Рада Європейського Союзу ухвалить політичне рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців, які перебувають у країнах ЄС, ще на один рік – до березня 2027 року.
Про це в п’ятницю в Люксембурзі, прибувши на засідання Ради ЄС з внутрішніх справ, повідомив європейський комісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер. «Сьогодні ми продовжуємо тимчасовий захист для громадян України, але ми також обговорюємо шлях вперед, дорожню карту, тому що українці, звичайно, відчайдушно потребують повернення своїх людей для відновлення країни, і саме цим ми займаємося», – сказав він.
Європейський комісар також зазначив, що в засіданні на запрошення європейської сторони візьме участь віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов. «Я дуже радий, що він прийняв моє запрошення приїхати сюди сьогодні, тому що завжди важливо не просто говорити про Україну, а говорити з Україною і говорити з ними, це важливо», – підкреслив Бруннер.
Міністр з питань національної єдності України Олексій Чернишов, прибувши на засідання Ради ЄС, назвав свою участь «унікальною» і повідомив, що міністри обговорять «співпрацю і підтримку, яку Європейський Союз надає Україні саме зараз». «Нас поінформували про продовження тимчасового статусу захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо забезпечити цим людям ясність щодо планування їхнього життя та їхньої безпеки. І ми дуже вдячні Європейському Союзу за це дуже важливе і своєчасне рішення», – підкреслив він.
Чернишов сказав, що через російський терор і навмисні атаки на цивільну інфраструктуру в Україні “ситуація залишається дуже драматичною”. «Сьогодні ми отримуємо повну підтримку міністрів внутрішніх справ країн Європи», – констатував український міністр.
Він також наголосив на важливості роботи з українцями в Європі. »Зараз у нас близько 5 млн українців перебувають під тимчасовим захистом, які покинули Україну після початку повномасштабного вторгнення. І ця кількість зростає. 60% людей перебувають у Німеччині, Польщі, Чехії. Німеччина – це країна, яка прийняла найбільше українців. Це понад 1,2 млн осіб. І важливо, щоб ми були готові добровільно повернути частину українців або більшість українців після закінчення війни і встановлення стабільного миру. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу – «хаби єдності», які надаватимуть професійні послуги як тим українцям, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру, так і тим, хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу», – розповів Чернишов.
Як повідомлялося, раніше відповідну пропозицію продовжити термін дії механізму тимчасового захисту для українців, які змушені були покинути країну через війну Росії проти України, висунула Європейська комісія.
Європейська Комісія підтверджує виплату Україні 5-го траншу надзвичайної позики макрофінансової допомоги (MFA) на суму EUR1 млрд в рамках ERA, позики будуе погашено за рахунок заморожених державних активів Росії.
“Це ще більше зміцнює роль ЄС як найбільшого донора України з початку російської агресивної війни, а загальна підтримка наближається до EUR150 млрд”, – повідомляє у п’ятницю Європейська комісія.
Уточнюється, що загалом MFA становить EUR18,1 млрд та є внеском ЄС в ініціативу G7 щодо надзвичайних позик для прискорення зростання доходів (ERA), яка в сукупності має на меті надати Україні фінансову підтримку на суму приблизно EUR45 млрд.
“Ці позики має бути погашено за рахунок коштів від іммобілізованих державних активів Росії, що є в ЄС. З цим останнім платежем загальний обсяг позик Комісії Україні в рамках цієї MFA досягає EUR7 млрд від початку 2025 року”, – зазначили в ЄК.
В пресрелізі також нагадується, що, “як було домовлено європейськими лідерами на Спеціальній Європейській Раді на початку березня та підтверджено президенткою Урсулою фон дер Ляєн, Комісія готова за необхідності виділити внесок ЄС в ініціативу щодо позик ERA”.
“Вона підтримує тісний контакт з українською владою щодо наступних виплат. Якщо Україна подасть запит, Комісія готова швидко відреагувати. Це дозволить ЄС підтримати будь-яке суттєве збільшення військових витрат у найближчі тижні та місяці, допомагаючи забезпечити Україні сильну позицію перед будь-якими потенційними мирними переговорами”, – наголошується в пресрелізі.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Дельта Медікел” на 9,5 млн грн за інформацію на упаковках дієтичної добавки “Лактофільтрум”, яка вводить в оману споживачів.
Як повідомив АМКУ, відповідне рішення комітет прийняв 12 червня, розглянувши справу за заявою ТОВ “Орісіл-Фарм”, яке є виробником дієтичної добавки “Еліміналь Гель”.
Комітет зобов’язав “Дельта Медікал” припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення.
АМКУ зазначає, що на упаковках “Лактофільтрум” “Дельта Медікел” повідомляв невизначеному колу споживачів у мережі Інтернет, соціальних мережах Instagram та Facebook, на телебаченні неправдиві відомості про властивості цієї дієтичної добавки, зокрема, щодо “очищення організму, відновленню мікрофлори, покращення стану шкіри”, а також що добавка сприяє оздоровленню шкіри та покращенню стану при алергічних захворюваннях, акне та інших запальних захворюваннях шкіри, отруєннях різного походження.
