ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) у 2022 році отримав 3 млрд 307,5 млн грн чистого доходу від продажу залізничних вагонів, що на 58% більше, ніж роком раніше.
Згідно з аудійованим неконсолідованим фінзвітом підприємства за 2022 рік, розміщеним на його сайті, зокрема чистий дохід від продажу вантажних вагонів зріс на 16,8% – до 1 млрд 383 млн грн, тоді як від реалізації пасажирських – у 2,1 раза, до 1 млрд 925 млн грн.
Завод також отримав 100,68 млн грн чистого доходу від продажу запчастин до вагонів та інших запасів (на 12% менше), але не продавав запчастини до спеціальної колісної техніки, від реалізації яких у 2021 році отримав 117,89 млн грн доходу.
Загалом, згідно зі звітом, чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Водночас майже 100% продажів припало на Україну – на експорт до країн Європи поставлено продукцію на 4,69 млн грн (2021 року на 27 млн грн), ще на 66,7 млн грн було поставлено продукцію до країн Азії та Близького Сходу (2022 року таких поставок не було).
Звіт не містить даних про кількість випущених і проданих заводом залізничних вагонів у 2022 році.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” 2021 року підписала договір із КВБЗ про постачання 100 нових пасажирських вагонів за 3,042 млрд грн. Водночас 20 вагонів було поставлено 2021 року, ще 65 – 2022 року, решту 15 – 2023 року.
Зі свого боку УЗ на початку поточного року визнала кредиторську заборгованість 1,4 млрд грн перед КВБЗ за поставлені у 2022 році 65 пасвагонів.
КВБЗ 11 квітня поточного року провів дистанційні загальні збори акціонерів, і, згідно з їхнім протоколом, оприлюдненим на сайті компанії, спрямував отриманий чистий прибуток на погашення збитків минулих років.
“За підсумками діяльності товариства за 2022 рік прибуток становить 37,353 млн грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 16,77 млн грн, затвердити загальну суму прибутку в розмірі 53,53 млн грн”, – зазначено в протоколі зборів.
Акціонери, зокрема, проголосували проти застосування товариством Кодексу корпоративного управління, затвердженого НКЦПФР, але вирішили застосувати власний – Кодекс коруправління ПАТ “КВБЗ”.
Кворум зборів становив 70,32%.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2021 році його чистий дохід скоротився на 23,2% до 2020 року – до 2 млрд 561 млн грн, збиток становив 230 млн грн проти чистого прибутку 71,8 млн грн.
За даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2022 року по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, як повідомлялося, ще 25% акцій ПАТ (вартістю понад 21,5 млн грн), що належать австрійській OW Capital Management GmbH, яка підконтрольна голові ради директорів російського виробника вагонів “Завод металоконструкцій” Станіславу Гамзалову, рішенням суду від 13 липня 2022 року передані в управління АРМА.
АРМА 11 квітня оголосила конкурс на управителя цим пакетом.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-квітні поточного року знизив відвантаження прокату на 16,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 530,9 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період впала на 10,3% – до 646,5 тис. тонн, чавуну – на 13,6%, до 717,1 тис. тонн.
У квітні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 231,8 тис. тонн чавуну (у квітні-2022 – 69 тис. тонн), 252,9 тис. тонн сталі (73,6 тис. тонн), відвантажено 205,1 тис. тонн прокату (68,2 тис. тонн).
“Збільшення рівня виробництва у квітні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням виробничих потужностей із вимушеної гарячої консервації, спричиненої повномасштабними воєнними діями на території України”, – пояснюють у пресрелізі.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. За місяць після вимушеного зупинення комбінат вивів із консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює в середньому на 50% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у січні-березні 2023 року знизила відвантаження прокату на 42,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 325,7 тис. тонн, виплавку сталі на 39,2% – до 393,6 тис. тонн, чавуну – на 36,3%, до 485,3 тис. тонн. У березні було вироблено 193,6 тис. тонн чавуну, 184,4 тис. тонн сталі, відвантажено 150,8 тис. тонн прокату.
“Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Національний банк України (НБУ) анулював ТОВ “ФК “Верона” (Київ) ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг у зв’язку з невиконанням рішення регулятора і не усуненням порушень ліцензійних умов.
Як повідомляється на сайті НБУ, рішення ухвалене 1 травня набуває чинності 2 травня.
Раніше повідомлялося, що до ТОВ “ФК “Верона” 19 грудня 2022 року було застосовано захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг. Установа була зобов’язана у строк до 20 січня 2023 року усунути порушення.
ФК “Верона” була зареєстрована у вересні 2019 року. Статутний капітал 5,1 млн грн.
Кабінет міністрів створив індустріальний парк “Долина Стрий” у Львівській області, що забезпечить, зокрема, розвиток переробної галузі в регіоні та створення близько 700 нових робочих місць, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Тримаємо послідовний курс на всебічну підтримку бізнесу. Сьогодні створюємо ще один індустріальний парк – “Долина Стрий” у Львівській області”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
За словами прем’єра, від реалізації цього рішення очікується створення близько 700 робочих місць і розвиток переробки в регіоні, зокрема, у харчовій промисловості, деревообробці, машинобудуванні.
Кабінет міністрів на засіданні підтримав рішення, яке дає запуск процедурі перетворення держпідприємства “НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство, повідомляється на урядовому порталі з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у вівторок.
“Енергоатом” – один із найбільших операторів АЕС у Європі, компанія стратегічно важлива для енергетичної безпеки держави. Приводимо її до міжнародних стандартів корпоративного управління. При цьому зберігаємо у власності держави 100% акцій підприємства”, – зазначив він.
За словами прем’єра, у підсумку це підвищить ефективність управління, залучить додаткові кошти на реалізацію нових проєктів і посилить енергетичну незалежність.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 6 лютого 2023 року підтримала в другому читанні законопроєкт №8067 про корпоратизацію держпідприємства НАЕК “Енергоатом”, який передбачає перетворення “Енергоатома” з державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі.
Корпоратизація “Енергоатому” передбачена кредитною угодою між компанією та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і ратифікованою Верховною Радою гарантійною угодою “Комплексна узагальнена програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних станцій”.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Южно-Українську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт.
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 1 травня 2023 року становили 23 375 осіб (станом на 24 квітня – 23 015), зокрема 8709 загиблих (8574), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у вівторок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3933 чоловіки, 2341 жінка, 270 хлопчиків і 214 дівчаток, тоді як стать 31 дитини та 1920 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 14 666 поранених 431 хлопчик і 304 дівчинки, а також 278 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 24 квітня загинуло дев’ять дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у квітні становила 169 порівняно зі 181 за березень, 141 за лютий, 198 у січні, 206 у грудні та 186 у листопаді.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 4094 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 798, у травні – до 534, у червні – до 426 і в липні – до 379. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 362 людини, у серпні – 336, у вересні – 393 і в жовтні – 305.
Кількість поранених за квітень досягла 496 порівняно з 592 у березні, 458 у лютому, 539 у січні, 617 у грудні та 541 у листопаді. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 981 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1130, червень – 1105, травень – 1138, квітень – 1890, березень – 2987. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 465 осіб.
Згідно зі зведенням, у квітні цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 165 осіб та ще 456 було поранено, тоді як від мін та вибухонебезпечних пережитків війни померло четверо та було поранено 4 осіб (7% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у квітні припало 84% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 24 квітня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
