Україна і Нігерія домовилися докладніше опрацювати інформацію, яка дасть змогу забезпечити ефективну реалізацію Grain from Ukraine, програму постачання українського продовольства до країн Африки та Азії, які страждають від голоду.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, шляхи практичної реалізації гуманітарної ініціативи обговорили на зустрічі міністр агрополітики України Микола Сольський і федеральний міністр сільського господарства і сільського розвитку Федеративної Республіки Нігерія Мохаммад Махмуд Абубакар.
Сторони озвучили своє бачення взаємодії на всіх етапах впровадження гуманітарної місії. Обговорили, зокрема, можливості транспортування продукції та доступні види сільгоспкультур для постачання.
Як повідомлялося, гуманітарна програма Grain from Ukraine, про яку заявив президент України Володимир Зеленський на виступі перед G-20 і яку буде реалізовано в партнерстві з ВПП ООН, передбачає забезпечення зерном щонайменше 5 млн осіб до кінця весни 2023 року.
У межах програми Україна вирішила спрямувати частину своїх зернових запасів для тих африканських країн, де вже зараз існує проблема голоду. Частину готового до експорту зерна можуть викупити держави-учасниці проєкту, тим самим міжнародні партнери зможуть одночасно підтримати українську економіку в складній ситуації і допомогти бідним країнам Африки.
Станом на кінець листопада 2002 року до Grain from Ukraine долучилося понад 30 країн і міжнародних організацій, які сумарно зібрали понад $180 млн.
Про надання фіндопомоги повідомили Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Естонія, ЄС, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція і Японія, а також НАТО та ООН.
Група компаній “Інвестохіллс” переводить свій бізнес на новий стратегічний рівень, зосереджуючись на залученні інвестицій в економіку України та водночас завершуючи діяльність на ринку проблемних боргів (NPL), повідомляють у прес-релізі групи.
Як зазначається, головною причиною такого рішення стало досягнення бізнес-цілей “Інвестохіллс” у роботі з NPL та виклики, що стоять перед економікою країни через війну з росією.
Ще одним потужним напрямком стане юридична практика зі стягнення збитків, завданих українському бізнесу російськими окупантами.
“Головним напрямком діяльності групи компаній на найближчі роки стане залучення інвестицій в Україну, в тому числі іноземних. На мій погляд, саме те, що сьогодні потрібно нашій країні, щоб уберегти економіку і відновити її швидкими темпами після війни. Крім того, наші юристи готуються надавати послуги іншим компаніям зі стягнення збитків, завданих їхньому бізнесу російськими загарбниками”, – зазначає засновник і керуючий партнер ГК “Інвестохіллс Веста” Андрій Волков, слова якого наведені в прес-релізі.
Він також повідомив, що в рамках стратегічної реорганізації діяльності ухвалено рішення про завершення професійної діяльності на ринку NPL фінансової компанії “Інвестохіллс Веста”, яка з 2018 року була найбільшим покупцем проблемних кредитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). “Інвестохіллс Веста” подала до Національного банку України заяву з проханням анулювати її ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг. На початку грудня центробанк ухвалив відповідне рішення.
Основна частина портфеля NPL, придбаного компанією у ФГВФО, успішно відпрацьована. За допомогою юридичних інструментів ФК “Інвестохілс Веста” досягла великої частки погашень старих боргів за корпоративними кредитами. Серед найвідоміших кейсів її успішного collection – ТОВ “Яблуневий Дар”, ПрАТ “Росава” тощо.
Крім того, більшу частину портфеля NPL, що перебуває в управлінні “Інвестохілс Веста”, продано іншим учасникам ринку. Зокрема, наприкінці 2021 року ФК уклала угоду з Міжнародним фондом “Інвестохілс Хеліантус” про продаж йому активів українських інвесторів компанії, придбаних у ФГВФО у 2018-2020 рр.
Як зазначається, це стало першою значною угодою в Україні щодо портфельної купівлі корпоративних NPL іноземними інвесторами.
