Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

СК “ББС Іншуранс” збільшила збір валових премій на 46,5%, виплати на 55%

СК “ББС Іншуранс” (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) у січні-вересні 2024 року зібрала 400,7 млн грн валових премій, що на 46,5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомило РА “Експерт-Рейтинг” в інформації про підтвердження рейтингу фінстійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою.
За даними рейтингового агентства, частина страхових премій, що належить перестраховикам, за зазначений період знизилася на 19,08%, а їхня частка в структурі валових премій компанії зменшилася на 1,51 в.п. – до 1,86%.
За перші три квартали 2024 року СК “ББС Іншуранс” було здійснено на 54,74% більше страхових виплат і відшкодувань, ніж за аналогічний період 2023 року, а рівень виплат зріс на 1,76 в.п. до 33,05%.
Власний капітал компанії на 1 жовтня 2024 року зріс на 28,47%, до 162,39 млн грн, валові зобов’язання – на 2,98%, до 241,09 млн грн. Покриття власним капіталом зобов’язань страховика в аналізованому періоді зросло на 13,36 в.п. до 67,36%.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів в аналізованому періоді зріс на 39,12%, до 241,01 млн грн, а співвідношення між грошовими коштами та зобов’язаннями страховика збільшилось на 25,96 в.п., до 99,96%.
В аналізованому періоді фінансові результати СК “ББС Іншуранс” суттєво покращилися. Так, за підсумками дев’яти місяців 2024 року, операційний прибуток склав 35,41 млн грн, а чистий прибуток – 37,47 млн грн.
Компанія працює на українському ринку страхування понад 25 років і представлена в усіх регіонах країни. Має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.

, ,

Визначився топ-5 лідерів страхового ринку України

Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-вересні 2024 року стали страхові компанії «СГ “ТАС” – 3,474 млрд грн, “АРКС” – 3,150 млрд грн, “Уніка” – 2,564 млрд грн, СК “ВУСО” – 2,860 млрд грн, “ІНГО” – 2,462 млрд грн, свідчать дані проєкту обміну інформацією “ПРІМА” Національної асоціації страховиків України (НАСУ).
Як повідомляється на сайті об’єднання, зміни в топ-5 за вказаний період порівняно з 8 міс. -2024 торкнулися СК «ВУСО», що піднялася з п’ятої позиції на сходинку вище, і СК «ІНГО», що зайняла її місце.
На ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності п’ятірка лідерів за зібраними преміями не змінилася і за підсумками дев’яти місяців лідирують СГ «ТАС» – 1,049 млрд грн, «Оранта» – 1,004 млрд грн, «Княжа ВІГ» – 764,9 млн грн, «ПЗУ» – 462,2 млн грн і «ВУСО» – 328,2 млн грн.
Так само в зрізі зіставних періодів не зазнала змін ситуація на ринку «Зеленої карти», де в топ-5, як і раніше, «ТАС» – 1,025 млрд грн, «УСГ» – 553,7 млн грн, «Княжа ВІГ» – 475,5 млн грн, «ПЗУ» – 411 млн грн і «Оранта» – 328,2 млн грн.
Аналогічно на ринку КАСКО: як і раніше, його очолюють СК «АРКС» – 1,737 млрд грн, «Арсенал Страхування» – 1,416 млрд грн, «Уніка» – 826,7 млн грн, «ВУСО» – 720,4 млн грн і «УСГ» – 647,2 млн грн.
Лідерство з добровільного медичного страхування теж утримує колишня п’ятірка: СК «Уніка» – 1,193 млрд грн, далі йдуть СК «Універсальна» – 615,8 млн грн, СК «ВУСО» – 603,2 млн грн, СК «ІНГО» – 525,4 млн грн, СГ «ТАС» – 405,7 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 листопада 2024 року на страховому ринку України працювало 58 ризикових страховиків, 11 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).

Державна «Укрнафта» купить 51% мережі АЗС Shell в Україні

ПАТ «Укрнафта» уклала угоду з Shell про купівлю 51% ТОВ «Альянс Холдинг» – оператора мережі АЗС Shell в Україні, повідомляється на сайті компанії у вівторок.

«Найближчими днями «Укрнафта», яку визначено переможцем конкурентного процесу, разом із Shell звернеться до Антимонопольного комітету по дозвіл на концентрацію, що є обов’язковою умовою завершення угоди», – наголошується в прес-релізі.

Після його отримання «Укрнафта» зможе повністю закрити угоду і набути всіх прав та обов’язків акціонера.

Оцінку угоди та активів проводив інвестиційно-банківський радник Rothschild&Co, за правовий бік питання відповідає юридична фірма Sayenko Kharenko, аудитор – KPMG.

Вартість угоди в прес-релізі не розголошується.

