Національний банк України (НБУ) 10 вересня повідомив про намір заключити з СК “ВУСО” (Київ) договір на медичне страхування співробітників повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
При очікуваної вартості закупівлі послуги 144,389 млн грн, цінова пропозиція компанії склала 129,174 млн грн.
В тендері також приймали участь СК “Країна” – пропозиція якої була на 2 грн менше, але вона була відхилена.
Крім того учасниками тендера були СК “Універсальна” – 129,826 млн грн, “Арсенал Страхування” – 144,159 млн грн, “ІНГО” – 144,252 млн. грн.
Як повідомлялось, НБУ 11 серпня 2025 відібрав СК “ВУСО” медичного страхування співробітників, 4 червня 2024 року переможницею тендеру була СК “Універсальна”.
СК “ВУСО” заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
За даними НБУ, компанія посідала третю позицію по зібраних преміях серед non-life страховиків України за підсумками 2025 року.
Як повідомляє Fixygen, волатильність біткойна залишається історично низькою, незважаючи на значні коливання потоків у криптовалютні ETF, зміну очікувань щодо ставок ФРС та різкі коливання цін у окремі торгові дні.
Аналіз Glassnode показує, що одним із найважливіших чинників зниження місячної реалізованої волатильності стало збільшення частки біткойна у довгострокових власників. Цей показник краще пояснює зміни волатильності, ніж капіталізація криптовалюти, відкритий інтерес до деривативів, funding rates або обсяг торгів, повідомляє The Block.
Іншими словами, значення має вже не лише розмір ринку, а й структура власників BTC.
Bitcoin, який раніше значною мірою переміщався між спекулятивними інвесторами та трейдерами, дедалі частіше концентрується у довгострокових власників, ETF, компаній та інших учасників, які здійснюють угоди значно рідше.
Це може скорочувати обсяг монет, що постійно беруть участь у торгівлі, та знижувати чутливість ринку до короткострокових коливань попиту.
Водночас понад 71% усього пропозиції Bitcoin зараз перебуває в прибутку, свідчать дані, які наводять аналітики Bitfinex.
Цей показник наближається до історичного середнього рівня близько 74,7%. За спостереженнями аналітиків, стійкий перехід вище цього рівня в попередніх циклах нерідко збігався з переходом ринку від ведмежої до більш стійкої бичачої фази.
При цьому висока частка прибуткових монет має подвійний ефект. З одного боку, вона відображає поліпшення фінансового становища власників Bitcoin. З іншого — створює потенційний обсяг пропозиції, який може вийти на ринок у разі подальшого зростання ціни, оскільки інвестори починають фіксувати прибуток.
12 вересня біткойн торгується приблизно в районі $77 тис., залишаючись значно нижче історичного максимуму 2025 року.
Паралельно змінюється сама інфраструктура ринку. Спотові ETF перетворилися на один із найбільших каналів інституційного попиту, публічні компанії створюють багатомільярдні біткойн-резерви, а частка довгострокового зберігання збільшується.
Це поступово наближає Bitcoin за структурою інвесторів до традиційних фінансових активів, хоча абсолютна волатильність криптовалюти, як і раніше, значно вища за більшість великих фондових індексів або державних облігацій.
За оцінкою аналітиків Bitfinex, поточна ситуація поки що більше відповідає консолідації з потенціалом зростання, ніж підтвердженому новому бичачому прориву.
Таким чином, зміна складу власників Bitcoin може поступово змінювати й звичну модель криптовалютних циклів. Якщо все більша частина пропозиції залишається в ETF, компаніях та довгострокових інвесторах, майбутні цикли можуть ставати менш різкими, хоча повністю виключати значні цінові коливання для Bitcoin поки що зарано.
У румунському місті Турда, розташованому в Трансільванії неподалік від Клуж-Напоки, 11 вересня 2026 року офіційно відкрили для широкої публіки давньоримський каструм Potaissa — одну з найважливіших військових фортець часів Римської Дакії. До цього, після завершення реставрації, об’єкт був доступний переважно для організованих груп.
Каструм було збудовано приблизно у 168–170 роках н. е. для V Македонського легіону, перекинутого до Дакії за часів імператора Марка Аврелія. Військова база займала близько 23,4 га, мала розміри приблизно 573 на 408 метрів і призначалася для розміщення кількох тисяч римських військовослужбовців.
У 2024 році Потайса увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійного об’єкта «Кордони Римської імперії — Дакія». Весь румунський комплекс об’єднує 277 окремих об’єктів давньоримської оборонної системи протяжністю понад 1 тис. км.
Проєкт реставрації та пристосування каструму для туризму готувався з 2016 року, угода про європейське фінансування була підписана у 2018 році, а основні роботи завершили у 2024-му. За даними мерії Турди, остаточна вартість виконаних реставраційних робіт склала 22,97 млн леїв без ПДВ, а загальний обсяг інвестицій з урахуванням інших витрат оцінювався приблизно в 30 млн леїв, або близько 6 млн євро. Більша частина фінансування надійшла з європейських фондів.
Для відвідувачів відновили та законсервували залишки будівлі командування легіону Principia, римські дороги, бастіони, ворота та терми. Особливо незвично організовано огляд стародавніх лазень: над археологічними залишками споруджено захисну конструкцію з системою підвісних переходів загальною довжиною близько 230 метрів, що дозволяє розглядати руїни зверху, не пошкоджуючи їх.
При цьому значна частина Potaissa ще залишається під землею. Археолог Сорін Неметі повідомив румунському ProTV, що з майже 24 га на сьогодні фактично розкрито близько 1 га. Археологи вже мають уявлення про підземне планування комплексу, але повне дослідження такого об’єкта може зайняти ще багато десятиліть. Під час розкопок було виявлено тисячі предметів, пов’язаних із повсякденним життям римських солдатів.
Для українських туристів Потайса розташована порівняно недалеко. Від румунської сторони прикордонного переходу Порубне — Сірет до Турди близько 338 км автомобільним шляхом. Від Львова відстань становить приблизно 480 км, від Києва — близько 830 км автомобільними маршрутами. Час у дорозі суттєво залежить від черги на кордоні.
Найпрактичніше з України їхати автомобілем через Чернівці та КПП Порубне — Сірет, далі через Сучаву в напрямку Трансільванії та Турди. Без автомобіля можна скористатися автобусом через Сучаву та Клуж-Напоку. Найближчий великий міжнародний аеропорт розташований у Клуж-Напоці приблизно за 39 км від Турди; від аеропорту до міста курсують автобуси, дорога займає близько 20–40 хвилин. Поки український повітряний простір закритий для цивільної авіації, цей варіант актуальний насамперед для мандрівників, які прилітають до Румунії з інших європейських країн.