У суботу, 7 листопада, на базі аналітичного центру «Клуб експертів» за сприяння громадського об’єднання «Укрсадвінпром» та благодійного фонду «Реконструкції та розвиток України» пройшов другий науково-практичний семінар-дегустація вінтажних напоїв віком від 20 до 80 років. У семінарі взяли участь представники української винної галузі, рітейлу, ЗМІ, а також інші експерти.
На семінарі експерт-колекціонер вінтажних алкогольних напоїв Ігор Магаляс ознайомив учасників із найбільш популярними сортами українських та європейських марочних вин, бренді та з іншими напоями віком до 80 років. Українська продукція була представлена на конференції такими марками, як «Херес Массандра» 1983 року розливу та «Чорний лікар» 2007 року. Із зарубіжних алкогольних брендів найвищі оцінки учасників отримали лікер “Curasao” 1950-х років випуску, рідкісний хересний бренд “Hispano” 1870 року та ще один іспанський напій “Ponche Rives” 1978 року. Усього учасниками семінару було проведено оцінку 15 різних вінтажних напоїв.
За словами Ігоря Магаляса, вся продукція, представлена на семінарі, перебуває у бюджетному ціновому сегменті та її вартість не перевищує вартості сучасного марочного алкоголю на полицях українських супермаркетів.
«Більшість представлених напоїв придбані колекціонерами в Європі на аукціонах або на розпродажах приватних колекцій. При цьому вони мають низку смакових та якісних переваг перед більш сучасними напоями, які можна вільно купити у торгових точках, навіть якщо це одна й та сама марка», – зазначив він.
За словами експерта, справа в тому, що в 80-90-і роки минулого століття автоматизація виробництва алкоголю, що впроваджується з метою збільшення обсягів продукції, що реалізується, негативно позначилася на якості винних і дистильованих напоїв.
«Зокрема, на мій погляд, була практично втрачена здатність тих самих бренді до покращення смакових якостей у міру старіння вже після розливу. Іншими словами, якщо ми сьогодні відкриємо пляшку хорошого бренді 1970 року випуску, то такий напій матиме набагато багатший смаковий букет, ніж якщо б ми через 30 років відкрили пляшку такого ж бренді, але, скажімо, 2020 року розливу», – пояснив Ігор. Магаляс.
Організатор семінару Максим Уракін, у свою чергу, наголосив на важливості розвитку в Україні ринку вінтажних напоїв та популяризації культури їх вживання.
«Кожна пляшка такого вина чи бренді має свою історію, це досить рідкісний, практично унікальний товар, але при цьому цілком доступний та популярний у тій же Європі. Якщо ж скласти вік напоїв на сьогоднішній дегустації, ми отримаємо значну цифру у понад 700 років загального віку напоїв, що також робить наш захід унікальним», – наголосив він.
Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого виготовлено вино, бренді, коньяк чи інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї ж марки.
Клуб експертів – аналітичний центр, який займається дослідженнями у галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів минулого року було проведено кілька заходів щодо просування продукції вітчизняного виноробства.
Громадська Спілка “Укрсадвінпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвінпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів та винограду, підприємства, які здійснюють переробку фруктів та ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.
Благодійний фонд «Реконструкції та розвитку України» провадить широку волонтерську діяльність. Зокрема, за підтримки ректора КНУСА (КНУБА) Петра Куликова, фондом найближчим часом буде передано сучасний мобільний госпіталь. Голова фонду – Артем Гончаренко.
Частину коштів від заходу організатори відправлять на придбання мобільного шпиталю.
UKRSADVINPROM, АРТЕМ ГОНЧАРЕНКО, БЛАГОДІЙНІСТЬ, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, ВІНТАЖНЕ_ВИНО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНФЕРЕНЦІЯ, МАКСИМ УРАКІН, НАУКА
Чистий продаж доларів Національним банком України цього тижня знизився до $166,1 млн із $295,0 млн тижнем раніше.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 14 до 18 листопада він придбав $16,1 млн, що трохи більше за звичайні обсяги купівлі в період війни ($7-8 млн), тоді як продав $182,2 млн порівняно з $326,5 млн тижнем раніше.
На готівковому ринку гривня за підсумками тижня зміцнилася приблизно на 0,3 грн – до близько 40,25 грн/$1, спред між курсами купівлі та продажу залишається досить вузьким.
У жовтні обсяг інтервенцій Нацбанку становив $2,03 млрд порівняно з $2,75 млрд у вересні, $1,33 млрд у серпні і $1,2 млрд у липні і залишається набагато меншим, ніж у червні ($3,96 млрд) і травні ($3,4 млрд).
Загалом від початку року до 18 листопада включно НБУ придбав на ринку $3 млрд 226,9 млн і EUR111,0 млн, а продав $22 млрд 427,0 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Зокрема, з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 570,0 млн і EUR111,0 млн, а продаж – $19 млрд 656,8 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви України станом на 1 листопада 2022 року, згідно з даними НБУ, становили $25 млрд 244,2 млн (в еквіваленті), що на 5,5% більше, ніж на початок жовтня.
ПрАТ “Південкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками роботи торік отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн чистого прибутку, тоді як у попередньому році був чистий збиток 632,050 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією компанії до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 21 грудня, які відбудуться дистанційно, на кінець 2021 року її нерозподілений прибуток становив 1 млрд 507,635 млн грн.