«Група «Нафтогаз» не тільки адаптувалася до умов війни, а й стає сильнішою. Ми зберігаємо гнучкість і не боїмося ухвалювати рішення, що дають змогу державі заробляти. Прибуток, який отримує «Альянс Холдинг», надходитиме до державного бюджету у вигляді дивідендів», – зазначив глава НАК Олексій Чернишов.

За даними «Укрнафти», ребрендинг усіх АЗК Shell буде проведено протягом року. Умови наявних договорів В2В будуть виконуватися в повному обсязі. Також буде збережено персонал компанії – 1550 працівників, які працюють на АЗК і головному офісі.

«Наглядова рада «Укрнафти» погодила рішення, оскільки придбання бізнесу, який протягом 15 років очолювала авторитетна міжнародна група, забезпечить компанії розширення мережі автозаправних станцій і частки ринку, що відповідає стратегії розвитку компанії», – наголосив СЕО “Укрнафти” Сергій Корецький.

Згідно з прес-релізом, Shell входить до топ-10 мереж за обсягами продажів в Україні, маючи в своєму розпорядженні 118 працюючих автозаправних комплексів. Мережа є №9 за реалізацією пального за результатами дев’яти місяців 2024 року та №7 за кількістю АЗК, розташованих переважно в сприятливих зонах з інтенсивним трафіком.

Як повідомлялося, спільне підприємство Shell і російської групи «Альянс» Мусси Бажаєва з управління мережею АЗС на території України розпочало роботу в серпні 2007 року. Shell у СП належала частка в 51%, «Альянсу» – 49%. Альянс передав у СП близько 150 АЗС, а Shell внесла грошові кошти, ліцензії та бренд.

У 2014 році стало відомо, що підсанкційний російський бізнесмен Едуард Худайнатов викупив у Бажаєва його нафтові активи. У червні 2022 року він потрапив під санкції Європейського Союзу, а в жовтні 2022 року – під санкції України.

Мін’юст України в жовтні 2023 року подав до Вищого антикорупційного суду України позов про стягнення в дохід держави активів Худайнатова.

У результаті судових розглядів 49% «Альянс Холдинг» було стягнуто в дохід держави. У квітні 2024 року ця частка відійшла Фонду Держмайна (ФДМ) України.

У листопаді 2024 року Overseas Investments, що входить до групи енергетичних і нафтохімічних компаній Shell, на виконання рішення Апеляційної палати ВАКС зареєструвала за собою 51% у статутному капіталі «Альянс Холдинг».

«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».

Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 р. ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, ,

Український бізнес під час війни виконує більше функцій, ніж зазвичай – пресконференція

15 листопада 2024 року у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася пресконференція «Практики соціальної відповідальності під час війни», присвячена особливостям діяльності українського бізнесу у воєнний період. Захід об’єднав представників провідних компаній та експертів, які поділилися власними кейсами, інноваційними практиками та баченням майбутнього.

Олена Плахова, директорка з управління репутацією та маркетингом компанії «Нова пошта», наголосила, що бізнес в Україні зараз виконує набагато більше, ніж традиційні функції, і часто бере на себе частину обов’язків держави.

«Це відбувається не через примус, а через усвідомлення бізнесом своєї відповідальності перед суспільством. Важливим є переосмислення соціального договору – ми не лише очікуємо допомоги від держави, а й самі активно долучаємося до розв’язання нагальних проблем. Наприклад, програма «Гуманітарна пошта України», яка почалася ще у 2014 році, зараз підтримує понад 2000 фондів-отримувачів, забезпечуючи безкоштовну доставку гуманітарної допомоги», – зазначила вона.

«Ми не лише швидко організували роботу, але й підтримували місцеві громади та забезпечували військові блокпости. Наш склад у Макарові був знищений, але ми знайшли ресурси для відновлення постачання ліків. Це був унікальний досвід, коли доводилося домовлятися про логістичні коридори та оперативно ухвалювати рішення. У перспективі для нас важливо допомагати постраждалим та брати участь у відбудові медичної інфраструктури, адже це ключова частина нашої місії», – розповіла Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак».

В свою чергу Олександр Сосіс, бенефіціар банку «Альянс», зазначив, що війна змінила акценти в соціальній відповідальності компанії.

«Раніше наші програми переважно стосувалися підтримки співробітників, але тепер фокус змістився на зовнішні ініціативи. Один із прикладів – наш Форум Добрих Справ, який став платформою для підтримки волонтерів. Багато з них перетворилися на лідерів громадських ініціатив, які зараз працюють навіть ефективніше за деякі державні органи», – підкреслив він.

Представник пресслужби KSG Agro, Сергій Шевченко, розповів про діяльність агрохолдингу в прифронтовому регіоні.

«Ми адаптували роботу нашого підприємства до умов війни, підвищили заробітні плати співробітникам та зміцнили охорону об’єктів. Одним із ключових напрямків стало забезпечення продуктової безпеки: ми збільшили кількість свиней на нашому комплексі в Херсонській області з 500 до 20 тисяч. Це важливий внесок у стабільність регіону та підтримку місцевих громад», – зазначив аграрій.

Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна» та засновник аналітичного центру Experts Club, підкреслив важливість допомоги цивільним громадянам та створенню комунікаційних проектів в умовах війни.

«Наш проект «Знайди близьких» став рятівним для багатьох цивільних людей, які через війну втратили зв’язок із рідними. Ми об’єднали зусилля медіа та волонтерів для пошуку зниклих громадян і досягли значних результатів. Окрім цього, ми допомагаємо волонтерським ініціативам через організацію пресконференцій, інформаційну підтримку та постачання мобільних шпиталів для цивільних, – зауважив він.

За словами експерта, українська економіка демонструє помітне зростання, незважаючи на виклики.

«За перші дев’ять місяців 2024 року ВВП України зріс на 4,5% порівняно з минулим роком. Особливо вражають результати металургійного сектору, який за цей період збільшив виробництво сталі та прокату на 22-28%. Агросектор також продемонстрував значний приріст завдяки ранньому збору пізніх культур», – зазначив Максим Уракін.

За його словами, український бізнес продовжує адаптуватися до умов війни, переносячи виробництва в безпечніші регіони чи навіть за кордон.

«Середній бізнес вимушений активно мігрувати Україною та інтегруватися у європейську економіку – понад 200 компаній відкрили виробничі потужності у країнах ЄС», – додав Уракін.

Але є і негативні тенденції. Експерт наголосив на необхідності покращення довіри до державних інституцій, адже за даними квітневого дослідження від Active Group та Experts Club, 57% громадян не довіряють державним органам, а 62% – правоохоронним структурам.

Під час заходу також було презентовано книгу «Незламний бізнес» Олександра Голіздри та Сергія Шевченка, в якій представлено унікальні історії про стійкість українських компаній у воєнний період. Видання стало символом підприємницького духу, який надихає рухатися до перемоги.

, , , , , , , , , , ,

Київ запустив міський акселератор

20 листопада пройде перший Демо День акселераційної програми Сіті Акселератор для міста Києва від ISE Gro

20 листопада 2024 в КМДА пройде смарт-сіті конференція та випускний день акселераційної програми Сity Accelerator, яку впроваджує ISE Corporate Accelerator на замовлення департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА за підтримки Київського Академічного Університету (КАУ) та проект Академ.Сіті.

Міський акселератор (Сity Accelerator) – це програма взаємодії стартапів та комунальних підприємств столиці для знаходження сучасних технологічних рішень щодо вирішення актуальних завдань комунальних установ міста Києва.

Міський акселератор є одним з заходів Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024-2025 роки. У цьому році це пілотний проєкт, основним завданням якого є розробка архітектури міського корпоративного акселератора інноваційної діяльності з набором послуг та видів діяльності, орієнтованого на вирішення інноваційних завдань розвитку підприємств, часткою в яких володіє територіальна громада м. Києва. Демо день пройде за участю мера міста Києва Віталія Кличка та заступники мера Валентина Мондріївського.

За словами Олени Малицької, директорки ISE Group та керівниці програми “Міський Акселератор” : «Практика створення міських акселераторів є надзвичайно успішною в США, Ізраїлі та Європі. Ми створили програму де стартапи зможуть налагодити партнерства з комунальними підприємствами, що буде взаємовигідним для обох сторін. Для стартапів це шанс знайти перших клієнтів та зробити великий пілот з містом.»

Цільова аудиторія проєкту:

  1. Комунальні підприємства м. Києва, в першу чергу підприємства критичної інфраструктури.
  2. Провайдери технологічних рішень – компанії, які пропонують продукти, послуги або експертизу, пов’язані з розробкою програмного забезпечення, виробництвом обладнання, кібербезпекою, штучним інтелектом тощо (від невеликих до наукоємних стартапів).
  3. Партнери проєкту – учасники інноваційної екосистеми м. Києва (цифрові інноваційні хаби, кластери, бізнес- асоціації, інкубатори тощо).

У рамках проєкту заплановано проведення Демо-дня.

Демо-день – це одноденний захід, де буде презентовано концепцію міського корпоративного акселератора, висвітлено міжнародний досвід організації створення та діяльності аналогічних акселераторів, а також відбудеться конкурс стартапів.

Учасники Демо-дня: керівництво КМДА, стартапи, комунальні підприємства, донори, інвестори, медіа.

Теми Демо-дня: енергоефективність, енергозбереження, житлово-комунальні питання міста та послуги, екологічні ініціативи, транспорт та мобільність, цифрові послуги, оптимізація управління та фінансів, цифрова трансформація, розумне управління інфраструктурою міста.

,

Лідери Узбекистану, Азербайджану та Казахстану дали старт проєкту розвитку та передачі «зеленої» енергії

13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.

Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.

Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.

Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.

Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.

Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.

Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.

До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.

Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.

Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.

На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.

 

, , ,