15-16 грудня 2022 року в Ужгороді, у приміщенні Закарпатської обласної філармонії, відбудеться IV Міжнародна Благодійна науково-практична конференція «Виноградарство і виноробство України в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!». Мальовниче Закарпаття, здавна винний край, прийме всіх, хто прагне розвивати виноробну галузь та показати, що українське виноробство варте світового визнання. Учасники заходу обговорять питання про ефективний догляд за виноградниками, сучасні технології у виноробстві та виготовленні коньяків, граппи, чачі та інших напоїв і продукції з винограду. В рамках конференції відбудеться Благодійний аукціон товарів і послуг для виноградарства і виноробства, кошти з якого будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України, зокрема, на придбання зимової амуніції та ліків.
Організатор конференції – медіагрупа «Технології та Інновації».
Конференція відбудеться за підтримки Закарпатської облдержадміністрації, Асоціації виноградарів, виноробів і дистиляторів Закарпаття, ГС «УКРСАДВИНПРОМ», Асоціації «Укрсадпром», Корпорації «Укрвинпром».
Науковий патронат здійснюють Одеський національний технологічний університет, Ужгородський Національний університет (кафедра плодоовочівництва і виноградарства), Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України.
Благодійний аукціон відбудеться за підтримки Благодійного фонду «Сильні та Вільні».
Ключова ідея конференції – на прикладі успішних виноробних компаній і фермерських господарств Закарпаття та України продемонструвати українським виробникам вин та інших напоїв, як навіть у воєнний час створювати та розвивати успішний виноградарсько-виноробний бізнес, популяризувати новітні технології вирощування та переробки винограду від землі до готового продукту – вина та інших напоїв із винограду.
Програма конференції розрахована на 2 дні:
15 грудня – конференц-день, упродовж якого виступлять українські та закордонні експерти, представники провідних виноробних технологічних компаній, науковці, виноградарі й винороби-практики. Спікери поділяться успішним досвідом вирощування технічного і столового винограду, розкажуть про ситуацію в українському виноградарстві, окреслять основні проблеми та шляхи їхнього вирішення.
На початку конференц-дня відбудеться обговорення за круглим столом ключової теми «Українське виноградарство і виноробство в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!». В обговоренні візьмуть участь керівники виноробних і виноградних підприємств, представники галузевих асоціацій, науковці.
Паралельно із пленарним засіданням відбудеться виставка обладнання та матеріалів для виробництва вин і коньяків, а також технологій вирощування столового й технічного винограду, презентація нових сортів винограду. Також в рамках заходу відбудеться виставка продукції виноградарських і виноробних підприємств.
Упродовж конференц-дня відбудеться презентація вин та інших напоїв від українських виробників. Учасники конференції зможуть відкрити для себе нові якісні вина та посмакувати ними.
16 грудня – бізнес-тур на виноградарські і виноробні підприємства Закарпаття з дегустацією та презентацією нових технологій для виноробства та виноградарства.
Запрошуємо взяти участь у конференції власників та керівників, технологів, агрономів великих виноробних підприємств, малих і середніх виноградарів, що вирощують столовий і технічний виноград, виноробів, виробників міцних напоїв із винограду та всіх, кому важливо налагодити виробництво високоякісної продукції завдяки сучасним технологіям, впровадженню передового досвіду, який презентують провідні міжнародні та українські компанії на конференції.
Мальовниче Закарпаття з глибокою історією виноробства, з красою гір, термальними водами та іншими родзинками чекає на вас!
Всі ми зараз живемо в період, коли потрібно згуртуватися і підтримати українську армію, українську економіку та одне одного. Тільки тоді ми залишатимемося незламними! Чекаємо вас!
Реєстрація учасників та партнерів – за контактами:
Лариса Товкач, тел.: +38 097 96 89 516
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 759 25 83
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 166 92
Генеральний Інформаційний партнер – міжнародний спеціалізований журнал «Напої. Технології та Інновації» (Drinks.Technologies)
Медіапартнери конференції – спеціалізовані журнали «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації», «Ягідник», (Україна), Wine of Ukraine, інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», проєкт «СерцеВина».
Open4business – партнер международной конференции
Голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов і CEO норвезької Equinor Андерс Опедал на зустрічі в п’ятницю обговорили закупівлі газу і потенційний розвиток українського видобутку, повідомила прес-служба НАК.
“Маємо з Equinor перші домовленості про закупівлю додаткового обсягу газу для проходження найскладнішого за нашу історію опалювального сезону. Сподіваємося на спеціальні умови закупівлі та подальше резервування необхідного нам обсягу”, – наводяться в повідомленні слова Чернишова.
Крім того, очільник “Нафтогазу” 1 грудня обговорив із послом Норвегії Еріком Сведалом залучення технологій норвезького нафтогазового бізнесу та фінансування закупівлі додаткового обсягу газу, необхідного Україні для проходження зими з огляду на постійний російський ракетний терор.
“У часи, коли росія використовує знищення енергетичної інфраструктури як зброю, підтримка енергетичної сфери України не менш важлива, ніж військова підтримка. Ми сподіваємося на подальшу допомогу Норвегії в цьому контексті”, – сказав Чернишов.
За даними пресслужби, посол зазначив, що очікує збільшення оголошених обсягів допомоги його держави, а майбутнє фінансування також розподілятиметься на забезпечення енергетичної безпеки України.