Відповідно до проєктів рішення зборів, акціонери мають намір підбити підсумки діяльності у 2021 році, визначити обрати аудиторську компанію та розподілити прибуток.
Пропонується отриманий 2021 року прибуток залишити нерозподіленим.
За даними НДУ на четвертий квартал 2020 року, у власності Dashuria Ltd. перебуває 94,9565% акцій підприємства.
У звіті Metinvest B.V. (Нідерланди) за 2018 рік повідомлялося, що компанія придбала 23,71%-ву частку в “Південкоксі” за $30 млн.
Статутний капітал ПрАТ “Євраз Південкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 18 листопада експортувала 15,95 млн тонн зернових культур, з них 8,44 млн тонн кукурудзи (52,9% загального обсягу поставок), 6,14 млн тонн пшениці (38,5%) і 1,31 млн тонн ячменю (8,2%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 31,2% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня 2020 року по 18 листопада 2021 року за кордон поставлено 23,2 млн тонн), хоча ще 14 листопада відставання становило мінімальні за останні кілька місяців 30,6%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 18 листопада 2022 року Україна експортувала 6,14 млн тонн пшениці (у 2,23 раза менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 1,31 млн тонн ячменю (у 3,72 раза менше), 11,2 тис. тонн жита (у 6,8 раза менше) і 47,6 тис. тонн борошна (на 1,4% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 8,44 млн тонн, що в 1,95 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом від початку листопада з України експортовано 2,75 млн тонн зернових культур, серед яких 1,14 млн тонн пшениці, 1,39 млн тонн кукурудзи, 199 тис. тонн ячменю, 5 тис. тонн жита і 9,2 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за останній звітний період 14-18 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 212,5 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 7-14 листопада – 118,6 тис. тонн/добу, за 2-7 листопада – 178 тис. тонн/добу, за 26 жовтня-2 листопада – 170 тис. тонн/добу, а за 21-26 жовтня – 132 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 14-18 листопада зросли в 1,8 раза порівняно з попереднім періодом 7-14 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Британська пара купила на eBay машину швидкої допомоги і тепер має намір побити світовий рекорд Гіннеса з найдовшої подорожі на такому автомобілі. Здається, їм уже це вдалося.
Лоуренс Доді та Рейчел Ніксон, які працюють ветеринарами, розповіли, що спочатку планували купити будинок на колесах, щоб подорожувати світом, але 2018 року їхню увагу привернула машина швидкої допомоги, виставлена на продаж на eBay.
“Ми шукали функціональний автомобіль, щоб вирушити в подорож, і ми закохалися в машину швидкої допомоги та її естетику”, – поділився Лоуренс.
Пара разом зі своїм собакою Пеггі Сью вирушила в подорож у жовтні 2021 року з метою відвідати 50 країн і встановити світовий рекорд Гіннеса з найдовшої подорожі в машині швидкої допомоги.
Вони сказали, що, згідно з правилами комітету рекордів Гіннеса, необхідно, щоб під час подорожі автомобіль зберіг своє забарвлення, а його салон був, як і раніше, оснащений усім, що потрібно для медичного транспорту. Лоуренс і Рейчел змогли трохи змінити інтер’єр, звільнивши місце для невеликої плити і холодильника.
Пара відвідала 24 країни Європи і подолала понад 24 тис. км, перевищивши початкову мету в 20 тис. км, встановлену Книгою рекордів Гіннеса. Пара заявила, що планує продовжувати рухатися до своєї мети і відвідати 50 країн. Крім цього, вони хочуть переправити машину швидкої допомоги через океан, щоб проїхати через Північну і Південну Америку. Тільки після цього вони збираються подати заявку на рекорд.
Міністерство аграрної політики і продовольства України до теперішнього часу видало 57 наказів про надання грантів сільгоспвиробникам для закладки садів і будівництва теплиць на загальну суму 277,2 млн грн.
Як повідомляється на сайті відомства в п’ятницю, суми грантів для фермерів варіюються від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного одержувача, загальна площа майбутніх насаджень і під теплицями – 257,44 га.
Міністерство також уточнило, що з 57 грантів 52 на загальну суму 242,2 млн грн буде спрямовано на закладення садів, а п’ять грантів загальною вартістю 35 млн грн буде видано на будівництво теплиць. Учасниками проєктів зі створення теплиць стали фермери з Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Вінницької областей, загальна площа споруд становитиме 8,9 га.
Мінагрополітики нагадало, що 15 листопада Кабінет міністрів вніс низку уточнень до порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, вирощування ягід та виноградарства. Зокрема, відтепер гранти надаються на будівництво модульних теплиць площею не менше ніж 0,4 га та не більше ніж 2,4 га відповідно до типового проєкту та кількістю створюваних нових робочих місць не менше ніж 14 на 1 га площі теплиці. Також кошти можна отримати на придбання засобів виробництва (садивного матеріалу, насіння, технологічного обладнання), покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію модульної теплиці.
При цьому встановлено граничні розміри гранту залежно від площі модульної теплиці: для будівель площею 0,4-0,6 га він не має перевищувати 2 млн грн, для споруд площею 0,8-1,2 га – 3,5 млн грн, для 1,6-2,4 га – 7 млн грн.
Як повідомлялося, гранти на розвиток теплиць дають змогу агропідприємцям залучити до 7 млн грн фінансування, а під закладку садів – до 10 млн грн. Загалом на фінансування таких проєктів держава виділить 16 млрд грн.