“План компанії по роботі з портфельними кредитами Фонду гарантування передбачав активну діяльність (придбання активів та collection) протягом двох-трьох років. Ми успішно виконали поставлені цілі та вийшли в прибуток. Наразі не бачимо подальших перспектив розвитку бізнес-напряму по роботі з NPL. Під час воєнного стану ФГВФО продає лише незначні залишки активів ліквідованих банків, нові активи на торги не виставляються. Крім того, тоді як у країні йде війна, займатися стягненням кредитних боргів дуже складно і не завжди виправдано… Тому “Інвестохілс Веста” вирішила добровільно відмовитися від ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг і розпочати процедуру самоліквідації. Це стандартна процедура, до якої вдаються багато учасників фінансового ринку”, – пояснив директор “Інвестохілс Веста” Євген Дяченко.
Щодо залишків портфеля кредитів компанії зазначається, що його планується розподілити між інвесторами, які виявили бажання самостійно їх відпрацьовувати.
На будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти у 2023 році за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2021-2023 рр. передбачено виділення 7,6 млрд грн, що вдвічі менше, ніж у 2022 році.
Як повідомили у пресслужбі департаменту економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА), відповідне рішення про внесення змін до програми ухвалили депутати Київради в четвер.
За галузевим розподілом найбільший обсяг бюджетних коштів буде спрямовано на реалізацію проєктів у галузі транспорту, транспортної інфраструктури та дорожнього господарства – 3,6 млрд грн, з яких близько 1 млрд грн – це кошти дорожнього фонду. На житлово-комунальне господарство згідно з програмою спрямують 2,7 млрд грн, на охорону здоров’я – 792,2 млн грн і на освіту – 394,7 млн грн.
Зазначається, що 2023 року в столиці продовжиться реконструкція та будівництво на ділянках Київської окружної дороги, реконструкція Шулявського шляхопроводу та розвиток столичного метрополітену.
Значна частина коштів у сфері житлово-комунального господарства передбачена на великі інфраструктурні проєкти, реалізація яких важлива не тільки для Києва, а й усього Київського регіону. Зокрема, йдеться про реконструкцію Бортницької станції аерації та укріплення дамб мулових полів біля неї, технічне переоснащення ділянок полігону побутових відходів у с. Підгірці, реконструкцію та технічне переозброєння заводу “Енергія”.
Понад 101 млн грн буде спрямовано на реконструкцію каналізаційних колекторів та об’єктів водопостачання.
Кошти також будуть спрямовані на відновлення об’єктів після ворожих ракетних обстрілів. Зокрема, на ремонт ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також на завершення розпочатих поточного року відновлювальних робіт на житлових будинках на вул. Глибочицькій та вул. Остапа Вишні.
Google надасть грант у $2 млн і своїх фахівців із Google.org Fellowship на розвиток цифрової освіти в Україні, повідомляють у Телеграм-каналі Міністерства цифрової трансформації України в п’ятницю.
Як підкреслили в Мінцифри, це допоможе українцям здобути нову професію, навчитися цифрової грамотності та знайти роботу.
Крім того, у межах спільного проєкту з Google.org Мінцифри планує оновити платформу національного проєкту “Дія. Цифрова освіта”.
Планується, зокрема, впровадити елементи штучного інтелекту для створення індивідуального плану навчання, інтерактивні симулятори, що наблизять користувача до реальних ситуацій у професії; а також рекомендації щодо перекваліфікації та підвищення кваліфікації.
Крім того, на платформі хочуть реалізувати пошук вакансій відповідно до напряму та успіхів у навчанні.
“Також грант від Google.org передбачає створення спеціального освітнього застосунку та розробку нових освітніх серіалів і проєктів”, – зазначається в повідомленні Мінцифри.
Крім цього, функціонал платформи та освітні продукти буде перекладено англійською мовою.
Команда проєкту “Дія. Цифрова освіта” працюватиме разом із фахівцями команди Google.org Fellowship.
Менеджери з продуктів, інженери програмного забезпечення, менеджери з маркетингу з Google на безоплатній основі допомагатимуть масштабувати проєкт “Дія. Цифрова освіта” протягом шести місяців.
