Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) за минулий рік надав Україні майже EUR2,4 млрд порівняно з EUR2,1 млрд у 2023 році, що є рекордним показником за всю історію співпраці з країною, повідомив банк у пресрелізі в четвер.
“Банк є найбільшим інституційним інвестором в Україні, який суттєво збільшив обсяги інвестицій після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року. Загальний обсяг наданого ЄБРР в Україні фінансування під час війни становить майже EUR6,2 млрд”, – наголошується в повідомленні.
Зазначається, що пріоритетними сферами діяльності ЄБРР в Україні залишаються підтримка енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, а також торгівлі та приватного сектору. Пресслужба уточнює, що торговельне фінансування враховується в загальному обсязі разом з інвестиціями.
ЄБРР планує підтримувати обсяг інвестицій в Україну на рівні близько EUR1,5 млрд на рік із потенційним збільшенням на етапі відновлення, після досягнутої 2023 року угоди про збільшення капіталу банку на EUR4 млрд – до EUR34 млрд.
“Наші акціонери проявили величезну впевненість у нас, погодивши значне збільшення капіталу для підтримки нашої діяльності в Україні та інших країнах, що зазнають впливу війни. Найбільше я хотіла б, щоб 2025 рік став роком відновлення. Саме в цьому ЄБРР здатний проявити себе максимально – ми використовуємо наші фінансові знання і досвід для того, щоб допомогти відбудувати краще, ніж було”, – наводяться слова президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
Уточнюється, що загальний обсяг наданого ЄБРР у 2024 році фінансування сягнув EUR16,6 млрд, що на 26% більше за попередній рекорд EUR13,1 млрд у 2023 році.
ЄБРР було засновано 1991 року. Згідно з останніми даними, за час своєї роботи фінустанова інвестувала в Україну понад EUR21,29 млрд. Поточний портфель складається з 614 проєктів на EUR5,58 млрд.
ТОВ “Кнауф Гіпс Скала” стало переможцем аукціону з продажу 20-річного спеціального дозволу на видобуток гіпсу на Сков’ятинському родовищі в Тернопільській області, свідчать результати торгів на “Prozorro.Продажі”.
В аукціоні, проведеному в четвер, 16 січня, Державною службою геології та надр України, брали участь дві компанії, стартова ціна – 119 млн 608 тис. 594,06 грн без ПДВ. Переможець, ТОВ “Кнауф Гіпс Скала”, запропонував за ліцензію 121,05 млн грн без ПДВ, другий учасник, Кам’янець-Подільське АТ “Гіпсовик” – 120,55 млн грн.
Сков’ятинське родовище площею 115 га розташоване за 1-2 км від с. Шишківці Чортківського (колишнього Борщівського) району, є найбільшим у Тернопільській області із запасами 43,9 млн тонн гіпсу. Knauf із 2006 року вже розробляє прилегле до Сков’ятинського Шишковецьке родовище, що прилягає до нього. Станом на 2021 рік площа Шишковецького родовища становила 41 га, а запаси перевищували 11,4 млн тонн гіпсу.
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів.
Наразі у Knauf є працюючий завод у Києві, що виробляє близько 25 млн кв. м гіпсокартону і 200 тис. тонн сухих сумішей. Раніше Knauf також володіла заводом у Соледарі (Донецької обл.), який був зруйнований окупантами. Компанія вивезла співробітників і влаштувала на київському підприємстві, де загалом працює 425 осіб.
Як повідомлялося, німецька компанія Knauf побудує завод із виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей у Борщеві (Тернопільська обл.), інвестиції в проєкт становитимуть EUR150 млн, проєктна потужність нового заводу становитиме 30 млн кв. м гіпсокартону і 320 тис. тонн сухих сумішей.
За даними Opendatabot, за підсумками 2023 року київський завод Knauf (ТОВ “Кнауф Гіпс Київ”) збільшив чистий дохід на 65%, до 3,53 млрд грн, чистий прибуток – у 2,6 раза, до 1 млрд грн.
Підприємства агропромхолдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, сплатили у 2024 році 2,25 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів і, за даними Державної податкової служби, увійшли до списку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – “Клуб білого бізнесу”.
Як зазначила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці, понад 1,47 млрд грн із цієї суми сплачено до місцевих бюджетів територіальних громад у Полтавській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській та Харківській областях України. До державного бюджету надійшло понад 776 млн грн.
