Із 15 травня між поїздами Київського метрополітену скоротять інтервали, також на деяких станціях відкриються другі вестибюлі, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“З понеділка на кожній лінії метрополітену будуть зменшені інтервали між поїздами. Час очікування в години пік у будні становитиме 3-4 хвилини, у міжпікові – 6-8 хвилин. Також буде збільшено парність поїздів у вихідні дні, вдень інтервал між поїздами становитиме 6-7 хвилин”, – ідеться в повідомленні КМДА в Телеграм-каналі в п’ятницю.
На дев’яти станціях запрацюють другі виходи. На станції “Оболонь” працюватиме вестибюль №1 (у напрямку ст. “Мінська”). Вестибюль №2 залишається закритим через проведення ремонтних робіт.
Нагадаємо, що на два виходи працюють станції “Академмістечко”, “Дарниця”, “Лісова”, “Мінська”, “Почайна” та “Видубичі”.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба планує тур Латинською Америкою у другій половині року, у межах якого відвідає низку країн регіону.
“Гватемала безпрецедентно відреагувала на повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Ми це помітили, і завжди будемо вдячні. Це те, чому я тут. Але я планую більший латиноамериканський тур у другій половині року. І як частина цього туру – я маю намір відвідати низку країн регіону”, – сказав Кулеба на прес-конференції з главою МЗС Гватемали Маріо Букаро.
Кулеба зазначив, що Україна зараз підтримує постійний діалог із багатьма країнами Латинської Америки на президентському рівні та рівні глави МЗС.
“Наприклад, учора ми приймали в Києві головного радника Спеціальної дорадчої служби Адміністрації президента Бразилії Селсо Аморімо”, – додав міністр.
За словами глави відомства, 2023 рік стане для України “роком відносин із Латинською Америкою”.
“Ви будете багато від нас чути. І звісно, ми будемо раді чути багато від Латинської Америки і приймати у нас гостей із Латинської Америки”, – сказав Кулеба.
Державне авіаційне підприємство (ДАП) “Україна” 12 травня знову оголосило тендер на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації: обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; обов’язкового страхування цивільних повітряних суден; обов’язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,392 млн грн.
Тендерна пропозиція забезпечується електронною банківською гарантією в 233,9 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 20 травня.
Як повідомлялося, аналогічний тендер із таким самим бюджетом було оголошено 28 квітня, після того як оголошений 9 березня тендер із бюджетом 17,1 млн грн не відбувся через відсутність пропозицій.
ДАП “Україна” створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав по країні та за її межами з дотриманням вимог і правил, які передбачені у відповідних нормативних документах.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 40,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 366,6 тис. тонн із 620,1 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 56,4 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-квітень-2022 (зростання у 8 разів). При цьому імпорт брухту склав 0,06 тис. тонн, тоді як у перші чотири місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-квітні-2023 знизилися на 49,8% порівняно із січнем-квітнем-2022 – до 292,8 тис. тонн із 583,5 тис. тонн.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався у 20-25 тис. тонн.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство в I кв. -2023 скоротило заготівлю металобрухту в 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 222,6 тис. тонн, водночас експорт металобрухту становив 40,3 тис. тонн (зростання в 5,7 раза). Таким чином, відставання заготівлі брухту у відносному вираженні скорочується, а вивезення стратегічної для металургів сировини з України зростає.
Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн з 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,1-1,2 млн тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни складуть 950-1000 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 100-120 тис. тонн, імпорт – 1,5-3 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 4,8-5,2 млн тонн.
Обсяг активів державного ПриватБанку (Київ) за підсумками 2022 року становив 549,7 млрд грн, що на 35% більше, ніж на кінець 2021 року (407,3 млрд грн).
Як повідомила заступниця голови правління банку Ганна Самаріна на пресконференції “Беремо і звітуємо: Найбільший банк країни в рік найскладніших викликів” у п’ятницю, таке зростання зумовлене збільшенням ліквідних активів на 110,3 млрд грн, зростанням додаткових інвестицій в ОВДП на 17,3 млрд грн, а також зростанням портфеля кредитів бізнес-клієнтів на 10,1 млрд грн.
Водночас 2022 року портфель кредитів фізосіб скоротився на 900 млн грн.
За словами Самаріної, кошти клієнтів на кінець 2022 року становили 472 млрд грн (в еквіваленті), що в 1,5 раза більше, ніж станом на кінець 2021 року (325,3 млрд грн).
Зростання було зумовлено надходженням 117,6 млрд грн на рахунки клієнта та впливом змін валютного курсу (29,1 млрд грн).
“Ми стримали наші витрати практично на рівні 2021 року. Зростання склало 5%. Ми не скорочували витрати, ми не скорочували персонал. Ми дуже уважно ставилися до тих витрат, які ми несли”, – зазначила заступниця голови правління ПриватБанку.
Вона додала, що в перші місяці війни були великі знижки від багатьох постачальників, що також допомогло банку, однак це не мало істотного впливу на витрати.
Резерви банку під кредитні ризики зросли в 17,1 раза – до 15,4 млрд грн.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
