Малий і середній бізнес (МСБ) залишається основою післявоєнного відновлення економіки, і саме цей сегмент стане фокусом для «Сенс Банку» в 2025–2026 роках, повідомила директор департаменту МСБ Яна Шумунова в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми бачимо зростання попиту на кредити для відновлення логістики, закупівлі обладнання та енергоефективних рішень. Це — фундамент повернення українського бізнесу до сталого зростання», — сказала вона.
Банк також посилює співпрацю з ЄБРР та міжнародними фондами для розширення програм кредитування МСБ.
«Сенс Банк» — український універсальний банк, що спеціалізується на корпоративному та роздрібному сегментах. Після переходу під контроль держави банк трансформує бізнес-модель, роблячи акцент на технологічності, прозорості та підтримці МСБ.
16 жовтня у Києві відбувся 11-й Київський міжнародний економічний форум. Тема цьогорічного Форуму – «Ukraine 2.0: The Power of People». Подія об’єднала понад 1000 учасників – представників уряду, дипломатичного корпусу та посольств, міжнародних організацій, бізнес-лідерів і топ-менеджерів провідних компаній, підприємців, інвесторів, представників громадського сектору та експертного середовища.
Обговорення на Форумі тривали в рамах 15 дискусійних панелей, у яких взяли участь понад 100 спікерів з України та світу. У фокусі – розвиток економіки в умовах затяжної війни та глобальних змін: як зберегти макростабільність і конкурентоспроможність, залучати інвестиції та інтегруватися у світові ланцюги, розвивати промисловість і технології, зміцнювати енергетичну стійкість. Окрему увагу приділили ролі людей у трансформації країни – їхньому лідерству, підприємливості та здатності приймати рішення, що визначають напрям економічних змін.
Форум відкрив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, який записав до учасників Форуму відеозвернення.
«Війна змусила близько 10 млн українців покинути свої домівки. Прямі збитки складають 176 млрд доларів, а економічні втрати – 589 млрд. Всупереч цим викликам, ми бачимо, що економіка зростає. Наш бізнес вистояв, адаптувався і продовжує розвиватися. Він продовжує працювати й під час блекаутів, і з порушеною логістикою. І саме ця гнучкість, креативність є нашою ключовою конкурентною перевагою», – зазначив Олексій Соболев.
Міністр додав, що держава працює над створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу – забезпечує доступ до фінансування через програми ЄС та міжнародних банків, підтримує промисловість і переробку, розвиває індустріальні парки, стимулює інвестиції у стратегічні галузі, зменшує ризики для інвесторів і продовжує дерегуляцію.
«У центрі всіх змін – люди. Цьогорічний Форум підтвердив, наскільки великий потенціал мають українці. Попри те, що майже 4 роки ми живемо в режимі тотальної кризи, ми залишаємось в країні, інвестуємо в економіку і беремо на себе відповідальність. Тільки від спільних дій і довіри між бізнесом, державою і суспільством залежить те, в якій країні ми будемо жити завтра. Найважливіше – це створювати можливості, щоб люди могли планувати своє майбутнє і гідно жити тут, в Україні», – наголосив Василь Хмельницький, ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture.
Форум показав, що український бізнес не лише адаптувався до умов війни, а й активно формує нову економіку – через інновації, освіту та розвиток людей. Компанії інвестують у навчальні програми, підтримують університети, створюють власні освітні ініціативи й технологічні проєкти, спрямовані на підготовку фахівців майбутнього. Учасники наголошували, що партнерство між державою та бізнесом, дерегуляція, цифрові рішення і довіра – це основа для залучення інвестицій і стійкого економічного відновлення країни.
Підсумовуючи Форум, CEO КМЕФ Юрій Пивоваров відзначив, що одним із ключових питань в обговореннях стала безпека, адже невідомо, коли завершиться війна, і саме тому питання економічної стійкості виходить на перший план.
«Україна 2.0 – це не про повернення до минулого, а про побудову нової країни: з інноваційною економікою, спроможною системою безпеки та оборони, партнерством між бізнесом і державою та освітою, яка готує фахівців, необхідних для розвитку економіки. Ми бачимо, як ці зміни вже відбуваються – у рішеннях уряду, у діях бізнесу, у готовності брати відповідальність. Майбутнє не варто чекати – його потрібно створювати, і саме це сьогодні роблять українці», – зазначив Юрій Пивоваров.
Традиційно Київський міжнародний економічний форум об’єднує бізнес-спільноту навколо важливих соціальних ініціатив.
Цього року КМЕФ зібрав 3 млн гривень, які передасть ЗСУ та благодійному фонду «Соборна Україна», що допомагає сім’ям полеглих воїнів.
Титульні партнери: Mastercard, AEQUO, UFuture, Work.ua.
