних металів становили $258,675 млн, тоді як у попередньому місяці – $200,016 млн.

При цьому Україна за дев’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 46,7% – до $979,035 млн. У вересні ввезено продукції на $123,751 млн.

Крім того, у січні-вересні Україна знизила експорт металовиробів на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $693,984 млн. У вересні експортовано на $68,742 млн.

Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 29,4% – до $605,218 млн. У вересні в Україну поставлено цієї продукції на $89,645 млн.

Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.

Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.

валютна виручка, чорний метал, ЭКСПОРТ

АМКУ дозволив зниження MasterCard і Visa ставки інтерчейнджу до 0,7%

Антимонопольний комітет України надав на період війни дозвіл компаніям MasterCard Europe S.A. і Visa International Service Association на зменшення розміру внутрішньодержавних міжбанківських комісій (ставки інтерчейнджу), що сплачуються еквайром на користь емітента, в Україні з 0,9% до 0,7%.

“Заплановані зміни в узгоджених діях спрямовані на встановлення ефективного та збалансованого граничного розміру ставок міжбанківських комісій з урахуванням інтересів усіх учасників ринку в умовах воєнного стану”, – прокоментував АМКУ своє рішення від 5 жовтня.

Комітет очікує, що ці зміни дадуть змогу торговельним мережам зберегти чинний рівень цін для споживача, а також сприятимуть розвитку малих і середніх підприємців та загалом економічному розвитку України.

Відомство уточнило, що ставка 0,7% діятиме “не раніше наступного робочого дня після закінчення 14 календарних днів після дати отримання дозволу Комітету до наступного робочого дня після закінчення 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану”.

Зазначається, що після цього терміну MasterCard і Visa повернуться до узгодженої з АМКУ ще до війни ставки 0,9%.

“Впровадження подальшого зниження рівня міжбанківської комісії – це спроба державних органів та інших представників галузі відповісти на запит щодо допомоги торговельних мереж, які зазнали суттєвих економічних втрат, спричинених війною”, – зазначив АМКУ.

Як повідомлялося, підписаний у травні 2021 року меморандум між MasterCard, Visa та НБУ передбачав установлення ставки інтерчейндж 1,2% з 1 липня 2021 року та поступове її зниження, зокрема з 1 липня 2023 року з 1% до 0,9%.

Однак на час війни ставку було спочатку обнулено, а потім поступово підвищено до 0,7%. Рішення Visa і MasterCard повернути її на рівень 0,9% з 1 липня цього року піддали різкій критиці торговельні мережі. Найбільші на ринку банки – ПриватБанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк – зі свого боку, зберегли тарифи на еквайринг для своїх клієнтів незмінними (приблизно 1,3-1,5%), проте закликали MasterCard і Visa підтримати цю ініціативу та скасувати підвищення ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року до 0,9%.

Однак Ощадбанк зазначив, що “в разі незниження платіжними системами рівня інтерчейнджу протягом одного-двох місяців банк перегляне своє рішення”.

Згідно з даними НБУ, частка платіжних терміналів ПриватБанку, Ощадбанку та Райффайзен Банку на початок року становила відповідно 60,4%, 19,6% і 7,6%.

MASTERCARD, VISA, АМКУ, ІНТЕРЧЕЙНДЖ

Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Аналітичний центр Experts Club і медгрупа Adonis провели семінар із домедичної допомоги для вчителів

Аналітичний центр Experts Club і медична група Adonis провели семінар із надання домедичної допомоги для вчителів.

Як повідомляється у пресрелізі аналітичного центру та медгрупи Adonis, семінар розроблено з урахуванням поточної ситуації та важливості гарантування безпеки учнів і студентів, він має на меті забезпечити педагогів необхідними навичками для надання першої допомоги в разі поранень і травм.

“Із початком нового навчального року в Україні набули чинності нові правила, що передбачають різні режими навчання залежно від рівня безпеки в різних регіонах. Ці заходи було запроваджено у відповідь на високий рівень небезпеки. Навчання вчителів і викладачів надання першої допомоги дітям при пораненнях і травмах є важливою ініціативою, спрямованою на гарантування безпеки в закладах освіти”, – наголошується у пресрелізі.

Засновник Experts Club Максим Уракін наголосив, що вчителі відіграють ключову роль у житті дітей, і знання навичок надання домедичної допомоги є частиною освіти, яка може врятувати життя.

У свою чергу Тетяна Лаговська, виконавчий директор БФ “Фонд Громади Приірпіння”, який став партнером семінару, зазначила, що “головне в домедичній допомозі – це оперативність дій для стабілізації стану потерпілого”.

Experts Club та Adonis обіцяють продовжувати підтримувати та проводити такі освітні ініціативи.

У тренінгу взяли участь викладачі вишів і вчителі шкіл Києва та Бучанського району Київської області.

EXPERTS CLUB, SEMINAR, URAKIN, АДОНИС, ВЧИТЕЛЬ

Business news from Ukraine