Модернізована НЕК “Укренерго” спільно з польським оператором системи передачі PSE потужна міждержавна лінія електропередачі між Польщею та Україною з 27 квітня успішно пройшла триденне тестування, повідомила НЕК.
За інформацією “Укренерго”, загальна вартість проєкту становила 350 млн грн, крім того, приблизно 1 тис. тонн необхідного обладнання було надано безкоштовно польськими партнерами.
У компанії пояснили, що основний обсяг робіт було виконано в цьому вузлі, щоб вироблена українською енергосистемою електроенергія могла бути перетворена на європейську напругу 400 кВ і передана в Європу.
“Це був складний, але взаємовигідний проєкт, який ми реалізували у співпраці з нашими європейськими колегами. Він важливий як для України, так і енергетичної безпеки Європи”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, лінія посилить зв’язки між українською та європейською енергосистемами, складаючи додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяючи розвитку стабільної енергомережі в Україні.
“Якщо потреби будуть іншими, ми зможемо імпортувати електроенергію з Європи”, – зазначив Кудрицький.
У НЕК додали, що загальна протяжність лінії становить майже 400 км, понад 70% з яких проходить територією України. Лінія підключена до магістральної мережі через відкритий розподільний пристрій на одному з українських енергооб’єктів. На будівництві об’єкта з боку України протягом п’яти місяців під час війни працювали 125 фахівців – 45 співробітників “Укренерго” і 80 підрядників.
Водночас польський оператор PSE на своїй аукціонній платформі у вівторок оголосив односторонній місячний аукціон із розподілу доступної спроможності перетину на лінії Жешув-Хмельницька АЕС на період поставки 15-31 травня. Пропонована на аукціоні потужність для експорту з України становить 200 МВт, для імпорту з Польщі – 350 МВт. Згідно з умовами аукціону, заявки від учасників приймають до 16:00 8 травня, результати буде оголошено о такій самій годині 10 травня. Оскільки НЕК “Укренерго” на період війни може за вимогами ENTSO-E проводити лише добові аукціони, вона має провести їх за два дні до дня поставки, тобто перший можна очікувати 13 травня на ту саму потужність, яку розподілить польський оператор.
Водночас на ринку зазначають, що на перший тиждень травня “Укренерго” не розподіляє потужність перерізу на лінії Добротвір-Замосць, через яку “ДТЕК Західенерго” здійснює експорт по 75 МВт щогодини до Польщі, через низку святкових днів у цій країні та непроведення аукціонів польським оператором.
Як повідомлялося, на кінець квітня було заплановано запуск у роботу реконструйованої лінії ХАЕС-Жешув 400 кВ. Реконструкція лінії 750 кВ Хмельницька АЕС (ХАЕС) – Жешув, яка не експлуатується з 90-х років, передбачала її переведення на напругу 400 кВ, яка використовується в європейській мережі. Її запуск дає змогу на 25-30% збільшити український експортний потенціал. Лінія працюватиме в синхронному режимі, тобто доступ до неї матимуть усі учасники українського та європейського ринків.
ПрАТ “Харківенергозбут”, що перебуває в управлінні Фонду держмайна України (ФДМУ), виплатить на користь держави 64,2 млн грн дивідендів за 2022 рік, що вшестеро більше, якщо порівнювати з 2021-м.
“Таке рішення ухвалено загальними зборами акціонерів “Харківенергозбут” 24 квітня 2023 року. Виплата дивідендів відбудеться через депозитарну систему України”, – повідомляють на сайті ФДМУ.
За інформацією фонду, розмір чистого прибутку “Харківенергозбуту” за 2022 рік склав 198 млн грн і згідно з рішенням загальних зборів, його буде розподілено таким чином: 50% – спрямовано на виплату дивідендів акціонерам, 10% – на видатки, передбачені фінансовим планом на 2023 рік, 10% – перераховано до резервного капіталу і ще 30% – до інших фондів товариства.
“Сьогодні державі належить 65% акцій підприємства. “Харківенергозбут” постачає електроенергією 1,25 млн побутових споживачів. Незважаючи на складну ситуацію в Харкові та постійні ворожі обстріли, протягом 2022 року підприємство поставило споживачам 2 213,7 тис. мегават-годин електроенергії”, – зазначили у ФДМУ.