При цьому “Дельта Медікел” не надав комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості дієтичної добавки “Лактофільтрум”, а Міністерство охорони здоров’я повідомило, що твердження щодо лікувальних властивостей добавки суперечить законодавству.
АМКУ нагадує, що в грудні 2024 року “Дельта Медікел” вже притягувалось до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
“Дельта медікел” з часткою 5,4% входить до ТОП-5 лідерів ринку БАДів та дієтичних добавок.
Державний Укрексімбанк (Київ) надав EUR3,2 млн кредиту ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КСЗ) для придбання частки в регіональній пивоварні ПрАТ “Хмельпиво”.
“Придбання частки в ПрАТ “Хмельпиво” стане логічним етапом у диверсифікації бізнесу та оптимізації виробничих ланцюгів”, – зазначили у банку.
В фінустанові наголосили, що фінансування спрямоване на підтримку українського виробника склотари у розширенні бізнесу та виході на ринок пивоваріння. Угода також сприятиме зміцненню вертикальної інтеграції між виробництвом пакувальної тари та готової харчової продукції.
За даними НБУ, станом на квітень 2025 року Укрексімбанк займав третє місце за розміром загальних активів серед 60 діючих банків із показником 311,8 млрд грн. Чистий прибуток банку за підсумками першого кварталу 2025 року зріс на 26% – до 2,4 млрд грн.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) знаходиться у процесі придбання ПрАТ “Хмельницький обласний пивзавод” (“Хмельпиво”, ТМ “Проскурівське”, “Хмельницьке”) – регіонального виробника пива.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України 22 травня надав КЗС дозвіл на набуття контролю над ПрАТ “Хмельпиво”. Згідно із даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, основним акціонером “Хмельпива” з пакетом 78,0286% є директор підприємства Олександр Лисюк. Товариство скликало на 13 червня позачергові збори акціонерів, на яких буде відкликана наглядова рада на чолі з Лисюком, а замість неї обрана нова на чолі із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, якому належить 19,46% КЗС, а разом із родиною – 49,53%.
“Хмельпиво” у 2024 році збільшило виручку на 2,8% – до 146,41 млн грн та скоротило чистий прибуток на 3,9% – до 76,86 млн грн. На збори 8 квітня цього року виносилося питання спрямувати весь прибуток на технічне переоснащення товариства.
Його власний капітал на початок цього року складав 547,97 млн грн, грошові кошти – 326,04 млн грн, активи – 559,4 млн грн, кількість працівників – 125.
“Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Компанія завершила 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року, її чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Основною продукцією КСЗ є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%. За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема, у Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
КЗС повідомляло, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї. Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому, по 4,85% – Анатолію Кучеруку, Леоніду Смілянцю, Андрію Філімонюку та приватному підприємству – фірма “Сава”.
Державний Ощадбанк з початку 2025 року для реалізації енергопроєктів уклав кредитні угоди з підприємствами великого корпоративного бізнесу на EUR87 млн, що майже удвічі більше, ніж за весь минулий рік, йдеться у пресрелізі банку у п’ятницю.
“Якщо у 2024 році 70% профінансованих нами проєктів становила газопоршнева генерація, то у 2025 році 50% проєктів – це установки зберігання енергії, а 40% — вітрогенерація”, – повідомив директор департаменту розвитку і підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин на форумі Energy Club “Енергосистема імені споживача” днями у Києві.
За його словами, стабілізація роботи енергосистеми, зміна ціни на газ та обсяги його запасів стимулювали бізнес переорієнтуватись на технології, які виглядають більш цікавими у довгостроковій перспективі.
Ощадбанк оцінює свою частку на ринку енергокредитів в Україні у 30% згідно зі статистикою НБУ, за якою з 1 червня 2024 року по 25 травня 2025 року банками було надано кредитів та відкрито лімітів для реалізації енергетичних проєктів на суму 18,2 млрд грн, або понад 705 МВт потужностей генерації.
“Ощадбанк також продовжує зберігати лідерські позиції у фінансуванні підприємств власне енергетичної галузі. За підсумками чотирьох місяців 2025 року частка Ощадбанку становить 32%”, – наголошує державна фінансова установа.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував аптечну мережу ТОВ “Мед-Сервіс Днепр” (Дніпро) на 101 тис. грн за невчасне подання інформації у встановлений строк щодо засобів для лікування гострого риніту.
Як повідомляє АМКУ, відповідне рішення прийнято 12 червня.
Під час розгляду справи, розпочатої за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку лікарських засобів, які можуть використовуватися для лікування гострого риніту, комітет надіслав до аптеки вимогу про надання інформації щодо взаємозамінності лікарських засобів у 10-денний строк, проте “Мед-Сервіс Днепр”, надав відповідь із затримкою у сім днів.
Під час встановлення розміру штрафу АМКУ врахував пом’якшуючі обставини та відсутність умислу в діях аптечної мережі.
ТОВ “Мед-Сервіс ДНЕПР”, код ЄДРПОУ 41606497, зареєстровано 2017 році. 90% компаній належить ТОВ “Мед-Сервіс Групп”.
Кінцевим бенефіціаром виступає Олег Токарев.