Як повідомлялося, Норвегія надасть Україні фінансування в розмірі NOK 2 млрд (близько $195 млн) для закупівлі природного газу взимку 2022 року. Норвегія як канал підтримки закупівель газу в Україні планує використовувати Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), а “Нафтогаз” буде формальним одержувачем цього палива.
До цього прем’єр-міністр Норвегії повідомив, що королівство надасть Україні пакет допомоги в розмірі 1 мільярда євро.
Майже третина купленої росіянами закордонної нерухомості знаходиться в Туреччині, підрахували в консалтинговій компанії NF Group.
“За попередніми підсумками 2022 року в топ-10 країн-лідерів за попитом на зарубіжну нерухомість з боку росіян увійшли Туреччина (31%), ОАЕ (22%), Кіпр (14%), Португалія (8%), Греція (6%), Мальта (4%), країни Карибського басейну (4%), Іспанія (4%), Великобританія (4%) та Гренада (3%)”, – ідеться в дослідженні.
Керівник проєктів департаменту зарубіжної нерухомості NF Group Анна Ларіна уточнила, що високий попит на житло в Туреччині пов’язаний з отриманням турецького громадянства і можливістю продати нерухомість надалі.
“Туристичні локації Туреччини популярні серед тих, хто купує житло для власного користування і для здачі в оренду та отримання доходу”, – розповіла Ларіна.
Експерти уточнили, що 80 85% запитів на нерухомість у Туреччині припадають на сегмент до 1 млн доларів. Найпопулярнішими містами стали Стамбул, Аланья, Анталья, Бодрум і Фетіє.
На другому місці за кількістю купленої нерухомості серед росіян – ОАЕ. Влада Об’єднаних Арабських Еміратів проводить лояльну податкову політику для інвесторів і компаній, які планують переїзд до країни. Найчастіше росіяни купують нерухомість в ОАЕ в межах 1 4 млн доларів.
“Стрімкої популярності набрали такі локації як Дубай і Абу-Дабі. Інвестори дедалі частіше розглядають нерухомість у Шарджі (ОАЕ), Мецці (Саудівська Аравія) та Каїрі (Єгипет) з метою диверсифікації портфеля”, – розповіла керуюча партнерка PARUS Real Estate (входить до NF Group.
Також у трійці рейтингу – Кіпр. Тут посвідку на проживання видають при купівлі нерухомості від 300 тис. євро. Більшу частину нерухомості продали в Лімасолі, за ним йдуть Нікосія, Ларнака, Пафос і Фамагуста.
Саудівська Аравія має намір побудувати один з найбільших аеропортів у світі, який зможе обслуговувати до 185 млн пасажирів на рік.
Аеропорт буде розташований у столиці королівства Ер-Ріяді на площі близько 57 квадратних кілометрів і належатиме суверенному фонду Саудівської Аравії Public Investment Fund (PIF), повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на заяву PIF.
Новий аеропорт буде оснащений шістьма злітно-посадковими смугами, завдяки чому він зможе обслужити до 120 млн осіб до 2030 року і до 185 млн – до 2050 року. Очікується, що всі його потреби в електроенергії будуть забезпечені за рахунок поновлюваних джерел.
Раніше наслідний принц Мухаммед бен Сальман пообіцяв інвестувати $1 трлн у розвиток туристичного сектора в країні. Метою інвестицій є залучення близько 100 млн іноіноземних туристів до 2030 року.
Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Для того щоб страхова галузь була в змозі пережити війну і відновитися, а значить, надавати страховий захист українцям, необхідно ввести системні рішення на державному рівні, тому вже зараз необхідно розробити і почати впроваджувати своєрідний “план Маршалла” для страхової галузі.
Таку думку висловив генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський на ХІV Міжнародній науково-практичній конференція “Грудневі читання”, яка проходить 1-2 грудня та традиційно організовується Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка. Тараса Шевченка.
За його словами, страховики сформулювали стратегічне бачення і ключові пункти плану, які передбачають, зокрема, тимчасове пом’якшення регуляторних вимог, перегляд і зниження нормативів, а саме: перегляд вимог до розрахунку резервів, насамперед – резерву незароблених премій, зменшення податкового навантаження на страхові компанії шляхом ініціювання перед Верховною Радою скасування подвійного оподаткування в страхуванні, скасування сплати 3% від усіх страхових платежів, залишивши лише звичайний для всіх юридичних осіб у країнах світу.
Крім того, йдеться про диверсифікацію і структуру активів, зокрема, тимчасове встановлення інших значень для дебіторської заборгованості, зменшення обмежень на розміщення коштів резервів страховика в одних банківських установах і збільшення показника перестрахування в одного перестраховика. Також необхідні розробка і впровадження механізму зворотної фінансової допомоги страховим компаніям із залученням міжнародних фінансових інститутів, стимулювання внутрішнього перестрахування, запровадження нових видів страхування.
“Необхідна реалізація стратегічних, системних рішень, націлена насамперед на створення умов для повоєнного розвитку галузі завдяки дерегуляції, виключенню будь-якої дискримінації на страховому ринку та заходам, що сприяють зростанню попиту на страхові послуги”, – зазначив він.
Черняховський також підкреслив, що допомога з боку держави на рівні регуляторних рішень насамперед потрібна невеликим і середнім страховим компаніям, компаніям, які значно постраждали від бойових дій, і національному бізнесу.