Водночас через несвоєчасні розрахунки споживачів за електроенергію на підприємстві на початок 2023 року утворилася дебіторська заборгованість у розмірі 3,46 млрд грн. Крім населення, серед найбільших боржників значаться комунальні підприємства “Харківводоканал”, “Жилкомсервіс” і “Харківський метрополітен”.
“Ці борги заважають “Харківенергозбуту” своєчасно розраховуватися за електроенергію далі по ланцюжку. Тому вже зараз підприємство спільно з ФДМУ напрацьовує план дій, який дасть змогу змінити ситуацію на краще”, – підсумували у Фонді.
Державі в особі ФДМУ належить 65% КК ПрАТ “Харківенергозбут”. Ще 29,79% акцій перебували у власності Smart Holding Вадима Новинського.
У середині січня 2023 року Smart Holding оголосила про зміну власника.
“У рамках реструктуризації засновник Smart Holding Вадим Новинський вирішив передати активи в траст. Відповідні угоди Smart Trust і Step Trust було укладено в листопаді 2022 року, їх зареєструвала Комісія з цінних паперів і бірж Кіпру”, – йшлося в повідомленні на сайті холдингу.
БФ «Фонд громади Приірпіння» завершив перший етап Програми «Соціальна медицина», передавши, за організаційною участю Громадської Ради при Бучанській РДА, лікарням та громадським організаціям зі всієї України антибіотиків на 5,9 млн.грн. Проте, волонтери продовжать доставку гуманітарної допомоги антибіотиками до лікарень країни, довівши обсяг програми до 9,3 млн. грн., повідомляєтьcя на Facebook сторінці волонтерської організації.
Минулого тижня БФ «Фонд громади Приірпіння» доставив кілька партій ліків до Кропивницького (ГО «Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького»), Миколаївських міських лікарень №1 та №3, а також Червоному хресту Дніпровського району Києва на суму близько 2 млн. грн. Тим самим, за організаційної участі Громадської Ради при Бучанській районній державній адміністрації, було завершено перший етап програми «Соціальна медицина» обсягом 5,9 млн.грн. В рамках програми антибіотики індійського виробництва «Моксетеро» і «Лінезолід-гетеро» отримали як громади Бучанщини (Вишневе, Буча, Гостомель, Михайлово-Рубежівка, Ірпінь), так і інших регіонів України (Кировоградщини, Вінничини, Миколаївщини, Донеччини тощо). Про це йдеться на Facebook сторінці благодійного фонду.
Проте, волонтери Бучанщини продовжать реалізацію програми, бо вже підписали угоди про отримання в травні цього року ще 10 000 упаковок «Моксетеро» на сумму 3,4 млн. грн., – повідомила виконавча директорка Фонду Тетяна Лаговська, зазначивши, що загальний обсяг програми сягне 9,3 млн. грн.
«Спочатку ми вивчаємо потребу в ліках Бучанського району, та задовольняємо їх. Потім, через комунікації з партнерськими організаціями, спілкування з Міністерством оборони, отримуємо заявки від лікарень та ГО, які реально мають потребу в медпрепаратах і організуємо доставку медичних вантажів. Так, нещодавно ми уклали меморандум про співпрацю з БО «БФ Help for Ukraine», який возить медицину до прифронтових територій Харківщини та Донеччини, минулого тижня з організацією нашої поїздки до Миколаєва та Кропивницького нам допоміг Олександр Тигов, який минулого року служив в 72 бригаді ЗСУ і має контакти серед військових медиків. По всім медпрапаратам ведеться облік, підписуються акти прийому-передачі ліків,» – розповідає про механізм розподілу гуманітарної допомоги волонтер Фонду, голова одного з комітетів ГР при Бучанській РДА Олександр Голіздра.