Мета проєкту – допомогти Україні вирішити питання безробіття серед ВПО і зробити внесок в економічне відродження країни. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа.
Американські вчені з’ясували, що вживання достатньої кількості продуктів, що містять флавоноли, може запобігти або уповільнити зниження рівня когнітивних здібностей.
Флавоноли являють собою підклас флавоноїдів, антиоксидантні властивості та високу біологічну активність яких уже підтверджено вченими по всьому світу. Подібні сполуки містяться в багатьох овочах, фруктах, чаї та вині.
Когнітивні здібності учасників експерименту, які вживали їжу, багату на флавоноли протягом 10 років, знижувалися на 0,4 пункта повільніше, ніж у тих, хто вживав мінімальну кількість цієї біологічно активної добавки.
“Дивно, як вибір певної дієти може призвести до сповільнення старіння когнітивних функцій”, – заявив доктор медичного центру університету Раш у Чикаго та автор дослідження Томас Голланд.
“Простий спосіб підтримати здоров’я мозку – це їсти якомога більше овочів і фруктів, а також пити більше чаю”, – додав учений.
Флавоноли мають потужні антиоксидантні та цитопротективні властивості. Вони захищають нейрони від пошкодження, покращуючи їхню взаємодію з молекулярною структурою, що відповідає за нашу пам’ять. Ці сполуки відомі своїм позитивним впливом на серцево-судинну систему організму, а також можуть поліпшити кровообіг і ангіогенез (утворення нових кровоносних судин) у головному мозку.
Один із найпоширеніших флавонолів є кверцетин. Його антиоксидантна властивість забезпечує захист мозку, серця та інших тканин від ушкоджень, спричинених ішемією та токсинами. Найбільше цієї сполуки міститься в ріпчастій цибулі, найменше – в броколі, лохині, шпинаті та полуниці.
Інший відомий флавонол, кемпферол, у великій кількості міститься в листових овочах, травах і зелені. Велика кількість клінічних випробувань продемонструвала позитивну роль цієї сполуки в боротьбі з раком молочної залози.
Третім важливим флавоїдом рослинного походження є мірицетин. Він міститься у волоських горіхах, цибулі, шовковиці, ожині та інших натуральних продуктах. За словами вчених, крім функції поповнення заліза в організмі, мірицетин має протизапальні та цукрознижувальні властивості, що здатне запобігти розвитку хвороби Альцгеймера.
Останній підклас флавоноїдів – ізорамнет. Він захищає від захворювань серцево-судинної системи та когнітивних розладів, на додаток до протипухлинних і протизапальних властивостей. Серед джерел, багатих на ізорамнетин – груші, оливкова олія, вино і томатний соус.
У новому дослідженні взяла участь 961 людина віком 81 рік і старше без ознак деменції. Протягом семи років вони заповнювали спеціальну анкету про харчові вподобання, наявність фізичної та розумової активності. Крім того, випробовувані проходили різні тести на когнітивні здібності.
Традиційний французький хлібний батон – багет – на засіданні 17-го міжурядового комітету ЮНЕСКО зареєстрували в репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Комітет проголосував одноголосно за рішення визнати такий статус за майстерністю та культурою виготовлення багета.
“Величезна гордість”, – так прокоментував це рішення присутній при голосуванні голова Національної конфедерації французьких хлібобулочних і кондитерських виробів Домінік Анракт.
З такої нагоди не змусила на себе чекати й реакція уряду. Міністр культури Рима Абдул-Малак вказала на важливість цієї “емблеми французької культурної спадщини”. “У своїх різних формах, традиційних або наново винайдених нашими майстрами, багет задавав ритм повсякденному життю французів – вранці, опівдні та ввечері – протягом кількох століть і експортувався в багато країн”, – заявила вона.
Міністр-делегат з питань малого та середнього бізнесу, торгівлі, ремісництва та туризму Олівія Грегуар, зі свого боку, привітала “визнання культури виготовлення багета, яку нам належить зберегти і захистити, щоб забезпечити передачу цієї спадщини”.