Партнери: Sense Bank, EFI Group, umgi, МХП, ПУМБ, ДТЕК, ПриватБанк, NEQSOL Holding, Biopharma, Kyivstar, ІНТЕРПАЙП, Biosphere Corporation, Ajax Systems, CEO Club Ukraine, OKKO, Done, Метінвест, Balex, GORO Development.
Програмний партнер: ACC (Американська торговельна палата в Україні).
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine.
Титульні медіапартнери: 1+1 media, Starlight Media.
Медіапартнери: Kyiv Post, LIGA.net, The Kyiv Independent, ФОКУС, Твоє Місто, РБК-Україна, Mind.ua, Delo.ua, УкрІнвестКлаб, Інтерфакс-Україна, TAVR Media, Huxley, finance.ua, Мінфін.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Ринок оренди житла в Будапешті (Угорщина) в 2025 році переживає зростання цін і посилення конкуренції, особливо в центральних районах столиці, відзначають аналітики і ріелтори.
За даними Global Property Guide, середня запитувана орендна плата за однокімнатну квартиру (1-bedroom) в Будапешті в 2025 році становить близько HUF 264 000 (≈ USD 713) на місяць.
Ставки оренди зростають: у січні 2025 року запитувані ціни в Будапешті зросли на 1,8% порівняно з попереднім місяцем, а річне зростання склало близько 9,5%.
Для двокімнатних квартир орендні ціни в центральних районах у 2024 році коливалися від €1 000 до €1 500 на місяць.
Але в центральній частині Будапешта (райони 5, 6, 7, 1) оренда 1-кімнатної квартири може становити €800–1 500, а в спальних районах або зовнішніх кварталах — €600–850.
Частка домогосподарств, що живуть в орендованому житлі, в Будапешті зросла з 12,7 % до 17,5 % в останні роки. Особливо помітне зростання серед молодих людей: значна частина представників покоління 20–35 років орендують житло.
Гросс-прибутковість оренди (до вирахування витрат) по Угорщині становить близько 5,06% (2025, Q3).
Попит на оренду зростає швидше, ніж вводять нове житло, особливо багатоквартирні будинки в центральних районах, що створює дефіцит і підштовхує оренду вгору. Крім того, дискусія щодо регулювання короткострокової оренди (Airbnb та аналогічні) посилюється: один з районів Будапешта проголосував за заборону короткострокової оренди починаючи з 2026 року, що може вплинути на загальний ринок оренди.
Джерело: http://relocation.com.ua/budapest-rental-housing-market-analysis-by-relocation/
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) січні-травні 2025 року, млн. Долл США
Група компаній “Нова” (Nova), до якої входять лідер експрес-доставки «Нова пошта» і фінансовий сервіс «НоваПей» (ТМ NovaPay), планує зрости в 4 рази за 5 років, повідомив співзасновник групи Володимир Поперешнюк.
«Презентували наше бачення розвитку на наступні 5 років. Очікуємо, що ми продовжуємо рухатися в світ і плануємо зрости в 4 рази за цей час», – написав він у Facebook.
«А ще – ставимо собі амбітну мету потрапити в топ-20 найбільших поштово-логістичних компаній у світі. Тому що зараз ми лише в топ-30», – підкреслив Поперешнюк.
На його думку, подібну мету можна було б поставити і перед економікою всієї країни, яка зараз посідає 56-58-е місце у світовому рейтингу.
«Якби стояла мета потрапити в топ-20, ми б наздогнали Польщу!» – зазначив засновник «Нової пошти» і додав, що вважає таку мету реалістичною.
Він вважає, що для цього «не потрібні геніальні рішення влади, треба тільки не заважати бізнесу», дати економічну свободу, зокрема провести приватизацію, дерегуляцію і зниження податків.
Як повідомлялося, «Нова пошта» в першому півріччі 2025 року збільшила консолідований чистий прибуток на 18,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 765 млн грн, а консолідований чистий дохід – на 22%, до 29 млрд 829 млн грн.
Обсяг доставлених посилок і вантажів склав 238 млн (на 7% більше), мережа її відділень зросла на 708 точок – до 13 985, а поштоматів – більш ніж на 4 тис., до 28,326 тис.
Кільський інститут світової економіки повідомив у вівторок, що військова допомога Україні в липні та серпні скоротилася на 43% порівняно з першим півріччям.
За даними інституту, більша частина військової допомоги зараз надходить через програму «Пріоритетний перелік потреб України» (PURL). До неї входять союзники НАТО з Бельгії, Канади, Данії, Німеччини, Латвії, Нідерландів, Норвегії та Швеції.
Ініціатива PURL замінила американські пожертви зброї Україні і тепер вимагає від союзників оплачувати поставки американської зброї.
