Частка імпортних будівельних матеріалів на українському ринку зросла з 14% 2021 року до 23% 2023 року, вітчизняний ринок виробництва будматеріалів потребує системної підтримки з боку держави.
Таку думку висловив CEO ДП “Укрпромзовнішекспертиза”, голова комітету ТППУ з питань промислової модернізації Володимир Власюк під час “круглого столу” “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення”, що відбувся в інформагентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Частка імпорту в покритті внутрішнього споживання в нас зросла з 14% у 202-му до 23% у 2023-му. Таким чином, навіть кошти, які йдуть через процедуру публічних закупівель, можуть значною мірою йти на імпорт. У розрізі окремих матеріалів необхідне додаткове дослідження, але тенденція до зростання використання імпортних матеріалів за розвиненої галузі загалом є негативною для економіки”, – зазначив Власюк.
Він повідомив, що наразі проводиться друге від початку війни дослідження ринку будматеріалів і здатності його забезпечити потреби країни.
“Ситуація динамічно змінюється. Але поки що немає заводів із виробництва скла, як і раніше. Є кілька (інвестиційних) проектів, але вони ще не працюють. Що стосується таких товарних позицій, як ПВХ, то виробництво відновилося, потужностей стало більше. З’являються нові потужності в цементній галузі. А ось електрообладнання – як не було до війни, так і немає. Це поки що поле для інвестиційних проєктів, які має стимулювати держава”, – вважає Власюк.
Експерт виділив ключові питання, які бізнес не зможе вирішити без участі держави.
“Що стосується стимулювання попиту, величезна роль держави, тому що вона збільшує закупівлі (на проєкти оборони та відновлення). Вкрай важливо, щоб ці кошти не йшли на імпортні матеріали. Ми розуміємо, в яких екстраординарних умовах існує Україна, у нас іде війна. Тому ми можемо, згідно з міжнародним законодавством, застосувати, наприклад, 21-шу статтю СОТ, яка дає змогу країні тимчасово припиняти свої зобов’язання, взяті під час вступу до СОТ”, – зазначив Власюк.
Він наголосив на обов’язковості фокусу на локалізації, купівлі (за бюджетні або донорські кошти) матеріалів лише за умови, що хоча б частина з них вироблена в Україні.
Важливим є питання бронювання фахівців. “Необхідно знайти баланс між потребами економіки та фронту. Для стійкості країни необхідні обидва напрямки”, – сказав він.
Ще одне ключове завдання – автономне забезпечення енергією. “Очевидно, необхідно переходити до моделі автономного забезпечення енергією, наприклад, з альтернативних джерел, насамперед СЕС. Держава має запропонувати, спільно з партнерами, оскільки коштів на це необхідний значний обсяг, хороші, економічно ефективні інструменти”, – сказав Власюк.
Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” 16 квітня повідомило про визнання СК “Мега-Поліс” переможцем тендеру на страхування відповідальності за об’єктами підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість – 139,515 тис. грн, цінова пропозиція компанії 79,520 тис. грн.
У тендері також брала участь СК “Промислово-страхова компанія” з пропозицією 41,7 тис. грн.
Як повідомлялося, СК “Мега-Поліс” зареєстрована в 2000 році, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Україна створює максимально сприятливий інвестиційний клімат для заохочення потенційних інвесторів, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Сьогодні ми провели зустріч із представниками деяких найбільших американських компаній, які бажають інвестувати в Україну або вже ведуть у нас бізнес-діяльність. Своєю чергою, Україна створює максимально сприятливий інвестиційний клімат, щоб заохотити потенційних інвесторів”, – написав він у телеграм-каналі.
Мельничук зазначив, що залучення американських інвестицій потрібне українській економіці для відновлення і зростання.
За його словами, особлива увага приділяється розвитку співпраці з американськими виробниками зброї та боєприпасів
“Основною передумовою для цього є надання Україні додаткових систем ППО. Це допоможе захистити всю нашу цивільну інфраструктуру від російського тероризму”, – підкреслив представник Кабміну.
Крім того, Україна зацікавлена і в розвитку логістичних маршрутів та енергетичному секторі.
Як повідомлялося раніше, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і спецпредставник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер провели зустріч з американським бізнесом.
“Українське Дунайське пароплавство” (УДП) завершило 2023 рік із рекордним прибутком 719 млн грн, ліквідувавши наявну заборгованість, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Підприємство сплатило до державного бюджету понад 140 млн грн, виконавши зобов’язання перед державою в повному обсязі. Дивіденди склали майже 216 млн грн, що є рекордним показником за всі роки існування Українського Дунайського пароплавства. Водночас підприємство ліквідувало наявні борги”, – зазначено в повідомленні.
Результат став можливий переважно завдяки єдиній логістичній послузі – об’єднанню фрахту з перевалкою в Україні та Констанці. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення зберігається високий попит на річкові перевезення, які відбуваються без посередників за ринковою ціною. Також було структуровано систему закупівель і проведено велику кількість антикорупційних заходів, зазначили в Мінвідновлення.
“Українське Дунайське пароплавство” стабільно демонструє зростання за всіма показниками. Окрім надходжень до бюджету, тут розширюють і власні потужності за рахунок модернізації старого флоту”, – цитується в повідомленні віцепрем’єр із відновлення – голова Мінвідновлення Олександр Кубраков.
Кубраков висловив подяку за роботу всій команді ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство”.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-березні 2024 року збільшила обсяг виробництва на 23% до аналогічного періоду 2023 року – до 343 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Раніше повідомлялося, що в січні-лютому фабрика збільшила цей показник на 12,8% до того ж періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 16,4% – до 12 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 12,5% – до 37,7 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