За словами самого Олександра Тигова що наразі очолює ГР при Бучанській РДА, саме Бучанський район було деокуповано першим, він же перший і відновлюється, в тому числі забезпечується медикаментами, бо тут дуже потужний волонтерський рух. Наразі, вважає громадський діяч, «наші волонтери мають змогу допомогти і тим лікарням, громадським організаціям, що або знаходяться в прифронтовій зоні, або нещодавно там знаходилися. А також тим медзакладам, де лікуються наші поранені бійці ЗСУ, що дуже потребують антибіотиків»
Гірничо-металургійна група “Метінвест” має намір брати участь у післявоєнній відбудові України разом з українським урядом та італійським бізнесом, повідомив генеральний директор компанії Юрій Риженков на Конференції з відновлення України, яка відбулася 26 квітня в Римі за участю прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голови ради міністрів Італії Джорджі Мелоні.
Згідно з прес-релізом у п’ятницю, під час дискусії Денис Шмигаль зазначив, що Україна сподівається на участь Італії у спільних інфраструктурних, логістичних, виробничих і комерційних проєктах відновлення України від наслідків війни.
“Сотні італійських та українських компаній, бізнесів, асоціацій, які сьогодні тут, – це сигнал того, що в нас є спільна зацікавленість у проєктах відновлення, які, зокрема, сьогодні описав президент України. Запрошуємо італійські компанії інвестувати в Україну і реалізовувати проєкти відновлення вже сьогодні”, – сказав він.
Прем’єр-міністр додав, що Україна розраховує на 1 млрд євро від італійської агенції SACE для нагального фінансування відновлення енергетики, житла, гуманітарного розмінування, критичної та соціальної інфраструктури, підтримки малого та середнього бізнесу.
Зі свого боку Юрій Риженков на спеціалізованій металургійній панелі в рамках конференції зазначив, що “Метінвест” як потенційний постачальник сталі розглядає питання стратегічного партнерства з італійськими компаніями в Україні. Зокрема, йдеться про співпрацю у сфері транспортної інфраструктури (дороги, мости, морські порти), енергетичної інфраструктури (виробництво і постачання енергії), соціальної інфраструктури (школи, лікарні, інші громадські установи).
“Україна втратила виробництво рейок і слябів через зруйновані заводи в Маріуполі. З одного боку, це проблема, оскільки Італія була великим споживачем українських слябів. Але з іншого – можливість для відновлення України, оскільки це найочевидніші сфери, які потребують інвестицій. Один із перших проєктів плану відновлення України, опублікований торік, уже містить ініціативи, в яких італійський бізнес може взяти участь. І саме тут “Метінвест” готовий співпрацювати з ним для реалізації плану відновлення України”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
Крім того, “Метінвест” у партнерстві з італійськими компаніями прагне поліпшити технологічний рівень металургійного виробництва в Україні та стати частиною процесу зеленої трансформації європейської промисловості. Зокрема, йдеться про розширення виробництва DR-окатишів, основної сировини для більш екологічного металургійного виробництва з використанням електродугових печей. “Метінвест” розглядає можливість партнерства з DRI d’Italia, спільним проектом InvItalia і CEIP Scarl, консорціумом виробників сталі в електродугових печах.
Однак участь у цих проєктах потребуватиме додаткових інвестицій у виробничі потужності. Наприклад, для модернізації частини підприємств і будівництва нових виробництв відповідно до цілей Національного плану з відновлення України, розробленого та презентованого в середині 2022 року, знадобиться близько $6 млрд. Перспективні інвестпроєкти передбачають модернізацію технології збагачення залізної руди та будівництво ліній з виробництва DR-окатишів, будівництво електросталеплавильних потужностей і нових прокатних виробництв.
У своєму виступі на конференції президент України Володимир Зеленський наголосив, що в України є значний потенціал для розвитку зеленої металургії. “Від залізної руди до літію та інших ресурсів, які максимально затребувані світом, – усе це Україна. Від природного газу до титану… Ми можемо дати – і дамо! – все це глобальним ринкам. Багато в чому зможемо замістити компанії з Росії – тих, хто вибрав роботу на війну, а не на глобальний розвиток”, – зазначив він.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Готельний оператор Ribas Hotels Group (Одеса) планує придбати прибуткові активи в 10 готельних комплексах, якими керує компанія, на етапі будівництва п’ять інвестиційних проектів у партнерстві з девелоперами.
