Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), розпочав виготовлення 200-тонної підйомної машини для гірничо-металургійної групи “Метінвест”, повідомив завод у Facebook.
“Гірники “Метінвесту” вже почали готувати міцний і стійкий фундамент на повітроподавальному стовбурі №3 для встановлення машини”, – наголошується в повідомленні.
Монтаж обладнання заплановано на четвертий квартал 2024 року.
Завод також повідомляє, що в березні в умовах релокації випустив 34 од. обладнання та понад 111 тис. комплектуючих і запчастин, включно з вагонетками, анкерами, протипожежними трубами та рукавами високого тиску. Також відремонтовано 35 секцій механізованих кріплень.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні, входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
“Корум ДрМЗ”, релокований у Дніпро 2022 року, торік отримав майже 500 млн грн чистого прибутку проти збитку 452,8 млн грн роком раніше за умови зростання чистого доходу в 2,7 раза – до 1 млрд 530 млн грн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-березні 2024 року збільшила експортні перевезення в напрямку портів у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 15,347 млн тонн, скоротивши при цьому обсяг перевезень через сухопутні переходи в експортному сполученні на 11,9% – до 8,041 млн тонн, випливає з аналітичної записки компанії за результатами засідання Офісу експортерів.
Загалом “Укрзалізниця” в першому кварталі поточного року перевезла 44,69 млн тонн вантажів, що на 28,7% більше, ніж у першому кварталі 2023 року. При цьому 52,3%, або 23,9 млн тонн припадало на експортні перевезення, що на 50,6% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Обсяг перевезень компанією залізної та марганцевої руди в січні-березні в експортному сполученні збільшився в 2,4 раза, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, до 9,89 млн тонн, зернових вантажів – на 18,4%, до 9,9 млн тонн, чорних металів – на 13%, до 1,19 млн тонн.
Крім того, обсяг перевезення рослинної олії в експортному сполученні в січні-березні зріс на 7,5% – до 424,2 тис. тонн, мінбудматеріалів – у 1,8 раза, до 545 тис. тонн, цементу – на 49,2%, до 277,8 тис. тонн.
Раніше віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) Олександр Кубраков повідомляв, що “Укрзалізниця” в березні 2024 року в усіх напрямках сполучення перевезла 16 млн тонн вантажів, що на третину більше, ніж у березні 2023 року, та на 10% більше за рекордні показники лютого 2024 року, коли обсяг перевезень сягнув 14,5 млн тонн.
З проблемою дефіциту кадрів в Україні бізнес може впоратися через інвестиції в технологічні продукти й автоматизацію процесів, вважає власник мереж Eva і Varus, президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.
“Я не бачу великої проблеми (з дефіцитом кадрів). Так, вона є, на неї закривати очі не можна, але за статистикою Україну покинуло не так вже й багато людей. Весь наш бізнес був неефективний у плані використання людського ресурсу, що робило нас неконкурентними з аналогічним бізнесом у Європі та світі. Але для цього є одне рішення – гроші. У нас немає грошей на реконструкцію виробництв і підприємств. Якщо ж у нас будуть гроші, програмні продукти, нове роботизоване обладнання, то ми зможемо це питання вирішити”, – розповів Шостак на саміті Business Wisdom Summit у Києві в середу.
За словами Шостака, незважаючи на незначний відтік клієнтів, його бізнес демонструє зростання: в онлайні торік зростання становило майже 100%, у ритейлі – 30%. Крім того, ведеться будівництво нових логістичних хабів у Києві, Львові, Дніпрі.
Шостак зазначив, тоді як в Україні розвиток бізнесу гальмується через війну і складну економічну ситуацію, світовий бізнес зазнає змін і використовує нові можливості, зокрема штучний інтелект.
“Зараз ми фокусуємося на геополітиці, але в наступні 20 років ми зіткнемося з глобальними проблемами економіки, зміною спеціальностей, професій. Саме штучний інтелект зараз просуває найпотужніші зміни”, – вважає Шостак.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюють у $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а 2023 року очікували на рівні $1,7 млрд.
У листопаді 2023 року Шостак і СЕО UkraineInvest Сергій Цівкач підписали меморандум про подальший супровід проєкту будівництва логістичних хабів у чотирьох областях України (Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Київській) із загальним обсягом інвестицій понад $500 млн.