“За час повномасштабної війни «Астарта» перерахувала до бюджетів усіх рівнів 6,1 млрд грн і ми продовжимо це робити й надалі. Адже сумлінна сплата податків у воєнний час – це не просто обов’язок, це ще й демонстрація самозарядки та єдності українського бізнесу, що сприяє прискоренню Перемоги України та її економічному відновленню опісля”, – наголосив засновник і СЕО “Астарти” Віктор Іванчик.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн при зростанні виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Дохід від приватизації державного майна 2024 року зріс у 3,1 раза (на 6,75 млрд грн) порівняно з 2023 роком – до 9,9 млрд грн, повідомляють на сайті Фонду держмайна (ФДМ) України. За його даними, 2015 року доходи від приватизації становили 0,2 млрд грн, 2016 року – 0,2 млрд грн, 2017 року – 3,4 млрд грн, 2018 року – 0,3 млрд грн, 2019 року – 0,5 млрд грн, 2020 року – 2,2 млрд грн, 2021 року – 5,1 млрд грн, 2022 року – 1,7 млрд грн, 2023 року – 3,15 млрд грн.
«У 2024 році ФДМУ вдалося встановити новий рекорд за надходженнями від приватизації», – констатували у відомстві.
Загалом торік український бюджет отримав від приватизації 11,1 млрд грн, крім 9,9 млрд грн доходів, ще 1,2 млрд грн становило ПДВ.
При цьому, від продажу об’єктів малої приватизації надійшло майже 3,5 млрд грн, де найдорожчим лотом став київський готель «Козацький» – 0,4 млрд грн, а два проданих активи великої приватизації – столичний готель «Україна» та «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» – забезпечили 6,45 млрд грн бюджетних надходжень.
ФДМ 2024 року також почав передавати на аукціони держактиви, які не мають балансової вартості або якщо вона дорівнює нулю, з початковою ціною 1 грн. У таких аукціонах була висока конкуренція.
«Ми пропонуємо ринку широкий вибір об’єктів: від великих об’єктів до єдиних майнових комплексів для розвитку бізнесу, нерухомості. Завдяки цьому кожен може відшукати варіанти для інвестування. В останнє десятиліття приватизація стала прозорішою, а її результати – суттєво покращилися», – зазначила в.о. голови ФДМ Іванна Смачило.
Ізраїль надіслав в Україну кілька сотень переносних зарядних станцій EcoFlow, щоб допомогти українцям легше перенести зиму і впоратися з проблемами з електрикою, повідомляє прес-служба посольства Ізраїлю в Україні в четвер.
«Посольство Ізраїлю в Києві та МАШАВ (Центр міжнародного співробітництва МЗС Ізраїлю) передадуть переносні станції сім’ям, які їх потребують, у різних регіонах України», – ідеться в повідомленні прес-служби посольства. Держава Ізраїль визнала незалежність України 25 грудня 1991 року. 26 грудня 1991 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Державою Ізраїль. У 1993 році в Києві було відкрито посольство Держави Ізраїль. З 2021 року надзвичайним і повноважним послом Ізраїлю в Україні є Михайло Бродський.
Україна 2024 року переробила у виноматеріали 31,963 тис. тонн винограду, що на 36,5% менше, ніж 2023 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з наведеними даними, виробники виноматеріалів торік переробили 9,771 тис. тонн винограду, який власне виростили, і 22,192 тис. тонн – придбаного, що становило 30,6% і 69,4% відповідно.
Найпопулярнішими сортами у переробників у аналізованому періоді були «Аліготе», якого було перероблено 5220,3 тонни (16,3% у загальному обсязі переробленої сировини), «Шардоне» – 4015,9 тонни (12,6%), «Каберне Совіньйон» – 2742 тонни (8,6%), “Ркацителі” – 2179,6 тонни (6,8%), “Мускат” – 1973,5 тонни (6,2%), “Рислінг” – 1792,6 тонни (5,6%), “Сапераві” – 1595,4 тонни (5%), “Піно” – 1415,1 тонни (4,4%), “Совіньон” і “Одеський чорний” – по 1080 тонни (3,4%) та інші.
Згідно з оприлюдненими даними, переробка винограду в сезоні-2024 скоротилася порівняно з 2023 роком у сортовому асортименті таким чином: «Аліготе» – на 30%, “Шардоне” – на 10,5%, “Каберне Совіньйон” – на 49,2%, “Ркацителі” – 35,6%, “Мускат” – 61,2%, “Рисліни” – 17%, “Сапераві” – 38,8%, “Піно” – 50,9%, “Совіньон” і “Одеський чорний” – 55,6% і 48% відповідно.
У результаті в сезоні-2024 було виробництво виноматеріалів скоротилося на 38,1%, до 2,391 млн дал виноматеріалів, проти 3,861 млн дал 2023 року.
При цьому для виробництва столових вин було використано 1,618 млн дал виноматеріалів, або 67,7%, шампанського та ігристих вин – 608,8 тис. дал (25,5%), коньяків – 91,1 тис. дал (3,8%).
У Держстаті уточнили, що опублікували дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і частини територій, на яких ведуться бойові дії.