“У 2023-му і 2024 роках ми плануємо придбати прибуткові активи на суму 7 млн у.о. у більш ніж 10 проєктах, якими управляє Ribas Hotels Group. Готельно-ресторанні комплекси, які увійдуть до портфеля, розташовані у Львові та області, а також в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Це переважно курортні напрямки, завантажені цілий рік”, – повідомили в компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Наразі також триває будівництво в партнерстві з девелоперськими компаніями п’яти інвестиційних проєктів: WOL.GREEN Polyana в с. Поляна (Закарпатська обл.), Agate Resort & SPA та Morion у с. Микуличин, AMA Family Resort та Ribas Villas у с. Поляниця (усі – Івано-Франківська обл.). Відкриття об’єктів заплановано на 2023-2024 рр., а строки окупності становлять 10 років, уточнила компанія.
Згідно з умовами інвестиційної програми Ribas Invest, поріг входу – 10 тис. у.о., при цьому в компанії розраховують на річну прибутковість 9-12% із капіталізацією 5-10%. У компанії очікують, що інвестицією в дохідну нерухомість зацікавляться насамперед українці.
“Інвестування в нерухомість частинами і з вхідними порогом від 10 тис. у.о. відкриває можливість для сотень тисяч українців вкласти кошти в надійну компанію і прибуткову нерухомість. Для іноземців це скоріше інвестиція в благодійність або високоризиковий актив, який може стати надприбутковим”, – вважають у Ribas.
Ribas Hotels Group співпрацює (управління та бронювання) з 26 об’єктами готельно-ресторанного комплексу (міські, пляжні та гірськолижні готелі). Портфель компанії включає гірськолижний готель Ribas Karpaty (Буковель Івано-Франківської обл.), 5-зірковий Ribas Duke Boutique Hotel (Одеса), апарт-готель Wol.121 by Ribas (Одеса), бізнес-готелі бренду Ribas Rooms (Одеса, Луцьк, Біла Церква), міський Hotel Bortoli by Ribas (Одеса) та інші. На етапі проєктування та будівництва перебувають готелі у Львові, Києві, Івано-Франківську та інших містах України, а також у Польщі, Італії, Єревані та на Кіпрі.
Загальний номерний фонд мережі становить понад 1 тис. номерів у різних формах співпраці у восьми містах і курортних локаціях України.
ПрАТ “Готель “Прем’єр Палац” (Київ) за підсумками 2022 року отримало 15,7 млн грн чистого збитку, тоді як у попередньому році його чистий прибуток становив 66,4 млн грн.
Згідно з річним фінансовим звітом у системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід готелю за минулий рік скоротився на 42,1% – до 143,9 млн грн.
За даними компанії, торік прибуток від операційної діяльності готелю скоротився в 13 разів порівняно з 2021 роком і становив 6,7 млн грн. Його непокритий збиток зріс на 2% – до 978,5 млн грн. Поточні зобов’язання скоротилися на 3,7% – до 378,2 млн грн, тоді як довгострокові на кінець року були відсутні.
Загалом вартість активів компанії за рік знизилася на 10,3% і становила 265,8 млн грн.
Як зазначається у звіті, основним негативним фактором, що впливає на роботу готелю у 2022 році, стала військова агресія РФ. Крім того, констатуються відсутність держпрограм підтримки готельного бізнесу і недосконала система податкового законодавства.
Готель планує 2023 року підвищити індекс задоволеності гостей з 92,5% до 95% шляхом впровадження оновленої концепції Ideal Meeting. У планах також залучення/розширення нових сегментів посольств, міжнародних фондів і місій, які стануть основним локомотивом попиту до закінчення військових дій у країні.
ПрАТ “Готель “Прем’єр Палац” зареєстровано 2004 року. За даними НКЦПФР, на четвертий квартал 2022 року його акціонерами виступають Pumori Enterprises Investments Ltd. (Кіпр, 62,2%) і українські ТОВ “Східно-європейська готельна компанія” (24,1%), ТОВ “Готельний комплекс “Русь” (13,5%).
Згідно з Opendatabot, бенефіціаром є Наталія Селіванова.
Власником Premier Palace Hotel Kyiv є група Financiere, що володіє також готелями Premier Hotel Dnister (Львів), Premier Hotel Lybid (Київ), Premier Hotel Odesa (Одеса). До групи входять готельний холдинг Pumori Enterprises Investments LTD і ТОВ “Східно-Європейська готельна компанія”, які є акціонерами українських готелів.