БИЗНЕС, дефіцит кадрів, ІНВЕСТИЦІЇ, корпорація TERWIN, ТЕХНОЛОГІЇ, УКРАЇНА
Інвестиційний фонд нерухомості Inzhur має намір співпрацювати з міжнародною компанією Colliers для реновації Житнього ринку в Києві.
“Inzhur готовий перетворити запущений Житній ринок на точку тяжіння світового рівня. Провели успішні переговори з фахівцями міжнародної компанії Colliers. Вони готові створити концепцію реновації Житнього ринку”, – повідомляють у Телеграм-каналі Inzhur.
Згідно з повідомленням, роботу Colliers фінансуватиме фонд. Inzhur розраховує викупити будівлю Житнього ринку і перетворити її на гастрономічний ринок із вуличною кухнею і зоною відпочинку за прикладом TimeOut Market у Лісабоні.
Як повідомлялося, департамент комунальної власності КМДА 18 березня оголосив тендер на оренду Житнього ринку. Аукціон призначено на 25 березня. Стартова ціна – 2,4 млн грн на місяць. Пізніше мер столиці Віталій Кличко повідомив про плани оголосити новий аукціон і продовжити термін для подання заявок.
Зі свого боку інвестфонд Inzhur наполягає на оголошенні приватизаційного аукціону замість орендного для викупу будівлі з комунальної власності.
Перший український сервіс для спільного придбання нерухомості Inzhur REIT (Real Estate Investment Trust) було запущено на початку 2022 року. Для інвестицій пропонується низка об’єктів нерухомості, зданих в оренду на 10-25 років мережі українських супермаркетів “Сільпо” та міжнародній мережі фастфуд-ресторанів McDonald’s.
Засновником та інвестором Inzhur є голова наглядової ради інвестфонду Zhurzhii Ventures Андрій Журжій. Фонд володіє девелоперською компанією Smile Development (яка побудувала і продала інвесторам понад 35 супермаркетів “Сільпо” і “Фора”, а також розвиває житловий комплекс “Оптимісто” в с. Гатне під Києвом) і компанією з управління активами “Інвестиційні партнери”, яка управляє активами в 45 млрд грн в Україні та країнах Євросоюзу.
Реклама
Beyond the bank сервіси, такі як Ponova by OTP Bank, є відповіддю на потребу клієнтів отримувати максимальну кількість пов’язаних послуг на одному майданчику. Про це розповів під час конференції Digital Lending 2024 Олег Клименко, член правління АТ «ОТП БАНК», відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу.
«Ми пропонуємо клієнтам Ponova by OTP Bank, маркетплейс, на якому можна придбати авто з пробігом. Було об’єднано величезну кількість партнерів – біля 60% пропозицій усіх продавців авто з пробігом, а це 20 тис. автівок, готових до купівлі. Усі авто можна придбати в кредит, і для кожного клієнта є персональний менеджер, а супровід угоди здійснюється Банком. Таким чином ми «закрили болі» клієнта, який хоче купити авто з пробігом», – наголосив банкір.
Як відзначив О.Клименко, іншою тенденцією у напрямі роздрібного обслуговування є те, що банки масово розвивають строкові кредити. «Суть і форма кредитів, за якими звертаються клієнти-фізособи до банків, змінилася. Сьогодні розстрочки та cash кредити становлять 60-70% усіх запитів. До 2022 року ситуація була зовсім інша, розстрочки і cash кредити складали 30-40%. Тобто зараз клієнти оформлюють переважно строкові кредити, і банки цей напрям масово розвивають», – підкреслив він.
За його словами, розстрочки майже на 90% пов’язані з диджитал-напрямом. «Цей клієнтський досвід розвивається тоді, коли клієнт знає, що може ним скористатися завжди, коли виникне потреба. Основна магія пов’язана з тим, які цифрові продукти та сервіси банків допомагають отримати цей досвід», – відзначив банкір.
О.Клименко розповів, що ОТП БАНК пропонує кілька видів розстрочок, які доступні у застосунку OTP Bank UA. «У клієнта є вибір. Наприклад, можна обрати товар в магазині чи на сайті партнерської мережі, а потім придбати його в розстрочку – це «Скибочка у партнерів». А можна навпаки – спершу придбати щось, а потім отримати гроші назад на свою картку за рахунок кредитного ліміту. Це підкріплення в розстрочку, яке ми активно розвиваємо», – сказав він.
